Вступление:Актуальність даної теми полягає в тому, що ефективність роботи банківської системи й окремо взятого банку значною мірою залежить від можливостей здійснення та подальшого розвитку кредитних операцій. Це є основою збалансованого економічного зростання національної економіки, бо кредитний ринок є одним з основних механізмів, що забезпечує фінансовими ресурсами економічне життя країни та її населення. На кредитному ринку попит на кредити
й наявність банківських ресурсів взаємопов’язані, що визначає необхідність їхнього розгляду у взаємозв’язку. В умовах трансформаційних змін у вітчизняній економіці все більшим попитом користувалися кредити на тривалий строк. На сьогоднішній день внаслідок світової кризи сформувалась складна економічна ситуація в країні, що призвели до появи неплатоспроможного попиту з боку населення і суб’єктів господарювання на довгострокові ресурси банку й різкого скорочення довгострокових кредитів внаслідок ускладнень, пов’язаних з їх видачею на тривалий строк та формуванням ресурсів під них. Обмеження банківських ресурсів і проблеми, по в’язані з непогашенням кредитів, значно знизили активність банків щодо видачі довгострокових кредитів. Тому на перший план виходить проблема формування і генерації ресурсів для фінансування програм довгострокового кредитування банками, що повинні бути збалансовані з урахуванням існуючого попиту та пропозиції, макроекономічних і глобальних тенденцій.
Теоретичні, методичні, економіко-організаційні питання формування
і розвитку довгострокового кредитування стали провідними темами досліджень відомих зарубіжних економістів. Ці проблеми відображено і у вітчизняній
науковій літературі, зокрема у дослідженнях О. Д. Василика, В. В. Вітлінського, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, В. М. Кравця, А. І. Кредісова, В. І. Міщенка, О. М. Мозгового, А. М. Мороза, С. В. Науменкової, Ю. М. Пахомова, М. І. Савлука, А. С. Савченка, В. С. Стельмаха, В. П. Страхарчук, М. Ф. Тимчука, А. С. Філіпенка, В. А. Ющенка та ін.
Об’єктом дослідження є система довгострокового кредитування в Україні.
Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають в процесі довгострокового кредитування.
Метою дослідження є вивчення існуючих основних положень формування довгострокового кредитування.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
дослідити економічну сутність процесу кредитування;
визначити особливості довгострокового кредитування в Україні.
Методологічну та теоретичну основу роботи складають напрацювання українських та зарубіжних науковців, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Національного банку, внутрішньобанківські інструкції та положення.