Вступление:Актуальність дипломного дослідження зумовлена тим, що народовладдя в Україні – це одна з якісних характеристик сучасної демократичної правової держави і найважливіший об’єкт дослідження юридичної науки. Однією з конституційних форм реалізації народом належної йому влади є місцеве самоврядування.
Українська держава зацікавлена в розвиненому інституті місцевого самоврядування, яке виступає з’єднуючою ланкою між населенням і державою. Головне завдання місцевого самоврядування полягає в об’єднанні зусиль населення з вирішення питань місцевого значення, які забезпечують демократизм, стабільність і цілісність української держави.
На сьогоднішній день місцеве самоврядування отримує все більший розвиток як інститут, який не входить в систему державної влади, а органи місцевого самоврядування відповідно до ст. 7 та розділу ХІ Конституції України отримали статус самостійного інституту, що діє в рамках, встановлених законодавством України. Серед них важливе місце займають представницькі органи місцевого самоврядування, одним з основних принципів діяльності яких є колегіальність, яка визначає, що всі рішення зазначені органи приймають спільно. Колегіальність як спосіб організації представницького органу місцевого самоврядування передбачає колективний характер його роботи та дозволяє стверджувати, що представницький орган є колегією депутатів.
Для забезпечення максимальної взаємодії місцевої влади з населенням, підвищення рівня і якості народного представництва у владі необхідна наявність ефективно функціонуючого інституту правового статусу депутата органу місцевого самоврядування.
У сучасній науці не склалося стійкого уявлення щодо самого поняття та основних елементів правового статусу депутата органу місцевого самоврядування, що дає можливість висловити власну позицію з означеної проблеми.
Недоліки в змісті елементів правового статусу депутата органу місцевого самоврядування, насамперед, впливають на якість реалізації депутатом законодавчо закріплених повноважень. Таким чином, комплексне дослідження змістовного наповнення елементів правового статусу депутата органу місцевого самоврядування передбачає необхідність теоретичного аналізу, в тому числі через призму історичного розвитку законодавства у зазначеній сфері та практики його застосування.
Правове становище депутата органу місцевого самоврядування викликає обґрунтований інтерес теоретиків і практиків конституційного та адміністративного права. Ця увага зумовлена, також, новизною статусу депутата як представника самостійної гілки публічної влади.
У сучасних умовах підвищується роль депутатського мандата, суть якого, на нашу думку, виражається в представницькому статусі депутата. Представницький орган місцевого самоврядування не тільки приймає нормативно-правові акти (у чому якраз і полягає його нормотворча функція), але і виражає інтереси місцевої громади.
Вираз цих інтересів виявляється виключно за допомогою депутатської діяльності.
Основним призначенням депутата органу місцевого самоврядування є представлення інтересів населення та участь у вирішення питань місцевого значення. З метою безперешкодного і ефективного здійснення своїх прав і обов’язків депутату надаються законодавчо забезпечені гарантії, які виступають необхідними умовами реалізації повноважень депутата. Законодавство про місцеве самоврядування чітко обумовлює, що в разі невиконання або неналежного виконання своїх прав і обов’язків депутат несе відповідальність.
Чимало складностей викликає теоретичне осмислення і практичне застосування інституту депутатського мандата. До цих пір в наукових колах з точністю не визначено – чи є депутат представником населення, або він є його уповноваженою особою.
Актуальність теми дослідження значною мірою зумовлена і необхідністю: по-перше, теоретичного осмислення сучасної ситуації розвитку правового статусу депутата органу місцевого самоврядування; по-друге, подолання численних прогалин у законодавстві про правовий статус депутата органу місцевого самоврядування та неузгодженостей між нормами законодавства, які визначають статус депутата органу місцевого самоврядування; по-третє, внесення змін у законодавство про місцеве самоврядування, спрямованих на підвищення ефективності діяльності депутата органу місцевого самоврядування.
Ступінь наукової розробленості теми. Багатоаспектний характер теми дипломної роботи зумовив необхідність звернення до різних галузей юридичної науки, зокрема, до робіт у галузі теорії держави і права, конституційного та адміністративного права. В силу публічного характеру депутатської діяльності вона становить інтерес для громадськості. Проблеми депутатської діяльності були предметом дослідження ще дореволюційних вчених, викликають інтерес сучасних державознавців як вітчизняних, так і зарубіжних.
Історія становлення та розвитку депутатського статусу в системі державної влади і місцевого самоврядування відображена в працях
В.П. Безобразова, І.П. Білоконського, А.І. Васильчикова, Б.Б. Веселовського, А.І. Єлістратова, В.В. Єремяна, Н.М Коркунова, В.В. Леонтовича,
В.А. Нардової, Ю.П. Тітова, М. В. Федорова та ін.
Дослідженням проблем народовладдя, статусу представника населення в органі влади, формами діяльності депутата займалися Г. Бурдьє,
Ю.А. Дмитрієв, Л. Дюгі, А.А. Златопольський, І.А. Ільїн, В.І. Ленін, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Ю.І. Скуратов, Б.А. Страшун, Л.А. Тихомиров, В.Є. Чиркін,
В.М. Чхиквадзе, Л.С. Явич та ін.
Питаннями правового статусу органів місцевого самоврядування займалося багато відомих учених у галузі конституційного права:
С.А. Авак’ян, М.В. Баглай, Б.М. Єлісєєв, В. Н. Кудрявцев, О.Е. Кутафін,
Г.В. Мальцев, Ю.А. Тихомиров, В.Є. Чиркін, І.С. Яценко.
Питання правового становища депутата органу місцевого самоврядування на загальнотеоретичному та галузевому рівні розглянуті в роботах: І.А. Алексєєва, Д.М. Бахраха, Д.А. Баринова, Г.Н. Бєлова,
А.А. Безуглова, Н.А. Богданова, М.В. Варлена, Н.В. Вітрука, П.Д. Воєводіна, В.Ф. Воробйова, І.В. Видріна, І.М. Глібова, М.А. Гмиріна, А.А. Гусейнова, Ю.А. Дмитрієва, І.С. Данилова, І.В. Захарова, А.В. Зінов’єва, Є.Ю. Зінченка, Т.Д. Зражевської, І.М. Зубова, А.І. Ковлера, А.Н. Кокотова, В.В. Комарової, А.А. Кондрашева, О.Е. Кутафіна, А.М. Лимонова, І.В. Литвиненка,
В.П. Малахова, М.С. Малініна, А.Ф. Малого, А.В. Норкіна, Л.А. Нудненка, Ш.М. Нурадінова, І.П. Окуліча, В.Д. Перевалова, Н.В. Постового,
Ю.Г. Просвірніка, А.С. Прудникова, П.І. Савицького, Н.Т. Савенкова,
В.І. Фадєєва, С.О. Харламова, В.І. Червонюка, А.Я. Ярматова, В.С. Юдіна та інших.
Мета і завдання дослідження. Актуальність дослідження проблеми статусу депутата органу місцевого самоврядування зумовила і його мету. Метою дослідження є аналіз теоретичних та практичних проблем механізму забезпечення правового статусу депутата органу місцевого самоврядування та визначення напрямку щодо вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює правовий статус депутата органу місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку України. Крім того, у своїй роботі автор хотів би проаналізувати його особливості протягом певних історичних періодів, а також позначити практичні проблеми, пов’язані з реалізацією норм інституту депутатського правоположення в сучасній Україні. Крім того, метою цієї роботи є теоретичне обґрунтування статусу депутата органу місцевого самоврядування на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду.
У відповідності з поставленою метою сформульовані основні завдання дослідження: розглянути теоретико-правові основи статусу депутата органу місцевого самоврядування; проаналізувати основні норми конституційного законодавства, а також норми галузевого українського законодавства, що регулюють правовий статус депутата органу місцевого самоврядування; сформулювати поняття правового статусу депутата органу місцевого самоврядування; розкрити організаційно-правової моделі обрання депутата органу місцевого самоврядування; визначити правову природу повноважень депутата органу місцевого самоврядування як найважливішого елемента правового статусу депутата органу місцевого самоврядування; встановити систему гарантій діяльності депутата органу місцевого самоврядування; виявити проблеми відповідальності депутата органу місцевого самоврядування; визначити тенденції та перспективи вдосконалення інституту відповідальності депутата органу місцевого самоврядування; узагальнити та проаналізувати накопичені наукові та практичні знання про статус місцевого депутата; визначити природу депутатського мандата, його місце та сутність в системі народовладдя і влади взагалі; дослідити еволюцію статусу депутата впродовж різних етапів історії нашої держави; особливості цього статусу, що мали місце в колишньому законодавстві, а також нині існуючі в ряді зарубіжних держав.
Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, що забезпечують всебічну реалізацію діяльності депутата органу місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що визначають природу правового статусу депутата органу місцевого самоврядування, його повноважень, гарантій і відповідальності.
Методологічною основою дослідження є сучасний інструментарій, концептуальні підходи до правового статусу депутата органу місцевого самоврядування, вироблені сучасною юридичною наукою. Проблеми правового статусу депутата органу місцевого самоврядування були досліджені на основі загальнонаукових методів: діалектичного, історичного, логічного, а також приватних наукових методів: порівняльно-правового, системно-структурного аналізу, формально-юридичного, історико-правового, нормативно-логічного. Використання при написанні дипломної роботи широкого спектру методів дозволило автору показати в комплексі історичні умови, правову базу, теоретичні основи та конкретні елементи правового статусу депутата органу місцевого самоврядування, цілісно розкрити предмет дослідження, досягти означеної мети, вирішити поставлені завдання.
Правову основу дослідження склали Європейська Хартія місцевого самоврядування, прийнята Радою Європи 15 жовтня 1985, Конституція України від 28 червня 1996 року, Закони України, а також рішення Конституційного Суду України. Основоположними правовими актами, що регулюють статус депутата органу місцевого самоврядування є Закони України: № 280/97-ВР від 21.05.1997 «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами), № 2493-III від 07.06.2001 «Про службу в органах місцевого самоврядування», № 3723-XII від 16.12.1993 «Про державну службу» (втрата чинності з 01.01.2014 року), № 93-IV від 11.07.2002 «Про статус депутатів місцевих рад», № 2487-VI від 10.07.2010 «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
Структура дипломної роботи обумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновку та списку використаних джерел (208 найменувань). Кількість друкованого тексту складає 105 сторінок (без плану та списку використаних джерел).