Выводы:В адміністративному праві під суб’єктом, як правило, розуміють носія (власника) прав та обов’язків у сфері публічного управління, які передбачені адміністративно-правовими нормами, здатного надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати. Тобто, мова йде про фактичного учасника правових зв’язків у сфері публічного управління.
Адміністративісти пропонують різні критерії (підстави) класифікації суб’єктів адміністративно-правових відносин. Наприклад, Ю.П. Битяк до таких відносить: державні органи (органи законодавчої, виконавчої та судової влади, прокуратури, адміністрації державних підприємств і установ); структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів; власника (представника, менеджера, уповноваженого власника); об’єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодіяльні організації; громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.
До системи суб’єктів адміністративного права України потрібно віднести: індивідуальних суб’єктів (громадян України, іноземців, осіб без громадянства, біженців), яких у свою чергу можна розподілити на індивідуальних суб’єктів із загальним адміністративно-правовим статусом та індивідуальних суб’єктів із спеціальним адміністративно-правовим статусом, і колективних суб’єктів, яких можна розподілити залежно від наявності публічно-владних повноважень на суб’єктів, які наділені публічно-владними повноваженнями та реалізують публічний інтерес (органи публічної адміністрації, Президент України, адміністративні суди) та суб’єктів, які реалізують власні інтереси (об’єднання громадян, підприємства, установи організації та їх структурні підрозділи).