Люко Дашвар у контексті сучасної української жіночої прози на основі трилогії Макар, Макс і Гоцик

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І.ЖАНРОВО-СТИЛЬОВЕ РОЗМАЇТТЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ 6 1.1. Поняття «масової літератури» як складової сучасної української прози 6 1.2. Сучасна українська жіноча проза: світоглядні орієнтири й особливості художнього стилю. Творчість Люко Дашвар у контексті новочасної літератури 19 РОЗДІЛ ІІ.ТРИЛОГІЯ ЛЮКО ДАШВАР «БИТІ Є. МАКАР. МАКС. ГОЦИК» – ПАНОРАМА ЖИТТЯ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА 28 2.1.«Биті є. Макар» – історія з життя молодого пристосуванця 28 2.2. «Биті є. Макс» – розповідь про самозакоханого метросексуала 37 2.3. «Биті є. Гоцик» – історія волелюбного бунтаря 45 ВИСНОВКИ 56 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 61  

Вступление:Актуальність теми дослідження. Початок ХХІ століття в Україні ознаменувався розширенням жанрових меж прозових, ліричних та драматичних творів, підкресленням неоднозначності мистецьких рішень в літературі як оригінальних й традиційних, ліричних й епатажних, акцентованих на змісті й формалістських. Особлива увага зосереджена на рисах літературно-мистецького дискурсу в умовах швидкого поступування України до створення інформаційного суспільства з розширеною сферою послуг та розважальної індустрії, коли набуває популярності електронний вид комунікації, а література виходить за межі книги (мережева література, слем, аудіокниги). Теоретики нових форм вважають, що комп’ютер відкриває нову еру літературної творчості, основні акценти якої визначає гіпертекст, можливість колективної творчості та автоматичної обробки тексту. Гіпертекстуальна та мультимедійна мережева література унаочнює риси культури постмодернізму: цитатність, доцентровість, безмежність, реконструкція, деперсоналізація автора. Прозаїки продовжують експерименти із структурою художніх творів, коли оповідь характеризується нелінійністю, фрагментарністю, наближеністю до гіпертекстового мережевого простору («Електронний пластилін» М. Бриниха, «Проект «Міссурі» Я. Дубинянської). У цей час продовжується процес активного формування загальноукраїнських та локальних літературних угрупувань, що часто стають ініціаторами різноманітних мистецьких акцій, популяризуючи таким чином сучасну українську літературу, яка покликана переформулювати соцреалістичний канон, переорієнтувати літературу із одноголосся на багатоголосся. Вона намагається вписатися до світового контексту, являє відкриту систему, яка передбачає безліч інтерпретацій. Відтепер українська література існує у вільному суспільстві епохи постмодернізму, де кожен може читати й писати те, що йому подобається. На початку нового тисячоліття починають з’являтися дослідження, що були присвячені розгляду світогляду жінки-автора, зокрема образу світу, який трансформується специфікою жіночого художнього мислення. Але, не зважаючи на численну кількість публікацій, присвячених творчості сучасних українських літераторок, цілісні дослідження специфіки жіночої прози практично відсутні. З-поміж інших вирізняються праці В. Агеєвої, Т. Гундорової, О. Карабльової, Л. Кулакевич, Ю. Кушнерюк, С. Філоненко, Л. Таран, які з’явилися протягом останніх років. Серед представників жіночого письма сьогодні яскраво виділяється постать письменниці, журналістки Люко Дашвар, якій належить ряд творів на сучасну тематику. Дослідженню творчості даної особистості присвяченні поодинокі статті у неспеціалізованій періодиці, але питання вивчення особливостей її літературної спадщини потребує своїх уточнень. У колі нашого дослідження – літературна творчість Люко Дашвар, зокрема її трилогія «Биті є. Макар. Макс. Гоцик». Щодо вивчення сучасної української прози, то системної роботи з цього питання взагалі немає. Отже, актуальність дослідження зумовлюється теоретичною та практичною значущістю роботи, адже з’ясування характерних особливостей трилогії Люко Дашвар «Биті є. Макар. Макс. Гоцик», її місця у контексті сучасної української жіночої прози дасть змогу глибше осягнути особливості не лише жіночого письма, а й сучасної української прози загалом. Таким чином, метою курсової роботи є з’ясування місця трилогії Люко Дашвар «Биті є. Макар. Макс. Гоцик» у контексті сучасної української жіночої прози. Для досягнення мети було поставлено ряд завдань: – подати загальну характеристику сучасного літературного процесу, зокрема сучасної української прози; – з’ясувати значення поняття «масова література»; – визначити місце масової літератури у сучасному українському письменстві; – висвітлити світоглядні орієнтири й особливості художнього стилю сучасної української жіночої прози; – дослідити особливості літературної творчості Люко Дашвар у контексті новочасної літератури; – з’ясувати приналежність літературного доробку Люко Дашвар до масової літератури; – дослідити особливості трилогії Люко Дашвар «Биті є. Макар. Макс. Гоцик» у контексті сучасної української жіночої прози. Актуальність проблеми, недостатність її дослідження визначили об’єкт і предмет нашої роботи. Об’єкт дослідження – літературна спадщина Люко Дашвар. Предмет дослідження – Люко Дашвар «Биті є. Макар. Макс. Гоцик» у контексті сучасної української жіночої прози. Методологічну основу дослідження складають праці філософів-постмодерністів (Р. Барт, Ж. Бодрійар, Ж. Дерріда, Ю. Крістєва, Ж.-Ф. Ліотар, Р. Рорті, М. Фуко, У. Еко), філософія екзистенціалізму (М. Гайдаггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр), дослідження специфічних рис зарубіжної (Б. Бігун, Т. Денисова, Д. Затонський, Н. Киреєва,  Ю. Ковбасенко, М. Рошко), російської (І. Ільїн, В. Куріцин, Н. Маньковська) та української постмодернової прози (Т. Гундорова, В. Даниленко, Д. Затонський, Я. Поліщук, Л. Таран, Р. Харчук). У роботі було використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми, узагальнення, систематизація отриманої інформації, текстологічний та описовий методи, що дають широкі можливості для з’ясування місця трилогії Люко Дашвар «Биті є. Макар. Макс. Гоцик» у контексті сучасної української жіночої прози. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.  

Выводы:Проведений аналіз показав, що сучасна українська література розвивається швидкими темпами, виходячи на нові жанрово-стильові обрії. Активно формуються загальноукраїнські та локальні літературні угрупування, що часто стають ініціаторами різноманітних мистецьких акцій, тим самим популяризуючи українську сучасну літературу, яка, покликана переформулювати соцреалістичний канон, переорієнтувати літературу із одноголосся на багатоголосся. Відтепер українська література існує у вільному суспільстві епохи постмодернізму, де кожен може читати й писати те, що йому подобається. Тож закономірним є той факт, що саме зараз досить буйно почала розвиватися масова література. Масова література – абсолютно новий тип дискурсу, що у ХХ ст. пережив дивовижні трансформації: від формування власних естетичних засад до проникнення у високу літературу та, зрештою, постулювання своєї окремішності, тому вивчення її є актуальним для сучасного літературознавства. У лоні масової літератури активно розвиваються нові різновиди роману, зокрема роман-лавсторі, жіночий роман, постмодерний роман (термін часто вживається, як зі знаком «мінус», так і зі знаком «плюс»). Потужно у сучасній українській літературі,зокрема прозі, зазвучали жіночі голоси – жіноча проза стала не лише поширеним масовим явищем, а й з кожним роком дедалі якіснішим. В українській жіночій прозі кінця ХХ століття спостерігаємо формування нової світоглядної парадигми, у якій органічно переплетені різноманітні інтерпретації істин буття, позначені єдністю ідейно-тематичних тенденцій. Твори української жіночої прози відрізняються надзвичайно розгалуженою системою жанрів: соціально-психологічний роман; інтелектуальний роман; виробничий роман; химерний роман з рисами міфологізму і фантастики; роман-хроніка; документальний роман; комічний роман; роман-трагіфарс; постмодерністський детектив; готичний роман; пригодницький роман; трилер; роман-мелодрама; «жіночий роман» (любовна історія, «лав сторі»); «бойовик-екшн»; квест; ряд малих прозових жанрових форм – повість, оповідання, новела, вірш прозою тощо. Жіноча література ставить в центр жінку-героїню, яка вирішує разом з життєвими проблемами специфічно гендерні питання буття. Однією з найяскравіших представниць сучасної жіночої прози є Люко Дашвар – найтиражованішою авторкою в Україні. Критики вважають причиною її успіху яскраві образи й неочікувані сюжетні ходи. Часто її втори називають бульварним чтивом, масовою літературою. Проаналізувавши роман-трилогію Люко Дашвар «Биті є», ми дійшли таких висновки: – як відомо, твори масової літератури будуються за принципом наслідування реального життя, реалістичного опису, міметичного письма. У них соціально характерні герої діють у типових соціальних ситуаціях, стикаються з проблемами, знайомими для більшості читачів; – масова література характеризується рядом ознак, таких як упізнаваність, розважальна настанова, настанова на візуалізацію образу, еротизація тексту, стилізація або імітація – читач може купувати таку літературу із заплющеними очима: його чекають готові стилістичні, сюжетні, композиційні і жанрові форми, заповнені письменником деталями, які тільки на перший погляд відрізняють один текст масліту від іншого; – перша риса стилю творів масової літератури – упізнаваність. Причому вона стосується усіх рівнів тексту – від побудови фрази до художнього оформлення книги. Навіть більше – ім’я автора для читача теж є знаком, який сигналізує про ту чи іншу стилістичну формулу.Імя Люко Дашвар розкручений бренд, який вже добре відмий читачам. Тому нові книги авторки часто купують завдяки заслугам попередніх творів; – семантичні поля заголовків масліту обертаються довкола певних ідіом, відомих явищ чи понять, експлуатують увічнені у класичній літературі формули. Назва ж трилогії взагалі є ремінісценцією з Біблії : битіє, тобто буття. Та авторка й сама про це говорить в одному зі своїх інтерв’ю. Дивлчись на назву людина зрозуміє, про що йде мова: чи про життя Макса, Макара і Гоцика, чи про те, що когось дуже побило те ж саме життя. Естетична та ідейна ємність заголовків творів у текстах масової літератури зникає, поступаючись розважальній настанові. Власне, це і є друга ознака стилю творів масової літератури. Головне їхнє завдання – дати читачеві насолоду, створити ілюзію безтурботності та щасливого розв’язання усіх проблем. Люко Дашвар створює три цікаві, переплетені між собою сюжети життя трьох молодиків, які є типовими для нашої країни. Читаючи твори письменниці, читач не прагне знайти відповіді на складні питання, що турбували людство протягом усього його історичного розвитку. Авторка змальовує повсякдення: життя, навчання, побут людей, підступність, заздрість кохання і зраду. Тобто усе те, що кожен із нас хоч раз переживав у своєму власному житті. Близькість і зрозумілість подій, описаних у творі, перенесення ситуацій з роману на своє життя – одна з ознак масліту. – купуючи роман, ми маємо на меті не «загрузити мізки» чимось високоінтелектуальним, а відпочити, розважитися, відпочити від важкого дня. Так роман можна почитати перед сном, або в метро по дорозі на роботу; – третьою рисою стилю творів масової літератури можна вважатинастанову на візуалізацію образу: масліт не намагається формувати якісь смислотворчі категорії, навпаки в кожному з трьох романів зустрічаємо формульовані фрази, образи герої, які не вимагають від читача напруженої та інтенсивної роботи розуму. Люко Дашвар створює типові для сьогодення нашої держави образи: типові студенти – молоді, палкі, замріяні, сповненні ентузіазму, прагнення змінити навколишній світ. Макар – типовий образ молодої людини, яка хоче жити красиво, але не має на засобів. Він чесний хлопець, але все ж бажання матеріальних статків змушує замовкнути голоссовісті. Макс – яскравий представник «золотої молоді». Він молодий, має гарну освіту, багато таткових, маминих, дідусевих грошей, але не має досвіду відповідати за свої вчинки, та й бажання не має такого. Він мужній красень, який усе може, таких не кидають, він знає, що будь-яку ситуацію розрулятьбатьківські гроші та зв’язки. І Гоцик – такий собі бунтар, дещо ідеаліст, дещо реаліст, який прагне змінити систему, часом за рахунок свого кулаку. Він розумний хлопець, який, на відміну від Макара та Макса звик відповідати за свої вчинки. Він тримає дане слово. Такий собі Робін Гуд, дещо суворий, але справедливий. Три типові персонажі, в типових обставинах. Типовими є образи депутатів, та їх оточення, типовими є образи простих селян та міщан; – у творах масової літератури вам не знайти вишуканих метафор, глибоких порівнянь та філософських узагальнень, а от легко впізнаваних схематичних образів та фраз – предостатньо. Масова література апелює до несвідомих порухів психіки, а смислотворення не є її завданням. Звідси витікають два важливих висновки щодо стилю масліту. Перший – йому не властиве прагнення створити глибоко метафоричні образи, навпаки – йому потрібні готові схематичні образні формули, які спливають в уяві читача несвідомо, не примушують напружувати уяву чи інтелект; – масліт – підкреслено простий, схематичний, його стилістичні прийоми – уже відомі читачеві. У таких творах персонажі – маски відомих типажів; – четвертою рисою стилю творів масової літератури можна вважати настанову на момент, лаконічність. У подібних творах відсутні епічна розлогість, навпаки – динамічний сюжет та проста композиційна будова, переважно лінійна, – неодмінна вимога. Усі події розгортаються із точки А до точки Б. Абзаци – стислі. Часто сучасні твори називають «читання одного вечора», «читання на одну годину». Переважно твори масової літератури – повісті із окремою сюжетною лінією або об’єднані спільним персонажем твори, що становлять цикли, що ми бачимо у трилогії «Биті є», яка є продовженням роману «РАЙ.центр»; – п’ятою ознакою стилю творів масової літератури можна назвати стилізацію, або імітацію. Автори таких текстів зазвичай запозичують із високої літератури не тільки жанрові модифікації, але й стилістичні прийоми, імітують індивідуальні стилі інших письменників. Причому ця риса має подвійне спрямування: першим джерелом стилістичних експериментів масліту є висока література. Другим – комерційно успішні твори братів по цеху. Іронічні модуляції знаходяться поряд із намаганням подати філософські узагальнення, що народжуються в думках юних героїв трьох романів. Однак, очевидно, що активне поширення творів масової літератури потребує ще глибшого аналізу поставленої проблеми, із детальним з’ясування відмінностей стилю творів масової літератури у межах кожного окремого жанру масліту – жіночого роману, детективу, історичного чи іронічного роману. Провідні ознаки творів масової літератури – упізнаваність сюжету і стилю автора, настанова на розважальність та візуалізацію образів, простота, навіть схематичність у побудові фрази, еротизація тексту, лаконічність і стилізація (імітування стилю чи художніх прийомів високої літератури). Усі ознаки легко прослідковуються у межах індивідуального стилю Люко Дашвар. Аналізована трилогія «Биті є» (хоча сюди варто додати ще роман «Рай.Центр») є своєрідною картиною сьогочасного українського суспільства з усіма його недосконалостями і брудом, у якому дуже важко вижити, якщо у тебе нема грошей, або ж у тебе «забагато» совісті.  

Литература:1. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму Текст / В. Агеєва. – К. : Факт, 2003. – 320 с. 2. Андрухович Ю. Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури Текст / Ю. Андрухович. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1998. – 368 с. 3. Баранов К. Новий роман Люко Дашвар писала місяцьЕлектронний ресурс / К. Баранов. – Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/culture. 4. Білоус П. Психологія літературної творчості Текст / П. Білоус. – Житомир, 2004. – 96 с. 5. Бовсунівська Т. В. Теорія літературних жанрів: жанрова парадигма сучасного зарубіжного роману: підручник / Т. В. Бовсунівська. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – 519 с. 6. Бондар-Терещенко І. Польові дослідження з української жіночої прози Електронний ресурс / І. Бондар-Терещенко. – Режим доступу: // http://bukvoid.com.ua. 7. Городиський І. Три традиції української літератури Електронний ресурс / І. Городиський. – Режим доступу: http://www.gak.com.ua. 8. Гудков Л. Литература и общество: введение в социологиюлитературы Электронный ресурс / Л. Гудков, Б. Дубин, В. Страда. – М.: РГГУ, 1998. – Режим доступа: http://www.iek.edu.ru/publish/pusl5.htm. 9. Гундорова Т. Висока культура і популярна культура: Слов’янський контекст / Т. Гундорова // Слово і час. – 2008. – № 9. – С. 52–63. 10. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн Текст / Т. Гундорова. – К. : Критика, 2005. – 264 с. 11. Даниленко В. Лісоруб у пустелі Текст / В. Даниленко . – К. : Академвидав, 2008. – 352 с. 12. Дашвар Л. Биті є. Гоцик. Книга 3 / Люко Дашвар; худож. В. Котляр. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. –272 с. 13. Дашвар Л. Биті є. Макар. Книга 1 / Люко Дашвар; худож. В. Котляр. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. – 288 с. 14. Дашвар Л. Биті є. Макс. Книга 2 / Люко Дашвар; худож. В. Котляр. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. – 288 с. 15. Дашвар Л. РАЙ.центр/ Люко Дашвар; худож. В. Котляр. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. – 298 с. 16. Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фрагменти творчості і контексти Текст / Упоряд. Л.Таран. – К. : Факт, 2002. – 208 с. 17. Забужко О. Жінка – автор у колоніальній культурі, або знадоби до української гендерної міфології / О. Забужко. – Львів, 2000. – С. 2–7. 18. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм Текст / Д. Затонский. – М. : Фолио АСТ, 2000. – 267 с. 19. Зборовська Н. Завершення Епохи, або українська літературна ситуація кінця 1980-90 рр. Текст / Н. Зборовська // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – С. 61–64. 20. Зборовська Н. Сучасна масова література в Україні як загальнокультурна проблема Електронний ресурс / Н. Зборовська // Слово і час. – 2008. – Режим доступу : http : // www.bukvoid. com. ua /reviews /books / 2008 / 09 / 02 / 130545.html. 21. Зверев А. ХХ век как литературная епоха Текст / А. Зверев // Вопросылитературы. – 1992. – №2. – С. 3–56. 22. Іваночко Т. Люко Дашвар написала книгу про самозакоханого метросексуала Електронний ресурс / Т. Іваночко. – Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/culture. 23. Ільницький О. Трансплантація постмодернізму: сумніви одного читача Текст / О. Ільньцький // Сучасність. – 1995. – № 10.– С. 111–115. 24. Кавелти Дж. Изучение литературных формул / Дж. Кавелти // Новое литературное обозрение. – 1996. – № 22. – С. 33–64. 25. Кокотюха А. Масова контркультура Електронний ресурс / А. Кокотюха. – Режим доступу: http:// www.web-standart.net. 26. Кушнерюк Ю. Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю: автореф. дис.. канд. філол. Наук: 10.01.05 / Ю. Кушнерюк ; Дніпропетр. нац. ун-т. – Дніпропетровськ, 2002. – 23 с. 27. Літературознавчий словник-довідник/ За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва та ін. – 2-ге видання, виправлене, доповнене. – К. : Академія, 2007. – 752 с. 28. Лотман Ю.М. Массовая литература как историко-культурная проблема / Ю. М. Лотман. Избранные статьи: В 3 т. Т.3. Таллинн, 1993. – 382 с. 29. Лотман Ю.М. Структура художественного текста Текст / Ю. М. Лотман. Об искусстве. – СПб. : «Искусство СПБ», 2005. – 468 с. 30. Люко Дашвар видала останню книгу з трилогії «Биті Є» Електронний ресурс. – Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/culture. 31. Павлишин М. Застереження як жанр Текст / М. Павлишин // Сучасність. – 1995.– № 10. – С. 116–119. 32. Поліненко В. Блиск і вбогість маскультури Електронний ресурс / В. Поліненко // Український тиждень.– Режим доступу : http://www.ut.net.ua/art/169/0/1142/. 33. Поліщук Я. Література як геокультурний проект Текст /Я. Поліщук. – К. : ВЦ «Академвидав», 2008. – 302 с. 34. Радзієвська В.Для успіху потрібні ідея й характер. Люко Дашвар про прототипів героїв своїх романів Електронний ресурс / В. Радзієвська. – Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/culture. 35. Радзієвська В. Новий роман Люко Дашвар б’є рекорди продаж Електронний ресурс / В. Радзієвська. – Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/culture. 36. Скороход О. «Битіє» – саме слово за себе говорить – Люко Дашвар Електронний ресурс / О. Скороход. – Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/culture. 37. Славінська І. Люко Дашвар: вважаю себе українкою, але не збираюся відмовлятися від російської Електронний ресурс / І. Славінська. – Режим доступу:http://life.pravda.com.ua. 38. Сучасна українська література (сучукрліт або укрсучліт) Електронний ресурс. – Режим доступу: http://wikipedia.org. 39. Таранова А. «Велике нечитиме» і академічний конон: проникнення масової літератури до парадигми літературознавства / А. Таранова //Слово і час. – 2008. – № 11. – С. 50–56. 40. Фізер І. Постмодернізм: post /ante /modo – термін з нульовим значенням Текст / І. Фізер // Сучасність. – 2000. – № 3. – С. 117–123. 41. Філоненко С. «Інша мова жінки»: художні особливості української жіночої прози 90-х рр. ХХ ст. Текст / С. Філоненко // Слово і час. – 2008. – № 2. – С. 49–55. 42. Філоненко С. Масова література: влада жанрів і жанрових канонів / С. Філоненко // Слово і час. – 2010. – № 5 – С. 81–93. 43. Хализев В. Е. Литературные иерархии и репутации / В. Е. Хализев // Теория литературы. –М., 1999. – С. 122–142. 44. Харчук Р. Сучасна українська проза. Постмодерний період Текст / Р. Харчук. – К. : Видавничий центр «Академвидав», 2008. – 248 с. 45. Харчук Р. Якісній українській літературі бути? Електронний ресурс / Р. Харчук. –– Режим доступу : http: //www.slovoichas.in.ua/index.php?option=comconten&task=view&id=99=ite. 46. Христо В. Український варіант літературного постмодернізму: теоретико-методичні питання Текст / В. Христо // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальна література і проблеми освіти». – Херсон, 2010. – С. 56–61. 47. Ціпоур А. Людмила Таран: «Жінка залишається багато в чому несловленою, надто в нашій літературі» / А. Ціпоур // Смолоскип України. –2010. – № 1 (січень). – С. 3.