Відтворення суспільного виробництва

Содержание: Вступ 3 1. Виробництво як безперервний процес. Суть, типи та умови відтворення суспільного виробництва 5 2. Результати відтворення суспільного виробництва, суспільний продукт та його форми 13 3. Проблема забезпечення пропорційності в процесі відтворення 21 Висновки 26 Список використаних джерел 29

Вступление: Основою будь-якої економічної системи є матеріальне виробництво, адже в ньому створюються необхідні засоби існування людини. Проте одним актом виробництво не закінчується. Так само, як людство не може перестати споживати, воно не може перестати виробляти. Тому виробництво повинно постійно повторюватись. Безперервне повторення виробництва отримало назву відтворення. Відтворення, як процес безперервного повторення не завжди завершується передбачуваним результатом, а тому існують два типи відтворення: просте і розширене. Це пов’язано з існуванням середовища ризиковості, у якому проходять дані процеси. Виробництво – це процес створення різноманітних благ для існування і розвитку людського суспільства. Вивчення економічного змісту виробництва, його законів є необхідністю всіх тих, хто працює чи готується до трудової діяльності. Це запобігає появі хибного уявлення, яке нерідко виникає у певної частини людей, про те, що у створенні багатства країни і формування доходів населення вирішальну роль відіграє торгівля. Проблемні дослідження процесу виробничої діяльності висвітлені у працях таких вчених: Г. І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв, Д. Белл, О. О. Бєляєв, А. С. Бебело, А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, С. Дзюбик, О. Ривак, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін, А. Коровський, С. В. Мочерний, С. Я. Касян, В. С. Костюк, В. О. Рибалкін, М. О. Хмелевський, Т. І. Біленко, А. Г. Прохоренко, А. Щетинін та ін. Метою контрольної роботи є дослідження сутності відтворення суспільного виробництва. Об’єкт дослідження – суспільне виробництво. Предметом дослідження є процес відтворення суспільного виробництва. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались наступні теоретичні та практичні завдання: 1. Дослідити виробництво як безперервний процес, сутність, типи та умови відтворення суспільного виробництва. 2. Проаналізувати результати відтворення суспільного виробництва, суспільний продукт та його форми. 3. Визначити проблеми забезпечення пропорційності в процесі відтворення. У процесі роботи використовувались наступні методи: системного підходу; експертного оцінювання; моделювання, аналізу та синтезу, системного аналізу, пошуку причинно-наслідкових зв’язків. Інформаційною базою дослідження є методична, наукова та навчальна література провідних вітчизняних та закордонних економістів, нормативні документи, законодавчі акти, статті періодичного друку, а також ресурси Інтернету.

Выводы: Виробництво благ, призначених для задоволення потреб людей, пройшло тривалий історичний шлях розвитку: від добування їжі за допомогою елементарних знарядь первісної людини до сучасного рівня перетворювальної діяльності суспільства. Та все ж будь-яке виробництво, первісне чи сучасне, характеризується деякими спільними рисами. Воно має в основі єдині три компоненти (фактори): робочу силу людини, предмети праці і засоби праці. Виробництво – така система організаційно-економічних відносин, за якої корисні продукти створюються для їхнього продажу на ринку. У традиційному трактуванні суспільне відтворення визначається з позиції чотирьохфазового безперервного процесу суспільного виробництва, яке виявляється у постійно відновлюваних у масштабі суспільства етапах виробництва, розподілу, обміну та споживання життєво-необхідних благ. Виробництво як взаємодію людини з природою, поряд з цим обов’язково передбачає й іншу його особливість – взаємовідносини між людьми з приводу виробництва. Такі відносини називаються виробничими, або економічними. Система виробничих відносин кожного суспільства – це сукупність економічних зв’язків між людьми, що визначається специфікою відносин власності, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ. Основним показником системи національних рахунків вважається валовий національний продукт. Він охоплює результати економічної діяльності всіх господарських одиниць: домогосподарств, підприємств, організацій і закладів (приватних і державних), іноземців як сфери матеріального, так і нематеріального виробництва. Тому визначають ВНП як сумарну ринкову вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в країні за рік. Валовий національний продукт – вся маса матеріальних і духовних благ, створених у суспільстві протягом року для кінцевого використання. Валовий внутрішній продукт відноситься до найважливіших показників СНР, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності інституційних одиниць країни, широко використовується в макроекономічному аналізі і міжнародних порівняннях Валовий внутрішній продукт – це узагальнюючий макроекономічний показник, що виражає сукупну вартість кінцевого продукту, створеного в середині країни, в ринкових цінах за рік. Динаміка валового внутрішнього продукту України, починаючи з 2000 року, є позитивною. Середньорічні темпи приросту ВВП за період 2000-2004 рр. становили 8,4%. В 2005-2008 рр. ВВП зменшується у порівнянні з попереднім періодом. Середньорічні темпи приросту становлять 5,05%. У 2009 році за рахунок негативних проявів економічної кризи обсяг номінального ВВП скоротився до 913345 млн. грн. – на 3,7% порівняно з 2008 роком. Валовий внутрішній продукт обчислюється трьома методами (способами): 1. Як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками – метод кінцевого використання). 2. Як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами – розподільний метод). 3. Як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями – виробничий метод). Проблема пропорцій і їхньої збалансованості – ключова проблема відтворення. Порушення збалансованості навіть в одній ланці економіки може привести до ланцюгової реакції порушень у всім народному господарстві, викликавши економічні потрясіння. Підтримка економічної динамічної рівноваги – одна з головних проблем макроекономічної політики держави. В Україні спостерігається стійкий перекіс в пріоритетах «технологічного» і «сировинного» сценаріїв розвитку на користь останнього. В інноваційній економіці системоутворюючими можуть бути тільки високотехнологічні виробництва. Очевидно, що потрібно робити упор в структурній політиці на виробництво наукоємної продукції. Для цього потрібно побудувати відповідний механізм розширеного відтворення, створити відповідний потенціал національної економіки, відповідні розвиненим економікам ринкові інститути.

Литература: 1. Башнянин Г.І. Політична економія : Підручник / Г. І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. – К. : Ніка-Центр, 2008. 387 с. 2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. – М. : Academі, 2004. – 421 с. 3. Бєляєв О.О. Політична економія / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело. – К. : КНЕУ. – 2008. 328 с. 4. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи : Монографія / А. Гальчинський. – Київ : «Либідь», 2006. – 310 с. 5. Гальчинський А.С. Політична економія / А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко. – К. : «Преса України», – 2008. – 476 с. 6. Дзюбик С. Основи економічної теорії / С. Дзюбик, О. Ривак. – К. : Основи. – 2007. – 384 с. 7. Економічна теорія: Політекономія : Підручник/ За ред. В. Д. Базилевича. –К. : Знання-Прес. 2009. – 870 с. 8. Єщенко П.С. Сучасна економіка / П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. – К. : Вища шк., – 2005. – 328 с. 9. Коровський А. Еволюція людського фактора економіки та проблеми його формування : Монографія / А. Коровський. – К. : КНЕУ, – 2004. – 184 с. 10. Мочерний С.В. Політекономія : Підручник / С. В. Мочерний. – К. : Вікар, – 2009. – 386 с. 11. Касян С.Я. Капітал підприємства та аналіз кругообігу фінансових ресурсів підприємств хімічного виробництва та машинобудування / С. Я. Касян // Вісник Дніпропетровського університету. – Серія: Економіка. – 2009. – Випуск 3. – С. 70–78. 12. Карл Маркс : Твори / Карл Маркс., Ф. Енгельс. – 2-ге вид. – К. : Держ. вид-во політ. літ. УРСР, 1963. – Т.25. – Ч. ІІ. – С. 161–349. 13. Костюк В.С. Економічна теорія : Навчальний посібник / В. С. Костюк. – К. : Центр учбової літератури, – 2009. – 283 с. 14. Основи економічної теорії : Посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. О. Рибалкін, М. О. Хмелевський, Т. І. Біленко, А. Г. Прохоренко. – К. : ВЦ “Академія”, – 2007. – 352 с. 15. Щетинін А. І. Політична економія : Підручник / А. І. Щетинін. – К. : ЦУЛ, – 2011. – 480 с.