Выводы:Таким чином, проблеми, що постали у зв’язку з переходом до інформаційного суспільства, ще більше загострюють необхідність осмислення закономірностей, особливостей та наслідків від розробки та впровадження на ринок нових засобів масової інформації та комунікації. Через новизну, складність і певну унікальність проблематики досі немає достатньо диференційованих наукових досліджень щодо сутності «інформаційного протиборства», не вистачає науково обґрунтованих методичних засад дослідження різних розробок цього напряму. Розглянуті приклади дозволяють ідентифікувати сучасні форми інформаційно-психологічного протиборства для уникнення втягування органів державного управління у сферу невластивих для них функцій, а саме:
? неправомірного нав’язування культурної, економічної, інформаційної та релігійної залежності населення;
? організації діяльності зі створення передумов для державотворення шляхом штучних або вдаваних демократичних перетворень;
? ресурсно-економічного та інформаційного блокування визначених територій для ескалації напруження суспільно-політичної обстановки та провокування кризової ситуації;
? переконання світової спільноти через міжнародні інститути безпеки в необхідності та правомірності своєї агресивної діяльності.
Для захисту соціальних об’єктів від негативних впливів у ході глобального інформаційного протиборства необхідне створення системи інформаційно-психологічного забезпечення як складової національної безпеки. Дана система повинна забезпечити захист психіки цивільного населення і військовослужбовців від негативного інформаційно-психологічного впливу. Її основним завданням має бути забезпечення психологічної безпеки особи, суспільства та держави. Інформаційно-психологічна безпека має передбачати:
? захист психіки населення, соціальних груп, військовослужбовців, громадян від деструктивних інформаційно-психологічних впливів;
? протидію спробам маніпулювання процесами сприйняття інформації населенням і військовослужбовцями з боку ворожих політичних сил, що проводиться з метою ослаблення обороноздатності;
? відстоювання національних інтересів, цілей і цінностей в інформаційному просторі;
? постійний моніторинг відношення суспільства до найважливіших проблем національної безпеки, психічного стану населення
? протидію інформаційній експансії в духовно-етичній сфері.
Саме інформаційна війна є тим чинником, що може помітно змінити спрямованість геополітичних процесів і відносин в інформаційному суспільстві та привести до зсуву геополітичних центрів притягання національних інтересів суб’єктів геополітичної конкуренції в інформаційній сфері − країн, що лідирують у розробці інформаційних і телекомунікаційних технологій, країн, що контролюють стратегічно важливі «транспортні» магістралі передачі інформації та країн, що контролюють і використовують у власних інтересах основні потоки інформації. Спеціальну інформаційну операцію як і впроваджуваний процес протидії цій операції можна розглядати з використанням методології аналізу складних систем. Розгляд СІО з позицій просторово-часової логіки її проведення дає змогу подати граф-модель у вигляді орієнтованого графа, де вершини описують функціонально необхідні елементи, що задіються для проведення СІО, а дуги описують процес передавання інформації та часові затрати на її передачу й отримання. Для дослідження такої моделі можна використовувати апробовану методологію теорії графів. А це дає змогу всебічно досліджувати процес організації протидії, обґрунтовувати оперативно-стратегічні та тактико-технічні вимоги до системи протидії, режими її функціонування, оцінювати ефективність її функціонування на окремих етапах операції, обґрунтовувати потрібні ресурси тощо.