Особливості сучасного періоду інформаційно-психологічного протиборства

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи інформаційно-психологічного протиборства 5 1.1. Категоріальний апарат інформаційно-психологічного протиборства 5 1.2. Фактори інформаційно-психологічного протиборства 7 Розділ 2. Реалізація інформаційно-психологічного протиборства в сучасних умовах 13 2.1. Сучасні форми інформаційно-психологічного протиборства в міждержавних стосунках 13 2.2. Особливості забезпечення інформаційної безпеки в епоху глобалізації 16 Висновки 21 Список використаних джерел 23  

Вступление:Із розвитком інформаційного суспільства та наростанням економічної конкуренції інформаційно-психологічна боротьба виступає як дієвий засіб вирішення конфліктів між різними суб’єктами та чинниками міжнародних відносин. Україна як держава постколоніального становища із триваючими процесами національного відродження є постійним об’єктом інформаційно-психологічної боротьби. Розвиток інформаційних технологій та соціальних наук дозволяє задіяти в інформаційно-психологічній боротьбі численні різноманітні засоби впливу. Відтак постає актуальність класифікації інформаційно-психологічної боротьби (ІПБ) для вітчизняного безпекознавства та політології як з теоретичних, так і з практичних − моніторингових та захисних − міркувань. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується переорієнтацією провідних країн світу на нові інформаційні принципи, що зумовлює необхідність визначення нетрадиційних підходів до проблем забезпечення національної безпеки держави і насамперед її складової частини – інформаційної та воєнної безпеки. Ефективність застосування методів і засобів інформаційної боротьби підтверджують практично всі збройні конфлікти останніх десятиліть. Їхній досвід свідчить, що сучасні методи інформаційної боротьби здатні призвести до таких наслідків, як: зміна суспільного ладу та політичного устрою; розпад держави та армії; втрата національної ідеї, духовних і матеріальних цінностей; розвал економіки; витік інтелекту за кордон та знищення науки; загострення етнічно-конфесійних протиріч тощо. Метою дослідження є визначення розвитку сучасного періоду інформаційно-психологічного протиборства. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: ? розглянути категоріальний апарат інформаційно-психологічного протиборства; ? виділити фактори інформаційно-психологічного протиборства; ? визначити сучасні форми інформаційно-психологічного протиборства в міждержавних стосунках; ? сформувати особливості забезпечення інформаційної безпеки в епоху глобалізації. Об’єктом дослідження є національна та інформаційна безпека. Предметом дослідження є особливості сучасного періоду інформаційно-психологічного протиборства. В ході дослідження було використано загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, систематизації та інші.  

Выводы:Таким чином, проблеми, що постали у зв’язку з переходом до інформаційного суспільства, ще більше загострюють необхідність осмислення закономірностей, особливостей та наслідків від розробки та впровадження на ринок нових засобів масової інформації та комунікації. Через новизну, складність і певну унікальність проблематики досі немає достатньо диференційованих наукових досліджень щодо сутності «інформаційного протиборства», не вистачає науково обґрунтованих методичних засад дослідження різних розробок цього напряму. Розглянуті приклади дозволяють ідентифікувати сучасні форми інформаційно-психологічного протиборства для уникнення втягування органів державного управління у сферу невластивих для них функцій, а саме: ? неправомірного нав’язування культурної, економічної, інформаційної та релігійної залежності населення; ? організації діяльності зі створення передумов для державотворення шляхом штучних або вдаваних демократичних перетворень; ? ресурсно-економічного та інформаційного блокування визначених територій для ескалації напруження суспільно-політичної обстановки та провокування кризової ситуації; ? переконання світової спільноти через міжнародні інститути безпеки в необхідності та правомірності своєї агресивної діяльності. Для захисту соціальних об’єктів від негативних впливів у ході глобального інформаційного протиборства необхідне створення системи інформаційно-психологічного забезпечення як складової національної безпеки. Дана система повинна забезпечити захист психіки цивільного населення і військовослужбовців від негативного інформаційно-психологічного впливу. Її основним завданням має бути забезпечення психологічної безпеки особи, суспільства та держави. Інформаційно-психологічна безпека має передбачати: ? захист психіки населення, соціальних груп, військовослужбовців, громадян від деструктивних інформаційно-психологічних впливів; ? протидію спробам маніпулювання процесами сприйняття інформації населенням і військовослужбовцями з боку ворожих політичних сил, що проводиться з метою ослаблення обороноздатності; ? відстоювання національних інтересів, цілей і цінностей в інформаційному просторі; ? постійний моніторинг відношення суспільства до найважливіших проблем національної безпеки, психічного стану населення ? протидію інформаційній експансії в духовно-етичній сфері. Саме інформаційна війна є тим чинником, що може помітно змінити спрямованість геополітичних процесів і відносин в інформаційному суспільстві та привести до зсуву геополітичних центрів притягання національних інтересів суб’єктів геополітичної конкуренції в інформаційній сфері − країн, що лідирують у розробці інформаційних і телекомунікаційних технологій, країн, що контролюють стратегічно важливі «транспортні» магістралі передачі інформації та країн, що контролюють і використовують у власних інтересах основні потоки інформації. Спеціальну інформаційну операцію як і впроваджуваний процес протидії цій операції можна розглядати з використанням методології аналізу складних систем. Розгляд СІО з позицій просторово-часової логіки її проведення дає змогу подати граф-модель у вигляді орієнтованого графа, де вершини описують функціонально необхідні елементи, що задіються для проведення СІО, а дуги описують процес передавання інформації та часові затрати на її передачу й отримання. Для дослідження такої моделі можна використовувати апробовану методологію теорії графів. А це дає змогу всебічно досліджувати процес організації протидії, обґрунтовувати оперативно-стратегічні та тактико-технічні вимоги до системи протидії, режими її функціонування, оцінювати ефективність її функціонування на окремих етапах операції, обґрунтовувати потрібні ресурси тощо.  

Литература:1. Богданович В.Ю. Граф-модель процесу організації протидії спеціальним інформаційним операціям / В.Ю. Богданович, Д.А. Міщекно // Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2012 . − № 1(8). – С. 58-64. 2. Говоруха В.В. Сучасні форми інформаційно-психологічного протиборства в міждержавних стосунках / В.В. Говоруха, Ю.Г. Даним, В.В. Кливець // Теорія та практика державного управління . − 2008. − № 3. – С. 3-10. 3. Грицяк Н.В. Державне управління в умовах розвитку інформаційного суспільства / Н.В. Грицяк // Державне управління. – 2011. − №1. – С. 31-35. 4. Ліпатов І.І. Проблемні питання здійснення протидії інформаційно-психологічному впливу протидіючих сіп на військовослужбовців внутрішніх військ під час виконання службово-бойових завдань / I.I. Ліпатов // Честь і закон. − 2010. − № 2. − С. 57-61. 5. Литвиненко О.В. Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії : монографія / О.В. Литвиненко. – К. : ВКФ “Сатсанга”, 2000. – 225 с. 6. Литвиненко О.В. Інформаційні впливи та операції. Теоретико-аналітичні нариси : монографія / О.В.Литвиненко. – К. : НІСД, 2003. – 240 с. 7. Манойло А.В. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны / А.В. Манойло, А.И. Петренко, Д.П. Фролов. − 2-е изд., стереотип. − М. : Горячая линия − Телеком, 2009. – 541 с. 8. Панарин И.Н. Информационная война и мир / И.Н. Панарин, П.Г. Панарина. − М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2003. − 204 с. 9. Панарин И. Первая мировая информационная война. Развал СССР / И. Панарин. – СПб. : Питер, 2010. – 256 с. 10. Політологічний енциклопедичний словник / за ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна. − 2-е вид., доп. і перероб. − К. : Ґенеза, 2004. − 395 с. 11. Почепцов Г.Г. Психологические войны / Г.Г. Почепцов. − К. : Рефл-бук, 2000. − 528 с. 12. Почепцов Г.Г. Информация и дезинформация / Г.Г. Почепцов. − К. : Эльга, 2001. − 256 с. 13. Присяжнюк М.М. Глобальне інформаційне протиборство та його революційний шлях / М.М. Присяжнюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. − № 26. – С. 71-75. 14. Толубко В.Б. Складові інформаційної боротьби / В.Б. Толубко, А.О. Рось // Наука і оборона. − 2002. − № 2. − С. 23-28. 15. Фісун А.О. Теоретично-категоріальне осмислення поняття «інформаційна війна» в структурі інформаційно-політичного простору / А.О. Фісун // Інформаційне суспільство. – 2011. − № 13. – С. 43-48.