Роль Едвіна Рей Гатрі у розвитку психологічної науки

Содержание:Вступ 3 1.Основні напрямки роботи та внесок Гатрі в психологію 4 2. Гатрі і його внесок у розвиток біхевіоризму 7 Висновок 15 Список літератури: 16

Вступление:Эдвін Гатрі одержав ступінь доктора філософії в 1912 році в Пенсильванскому університеті й протягом сорока років працював в університеті Вашингтона. Гатрі був представником напрямку біхевіоризму. Біхевіоризм - (від англ. behavior - поводження) - напрямок в американській психології, що затвердила її предметом поводження, що розуміє як сукупність об'єктивних реакцій на зовнішні стимули й не потребуюче для свого пояснення звертання до психічних явищ. Засновано в 1910-х роках Джоном Уотсоном (1878-1958), що працював в університеті Джонса Хопкинса. Радикальна для того часу позиція Уотсона полягала в тім, що психологи повинні вивчати винятково поводження, а не інтелект або психічну діяльність. Уотсон визнавав єдиний метод дослідження: об'єктивне спостереження, заперечуючи користь і вірогідність будь-яких видів інтроспективного аналізу. Відповідно до його поглядів, завдання психології - пророкувати й контролювати поводження людини. Поводження аналізувалося з погляду м'язових і гормональних реакцій, як безпосередньо спостережуваних, так і неявних; реакції випливало вивчати в їхньому зв'язку зі змінами стимулів, що виникають у самому організмі або в зовнішнім середовищі. Кінцева мета вбачалася в поясненні механізмів залежності поводження людини від зовнішніх факторів, а також у цілеспрямованому його формуванні. Більший вплив на Уотсона зробило розвиток в 18-19 вв. концепції рефлексу, що досягло кульмінації в роботах Чарлза Шеррингтона (1857-1952), И.М.Сєченова (1829-1905), И.П.Павлова (1849-1936) і В.М.Бехтерева (1857-1927). Дослідження рефлекторних реакцій лабораторних тварин, опубліковані Шеррингтоном в 1906, і навчання Павлова про умовні рефлекси, відповідно до якого споконвічно нейтральні стимули заміщають собою інші стимули, що викликають відповідні реакції, лягли в основу концепції «об'єктивної» психології.

Выводы:У значній мірі привабливість системи Гатрі спочиває на її простоті й логічності. Її неважко зрозуміти, особливо в порівнянні зі складними й заснованими на серйозному математичному апарату побудовами Халла. Однак уроджена простота теорії Гатрі викликає захоплені похвали одних психологів і осуд інших. Багатоголосно затверджувалося, що Гатрі уникає рішення тих проблем научення, які не одержують пояснення в рамках його системи. Критики його системи наполягають на тому, що для обліку багатьох найважливіших параметрів у цій області потрібне введення додаткових принципів і допущень. Але проте, Гатрі зберіг своє положення провідного спеціаліста теорії научення. Його внесок у науку заслужив офіційне визнання; в 1958 році Американський психологічний фонд нагородив його золотою медаллю.

Литература:1. Бихевиоризм // История психологии: период открытого кризиса (нач. 10 — середина 30-х гг. XX в.). М., 1992: Миллер Дж., Галлантер Э., Прибрам К. Планы и структура поведения.М., 1965; 2. История психологии; Период открытого кризиса (нач. 10-х — середина 30-х гг. XX в.). М., 1992; 3. Уотсон Дж. Психология как наука о поведении. М.; Л., 1926; Он же. Психология с т.зр. бихевиориста; 4. Технология поведения //Амер. социол. мысль. М., 1994; 5. Халл К.. Принципы поведения // История зарубеж. психологии (30-е -60-е гг. XX в.). М., 1986 6. ХомансДж. Социальное поведение как обмен // Совр. зарубеж. социальная психология. М., 1984; Скиннер Б. Оперантное поведение // История зарубеж. психологии (30-60-е гг. XX в.). М., 1986;