Види плоскостопості. Задачі та методи фізичної реабілітації.

Содержание:Вступ 3 1. Види плоскостопості та її діагностика 4 2. Значення лікувальної фізкультури для усунення плоскостопості 7 3. Приклади фізичних вправ 12 Висновки 14 Список використаної літератури 15

Вступление:Нормальна стопа людини має два зводи – поздовжній і поперечний, що забезпечують її ресорність, тобто здатність амортизувати струс тіла при ходьбі, бігу, стрибках і підвищувальній витривалості до осьового навантаження. Зменшення висоти зводів стопи називається “плоскостопість”. При плоскостопості одночасно зі зменшенням висоти зводів відбувається скручування стіп, тому осьове навантаження припадає на сплощений внутрішній звід. Ресорність стопи при цьому різко знижується. При сплощенні зводу стопи відбувається натягання зв'язок і підошовного нерва, що викликає болі при ходьбі. З метою профілактики необхідно в дитячому віці виконувати спеціальні вправи, спрямовані на зміцнення м'язів і зв'язкового апарата стопи. Особливо корисна ходьба босоніж. Завдання фізичних вправ: підвищення загальної й силової витривалості м'язів (м'язів нижніх кінцівок), формування правильної постави, корекція деформації стоп. Основними завданнями лікувальної фізкультури є виправлення деформації стоп і зміцнення м'язів стопи й гомілки. Під виправленням деформації стопи розуміється зменшення наявного сплощення зводів, пронованого положення п'ят, контрактури переднього відділу стопи.

Выводы:Оскільки лікування й реабілітація пов’язані з великими труднощами, надзвичайно важливою є профілактика розвитку плоскостопості. У дитячому віці необхідно виконувати спеціальні вправи, спрямовані на зміцнення м'язів і суглобово-зв'язкового апарата. Дуже корисна ходьба босоніж по нерівному ґрунту, по піску, де відбувається природне тренування м'язів гомілки й активно підтримується звід стопи – так званий рефлекс шкодування. Велике значення для попередження деформацій стопи має раціонально підібране взуття (строго по нозі). Медіальний (внутрішній) край черевика повинен бути прямим, щоб не відводити назовні перший палець, а носок – просторим. Висота каблука повинна бути не більше 3–4 см; підметка – із пружного матеріалу. Протипоказано носити взуття із плоскою підошвою, м'яке й валяне. При плоскостопості, що починається, крім підбора взуття, необхідно зменшити навантаження на звід стопи при стоянні й ходьбі, вкладати у взуття супінатори. Наприкінці дня рекомендуються теплі ванни з наступним масажем зводу стопи й супінуючих м'язів.

Литература:1. Валеев Н. М., Гарасева Т. С., Попов С. Н. Лечебная физическая культура. Учебник для ВУЗов. – М.: Академия, 2007. – 413 с. 2. Горелова Л. Краткий курс лечебной физкультуры и массажа. Учебное пособие. – М.: Феникс, 2007. – 220 с. 3. Гребова Л. П. Лечебная физическая культура при нарушениях опорно-двигательного аппарата: Учеб. пособие. – М.: Академия, 2005. – 176 с. 4. Сназин В. Движение без боли: Ранняя диагностика и лечение заболеваний опорно-двигательного аппарата. – М.: Изд-во "Советский спорт", 2007. – 160 с. 5. Ужегов Г. Болезни опорно-двигательного аппарата. – М.: Проф.–Пресс, 2000. – 125 с.