Вступление:З-поміж різноманітних форм людського спілкування найперше значення повинно бути, беззаперечно, визнано за державою. Ще за античних часів вона охоплювала усі без винятку аспекти людського життя. І в наш час, хоча поряд із державою існує чимало інших форм суспільного єднання людей, держава усе ж таки, так чи інакше, розповсюджує свій вплив на всі сторони суспільного життя. Тому, досліджуючи будь-яке суспільне явище, постійно доводиться мати справу із питанням про форми організації та діяльності держави. Пізнання будь-якого явища юридичної науки відбувається в процесі тісного взаємозв’язку з іншими суспільними науками. Однією з найважливіших серед таких наук є філософія, оскільки юриспруденція використовує її знання про такі універсальні категорії як зміст, форма та сутність. Тому дослідження форми держави як одного з фундаментальних понять юридичної науки передбачає вивчення його загально-філософських основ. Разом з тим, не потребує доведення те, що категорія «форма» надзвичайно тісно пов’язана з категоріями «сутність» та «зміст». При цьому необхідно визнати, що зміст впливає на форму того чи іншого предмета, на який в свою чергу впливає сутність, яка проявляється в формі, та опосередковано має вияв в змісті конкретного предмета. Тому питання діалектичного взаємозв’язку зазначених понять доцільно розглядати в контексті їх розвитку та змін.
У філософській літературі категорія «форма» та зустрічна їй категорія «зміст» відносяться до тих категорій, які характеризують організацію буття. При цьому як зазначають деякі автори дати визначення цим категоріям нелегко, оскільки ці поняття є давніми, багатозначними та мають дещо розмите значення.
Зважаючи на досить широке та плідне вивчення вищевказаних понять філософами різних періодів, слід визнати, що категорії форма, зміст та сутність мають свій специфічний вияв у таких явищах юриспруденції як «держава» та «право», завдяки чому і стають предметом пильної уваги вчених-правознавців.
Саме це і складає актуальність даної роботи на сьогоднішній день.
Метою роботи є аналіз правового змісту категорії «форма держави» та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. У відповідності до зазначеної мети було поставлено наступні завдання роботи:
1. Дати визначення поняття «форма держави», окреслити основні підходи до її елементів.
2. Визначити співвідношення категорій «тип держави» і «форма держави».
3. Охарактеризувати основні елементи форми держави.
З огляду на багатоаспектність проблеми, в роботі використано як філософські методи пізнання, зокрема, принципи розвитку, історизму, детермінізму, такі і загальнонаукові засади та підходи, серед яких провідне місце посідають: структурно-логічний метод, принцип системності, історико-генетичний метод, методи компаративного аналізу, емпіричного узагальнення, моделювання та абстрагування.
Об’єктом дослідження виступає форма держави як зовнішній її вираз. Предметом – доктринальні роботи з окресленої проблематики.
Дослідження структурно складається зі вступу, основної частини, що містить 2 розділи, які об’єднують 5 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Текст роботи викладено на 20 сторінках. Список літератури містить 20 джерел.