Кондифіційна інформація в установі та заходи до неї збереження

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ: СУТНІСТЬ, ОЗНАКИ, РІЗНОВИДИ 5 1.1. Характеристика поняття «конфіденційна інформація» 5 1.2. Види конфіденційної інформації 7 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УСТАНОВІ 11 2.1. Правовий захист конфіденційної інформації 11 2.2. Програмні системи захисту конфіденційної інформації в установах 13 ВИСНОВКИ 17 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 19

Вступление: Актуальність теми дослідження. В Україні в умовах становлення ринкової економіки суб'єкти господарської діяльності ведуть конкурентну боротьбу за прибутковість свого бізнесу, яка певною мірою залежить від уміння розпоряджатися результатами інтелектуальної творчої діяльності людини. Це стосується практично кожної організації, установи, підприємства, адже збереження конфіденційної інформації є загальнодержавною проблемою. Найбільш цінною інформацією уважають ту, яка використовується для досягнення цілей організації і розголошування якої може позбавити суб’єкта права власності можливості вирішувати зазначені завдання, тобто створює загрозу безпеці господарської діяльності. До такої інформації відносять конфіденційну інформацію. За оцінками експертів, втрата лише чверті інформації, що належить до комерційної таємниці, забезпечує вагомі переваги конкурентам і протягом кількох місяців призводить до банкрутства половини фірм, що припустилися витоку інформації. Процес створення, використання, розповсюдження та, навіть, знищення конфіденційної інформації чітко регламентується законом. Різновиди конфіденційної інформації, а саме комерційна таємниця та ноу-хау широко використовується, механізм їхньої правової охорони не одержав у вітчизняному законодавстві відповідного закріплення. Протиправні, навмисні або необережні дії осіб, що призвели до розголошення комерційної таємниці карається законодавством України. Проте, з погляду на те, що вихідний пункт права в реальному житті суспільства – це правові ситуації, які об'єктивно, за своєю суттю потребують правового рішення, зазначена проблема належить саме до таких. Окрім правового захисту конфіденційна інформація потребує спеціалізованого технічного збереження. Розвиток технічних засобів протягом останніх років сприяв появі нових програмних засобів, що допомагають у збережені інформації, проте головною метою при цьому є адаптація до мінливих умов зовнішнього середовища. Щодня з появою нової інформаційної системи з’являється загроза в її руйнуванні чи викритті, саме це і визначило актуальність теми дослідження. Питання конфіденційної інформації розглядало ряд вітчизняних учених, а саме: Андрощук Г., Антонюк А., Бєгова Т., Ботвінкін О., Загорецька О., Крижна В., Корж А., Кулініч О., Пелеха Ю., Підопригора О., Сцефанчук Р., Цимбалюк В. та інші. Об’єктом дослідження є конфіденційна інформація, а предметом – засоби збереження конфіденційної інформації в установі. Метою роботи є науково-теоретичне вивчення питання конфіденційної інформації в установі; основні засоби збереженні конфіденційної інформації. Мета дослідження визначає основні завдання: - проаналізувати поняття «конфіденційна інформація»; - визначити основні види конфіденційної інформації; - дослідити процес захисту інформації в установі; - з’ясувати основні програмні засоби збереження конфіденційної інформації. Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 16 сторінка комп’ютерного тексту. Список використаних джерел налічує 27 наукових праць.

Выводы: Після опрацювання наукової літератури з питань конфіденційної інформації та засобів її збереження було встановлено, що конфіденційна інформація є щоденним інструментом управлінської діяльності установи. Проаналізовано поняття «конфіденційна інформація». З’ясовано, що конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом. До конфіденційної інформації відносять відомості про фізичну або юридичну особу, доступ та поширення якої можливі лише за згодою її власників. Конфіденційна інформація володіє цінністю та здатністю бути предметом майнових і особистих немайнових відносин. Розповсюдження інформації з обмеженим доступом може заподіяти матеріальних збитків суб’єкту майнових прав. Встановлено, що ознаками інформації з обмеженим доступом пропонується вважати: приналежність визначеному суб’єктному складу; обмеження вільного доступу третіх осіб до інформації внаслідок прийняття володільцем інформації певних заходів; наявність особливої соціальної цінності інформації в силу її недоступності та дійсної або потенційної невідомості третім особам; відповідність інформації обмеженням, встановленими чинним законодавством України. Визначено основні види конфіденційної інформації. До неї належать комерційна таємниця та ноу-хау. Досліджено основні методи захисту конфіденційної інформації в установі. З’ясовано, що конфіденційну інформацію захищають в середині організації за допомогою обмеження у доступі до неї працівників, різноманітними технічними та програмними засобами, а також законодавчим шляхом. Загальні умови захисту прав на комерційну таємницю, визначаються Цивільним кодексом України. Основна мета захисту конфіденційної інформації, в тому числі комерційної таємниці, полягає в тому, щоб запобігти її витік, оволодіння нею конкурентами. Було з’ясовано основні програмні засоби захисту конфіденційної інформації в установі. До числа каналів витоку інформації відносять мережу, мобільні пристрої, а також людський фактор. Саме для захисту від подібних витоків інформації сьогодні широке розповсюдження отримали спеціалізовані продукти, до яких, зокрема, слід віднести Рішення класу IPC, що призначені для захисту інформації від внутрішніх загроз, запобігання різних видів витоків інформації, корпоративного шпигунства і бізнес-розвідки. З’ясовано, що основним завданням IPC-систем є запобігання передачі конфіденційної інформації за межі корпоративної інформаційної системи. Така передач може бути навмисною або ненавмисною. Практика показує, що більша частина (понад 75%) витоків відбувається не зі злого наміру, а через помилки, неуважність, недолугості, недбалості працівників – виявляти подібні випадки набагато простіше. Інша частина пов'язана зі злим умислом операторів і користувачів інформаційних систем підприємства, зокрема, промисловим шпигунством, конкурентної розвідкою. Проте, жоден технічний засіб збереження інформації не є надійним. Розробка подібних засобів повинна відбуватися комплексно та за участі держави, адже конфіденційна інформація установ має загальнодержавне значення. Сьогодні побутує думка, що найякіснішим засобом захисту конфіденційної інформації є наявність якісної політичної безпеки.

Литература: 1. Господарський кодекс України: станом на 22 серп. 2013 р. : відповідає офіц. тексту. – К. : Парламентське видання, 2013. – 528 с. 2. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. Чинний від 2003-09-01. – К.: Держстандарт України, 2003. – 22 с. 3. Закон України «Про державну таємницю» : за станом на 11 берез. 2013 р./ Верхов. Рада України. – К. : Парлам. вид-во, 2013. – 30 с. 4. Закони України «Про доступ до публічної інформації» : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 05 жовт. 2013 р. – Офіц. текст. – 2013. – ст. 11 5. Кодекс України про адміністративні правопорушення : станом на 22 січ. 2013 р. : відповідає офіц. тексту. – Х. : Право, 2013. – ст. 163-5, 163-6 6. Кримінальний кодекс України : ред. 21.01.2013. – К. : KM Publishing, 2013. – ст. 231, 232 7. Цивільний кодекс України : текст, прийнятий Верхов. Радою України 16 січ. 2013 р. : (із змінами та доповн. станом на 28 берез. 2013 р.) / М-во юстиції України; працювали: О. О. Поворозник, В. Г. Пушенко. – Офіц вид. – К. : Ін Юре, 2013. – ст. 505 8. Андрощук Г. Правове регулювання ноу-хау // Інтелектуальна власність.– 2004. – №10. – С.29-35. 9. Бєгова Т. Щодо питання про правове оформлення обороту ноу-хау // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №11. – С.36-39. 10. Ботвінкін О. В. Інформація з обмеженим доступом, що не є державною таємницею, в законодавстві України / О.В.Ботвінкін, В.П.Ворожко; Нац. акад. служби безпеки України. Ін-т захисту інформації з обмеженим доступом. – К., 2006. – 96 с. 11. Ділові папери та документи управлінської діяльності/ упоряд. В.Л.Кулініченко. – К.: Укр. центр духов. культури, 2006. – 144с. 12. Загорецька О. Особливості роботи з документами, що містять комерційну таємницю підприємства // Довідник кадровика. – 2011. – № 7. – Електронний ресурс. – режим доступу: – http:// kadrovik. ua /content /osoblivost- roboti-z- dokumentami-shcho-m-styat-komerts-inu-ta-mnitsyu-p-dpri-mstva 13. INTERNET технології в роботі з інформацією з обмеженим доступом. – Електронний ресурс. – режим доступу: http:// www. rusnauka. com/8 _DNI_ 2009 /Economics/ 43625.doc.htm.