Оптимізаційні моделі в інформаційному маркетингу

Содержание:Вступ 3 1. Поняття та види математичних моделей 5 2. Основні економічні задачі щодо оптимізації 12 Висновки 17 Список використаної літератури 18

Вступление:Світова економіка дедалі більше інформатизується, і маркетинговий менеджмент має реагувати на інноваційні ринкові та суспільні виклики економіки знань. Використання ускладнених баз даних зробило можливими методи маркетингу взаємодії, а нове програмне забезпечення дозволило розвивати автоматизовані і навіть «інтелектуальні» електронні форми. Очевидно, що якість інформації залежить від якості інформаційної системи та професіоналізму людей, які відповідають за вхідні дані на підприємствах. Виокремити найнеобхідніше з величезного інформаційного потоку підприємству сьогодні допомагає саме оптимально побудований інформаційний маркетинг. Залежно від типу ринку та виду діяльності, стратегічного плану фірми, її управлінської структури, кадрового потенціалу й технологічного озброєння використовуються різні підходи до створення оптимальних моделей розвитку. На сьогодні однією з головних проблем інформаційного маркетингу є проблема інформаційного забезпечення. І залежно від того, якого типу ця інформація, якими є джерела інформації, засоби збирання, передавання, дослідження та тлумачення результатів, вирішується питання її використання менеджерами компаній. За допомогою обґрунтованих маркетингових рішень підприємства пристосовують свою продукцію та послуги до потреб споживачів. Найзручніша ситуація для аналізу маркетингової системи на підприємстві – це наявність великого обсягу однорідних елементів. Прояв неоднорідності може бути в одній і з наступних форм: – наявність у межах маркетингової системи чітко розмежованих класів елементів маркетинг-мікс; – наявність у маркетинговій системі розмитих класів (відсутність чітких меж між класами, окремі елементи можуть бути віднесені до декількох класів маркетингових задач); – наявність аномальних маркетингових об’єктів, які мають своєрідні, нетипові для маркетингової системи у цілому, умови функціонування. Для кожної з цих форм існує свій, найбільш раціональний, спосіб побудови математичних моделей рішення задач маркетингу. Склад незалежних змінних моделі має назву ознакової множини. Змінні включаються до моделі у результаті емпіричної перевірки їх впливу за допомогою статистичних критеріїв, причому, як правило, виконується диференційна оцінка їх значимості. Процес вибору адекватної моделі має ітеративний характер і включає наступні етапи: – із деякої множини допустимих моделей вибирається робоча математична модель; – вибрана модель застосовується до наявних маркетингових даних; – визначається ступінь відповідності математичної моделі реальним даним. Після опрацювання всіх допустимих моделей вибирається модель із найвищим ступенем відповідності реальним даним і здійснюється осмислення отриманих результатів. Якщо вони тлумачаться як негативні, то необхідно перейти до пошуку іншої множини допустимих моделей.

Выводы:Таким чином, кожен із рівнів управління (стратегічний, тактичний та операційний) у зв’язку з різними завданнями, які вони реалізують, потребують різної маркетингової інформації. Для того, щоб маркетингова інформація могла бути використана у прийнятті рішення, вона повинна мати вартість: бути конкретною, правдивою, актуальною, порівнюваною, придатною до використання. Значення маркетингової інформації виражається через ступінь її впливу на: зменшення фінансових ризиків і збільшення ефективності комплексу маркетингу; визначення уподобань споживачів; координацію маркетингової стратегії фірми; оцінку ступеня реалізації завдань; верифікацію власної інтуїції та припущень. На відміну від балансових моделей оптимізаційні моделі крім рівнянь або нерівностей, які описують взаємозв’язки між змінними, містять також критерій для вибору − функціонал або цільову функцію, що набирає значення в межах області припустимих рішень. Значна частина економічних задач, у тому числі й у галузі маркетингу, потребує цілочисельного рішення, коли змінні величини означають кількість неподільних одиниць продукції, обладнання тощо. В ряді випадків такі задачі вирішуються з вико¬ристанням звичайних методів, наприклад симплексного, з подальшим округленням до цілих чисел або за методом Гоморі для лінійних задач цілочисельного програмування. Багато задач маркетингу зводиться в процесі економіко-ма-тематичного моделювання до оптимізаційних моделей.  

Литература:1. Бердышев С. Н. Информационный маркетинг / С. Н. Бердышев. – М. : Дашков и Ко, 2009. – 216 с. 2. Долгополова, Е. Е. Информационное обеспечение маркетинга. Теория и практика / Е. Е. Долгополова. – М. : Новое знание, 2010. – 144 с. 3. Єжова Л. Ф. Інформаційний маркетинг : навч. посібник / Л. Ф. Єжова. – К.: КНЕУ, 2002. – 560 с. 4. Маркетингова інформація : навч. посібник / Л. О. Шелюк, Є. В. Крикавський, І. О. Дейнега, О. В. Дейнега, Р. Патора. – Рівне: Вид. О. Зень, 2008. – 447 с. 5. Оксанич, А. П. Інформаційні системи і технології маркетингу : навч. посібник / А. П. Оксанич, В. Р. Петренко, О. П. Костенко. – К. : Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 320 с. 6. Ястребов, А. П. Информационный маркетинг – основа инновационного развития производства в условиях глобализации экономики / А. П. Ястребов. – СПб. : ГУАП, 2003. – С. 9–38.