Выводы:Отже, з усього вищевикладеного можна зробити наступні висновки і узагальнення: Зв'язок психології з іншими науками здійснюється двобічно: в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук для розв'язання своїх проблем, а в інших – науки використовують психологічні знання для пояснення або розв'язування своїх питань. Таким чином, сучасна психологія знаходиться в ряді наук, займаючи проміжне положення між філософськими науками, з одного боку, природними - з іншої, соціальними - із третього. Пояснюється це тим, що в центрі її уваги завжди залишається людина, вивченням якого займаються й названі вище науки, але в інших аспектах. Відомо, що філософія і її складова частина - теорія пізнання (гносеологія), вирішує питання про відношення психіки до навколишнього світу й трактує психіку як відбиття світу, підкреслюючи, що матерія первинна, а свідомість вторинна. Психологія ж з'ясовує ту роль, що грає психіка в діяльності людини і її розвитку. У наш час найбільш загальноприйнятою вважається нелінійна класифікація, запропонована академіком Б. М. Кедровим. Відповідно до класифікації наук академіка А. Кедрова, психологія займає центральне місце не тільки як продукт всіх інших наук, але і як можливе джерело пояснення їхнього формування й розвитку. Психологія інтегрує всі дані цих наук і у свою чергу впливає на них, стаючи загальною моделлю людинопізнання. Психологію варто розглядати як наукове дослідження поведінки й розумової діяльності людини, а також практичне застосування набутих знань. Сказане вище робить ясним, яке величезне значення для психології має її зв'язок із суспільними науками.