Дієслівні синоніми на позначення руху у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. СИНОНІМІЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК МОВНОЇ ПОБУДОВИ 5 1.1. Поняття про синоніми, лексичні синоніми 5 1.2. Синонімічний ряд і його структура 8 1.3. Класифікація синонімів української мови 11 РОЗДІЛ II. ДІЄСЛІВНІ СИНОНІМИ У ТВОРАХ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО 16 2.1. Дієслівна семантика української мови 16 2.2. Семантика дієслівних синонімів на позначення руху у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» 23 ВИСНОВКИ 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 29 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32  

Вступление:Синонімія – характерне явище мов різних типів. Синонімічні відношення слів відіграють значну роль в організації лексико-семантичної системи мови. Вони розкривають специфіку структурної організації лексики так, як майже ніякі інші семантичні відношення. Цим зумовлено мету цієї статті, яка полягає у висвітленні основних проблем, що їх вирішує сучасна теорія синонімії. Сутність синонімічних відношень у мові, кількість та характер синонімічних рядів обумовлюються частиномовною специфікою лексичних парадигм. Інтерес науковців до синонімії дієслівних лексем зумовлюється непредметністю референтної сфери дієслова, спрямованістю дієслівної семантики на констатацію відношень між предметами та особливою роллю дієслова у висловлюванні. Досліджувалися структурно-семантичні особливості окремих синонімічних рядів і синонімічних рядів у складі лексико-семантичних груп, уживання дієслів-синонімів у різних функціональних стилях, лексична сполучуваність дієслів-синонімів. фразеолексична дієслівна синонімія. При цьому синонімічні лексичні одиниці розглядалися у напрямку встановлення їхньої семантичної близькості, або тотожності. Дослідників більше цікавили проблеми подібності, ніж відмінності та протиставлення. Хоча саме семантичне протиставлення синонімів визначає їхню комунікативну цінність. Цим зумовлюється мета статті, яка полягає у встановленні особливостей семантичного протиставлення дієслів-синонімів на позначення стану. Для досягнення цієї мети необхідно виявити диференційні ознаки, які визначають характер синонімічних опозицій та структуру синонімічних рядів, що входять до різних поняттєво-синонімічних зон у межах номінативного класу дієслів-синонімів – позначень стану. Центральним питанням теорії синонімії є визначення поняття синоніма. Погляди лінгвістів на його вирішення відрізняються залежно від того, якому критерію вони надають перевагу. Аналіз критеріїв синонімічності знаходимо в роботах А. Євгеньєвої, Ю. Апресяна, В. Вілюмана, Л. Новікова, Ю. Вауліної, А. Скшидло, О. Уфімцева, Л. Васильєва. Теоретичні засади лексико-семантичної класифікації дієслівної лексики висвітлено у працях Ю. Апресяна, О. Ахманової, Ф. Бацевича, Л. Васильєва, І. Вихованця, Р. Гайсиної, К. Городенської, А. Грищенка, Н. Гуйванюк, А. Загнітка, Г. Золотової, Н. Іваницької, М. Кочергана, Є. Кузнєцової, Л. Лисиченко, С. Логвиненка, Т. Масицької, О. Мельничука, І. Мещанінова, І. Овчинникової, В. Русанівського, Ж. Соколовської, О. Стишова, Т. Усатенко, Н. Шведової та ін. Мову творів І. Нечуя-Левицького досліджували Л. Кулинська, М. Леонова, С. Єрмоленко, Л. Пустовіт, Л. Ставицька, Н. Дзюбишина-Мельник, О. Муромцева, В. Мастеровенко. Не дивлячись на різноманітність досліджень синонімів, специфіку використання дієслівних синонімів на позначення руху у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» ніхто не вивчав, що робить тему дослідження досить актуальною. Метою дослідження є вивчення специфіки вживання дієслівних синонімів на позначення руху на прикладі повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Об’єктом дослідження є категорія синонімії в українській мові. Предметом – вживання дієслівних синонімів на позначення руху в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Головними завданнями даного дослідження є: 1. Охарактеризувати поняття про синоніми, лексичні синоніми. 2. Дослідити синонімічний ряд і його структуру. 3. Вивчити класифікацію синонімів української мови. 4. Визначити дієслівну семантика української мови. 5. Проаналізувати семантику дієслівних синонімів на позначення руху у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».  

Выводы:Мова – це система, де кожний компонент функціонує у співвідношенні з іншими елементами структури. Підхід до мови як до системи дозволяє виявити ті мовні особливості, що розкриваються лише за умови поглибленого аналізу будови лексико-семантичнихпідсистем. Дослідження лексичної семантики не можливе без аналізу значення слова та всіх ієрархічних зв’язків, які воно утворює. Лексика мови постійно збагачується. В процесі мовного спілкування одне й те ж саме поняття характеризується з різних сторін, виділяються нові його ознаки. Це приводить до утворення нових слів. У лексемах може відбиватися став¬лення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та волевиявлення. Між словами, що позначають одне розгалу¬жене поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлюються близькі зв’язки, їх називають синонімічни¬ми, а слова – синонімами. Гнучкість та багатство мови виявляються насамперед у синонімії. Поняття синонімії давно є предметом різноманітних наукових дискусій. У центрі уваги вчених перебувають питання реальності синонімії, критеріїв виділення синонімів- їх типів синонімії та лексичного значення слова, диференційованого вивчення груп і класів синонімів у межах одного рівня мови, градуальності та синонімії, виділення синонімічної домінанти, функціонування синонімів у тексті. Проаналізувавши різні підходи щодо розглядуваної проблеми, можна стверджувати, що при визначенні синонімів потрібно враховувати всі три параметри – денотативний, сигніфікативний та структурний, і це пояснюється складною значеннєвою природою синонімії, існуванням багатьох типів семантичних зближень лексичних одиниць. Тотожними або близькими за значенням належить вважати тільки ті слова, котрі вживають для позначення одного й того ж поняття і розрізняють між собою або відтінками значення в межах цього поняття, або експресивним, емоційним забарвленням, чи вживанням у певних стилістичних умовах, у певних сполученнях із тими або іншими словами. Це визначення дозволяє зосередити увагу на власне семантичному, сигніфікативному аспекті лексичного значення синонімів. Інші критерії: співвіднесеність із денотатом, повна або часткова взаємозамінність, тотожність сполучуваності в межах однієї формули дистрибуції, спільність структурних ознак синонімів, функціональна спільність – є суттєвими для дослідження синонімії, але ми розглядаємо них як додаткові. Дієслівні синоніми на позначення руху у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» виступають через призму авторського художньо-образного світобачення. Вони виступають органічним елементом у мові твору. Через їх використання письменник передає ставлення до зображуваних подій, акцентує смислову та стильову позиції мовних засобів. За допомогою використання дієслівних синонімів на позначення руху краще розкриваються читачеві внутрішній світ персонажів, настрій, світогляд тощо.  

Литература:1. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики : підруч. / Ф. Бацевич. – К. : Академія, 2004. – 344 с. 2. Бевзенко С. Сучасна українська мова. Синтаксис : навч. посіб. / С. Бевзенко, Л. Литвин, Г. Семеренко. – К. : Вища шк., 2005. – 270 с. 3. Бойко Н. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти / Н. Бойко. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2005. – 552 с. 4. Васильев Л. Методы современной лингвистики / Л. Васильев. – Уфа : Изд-во башкирского ун-та, 1997. – 183 с. 5. Васильев Л. Современная лингвистическая семантика : учеб. пособие для вузов / Л. Васильев. – М. : Высш. шк., 1990. – 176 с. 6. Вихованець І. Граматика української мови. Синтаксис / І. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с. 7. Власенко О. Засоби психологічної характеристики у творах І. С. Нечуя-Левицького / О. Власенко //Українська мова і література в школі. – 2008. – №11. – С. 18 – 21. 8. Єрмоленко С. Мовно-естетичні знаки культури в історії літературної мови / С. Єрмоленко // Мовознавство. − 2007. − №4 − 5. − С. 3 −12. 9. Єфремова Н. Актуальні питання теорії синонімії / Н. Єфремова // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки Лексична семантика. – 2011. – Випуск 3 (ч. 2). – С. 111 – 114. 10. Загнітко А. Основи українського теоретичного синтаксису. Частина 2 / А. Загнітко. – Горлівка : ГДППМ, 2004. – 228 с. 11. Карпенко Г. Творчість І. Нечуя-Левицького як історичне джерело Електронний ресурс / Г. Карпенко // Вісник ПДА : Збірник наукових праць. - листопад-грудень 2011 (164-165). - №11-12. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vpabia/2011_11-12/ 12. Коротич К. Конфліктна комунікація в родині у світлі трансакційного аналізу (на матеріалі повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» Електронний ресурс / К.Коротич // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - 2012. - Вип. 64. - №994. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkhnu/Filol/2012_994/ 13. Лимаренко А. Наратив сатиричних творів І. Нечуя-Левицького / А.Лимаренко // Науковий вісник Миколаївського державного університету. – 2008. – №22. – С. 118 – 123. 14. Походзіло М. Іван Нечуй-Левицький. Літературний портрет / М. Походзіло. – К. : Дніпро, 2006. – 128 с. 15. Прокопова Л. Стилістичні синоніми як основа для нової класифікації стилів з літературної і розмовної мови Електронний ресурс / Л. Прокопова // Культура народов причерноморья : научный журнал. - №138. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/138/knp138_10-11.pdf 16. Рибенок В. Функціонально-семантичні групи дієслів в українській мові / В. Рибенок // Лінгвістичні студії. – 2012. – Випуск 18. – С. 44 – 48. 17. Рудницька Л. Дослідження глибин психологічного простору персонажів твору через розкриття специфіки авторського стилю І. Нечуя-Левицького (за повістю «Кайдашева сім’я» / Л. Рудницька // Теоретична і дидактична філологія. 2011. – Випуск 9. – С. 498 – 505. 18. Сикало Л. Стилістичні функції розмовних фразеологізмів у повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького / Л. Сикало // Лінгвістика. – 2011. – №2 (23). – С. 96 – 102. 19. Шеремет О. Лексико-семантичні групи дієслівних лексем і формування мовної картини у філологічному тексті кінця ХІХ – початку ХХ ст. / О. Шеремет // Наукові записки. – Серія: філологічні науки. – 2011. – Випуск 95 (1). – С. 315 – 318. 20. Шульжук К. Синтаксис української мови / К. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – 408 с. 21. Януш Я. Українська література ХІХ ст. / Я. Януш, О. Ладигіна, Т. Подгурська. – К. : КНЕУ, 2002. – 134 с. 1. Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я. Хмари / І. Нечуй-Левицький. – К. : Наук, думка. 2001. – 504 с.