Теорія масових комунікацій

Содержание:Вступ 3 Системи масової комунікації 4 Глобалізація системи масової комунікації 6 Інформаційні технології 7 Технічні засоби 8 Концентрація 10 Конгломерація 11 Висновок 12 Використана література 15

Вступление:Масова комунікація є одним із видів комунікації. Кожен вид комунікації відрізняється один від одного не тільки природою комунікативного процесу, а й природою тих компонентів, які виконують функцію спілкування або організовують його. Якщо сукупність цих компонентів називати системою, то можна говорити про особливості системи комунікації залежно від її виду та природи. Для розуміння співвідношення творчого й виробничого у структурі діяльності необхідно уявити її структуру. Масова комунікація як суспільно-культурна діяльність включає дії мовців (комунікантів), а також дії мас (комунікатів). Очевидним є те, що контакт між комунікаторами опосередкований засобами масової комунікації, які функціонують у системі масової комунікації для забезпечення впливу комунікантів на комунікатів. Є цікава думка у Зернецької О. В. про специфічну природу масової комунікації. Природа її - у виробництві інформації за допомогою найновітніших технічних засобів, яке спричинене передусім середовищем поширення та функціонування цінностей, моделей поведінки для мас, уособленим, зокрема, в масовій культурі. Це те, про що ми говорили у першій лекції: виробничий підхід до процесу масової комунікації був зумовлений самою структурою масової комунікації та переходом людства на рівень побудови індустріального суспільства. Таким чином, залишаючись процесом встановлення і підтримання контактів у суспільстві, процесом його консолідації, масова комунікація сьогодні - це: 1) виробництво інформації як продукції; 2) використання технічних засобів для виробництва інформації; 3) масова культура (масові цінності, типові для мас моделі поведінки), яка обумовлює цілі виробництва інформаційної продукції, її призначення; 4) специфічне суспільне середовище, для якого властива масова культура і яке є замовником та споживачем інформаційної продукції.

Выводы:Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що системи масової комунікації у своєму розвитку проходять шлях від звичайної системи масової комунікації, коли є людина-комунікант, через дисперсію функції мовлення й дивергенцію комуніканта та виникнення розгалуженої системи виконавців ролі комуніканта аж до глобальної системи масової комунікації. У цілому можна виділити три етапи розвитку систем масової комунікації: У науковій практиці існують спроби змоделювати глобальні системи масової комунікації. Такою спробою є системна модель, або модель ДеФлоєра (2), американського соціолога Мелвіна ДеФлоєра у книзі "Теорія масової комунікації": На завершення розмови про глобальні системи масової комунікації розглянемо приклади зарубіжних медіа-імперій. 80-ті - 90-ті роки ХХ століття є тим благодатним часом, коли "глобальне село" було взяте у руки "хазяїв глобального села", за визначенням американського професора комунікації Б. Бегдекіена,- медіа-магнатів. Як зауважує О. В. Зернецька, "сфери інтересів "хазяїв глобального села" шалено розширюються. Головною ознакою цих змін є посилена тенденція до конгломерації мультимедіа-імперій з велетнями комп’ютерної сфери і індустрії телекомунікацій". У 90-х роках з подачі американського вченого Н. Негропонте (завідувача лабораторії медіа Массачусетського технологічного інституту) виникає поняття інформаційної супермагістралі. Це нескінченне павутиння комунікацій та інформаційних послуг. Через систему елементів інформаційної інфраструктури (комп’ютери, бази даних, побутова електротехніка) відбуватиметься постачання нескінченної кількості інформації її споживачам. Ще в травні 1995 року корпорація Microsoft на чолі з магнатом Білом Гейтсом і корпорація NBC (президент Боб Райт) оголосили зближення комп’терних і телевізійних технологій. Відбулося об’єднання найбільшої в світі комп’ютерної компанії з одним із найбільших у світі телевізійних конгломератів для виробництва програмного продукту, що поширюється комп’ютерними мережами, компакт-дисків, цифрового відео, інтерактивного телебачення і традиційних медіа. Найбільшим виграшем від цього партнерства є створення у серпні 1995 року "Мережі Microsoft" - нової онлайнової послуги, яка пропонує своїм користувачам розваги, фільми, шоу, спорт, новини компанії NBC. Конгломерація цих двох компаній - це перший крок до лідерства у конвергенції телебачення і комп’ютерів. "Мережа Microsoft" притягує до себе інших виробників інформаційного продукту. Так, у травні 1995 року до конгломерату звернулися ESPN (телевізійна спортивна мережа), C-SPAN, Court TV (телетрансляції із залів суду), Home Shopping Network (телемережа для замовлення продуктів не виходячи з дому) та American Greeting ("Американські вітання"). Утворення нових конгломератів відбувається і в інших країна. Так, японська компанія Matsushita стала володаркою MCA - могутньої групи в сфері індустрії розваг, до якої належать і відомі кіновиробництва Universal Studios. Є випадки об’єднання конкуруючих компаній. Так, підписана угода між IBM та Hewlett-Pacard. Два комп’ютерні супергіганти створили глобальну спілку для виробництва набору засобів для функціонування комп’ютерних мереж. Окрім них, туди входять ще й DEC i Intel. "Таким чином, виробництво обладнання для телекомунікацій та комп’ютерних мереж, комп’ютерів та програмного продукту, оптимізація стандартів,- все це веде до прискореної інтеграції індустрії масової комунікації з індустріями інформації та обчислювальної техніки. Концентрація та конгломерація імперій мультимедіа з гігантами комп’ютерного бізнесу створює передумови для перерозподілу існуючої економічної і політичної влади, до нових інтеркультурних взаємодій, тобто нових глобальних процесів, що вже на початку ХХІ століття можуть суттєво змінити обличчя земної цивілізації". Процеси глобалізації й трансформації систем масової комунікації змушують нас надалі говорити не тільки про існування інформаційної індустрії, а й індустрії масової комунікації - індустрії впливу на людину, суспільство й цивілізацію.

Литература:1. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.- К.: Освіта, 1999.- 351 с. 2. Масова комунікація: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун.- К.: Либідь, 1997.- 216 с. 3. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.- К., 1999.- 634 с. 4. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації.- К.: Видавничий центр "Київський університет", 1999.- 308 с.