Земельне законодавство – стан та перспективи розвитку

Содержание:Вступ 3 Розділ І Державне регулювання земельних відносин 5 1.1 Державний земельний кадастр - основа державної земельної політики 5 1.2 Мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення: законодавчі новації 21 1.3 Власність і право власності на землю: методологія, теорія, практика 36 Розділ ІІ Проблеми кодифікації земельного законодавства: діалектика законотворчого конструктивізму 50 2.1 Сучасні тенденції кодифікації земельного законодавства України 50 2.2 Проблеми правового регулювання землеустрою 64 Розділ ІІІ Земельна реформа в Україні в контексті державного правового механізму забезпечення 73 Висновок 104 Література 106

Вступление:Актуальність теми. У розбудові громадянського суспільства в Україні винятково важливе значення має вирішення проблеми земельних відносин. Адже земля, її надра, як і усі інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності українського народу. Саме від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та відповідними Законами України. Після проголошення Декларації про державний суверенітет України вирішення проблеми земельних відносин стало одним із пріоритетних завдань. У грудні 1990 р. Верховна Рада прийняла постанову "Про земельну реформу в Україні". Її здійснення проводиться поетапно. Кожний із них мав свої особливості як у характері, так і у формах проведення відповідних заходів щодо виконання конкретних завдань земельної реформи. Узагальнення досвіду проведення земельного законодавства має загальнодержавне значення. Воно є однією з вирішальних умов зміни політичної та економічної систем, успішної розбудови громадянського суспільства в Україні. В процесі реалізації земельного законодавства виявилися певні позитивні та негативні аспекти діяльності відповідних ланок органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Об’єктом дослідження є земельне законодавство–стан та перспективи розвитку. Предметом дослідження складає система правових норм, що регулюють відносини земельного законодавства. Мета роботи: полягає в тому, щоб на основі широкої джерельної бази висвітлити суть, напрями, етапи законодавчого і науково-методичного забезпечення та практичного здійснення земельного законодавства в Україні. Виходячи з поставленої мети, в даному дослідженні поставлені наступні завдання: • дослідити державне регулювання земельних відносин; • проаналізувати проблеми кодифікації земельного законодавства: діалектика законотворчого конструктивізму: • розкрити земельну реформу в Україні в контексті державного правового механізму забезпечення Методологічну основу становлять принципи історизму та об’єктивності. Аналіз процесу здійснення земельного законодавства, його політичних, соціально-економічних та організаційно-виробничих проявів здійснювалося з метою розкриття закономірностей розвитку суспільства на шляху до ринкової економіки. При цьому використовувалися положення із Конституцій, Земельних кодексів, законодавчих і нормативних актів, прийнятих. Основні методи дослідження – структурно-системний, порівняльно-історичний, статистично-аналітичний. Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг диплома – 214 с. Список використаних джерел включає 367 найменувань.

Выводы:Земельний кодекс України забезпечує раціональне використання й охорону земель і передбачає штрафні санкції, а також потенційні можливості зміни цільового призначення ділянки з метою підвищення раціональності її використання. Перспектива ринку землі полягає у формуванні базових принципів оцінки вартості й призначення земель із використанням зонування територій. Крім того, важливу роль повинні відігравати фінансові інституції (біржі та банки), через які проходитиме активна купівля-продаж ділянок і які нестимуть солідарну відповідальність із питань початкових прав власності (можливо, пропонуватимуть титульне страхування). Не секрет, що земельні торги в нас не є публічними, тож часто аукціони проходять за попередньої домовленості учасників. Майбутнє — за такими фінансовими інструментами, як іпотека, котра здатна підвищити прозорість земельних відносин. Іпотека повинна стати об’єднувальною ланкою між землею як економічною категорією і фінансовим ринком. Предметом іпотеки може бути і право оренди або землекористування, яке в рамках закону визначається як нерухомість. Отже, що принципово можна робити із землею? Розрізняють право володіння, право використання і право розпоряджання земельними ділянками. Право використання поділяється на право постійного використання і право оренди. Можливе і сумісне використання об’єктів (наприклад, розділових огорож, смуг, каналів та ін.). Передбачені операції дарування, обміну, придбання права оренди або власності, приватизації і застави. Що стосується приватизації, то ці механізми на сьогодні не врегульовані до кінця. Щойно процес їхнього врегулювання дійде фіналу, величезний сегмент ринку стане об’єктом активної купівлі-продажу. Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України всі землі залежно від цільового призначення поділяються на дев’ять категорій: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. В межах кожної категорії земель можлива подальша класифікація: право власності або землекористування, конкретне цільове призначення та інше. Крім того, виокремлене і так зване спеціальне цільове призначення, коли в рамках однієї категорії земельні ділянки використовуються для різних цілей. Наприклад, ділянки сільськогосподарського призначення можуть призначатися як для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, так і для задоволення особистих потреб громадян у сільськогосподарській продукції. Постанова №502 від 11.04.2002 «Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які знаходяться у власності громадян або юридичних осіб», детально описує механізм, але приховує багато можливостей впливу суб’єктивних обставин на процес такої зміни. Перший крок — заява власника ділянки, подана до місцевої ради разом із копією акту про право власності, копією паспорта (для фізичних осіб) або статуту і свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб), а також із документами, що обмежують використання ділянки. Обов’язкова наявність обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки із зазначенням її розмірів. Після розгляду такої заяви у разі позитивного рішення місцева рада дає дозвіл на підготовку проекту відведення ділянки (з повторним узгодженням проекту органами виконавчої влади, якщо йдеться про зміну призначення всієї ділянки). Розробка такого проекту може потребувати значного часу, протягом якого відбувається узгодження з органом земельних ресурсів, санепідемстанцією, органом містобудування й архітектури, а також із органом охорони культурної спадщини, проводиться державна землевідвідна експертиза. І лише наприкінці цих складних процедур замовник надає до місцевих рад необхідні матеріали для ухвалення остаточного рішення.

Литература:1. Кириленко Г.І. Вишукувати шляхи підвищення ефективності виробництва // Соціально-економічна модель постреформенного простору розвитку агропромислового виробництва в Україні. – К.: ІАЕ, 2000. – С. 268 2. Кривов В.М. Шляхи вирішення проблем земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки: Тези доп. Наук.-практ. Конф. – Х., 2005. – С. 19-27 3. Третяк А.М., Греков Л.Д. основні завдання інформації сучасного землевпорядного виробництва // землевпорядкування. – 2001. – №2. – С. 25 4. Урядовий кур'єр. - 2007. - № 6. - 13 січня 5. http://zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg = 666%2F94, http://zakonl.rada.gov.u a/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg = 720%2F95&c= 1 6. Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 11. — Ст.55 7. Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України" від 6 жовтня 2004 р. № 2059-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. — № 2. - Ст. 25 8. п. 1 Закону України "Про внесення зміни до Земельного кодексу України" від 9 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 26. — Ст.209 9. Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 10. - ст.100 10. http://zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg = 666%2F94, http://zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg = 720%2F95&c=l 11. Земельне право України: Підручник / М.В. Шульга та ін. — К.: Юрінком Jirrep, 2004. — С. 84 12. Середній розмір паю по Україні становить близько 4,1 га. Див.: "Контракти". — № 03 від 22-01-2007 // http://www.kontrakty.corn.Ua/show/ukr/article/4/0320078442.html 13. Пояснювальну записку до проекту Закону України "Про фермерське господарство" //http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511 = 13192&pf35401 = 24621 14. Так, середній розмір фермерського господарства Херсонської обл. — 78 га. Див.: Звіт за 1 півріччя 2006 року "Інвестиції аграрної Херсонщини" //http://www.oda.kherson.ua/ cgi-bin/control.pl?lang = uk&type = body&id = ../control/uk/data/sg/cp/iakher.html, у Дніпропетровській обл. це 123 га //http://www.regional.dp.ua/europa/europa2410 02ukr.nsf/ (GenView)/43563D862094C3DCC2256C610061327E?OpenDocument&Expand = 2.4, у Хмельницькій - 93,2 га //http://www.cpp.km.ua/guide.php?id = 38&PHPSESSID = 95e0f28cf2464441fdf7873d7aea4d2d, в АРК такий розмір складає 53 га тощо // Земельні ресурси і землекористування в Автономної Республіці Крим // http://www.minek.crimea-portal.gov.ua/ukr/index.php ? v = 5&tek = 325&par = 314&art = 360&PHPSESSID = db84b64f 3190e731125f 1 d6191 bf 9f 26 15. Відомості Верховної Ради України. — 2005. - № 2. — ст.25 16. Мірошниченко A.M. Правова природа та проблеми реалізації права на земельну частку (пай) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. — Вип. 63-64. — С. 38. 17. Постанову КМУ від 10 грудня 2003 р. № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується" // Офіційний вісник України. — 2003. - № 51. - Том 1. - ст. 2682. 18. Наказ Держкомзему від 02.07.2003 р. № 174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель"//Офіційний вісник України. — 2003. — №31. — ст. 1652, Наказ Держкомзему від 04.05.99 р. № 43 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" // Офіційний вісник України. - 1999. - № 23. - С. 357 19. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року № 1952-IW/ Відомості Верховної Ради України. — 2004. - №51. - СТ.553 20. Постанова КМУ "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів" від 26 травня 2004 р. № 671 // Офіційний вісник України. — 2004. — №21. - ст. 1420 21. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. - К.- Ірпінь: ВТФ „Перун", 2002. - С. 1031 22. Андрейцев В.І. Об'єкти земельних правовідносин за новим Земельним кодексом України / Андрейцев В.І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії. — К.: Знання, 2005. — С. 132— 155 23. Закони України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - ст.268; "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 р. № 2664-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - ст. 1; "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від ЗО жовтня 1996 р. № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - ст.292 24. Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р. № 37-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 35. — ст.258 25. Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2005 р. № 2897-IV Рекомендації парламентських слухань "Сучасний стан та перспективи розвитку земельних відносин в Україні" / Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 48. - ст.49 26. Мірошниченко A.M., Юрченко А.Д. Соціально-економічні та правові аспекти мораторію на відчуження приватних земель сільськогосподарського призначення // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2006. — № 12. — С. 65 27. Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. — ст. 141 28. Конституційне подання від 30.01.2007 року // http://www.presi- dent.gov.ua/done_img/files/podannya300107.html 29. Домашенко М.В., Рубаник В.Є. Власність і право власності. Нариси з історії, філософи, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні — X Факт, 2002 - С 13 - 158,508-546 30. Домашенко М.В., Рубаник В.Є. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. — X.: Факт, 2002. — 550 с; Рубаник В.Є. Інститут права власності в Україні: проблеми зародження, становлення й розвитку від найдавніших часів до 1917 року: Історико-правове дослідження. — X.: Легас, 2002. — 352 с; Гримич М. Інститут права власності у звичаєво-правовій культурі українців XIX — XX століття. — К., 2004. — 588 с 31. Козырь М.И. Право исключительной государственной собственности на землю в СССР // Общая теория советского земельного права. — М: Наука, 1983. — С. 189 32. Добряк Д.С., Тихонов А.Г., Паламарчук Л.В. Економічний оборот землі в Україні: теорія, методологія, і практика. — К.: Урожай, 2005. — С 5 —9; Формування ринку землі в Україні / В.П. Галушко, Ю.Д. Білик, А.С. Даниленко та ін. / За ред. А.С.Даниленка, Ю.Д. Білика. - К.: Урожай, 2002. - 280 с 33. Маркс К., Енгельс Ф. — Твори. В 30-ти т. пер. З 2-го рос. вид.. - Т. 21. К.: Політвидав України, 1964. - С 27 34. Андрейцев B.I. Суверенній Україні — нову "Земельну конституцію" (концептуальні підходи до підготовки проекту Кодексу законів України про землю) // Право України. — 1999. — № 8. — С 58 — 67; його ж, Конституційно-правові імперативи використання власності на землю // Вісник Київського національного, університету ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2004. - Вип. 58. - С 96-99; вип. 59. -С.140— 143; його ж. Об'єкти земельних правовідносин за новим Земельним кодексом України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. — 2002. — №2. — С.13— 19; Каракаш И.И. Право собственности и право землепользования в Украине: Научно-практическое пособие. — К.: Истина, 2004. — С. 6 — 44; Кулинич П.Ф. Земля і Конституція: Про деякі положення Основного закону щодо землі та дискусії навколо них // "Вісник Фермер України". - 2001. - №11(32). - С 4-5; його ж, Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель у земельному праві // Право України. — 2004. — № 8. — С. 45 — 49; Погребной А.А. Земля как объект недвижимости // Одесская нива. — 1998. — № 7. — С. 30 — 31; його ж, Механізм реалізації прав на землю // Земельне право: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. — К.: Видав, дім. "Ін Юре", 2001. — С. 184— 197; Семчик B.I. Право власності за Конституцією України. — К.: Ін Юре, — 36 с; Титова H.I. Землі як об'єкт правового регулювання // Право України. — — № 4. — С.10— 15; Шемшученко Ю, Кулинич П. Право земельной собственности в Украине//Будівництво України. - 1993. - №3-4. - С.46 - 54; Шульга М.В. Актуальне правове проблемы земельних отношений в современных условиях. — X.: Фирма «Консум», 1998. - С. 76, та інші 35. Бондар О.Г. Земля як об'єкт права власності за земельним законодавством України. Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.06 / Ін-т держави і права ім. В.М. Ко-рецького НАН України. — К., 2005. — 20 с; Вівчаренко О.А. Гарантії права власності на землю в Україні. Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.06 / Ін-т держави і права їм. В.М. Корецького НАН України. - К., 2005. - 20 с; Гуревський В.К. Право приватної власності громадян на землі сільськогосподарського призначення: Автореф. дис. канд. юрид. наук... 12.00.06 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К., 1999. — 19 с; Носік В.В. Право власності на землю за Конституцією України // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2004. - № 11. - С 48-59 36. Общая теория советского земельного права. — М.: Наука, 1983. — С. 201). 37. Каракаш И.И. Право собственности и право землепользования в Украине: Научно-практическое пособие. — К.: Истина, 2004. — С. 6 — 8 38. Руденко М.Д. Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії. — С. 167 39. Кошелев А. Общественная собственность на средства производства — основа социалистических роизводственных отношений // Вопросы экономики. — М. — 1955. — № 3. — С. 18; Корнеев СМ. Право государственной социалистической собственности в СССР. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1964. - С. 8 40. Грибанов В.П. К вопросу о понятии права собственности // Вестн. Моск. ун-та. Сер. экономика, философия, право. — 1959. — № 3. — С. 177 41. Руденко М.Д. Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії. — С.168 42. Рубаник В.Є. Інститут права власності в Україні: проблеми зародження, становлення й розвитку від найдавніших часів до 1917 року: Історико-правове дослідження. - X.: Легас, 2002. - С 338 43. Домашенко М.В., Рубаник В.Є Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. — X.: Факт, 2002. - С 48 44. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. В 30-ти т. Пер. З 2-го рос. вид.. - Т. 1. К.: Держ-політвидав, 1958. - С 400-401 45. Бусуйок Д. Земельний кодекс України проблеми реалізації (за матеріалами методологічного семінару)//Право України. — 2002 —№8 —С 133—134 46. Титова Н. Новий Земельний кодекс України1 позитивні та негативні аспекти // Право України. — 2002. — № і, — С. 70--76 47. Андрейцев В.І. Суверенній Україні — нову "Земельну Конституцію" (Концептуальні підходи до підготовки проекту Кодексу законів України про землю) // Право України. — 1999 — № 8. — С 60; Андрейцев В І Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні Навч.- практ. посів. — К. Істина, 1999. — С 96 48. Голиченков А.К. Экологический кодекс Российской Федерации Концепция проекта XXI века (основные подходы и положения) // Государство и право на рубеже веков (материалы все рос сийской конференции). — М: Институт государства и права РАН, 2001. — Т.1 Экологическое и природоресурсовое право, трудовое право, предпринимательское право — С 15 49. Голиченков А.К. Экологический кодекс Российской Федерации Концепция проекіа XXI пека (основные подходы и положения) // Государство и право ни рубеже веков (маїериальї всероссийской конференции). —М.; Институт государства и нрава РАН, 2001. — Т. 1 Экологическое и природоресурсовое право, трудовое право, предпринимательское право. — С 17—18 50. Голиченков А.К. Юридические критерии возможности кодификации чемелыюго законодательства в форме кодекса. Варианты решения проблемы // Экологическое право России. Сборник материалов научно-практических конференций 1995—1998 гг. — М.. Зерцало, 1999. — С. 140,141 51. Будзилович І., Юрченко А Фактори негативного впливу на правове забезпечення земельної реформи в Україні // Право України. — 1998. — №7. — С. 27 52. Будзилович І., Юрченко А. Перший Земельний кодекс України та проблеми сучасного земельного законодавства // Право України. — 1998. — №2 —С.94 53. Андрейцев В. І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні. Навч-практ посіб. — К. Істина 1949. — С. 96 54. Кулинич П. Ф. Новий Земельний кодекс України яким йому бути1? // Право України — 2000 — № 10 —С. 54 55. Голиченков А. К., Козырь О. М. Проблемы подготовки проекта Федерального закона "О земле" // Вестник Московского университета Серия 11. Право — 1994 — Специальный выпуск — С. 6 56. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, част первой (постатейный) Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор доктор юридических наук, професор О.Н Садиков — М Юридическая фирма КОНТРАКТ, ИНФРА М, 1997 —XXII, 778 с 57. Голиченков А. К., Иконицкая И. А., Козырь О. М. Отклики на проект Земельного кодекса Российской Федерации //Государство и право —1995 —№11 —С 84 58. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року // Офіційний вісник України — 2001 — № 46 — Ст 2038 59. Про землеустрій Закон України від 22 травня 2003 року // Офіційний вісник України — 2001 — №46 — Ст 2038 60. Лісова Т.В. Правове забезпечення землеустрою в Україні —X ЗАТ "Харківська друкарня № 16", 2005 — 168 с, Кармазин Р Законодавчі перспективи землеусгрою як механізму ефективного використання земель // Юридичний журнал — 2003 -- № 5 — С 29—31. Ялбулганов А. А. Российское законодательство о землеустройстве основные этапы развития // Известия ВУЗ Правоведение — 2005 — №2 -—С 145-154 61. Кармазин Р. Законодавчі перспективи землеустрою як механізму ефективного використання земель // Юридичний журнал —2003 —№5 —С. 29—31, Ялбулганов А. А. Российское законодательство о землеустройстве основные этапы развития // Известия ВУЗ Правоведение. —2005 —№2 — С. 145—154 62. Третяк А.М. Наукові основи землеустрою Навч. посібник —К ТОВЦЗРУ.2002 —342с (С 210) 63. О землеустройстве Федер. Закон Рос. Федерации от 18 июня 2001 года // СЗ РФ —2001 —№26 — Ст 2582 64. Юрченко А. Д. Коментарі до Основних напрямів земельної реформи в Україні на 2001—2005 роки // Землевпорядний вісник —2001 —№4 —С. 58 65. Тимчасовий порядок розмежування земель права державної і комунальної власності Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2002 року № 1100 // Офіційний вісник України —2002 —№31 — Ст 1482 66. Про розмежування земель державної та комунальної форми власності Закон України від 5 лютого 2004 р № ] 457-IV // Урядовий кур’єр —2004 — № 140 — 28 липня 67. Вітання голови Держкомзему України А С Даниленка із Днем Землевпорядника України // Землевпорядний вісник — 2004 —№ 1 —С. 3 68. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) Закон України від 5 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України — 2003 — №38 — Ст 314 69. Про організацію робіт га методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 // Офіційний вісник України —2004 — №5 — Ст 241 70. Краткий словарь иностранных слов / Сост. СМ. Локшина. — М.: Рус. яз., 1977. — С. 244. 71. Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 17. — Ст. 10 72. Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 14 73. Земельний кодекс України. — К.: Парламент, вид-во, 2002. — 71 с. 74. Відомості Верховної*Ради України. — 1991. — № 17. — Ст. 10 75. Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 25. — Ст. 355 76. Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 795 77. Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 10. — Ст. 79 78. Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 45. — Ст. 375 79. Голос України. — 1994. — 11 січня 80. Голос України. — 1994. — 16 листопада 81. Закон і бізнес. — 1995. — 18 жовтня 82. Урядовий кур'єр. — 1995. — 18 липня 83. Офіційний вісник України. — 1998. — № 16. — Ст. 10. 84. Офіційний вісник України. — 1999. — № 49. — Ст. 11 85. Офіційний вісник України. — 1999. — № 3. — Ст. 11 86. Офіційний вісник України. — 2000. — № 6. — Ст. 35 87. ЗПУ. — 1996. — № 2. — Ст. 63 88. Урядовий кур'єр. — 1-994. — 7 червня 89. Закон і бізнес. — 1995. — 16 квітня 90. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.-практ. посіб. — К.: Істина, 1999. — С 254—256 91. Закон і бізнес. — 1996. — 29 травня 92. Закон України "Про форми власності на землю" від 30 січня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 18. — Ст. 225 (втратив чинність згідно із Законом України від 11 грудня 2003 р. // Урядовий кур'єр. — 2004. — 8 січня) 93. Урядовий кур'єр. — 1994. — 7 червня 94. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки: Указ Президента України від 3 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. — 1999. — № 49. — Ст. 11. 95. Урядовий кур'єр. — 2000. — 16 лютого 96. Урядовий кур'єр. — 2000. — 16 лютого 97. Голос України. — 2003. — 29 липня 98. Голос України. — 2003. — 15 травня