Система підготовки науково-педагогічних кадрів в Україні та ЄС

Содержание:Вступ 3 1. Сутність поняття «науково-педагогічний працівник» 4 2. Система підготовки науково-педагогічних працівників в Україні 6 3. Європейська практика підготовки наукових кадрів 9 Висновки 13 Список використаних джерел 15  

Вступление:Українське суспільство активно трансформується й орієнтується на нові пріоритети. Від того, наскільки конструктивно відбуватимуться ці процеси в галузі науки та освіти, наскільки ініціативно самі вчені братимуть у них участь, залежить майбутнє не лише української науки, але й національні інтереси нашої держави. Для того, щоб посісти належне місце серед інших країн світу та стати на шлях інноваційного розвитку економіки, Україна має визнати національним пріоритетом саме розвиток її науково-технічного потенціалу. Це зумовлює необхідність вдосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. В Україні створена і успішно функціонує система підготовки таких кадрів. Ця робота ведеться академіями, вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та на виробництві. Метою даної реферативної роботи є дослідження системи підготовки науково-педагогічних кадрів в Україні та розгляд деяких особливостей підготовки науковців в деяких країна Європейського Союзу (Німеччина, Франція, Іспанія тощо).  

Выводы:Особливості еволюційного розвитку систем освіти в різних країнах світу зумовили значні відмінності в національних системах підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації. 1. У більшості країн стандартних термінів підготовки докторських дисертацій не існує. Вони коливаються в інтервалі 3-5 років і залежать більше від наукової спеціальності, ніж від установлених національною системою правил. 2. Немає єдиного міжнародного стандарту архітектури системи найвищих наукових ступенів. У розвинутих країнах світу існує як унітарна (Великобританія, Швейцарія тощо), так і дворівнева (Німеччина, Франція, Україна, тощо) архітектура національних моделей системи найвищих наукових ступенів. 3. Існують проблеми не лише у визнанні дипломів про найвищі наукові ступені, але й у програмах підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації не тільки на міжнародному рівні, але й усередині національних систем підготовки наукових кадрів Факт приєднання України до Болонського процесу вимагає модернізації системи підготовки дисертацій з використанням зарубіжного досвіду. Значних позитивних змін в діяльності національної системи підготовки та атестації наукових та науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації можна досягти законодавчим шляхом з врахування тих тенденцій розвитку підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, які характерні для інших країн-учасниць Болонського процесу. Використовуючи чинну суспільно-державну систему атестації наукових і науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації, потрібно підвищити вимоги до організації публічного обговорення основних наукових результатів претендентів на наукові ступені, до якості експертизи наукових робіт, представлених на здобуття наукових ступенів і отримання найвищих посад науково-педагогічних кадрів, до методів, функцій і правил роботи спеціалізованих вчених рад і експертних рад ВАК. Щоб українська наука не перетворилася на «науку місцевого значення», особливу увагу держава має приділяти українській науковій періодиці, щоб її знали і читали у світі, сприяти розширенню доступу українських учених до зарубіжних наукових видань, інформаційно-комунікаційних технологій, проведення спільних міжнародних досліджень і участі в міжнародних наукових програмах.  

Литература:1. Про вищу освіту : Закон України від 17.01.2002 № 2984-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134. 2. Про наукову і науково-педагогічну діяльність : Закон України від 13.12.1991 № 1977-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165. 3. Про Національну доктрину розвитку освіти України у XXI столітті : Указ Президента України від 17.04.2002 № 347/2002. 4. Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309. 5. Лобанова Л. С. Архітектура наукових ступенів: міжнародна практика і вітчизняні традиції / Л. С. Лобанова // Вісник Національної академії наук України. ? 2009. ? №1. ? С. 2–13. 6. Лобанова Л. С. Аналіз сучасної системи підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Україні / Л. С. Лобанова // Наука та наукознавство. – 2007. – № 3. – С. 54 –55. 7. Поживілова О. В. Розвиток систем підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в європейському регіоні та Україні (1990-2005 рр.) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Олена Володимирівна Поживілова ; АПН України; Інститут вищої освіти. – К., 2006. – 181 с. 8. Спільна декларація про гармонізацію архітектури європейської системи вищої освіти // Збірка матеріалів «Болонський процес: Погляд на проблему» / Уклад. І. А. Новак. – М., 2004. 9. Стеченко Д. М. Методологія наукових досліджень : підручник / Д. М. Стеченко, О. С. Чмир. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2007. – 317 с. 10. Чорнойван Г. П. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації Росії та Україні (1991-2009 рр.) : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Ганна Петрівна Чорнойван ; АПН України ; Інститут вищої освіти. – К., 2011. – 161 с. 11. Сайт Державного фонду фундаментальних досліджень Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.education.gov.ua 12. Bologna Declaration. Joint Declaration European Ministers Education Convened in Boloqna on 19 June 1999.