Вступление:Актуальність дослідження. Вчительська професія – одна з не багатьох, які можна назвати вічними. Ніхто і ніщо не зможе замінити вчителя – творчу особистість зі своїм неповторним учительським іміджем.
Нині, в період національного відродження України, вчителю відводиться особлива роль і місце, що підкреслюється в основних нормативних та законодавчих документах про освіту. Вимоги до нього досить високі, що цілком закономірно.
З огляду на це кожен учитель має бути не тільки прекрасним фахівцем, а й володіти високим мистецтвом виховувати та навчати. Досягнення висот педагогічної майстерності потребує максимальних особистих зусиль, енергії, природних нахилів і здібностей, величезної працездатності і, чи не найголовніше – безмежного бажання стати педагогом-майстром.
Існує низка професій, для представників яких зовнішність відіграє першочергове значення: диктор телебачення, дипломат, актори тощо. До них належить і професія педагога. Зовнішність учителя виконує дещо специфічну роль, адже він має справу не просто із соціумом, а з учнівською юнню. Для неї педагог – це своєрідний еталон, зразок для наслідування. Тому зовнішність учителя має бути бездоганною у всіх відношеннях.
Вона – складовий елемент педагогічної техніки, яка у свою чергу є структурним компонентом педагогічної майстерності. З огляду на це, очевидна пряма залежність між цими поняттями. Педагогічна техніка як вправність, що виявляється в умінні взаємодіяти з учнями, керувати власним психофізичним станом та створювати свою зовнішність відповідно до вчительського призначення – тонкий інструмент впливу на суб’єктів виховання.
Народна мудрість стверджує, що по одягу зустрічають, а по розуму проводжають. Все це правильно, але враження, яке справляє вчитель під час першої зустрічі зі своїми вихованцями, лишає незабутній слід у пам’яті учнів. Особливо, якщо це враження підсилюється подальшою аналогічною поведінкою педагога. Зрозуміло, що вирішальну роль тут відіграє саме зовнішність. Як правило, учням потрібний певний час, аби розібратися, що ж криється за «одягом». Учителеві ж важливо не втратити можливостей для встановлення дружніх стосунків з учнями, що є основною позитивної взаємодії.
Як засвідчують педагоги-практики, вплив учителя на учнів починається після першого візуального знайомства. Він, зрозуміло, не є прямий, але це не заперечує його значущості. Тому позиція має бути однозначною: зовнішність учителя – не дрібниця, це завжди важливо й актуально, це сходинка до успіху у справі виховання учнівської молоді.
Зовнішність учителя – явище інтегральне, адже інтеграція – процес зближення і зв’язку поряд із процесами диференціації. Вчитель впливає на учнів комплексом взаємозв’язаних елементів зовнішності. Культура і техніка мовлення педагога, культура і техніка рухів, одяг та культура і техніка догляду за своїм тілом – все це складники зовнішності. Кожен елемент зокрема має ряд компонентів, що складає системоутворюючу цілісність. Так, культура мовлення – це інтонація, голос, дикція, дихання. Тембр, темп, логічне структурування мовлення, гнучкість мовлення та ін. Культура і техніка рухів – постава, хода, жести, пластика, міміка, пантоміміка. Культура і техніка догляду за зовнішнім виглядом – уміння доглядати за своїм волоссям, роботи зачіску, добирати одяг та взуття, прикраси, аксесуари, парфуми. Це вміння доглядати за тілом (обличчям, руками, ногами). Тільки в поєднанні цих складових створюється зовнішність, яка уособлює вчителя.
Прояв складників зовнішності носить диференційований, індивідуалізований характер. Особливе внутрішнє осяяння, що передається через погляд, жест, поставу, усмішку – все це робить учителя неповторним. Як зайти в клас, привітатись із учнями, сісти, відкрити журнал, підійти до дошки, до учня – вся технологія поведінки базується на загальноприйнятих вимогах. Проте в одних – це гарно, зрозуміло, естетично витримано і все в міру, в інших – не зовсім. Тобто, зовнішність залежить від окремої особистості, від її внутрішньої педагогічної культури і притаманна саме їй. Таким чином утворюється вчительський імідж, який буває як позитивним, так і негативним. Мабуть, саме тому деяких учителів пам’ятають все життя, а інших забувають, закінчивши школу. Ось чому природним у кожного вчителя має бути прагнення до ідеалу, гармонії та вдосконалення – без них людина неминуче деградує.
Не секрет, що діти хочуть мати вчителя із приємною зовнішністю, вихованого, з витонченими манерами, елегантно одягненого, із гарною модною зачіскою, привабливим макіяжем, бездоганно чистого і охайного. Навіть учні початкових класів легко вирізняють учителів і пишаються ними, запевняючи всіх, що у них «найкраща вчителька». А у підлітковому віці простежується тенденція дещо зневажливого ставлення до вчителя, одягненого недбало, зачесаного за модою 10-річної давності, у якого руки вже забули, що таке манікюр, а обличчя – макіяж.
Звичайно, можна якимось чином виправити вчителя, який у вихорі повсякденних справ забуває про себе. Педагог повинен одягатися елегантно, з урахуванням вимог моди, не доводячи компоненти зовнішнього вигляду до крайнощів. Його одяг має бути зручним для виконання необхідних педагогічних операцій: писати по дошці, працювати з демонстраційними матеріалами, нахилятися, ходити між рядами парт тощо. Колір, фактура, доповнення також мають підкреслювати простоту, елегантність. Все це позитивно впливає на емоційний настрій учнів, дисциплінує їх, сприяє формуванню відчуття міри, не відвертає увагу від навчальних занять. Почуття міри потрібне і при використанні інших компоненті зовнішнього вигляду – зачіски, косметики, прикрас.
Будь-яка деталь у зовнішньому вигляді й поведінці має виховне значення. «Я повинен бути естетично виразним, – писав А. С. Макаренко, – тому я ні разу не вийшов з не начищеними чобітьми або без пояса. Я теж повинен мати якийсь блиск, у міру сили та змоги, звичайно. ...Я не допускав у клас учителя, якщо він був неохайно одягнений. Тому у нас стало звичкою ходити на роботу в кращому костюмі. І я сам виходив на роботу в найкращому своєму костюмі, який тільки в мене був».
Сьогодні суспільству потрібен не тільки вчитель, який дає знання, репродукує їх та є грамотним виконавцем, а насамперед професіонал, здатний до постійного самовдосконалення, орієнтований на творчість і гнучкість мислення; особистість, що володіє високою загальнолюдською культурою, вміє спрогнозувати кінцевий результат своєї діяльності.
Особливого значення на сьогодні набувають наукові пошуки щодо вирішення проблеми підготовки вчителя, що є запорукою його успіху в майбутній педагогічній діяльності. Зокрема, М. М. Дідик, А. Й. Капська, В. О. Сластьонін, Г. С. Сухобська, П. М. Щербань, В. В. Ягупов обґрунтували сутність і структуру педагогічної діяльності, В.А. Семиченко – її методологічні та психологічні особливості. Проблему формування педагогічної майстерності вчителя досліджували Є. С. Барбіна, Н. Ю. Бутенко, І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривоніс, Г. М. Сагач та ін. Науковці В. В. Баркасі, А. Г. Карпова, А. К. Маркова, Л. М. Мітіна, І. Р. Міщенко, Т. М. Сорочан вивчали питання формування професійної компетентності майбутнього вчителя.
Аналіз психолого-педагогічних джерел, присвячених дослідженню окреслених проблем, засвідчує, що, незважаючи на вагомі результати наукових пошуків у цих напрямах, поза увагою дослідників залишаються важливі аспекти формування культури зовнішнього вигляду майбутнього вчителя.
Зокрема, недостатньо наукових досліджень щодо визначення сутності культури зовнішнього вигляду та особливостей її формування у студентів-майбутніх педагогів. Особливо значущою культура зовнішнього вигляду вчителя є у початкових класах, коли діти із захопленням сприймають свого педагога і поважають його авторитет. Відповідно до цього, вчителі початкових класів повинні мати високо розвинену культуру зовнішнього вигляду і впливати на дітей не тільки за допомогою професійної майстерності, а й власним виглядом, подаючи приклад охайності та акуратності.
Таким чином, проблема формування у майбутнього вчителя початкових класів культури зовнішнього вигляду є актуальною та потребує детального теоретико-прикладного вивчення.
Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати теоретичні та методичні засади культури зовнішнього вигляду у майбутнього вчителя початкових класів, та експериментально перевірити їх ефективність.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати теоретичні засади проблеми формування культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів.
2. Визначити й науково обґрунтувати складові культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів.
3. Виявити критерії, показники й охарактеризувати рівні сформованості культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів.
4. Розробити методику формування культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів та експериментально перевірити її ефективність.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади формування культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів.
Гіпотеза дослідження:
1) полягає в припущенні переважання недостатньо високого рівня сформованості культури зовнішнього вигляду серед студентів 4-го курсу на відміну від студентів останнього курсу;
2) а також базується на припущенні якісної динаміки змін у розвитку культури зовнішнього вигляду майбутніх педагогів в результаті проведення з ними формувальної роботи, спрямованої на формування культури зовнішнього вигляду вчителя початкових класів.
Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні, емпіричні.
Теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної і методичної літератури з проблеми дослідження з метою вивчення особливостей формування культури зовнішнього вигляду майбутнього вчителя початкових класів; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду з метою виявлення структурних компонентів культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів.
Емпіричні: методи педагогічної та психологічної діагностики (анкетування студентів з метою визначення рівня формування культури зовнішнього вигляду; спостереження, бесіда, тестування; якісний аналіз результатів тестування з метою встановлення рівня сформованості культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів.
Структура роботи. Магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Містить 3 таблиці, 2 рисунки, 1 схему, 3 додатки. Основний зміст роботи викладено на 93 сторінках.
У першому розділі висвітлюються основні положення формування культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів. Вивчається об’єкт дослідження як психологічна та педагогічна категорії у взаємозв’язку та розвитку. Особливу увагу звернуто на викладення найновіших теоретичних розробок та практичний аналіз різних точок зору з теми дослідження.
У другому розділі відповідно до поставлених завдань проводимо експеримент щодо формування культури зовнішнього вигляду майбутніх вчителів початкових класів. Для цього виконується аналіз використаних у практиці методів та форм організації професійно-педагогічної підготовки у ВНЗ, оцінюється їх ефективність, здійснюються розрахунки на базі зібраних у процесі дослідження фактичних та цифрових матеріалів.