Функції і правовий статус Верховної Ради України

Содержание: Вступ 3 Функції і правовий статус Верховної Ради України 4 Висновки 13 Список використаних джерел 14

Вступление: Загальнонаціональна представницька установа демократичного суспільства − парламент − має багатовікову історію. Дальні прабатьки його − англійський парламент, іспанські кортеси − виникли ще в ХП-ХШ століттях. Однак парламент демократичної держави якісно різниться від станових представницьких установ епохи феодалізму. Тому і сама його історія починається з епохи буржуазних революцій. Відповідно до теорії поділу влади, яка в тій чи іншій мірі знайшла своє відображення в конституціоналізмі будь-якої демократичної країни, парламент як носій верховної законодавчої влади займає привілейоване становище в системі вищих органів державної влади. Верховна Рада Української РСР дванадцятого скликання 16 липня 1990 року прийняла Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року − Акт про державну незалежність, оголосивши про створення незалежної держави України. Верховна Рада Україна тринадцятого скликання 28 червня 1996 року прийняла нову Конституцію України. Парламент України чотирнадцятого скликання офіційно змінив нумерацію скликань, оголосивши себе Верховною Радою третього скликання, почавши відлік з Верховної ради, яка проголосила незалежність. Верховна Рада четвертого скликання 8 грудня 2004 року внесла зміни до Конституції Україні, передавши парламенту частину президентських повноважень. Верховна Рада шостого скликання 2 лютого 2011 року внесла зміни до Конституції України, продовживши строк своїх повноважень до 5 років.

Выводы: Згідно з Конституцією України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент − Верховна Рада України. Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Сучасному парламенту, зокрема Верховній Раді України, притаманні такі ознаки: 1) загальнодержавний орган, наділений верховною законодавчою владою; його діяльність поширюється на всю територію держави; 2) парламент діє в системі колективного прийняття рішень − це обов'язково колегіальний орган, що складається з парламентаріїв; 3) як представницька установа парламент провадить діяльність згідно з належними йому правами; 4) формується парламент на виборних засадах − шляхом вільних виборів, які проводяться на основі дотримання загальновизнаних демократичних принципів виборчого права; 5) парламент − це орган загальної компетенції, до його відома віднесено широке коло питань, які потребують законодавчого регулювання, він бере участь у реалізації практично всіх функцій держави.

Литература: 1. Конституція України від 28.06.1996 №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. − №30. − Ст. 141. 2. Конституційне право України : Підручник Електронний ресурс / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. − Режим доступу: http://www.kapa. com.ua/lib/konst_pravo_ukrainy.php. 3. Ярмиш О. Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні : Підручник / О. Н. Ярмиш, В. О. Серьогін ; За заг. ред. Ю. М. Тодики. – Харків : Нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 672 с. 4. Погорілко В. Ф. Конституційне право України : Підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. − К. : Правова єдність, 2010. − 432 с. 5. Конституція України : Науково-практичний коментар / Редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х. : Право, 2012. – 1128 с. 6. Кравченко В. В. Конституційне право України : Навчальний посібник / В. В. Кравченко. − Вид. 3-тє, виправл. та доповн. − К. : Атіка, 2004. – 512 с.