Захист інформації

Содержание:Вступ 3 1. Види та форми захисту інформації 4 2. Методи захисту інформації 8 3. Засоби захисту інформації 9 Висновки 10 Список використаних джерел 11  

Вступление:Захист інформації – сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації. Термін вживається в Україні для опису комплексу заходів по забезпеченню інформаційної безпеки. Захист інформації ведеться для підтримки таких властивостей інформації, як: 1. Цілісність – неможливість модифікації інформації неавторизованим користувачем. 2. Конфіденційність – інформація не може бути отримана неавторизованим користувачем. 3. Доступність – полягає в тому, що авторизований користувач може використовувати інформацію відповідно до правил, встановлених політикою безпеки не очікуючи довше заданого (прийнятного) інтервалу часу. 4. Спостережність – властивість системи, що дозволяє фіксувати діяльність користувачів і процесів, використання пасивних об’єктів, а також однозначно установлювати ідентифікатори причетних до певних подій користувачів і процесів з метою запобігання порушення політики безпеки і/або забезпечення відповідальності за певні дії. Отже, інформація посідає вагоме місце у нашому житті, більше того, ми впевнено крокуємо до встановлення інформаційного суспільства. Але разом з тим, нагромадження інформації у світовій мережі, яке сьогодні маємо змогу спостерігати, визначає важливі завдання її систематизації, достовірності, а саме головне – її захисту. Це власне і визначає актуальність теми реферативної роботи.  

Выводы:Враховуючи нормативно-правову базу України з питань захисту інформації можливі такі варіанти досягнення необхідного рівня захисту інформації з обмеженим доступом: ? за мінімальних затрат і допустимого рівня обмежень видів інформаційної діяльності; ? за допустимих затрат і заданого рівня обмежень видів інформаційної діяльності; ? за необхідних затрат і мінімального рівня обмежень видів інформаційної діяльності. Слід також відмітити, що захист інформації, яка не є державною таємницею, забезпечується, як правило, застосуванням першого чи другого варіанту. В той же час захист інформації, яка становить державну таємницю, забезпечується, як правило, застосуванням третього варіанту. Відповідно до властивостей інформації можна виділити наступні аспекти захисту інформації: ? Конфіденційність – захист від несанкціонованого ознайомлення з інформацією. ? Цілісність – захист інформації від несанкціонованої модифікації. ? Доступність – захист (забезпечення) доступу до інформації, а також можливості її використання. Доступність забезпечується як підтриманням систем в робочому стані, так і завдяки способам, які дозволяють швидко відновити втрачену чи пошкоджену інформацію.  

Литература:1. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах : Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. ? 1994. – № 31. – Ст. 286. 2. Про Положення про порядок здійснення криптографічного захисту інформації в Україні : Указ Президента України від 22 травня 1998 року №505/98. 3. Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт. ДСТУ 3396.1-96. 4. Зегжда Д. П. Основи безпеки інформаційних систем / Д. П. Зегжда, А. М. Івашко. – М. : Гаряча лінія – телеком, 2000. – 452 с. 5. Комп’ютерна злочинність і інформаційна безпека / А. П. Леонов та ін. ; під аг. ред. А. П. Леонова. – Мінськ : АРІЛ, 2000. – 552 с. 6. Ярочкін В. І. Інформаційна безпека : підручник для студентів вузів / В. І. Ярочкін. – 3 е изд. – М. : Академічний проект: Трікста, 2005. – 544 с.