Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Англійська мова та література»

Розширення обсягу поняття концепт у лінгвокультурології

Карточка работы:7461-2013ф
Цена:
Тема: Розширення обсягу поняття концепт у лінгвокультурології
Предмет:Англійська мова та література
Дата выполнения:2013
Специальность (факультет):Філологія: мова та зарубіжна література: англійська, німецька, польська, російська
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова (НПУ ім. Драгоманова)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ ТРАДИЦІЇ 9 1.1. Основні завдання лінгвокультурології та її місце у лінгвістичній науці 9 1.2. Концепт як ключове поняття когнітивної лінгвістики 16 1.3. Особливості функціонування мовної та концептуальної картин світу 23 РОЗДІЛ 2. ЛЕКСЕМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТІВ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ 41 2.1. Семантичні риси концепту 41 2.2. Роль концептів в утворенні мовної картини світу 51 2.3. Лексико-семантичні особливості концепту кохання в англомовній культурній традиції 58 РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ РОЗШИРЕННЯ ОБСЯГУ КОНЦЕПТУ «КОХАННЯ» 67 3.1. Лінгвістичне розширення змісту концепту «кохання» 67 3.2. Концепт «кохання» в англійській мовній картині світу 78 3.3. Граматичні засоби вираження концепту «кохання» в англомовній картині світу 87 ВИСНОВКИ 93 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 100  
Курс:5
Реферат:Тема дипломної роботи зумовлена посиленням інтересу сучасної мовознавчої науки до антропоцентричних проблем, серед яких значне місце посідає концепт та загальною спрямованістю лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць із урахуванням культури, знань про світ, а також уявлень, що побутували в певному етносі. Одним із найважливіших термінів когнітивної лінгвістики є термін концепт, з яким у структурі тексту ототожнюється його зміст, на що неодноразово звертають увагу мовознавці. Загалом, простежується значна кількість підходів до розуміння цього поняття; Об’єктом дослідження є лінгвокультурний концепт LOVE в англомовній культурній традиції. Концепт LOVE в мовній та концептуальній картинах світу є цікавим об’єктом дослідження ще й через те, що культура кохання в лінгвокультурному ареалі є передусім культурою вербальною, тісно пов’язаною зі словесним (літературним та повсякденним) вираженням; У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, об’єкт і предмет дослідження, теоретичне та практичне значення, визначено наукову новизну дослідження особливостей вербалізації лінгвокультурного концепту LOVE в англомовній культурній традиції. Основна частина складається з трьох розділів. Перший розділ роботи присвячено розгляду лінгвокультурології в сучасній лінгвістичній традиції. Особливу увагу приділено аналізу концепту як поняттю лінгвокультурології та охарактеризовано особливості функціонування мовної картини світу. У другому розділі проаналізовано лексеми на позначення концептів у англомовній картині світу. Зокрема, охарактеризовано семантичні риси концепту та роль концептів в утворенні мовної картини світу, а також досліджено лексико-семантичні особливості концепту LOVE в англомовній культурній традиції. Третій розділ містить матеріал про лінгвістичні особливості розширення обсягу концепту LOVE в англійській мовній картині світу та охарактеризовано граматичні засоби вираження концепту. У загальних висновках викладено результати проведеного теоретичного та практичного дослідження особливостей вербалізації лінгвокультурного концепту LOVE в англомовній культурній традиції. Зокрема, було визначено, що концепт LOVE існує у свідомості американців як складне ментальне утворення, яке конденсує різнопланові уявлення про почуття кохання. Аналіз матеріалів американських web-сайтів показав, що ці уявлення експлікуються різноманітними мовними засобами: окремими лексемами, словосполученнями, пареміями, кліше, метафоричними виразами, тощо. Крім того, концепт LOVE становить собою комплекс інтуїтивних та усвідомлюваних знань про почуття є фактором, що регулює вербальну та невербальну поведінку мовців у ситуаціях спілкування між закоханими. Було розглянуто концепт LOVE в сучасній англійській мові як фактор, який регулює вербальну поведінку носіїв мови. На основі виділення у сучасній англомовній психології окремих «стилів» кохання було охарактеризовано п’ять типів мовних особистостей. Це дозволило не лише охарактеризувати психологічний портрет відповідних мовних особистостей та типовий для них вибір мовленнєвих стратегій, але й описати типові ситуації спілкування, в яких проявляються ці особистості, виділити основні жанри комунікативної взаємодії, проаналізувати стильові регістри та емоційну тональність спілкування, яке детермінується саме цим типом мовної особистості у дискурсі кохання Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Ключові слова: КОНЦЕПТ, ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЯ, ДИСКУРС, КОХАННЯ, МОВЛЕННЄВА СТРАТЕГІЯ, МОВНА ОСОБИСТІСТЬ, КАРТИНА СВІТУ, ЕТНОС.  
Язык:укр
Вступление:Упровадження в гуманітарні науки антропоцентричної парадигми, в межах якої мовні явища розглядають у тісному взаємозв’язку з людиною, її свідомістю і світорозумінням, визначило активне дослідження процесу концептуалізації у різних галузях лінгвістики. Поняття концепт активно увійшло в науковий обіг у кінці минулого століття. Сьогодні воно є об’єктом дослідження вчених різних сфер: мовознавства, літературознавства, культурології, психології, філософії та ін. Вивченню цього явища присвячено роботи С. Аскольдова, О. Бабушкіна, М. Болдирєва, А. Вежбицької, В. Жайворонка, В. Карасика, В. Колесова, В. Кононенка Л. Лисиченко, В. Маслової, Ю. Степанова та ін. У мовознавстві чітко виокремилися два основних підходи до розуміння концепту: лінгвокультурологічний і лінгвокогнітивний, – які не виключають один одного, оскільки лінгвокогнітивний концепт є спрямуванням від індивідуальної свідомості до культури, а лінгвокультурний концепт – це спрямування від культури до індивідуальної свідомості. Головним засобом концептуалізації є концепти, які опосередковують зв’язки мови з ментальністю, культурою, звичаями і традиціями народу. Завдяки працям вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема Н. Арутюнової, К. Голобородька, О. Кубрякової, О. Селіванової, В. Телії, та ін., лінгвокультурологічні дослідження концептів набули великої актуальності. Та попри активне вивчення природи концепту, методів його дослідження і способів репрезентації, єдиний підхід до вирішення проблеми концепту відсутній. Це пов’язано як з відносною новизною концептуальних досліджень, так і зі складністю, поліфункціональністю цієї ментальної сутності. Тому подальше вивчення концептів є актуальним напрямом наукових розвідок. Розглядаючи концепт LOVE як одне з ключових слів культури тобто «тієї унікальної для кожної культури лексики, через яку етнос само ідентифікується як колектив носіїв національної мови, що певним чином відчуває, мислить, сприймає та оцінює навколишню дійсність» Голубовська 2004, с. 92, необхідно зазначити, що кохання як складний та багатовимірний феномен психічного, емоційного життя людини, має високий аксіологічний статус у багатьох гуманітарних та негуманітарних дисциплінах: філософії, релігієзнавстві, етиці, естетиці, літературній критиці, мистецтвознавстві, психології, антропології, соціології, політології тощо. Тема кохання, як життєствердна основа природи людини, що звеличує людську натуру, формує особистість, була провідною в багатьох художніх творах доби Відродження, пройнятих ренесансною апологетикою земного життя, вірою у шляхетність і довершеність людини. Попри значний масив праць, у яких описано та проаналізовано почуття любові, не існує єдиного визначення цього феномену людського життя. Тому вважаємо за необхідне розглянути інтерпретацію поняття LOVE та його визначення. За допомогою поняття кохання філософи прагнули проникнути в «святая святих» життя та буття в цілому. Отже, у християнській традиції кохання є центральною філософсько-світоглядною категорією, яка поєднує воєдино сфери онтології, гносеології, етики й естетики. У сучасних лінгвістичних дослідженнях знайшли своє відображення лише окремі аспекти дослідження концепту LOVE: аналіз концептуальних метафор кохання, що лежать в основі типових метафоричних виразів на матеріалі однієї мови або у зіставленні двох мов (Дж. Лакофф, З. Койвенкес, M. Емантіан, А. Шмелев), дослідження семантики відповідних дієслів (О. Корнілов), особливості представлення кохання в пареміології тієї чи іншої мови (С. Воркачев, Л. Вільмс), вивчення концепту LOVE в єдності його системно-мовних зв’язків (Г. Джінджолія), характерні риси адресатної номінації у дискурсі кохання (С. Дж. Брюсс, Дж. Пирсон). Зацікавленість лінгвістів феноменом кохання можна пояснити тим, що етнічно-культурне відображення емоцій у мові, співвідношення універсального та етно-специфічного в уявленнях про почуття належать до популярних, але недостатньо висвітлених питань у лінгвістиці. У сучасній концептології та лінгвокультурології увага здебільшого приділяється концептам емоційного та етичного характеру. Так, Н. Арутюнова розглядає концепти як культурний пласт між людиною і світом Слышкин 2000, с. 10; А. Вежбицька,започаткувала антропоцентричний підхід до вивчення концептів; О. Селіванова називає культурні концепти константами національної духовності; Значне місце в сучасних лінгвістичних працях займають дослідження лексичного вираження концептів культури (В. Карасик, С. Воркачов, Ю. Мещерякова) як багатовимірних соціопсихічних утворень колективної свідомості, які забезпечують входження культури в ментальний світ людини і відображаються мовними засобами (Ю. Степанов); Серед українських вчених поняття концепту LOVE розглядали О. Воробйова, О. Кагановська, російська дослідниця В. Красних та ін., які досліджували особливості текстового втілення концептів у художній прозі; як елемент мовної свідомості концепт вивчав російський дослідник В. Карасик. Актуальність теми дипломної роботи зумовлюється посиленням інтересу сучасної мовознавчої науки до антропоцентричних проблем, серед яких значне місце посідає концепт, а також відсутність спільної думки щодо тлумачення цього явища. Окрім того, тема дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць із урахуванням культури, знань про світ, а також уявлень, що побутували в певному етносі. Мета дослідження – проведення комплексного дослідження особливостей розширення концепту LOVE у лінгвокультурології. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань дослідження: – дослідити основні завдання лінгвокультурології та її місце у сучасній лінгвістичній науці; – визначити поняття концепту як ключове поняття лінгвокультурології та когнітивної лінгвістики; – охарактеризувати особливості функціонування мовної та концептуальної картин світу; – проаналізувати лексеми на позначення концептів у англомовній картині світу; – розглянути лексико-семантичні особливості концепту кохання в англомовній культурній традиції та граматичні засоби вираження концепту «кохання» в англомовній картині світу. Об’єктом дослідження є лінгвокультурний концепт LOVE в англомовній культурній традиції. Предметом дослідження вербалізація лінгвокультурного концепту LOVE англомовній культурній традиції. Проаналізувавши різноманітні дефініції концепту, можемо зробити висновок, що їх поєднує одне: у них завжди підкреслюється актуальна для сучасної лінгвістики ідея комплексного вивчення мови, свідомості та культури, концепт відносять до сфери ідеального, ментального. Ми розуміємо концепт як сукупність усіх сприймань, асоціацій, емоцій людини щодо певного об’єкта, реалізовану в слові, а концептуальний аналіз – як дослідження концепту, опис його змістової структури. На нашу думку, його методика повинна являти собою синтез різноманітних прийомів і методів, необхідних для репрезентації змісту концепту, тобто комплексний аналіз. Матеріал дослідження: тексти матеріалів американських web-сайтів, у яких було знайдено приклади вживання концепту LOVE; наукові дослідження, в яких концепт LOVE є предметом аналізу. Методи дослідження – концептуальний аналіз, лексико-семантичний аналіз, аналіз словникових дефініцій, інтерпретативний аналіз, текстуальний аналіз. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в лінгвокультурному аспекті досліджується концепт LOVE, об’єктивований в сучасній англійській мові різнорівневими мовними засобами. Аналіз лінгвокультурного концепту LOVE дозволить наблизитися до розкриття специфіки світосприйняття носіїв англійської мови. Теоретичне значення дипломної роботи полягає у тому, що здійснений аналіз концепту LOVE є внеском у розробку теоретичних питань лінгвокультурології. Результати дослідження можуть бути використані для лінгвокультурологічного опису та дослідження інших емоційних концептів в різних мовах. Практична цінність дослідження визначається можливістю використання результатів у нормативних курсах з лексикології, історії англійської мови, спецкурсах з етнолінгвістики, психолінгвістики, лінгвокультурології, стилістики, когнітивної семантики, дискурсології та теорії мовних картин світу. У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, об’єкт і предмет дослідження, теоретичне та практичне значення, визначено наукову новизну дослідження особливостей вербалізації лінгвокультурного концепту LOVE в англомовній культурній традиції. Основна частина складається з трьох розділів. Перший розділ роботи присвячено розгляду лінгвокультурології в сучасній лінгвістичній традиції. Зокрема, проаналізовано основні завдання лінгвокультурології та її місце у сучасній лінгвістиці. Особливу увагу приділено аналізу концепту як поняттю лінгвокультурології та охарактеризовано особливості функціонування мовної картини світу. У другому розділі проаналізовано лексеми на позначення концептів у англомовній картині світу. Так, охарактеризовано семантичні риси концепту та роль концептів в утворенні мовної картини світу. Крім того, досліджено лексико-семантичні особливості концепту LOVE в англомовній культурній традиції. Третій розділ містить матеріал про лінгвістичні особливості розширення обсягу концепту LOVE в англійській мовній картині світу та охарактеризовано граматичні засоби вираження концепту. У загальних висновках викладено результати проведеного теоретичного та практичного дослідження особливостей вербалізації лінгвокультурного концепту LOVE в англомовній культурній традиції. Структура дипломної роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.  
Объём работы:
97
Выводы:Підводячи підсумок вищевикладеного матеріалу варто відмітити, що концепт LOVE існує у свідомості американців як складне ментальне утворення, яке конденсує різнопланові уявлення про почуття кохання. Аналіз матеріалів американських web-сайтів показав, що ці уявлення експлікуються різноманітними мовними засобами: окремими лексемами, словосполученнями, пареміями, кліше, метафоричними виразами, тощо. Крім того, концепт LOVE становить собою комплекс інтуїтивних та усвідомлюваних знань про почуття є фактором, що регулює вербальну та невербальну поведінку мовців у ситуаціях спілкування між закоханими. Загалом вважаємо за необхідне зробити наступні висновки: ? дослідження мови є ключовим моментом сучасної лінгвістики. Це багатовимірне явище, тому вивчення її природи не може зводитися лише до вивчення мовних проявів. У кінці ХХ ст. до вже окресленої кількості образів мови додався ще один – мова як продукт культури, її складова і умова існування, як фактор формування культурних кодів; ? сучасні науковці розглядають мову в контексті нації як носія особливого типу культури і мислення. Мова виступає як транслятор культурних цінностей. Тому вивчаючи взаємозв’язок і взаємодію культури і мови у їх функціонуванні, лігвокультурологія узагальнює цей процес як цілісну структуру одиниць у єдності їх мовного й культурного змісту. ? одним із найважливіших термінів когнітивної лінгвістики є термін концепт, з яким у структурі тексту ототожнюється його зміст, на що неодноразово звертають увагу мовознавці. Загалом, простежується значна кількість підходів до розуміння цього поняття; ? концепт є багатомірним репрезентованим у мові ментальним комплексом, якому притаманна етнокультурна специфіка. Визнання концептів як форми фіксації цінностей та існування їх специфічних засобів вираження (як вербальних, так і невербальних) дає можливість провести лінгвокультурологічний аналіз тексту з метою визначення його ціннісного навантаження. Розглядаючи концепт у контексті когнітивної лінгвістики, варто відмітити, що деякі науковці дотримуються думку при те, що концепт – посередник між словом і дійсністю; ? когнітивна лінгвістика визначає концепт як процес творення смислів про об’єкти, які пізнає людина та власне процес утворення інформації про дані об’єкти. Це фрагмент знання, досвід особистості, що включає як мовну, так і позамовну інформацію.; ? культурологія розглядає концепт як складову частину національно- мовної картини світу. Так, національно-марковані концепти виступають носіями і виразниками етнічно зумовлених нюансів світосприйняття, світоосмислення та світооцінки. Вони спроможні дати уявлення про культуру народу, представити найсуттєвіші особливості даного етносу; ? культурним концептом є не кожне поняття, але найбільш значуще для культури певного суспільства й особистості, яка в ньому перебуває; воно є осмисленим і усвідомленим, а отже, вираженим у мові й через мову. Концепт є основною структурною й змістовною одиницею концептосфери й мовної картини світу; ? мовна картина світу – це система понять, характерна для кожної мови, за допомогою якої носії мови сприймають (класифікують, інтерпретують) світ. Вивчення мовної картини світу – це шлях до кращого пізнання власне специфіки будь-якої мови, розуміння системи уявлень окремого народу, його самобутності та ментальності; ? на всіх етапах історичного розвитку як мови, так і самого народу мовна картина світу набуває нових видозмін, дослідження яких допоможе чіткіше та глибше поглянути на причини та особливості еволюції окремого соціуму; ? мовна картина світу утворює систему понять, характерну для кожної мови, за допомогою якої носії мови сприймають (класифікують, інтерпретують) світ; ? лінгвокультурологічний підхід до дослідження концепту в американському мовному дискурсі полягає у виявленні мовних засобів його позначення – релевантних слів, словосполучень, паремій, текстів через їх національну, соціальну, вікову, гендерну та територіальну своєрідність. ? у контексті даного дослідження було використано лінгвокультурологічний підхід до вивчення концептів, що допоможе краще зрозуміти зміст ядра картини світу та відчути ті особливості, які відрізняють одну націю від іншої. Зокрема, було розглянуто особливості вербалізації лінгвокультурного концепту LOVE в американській культурній традиції. Лінгвокультурний компонент концепту LOVE полягає насамперед у виявленні в багатокомпонентній структурі лінгвокультурного концепту саме ціннісного елементу, що є центром концепту і лежить в основі американської культури. Це означає, що даний концепт являє собою багатопланове утворення, яке об’єднує мову і культуру; ? дослідження особливостей вербалізації концепту концепту LOVE в американській культурній традиції з урахуванням лінгвокультурного фактору дало змогу розкрити особливості національного світобачення; ? концепт LOVE в мовній та концептуальній картинах світу є цікавим об’єктом дослідження ще й через те, що культура кохання в лінгвокультурному ареалі є передусім культурою вербальною, тісно пов’язаною зі словесним (літературним та повсякденним) вираженням; ? в англомовних філософських роботах розроблені різноманітні класифікації кохання за суб’єктом (parental, mating love), об’єктом (eros, philia, agape) або природою почуття (spiritual love, deficiency love). Пріоритетний ціннісний статус в англійській філософській картині світу має концепт agape, який із суто філософського перетворився на предмет теоретизування у межах інших дисциплін: медицини, етики, релігієзнавства, психології, тощо. У психологічній картині світу найвищий ціннісний статус має концепт consummate love, який є ідеалізованим конструктом «ідеального кохання», що включає в себе три обов’язкові компоненти: intimacy, passion, commitment; ? наївні уявлення про кохання було досліджено у дисертації на основі їх експлікації у повсякденному мовленні, пареміологічному фонді, публікаціях публіцистичного характеру, тощо. Виявилось, що в наївній картині світу концепт LOVE є нерозчленованим цілим, яке має ознаку дуальності – наявності двох протилежних ключових ознак, що призводить до диференціації між концептами REAL/TRUE LOVE та INFATUATION, кожен з яких має свої концептуальні характеристики та ціннісний статус у суспільстві, а також багатоаспектність, яка відображається у пареміологічному фонді англійської мови; ? у мовленні про кохання діє закон мовленнєвого посилення емоції: констатація емоції посилює саму емоцію, а іноді навіть створює її. Оскільки кохання є вторинним по відношенню до інстинктивних емоцій, окультуреним почуттям, саме мовна репрезентація кохання, культурно детерміновані засоби його вербального вираження є основними експлікаторами уявлень, що сформувались у певній культурі щодо цього почуття; ? у процесі дослідження було з`ясовано, що характерною рисою мовлення закоханих є вживання позитивно-оцінної лексики, яка вживається стосовно фізичної або духовної краси об’єкта кохання. При цьому стиль мовлення, як правило, є піднесеним. Частотним є використання екскламативів, що виражають ентузіазм, засліплення, захоплення, проекцію щасливого майбутнього. Мовленню романтичного кохання невластива іронія; ? крім того, було визначено, що концептуальні риси LOVE в англомовній культурній традиції зумовлюють формування таких мовленнєвих кліше, як fall in love, true love will never die, been in love, love be true it must be blind, object of affection фіксують наївні уявлення про REAL LOVE, водночас, такі висловлювання, як out of sight, out of mind, no love like first love у конденсованому вигляді подають деякі з ключових ознак INFATUATION; ? для вираження почуття кохання існує цілий масив лексичних, граматичних та стилістичних засобів, які вживаються відповідно до ситуації спілкування та особливостей спілкування між співрозмовника; ? окрім проаналізованих комунікативних особливостей жанру любовного спілкування та листування зокрема, існує низка інших ознак диференціального характеру, які є для нього визначними. До них можна віднести додаткові інтенції мовця, тип міжособистісної взаємодії між комунікантами та багато інших, кожна із яких заслуговує на подальше детальне дослідження; ? концепт LOVE є цікавим об’єктом дослідження ще й через те, що культура кохання в лінгвокультурному ареалі є передусім культурою вербальною, тісно пов’язаною зі словесним (літературним та повсякденним) вираженням. У мовленні про кохання діє закон мовленнєвого посилення емоції: констатація емоції посилює саму емоцію, а іноді навіть створює її. Оскільки кохання є вторинним по відношенню до інстинктивних емоцій, окультуреним почуттям, саме мовна репрезентація кохання, культурно детерміновані засоби його вербального вираження є основними експлікаторами уявлень, що сформувались у певній культурі щодо цього почуття. ? понятійний компонент концепту LOVE розкривається у визначеннях кохання, що існують в англомовних наукових концепціях та теоріях, які утворюють фрагмент наукової картини світу. Центральне положення в філософській картині світу, об’єктивованій в англійській мові, посідає концепт егалітарного кохання до всіх, agape, та його англійські відповідники absolute love, ultimate love, supreme love. Концепт LOVE в англомовних роботах з психології представлений розмаїтою типологією почуття кохання між чоловіком та жінкою, головними в якій є passion, intimacy, commitment; ? було розглянуто концепт LOVE в сучасній англійській мові як фактор, який регулює вербальну поведінку носіїв мови. На основі виділення у сучасній англомовній психології окремих «стилів» кохання було охарактеризовано п’ять типів мовних особистостей. Це дозволило не лише охарактеризувати психологічний портрет відповідних мовних особистостей та типовий для них вибір мовленнєвих стратегій, але й описати типові ситуації спілкування, в яких проявляються ці особистості, виділити основні жанри комунікативної взаємодії, проаналізувати стильові регістри та емоційну тональність спілкування, яке детермінується саме цим типом мовної особистості у дискурсі кохання; ? крім того, було визначено, що вербальна поведінка кожної типізованої мовної особистості у дискурсі кохання є дискурсивною реалізацією інтуїтивних та осмислених фонових знань комуніканта щодо кохання, нормативних засобів його вербального вираження та позамовних компонентів любовного спілкування. Це дозволило розглянути ситуації комунікативного конфлікту в дискурсі кохання як результат конфлікту ментальних уявлень про відповідне почуття в їх дискурсивній реалізації; ? типи мовних особистостей (romantic lover, game-playing lover, pragmatic lover, possessive lover, agapic lover) у дискурсі кохання характеризуються реалізацією особливих мовленнєвих стратегій; ? зокрема, для романтичного закоханого провідною є стратегія визначення одиничності, ексклюзивності об’єкта почуття; для суб’єкта кохання-гри основною є куртуазна комунікативна стратегія; для суб’єкта кохання-манії основною стратегією є вербальне та невербальне здійснення сильного емоційного впливу на адресата з метою втримання та контролю над його почуттям. Для прагматичного закоханого характерною є раціонально-евристична стратегія мовленнєвої поведінки, що спирається на розсудливість та здоровий глузд. Мовній особистості суб’єкта кохання-агапе властива «всеохоплююча адресатність»; ? запропонована класифікація дозволяє проаналізувати найхарактерніші ситуації спілкування, в яких виявляються вербальні портрети мовних особистостей відповідно до типу. Водночас це дає можливість виділити основні жанри комунікативної взаємодії, проаналізувати стильові регістри та емоційну тональність спілкування, яке детермінується саме цим типом мовної особистості у дискурсі кохання. Крім того, проаналізовані аспекти спілкування у контексті дискурсу LOVE свідчать про важливість як вербальних, так і невербальних компонентів спілкування різних типів мовних особистостей – суб’єктів кохання. Проведене дослідження не претендує на повний на всебічний аналіз особливостей розширення обсягу концепту LOVE в лінгвокультурології. Це лише спроба узагальнити та проаналізувати найвагоміші аспекти даної теми.  
Вариант:нет
Литература:1. Антология концептов / Под. ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина. – М. : Гнозис, 2007. – 512 с. 2. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. – М., 1996. – № 1. – С. 37–67. 3. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова ; ред. Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры. – М. : Прогресс, 1990. – С. 5–32. 4. Арутюнова Н. Д. Мова та світ людини / Н. Д. Арутюнова. – М. : Мови російської культури, 1998. – 896 с. 5. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов; под ред. В. Нерознака // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста. Антология. – М. : Academia, 1997. – С. 267–279. 6. Бабушкин А. П. Объективное и субъективное в категоризации мира / А. П. Бабушкин // Общие проблемы строения и организации языковых категорий: Материалы научной конференции. – М. : РАН, 1998. – С. 28–31. 7. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфіка : автореф. дис.... д-ра филол. наук // А. П. Бабушкин. – Воронеж, 1988. – 30 с. 8. Богдан С. Мовний етикет як елемент мовної картини світу волинян / С. Богдан // Дивослово. – 2001. – № 10. – С. 11–14. 9. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика : курс лекций по английской филологии / Н. Н. Болдырев. – Тамбов : ТГУ, 2002. – 123 с. 10. Бондаренко С. О. Про співвідношення між мовною та концептуальною картинами світу / С. О. Бондаренко // Наукові записки Луганського нац. педагог. університету. – Луганськ, 2003. – Т. 1. – Вип. 4. – С. 37–44. 11. Брутян Г. А. Язык и картина мира / Г. А. Брутян // НДВШ. Философские науки. – 1973. – № 1. – С. 108–115. 12. Буркхардт Я. К. Культура Италии в эпоху Возрождения / Я. К. Буркхардт. – М. : Интрада, 1996. – 527 с. 13. Булыгина Т. В. К построению типологии предикатов в русском языке / Т. В. Булыгина // Семантические типы предикатов. – М. : Наука, – 1982. – С. 7–86. 14. Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови / Н. П. Бутенко. – Львів, 1979. – 120 с. 15. Василёв К. Любовь / К. Василёв. – М. : Прогресс, 1982. – 384 с. 16. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов / А. Вежбицкая ; пер. с англ. А. Д. Шмелева. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 288 с. – (Серія : Язык. Семиотика. Культура). 17. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь; ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с. 18. Вильямс Л. Е. Лингвокультурологическая специфика понятия «любовь» (на материале немецкого и русского языков) : автореф. дис.... канд. филол. наук / Л. Е. Вильямс. – Волгоград, 1997. – 20 с. 19. Вовк В. Н. Языковая метафора в худ. речи: природа вторичной номинации / В. Н. Вовк. – К. : Наукова думка, 1986. – 140 с 20. Волоцкая З. М. Языковая картина мира и картина мира в текстах загадок / З. М. Волоцкая, А. В. Головачева // Малые тексты фольклора : сб. ст. – М., 1995. – С. 218–244. 21. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение / С. Г. Воркачев // Труды Кубанского государственного технологического университета. – Краснодар, 2003. – Т. 17. – Вып. 2. – С. 268–276. – (Серия: Гуманитарные науки). 22. Воркачев С. Г. Концепт Счастья: понятийный и образный компоненты / С. Г. Воркачев // ИАН. – 2001. – Т. 60. – № 6. – С. 47–58. 23. Воркачев С. Г. Любовь как лингвокультурный концепт / С. Г. Воркачев. – М. : Гнозис, 2007. – 284 с. 24. Воркачев С. Г. Методологические основания лингвоконцептологии / С. Г. Воркачев // Теоретическая и прикладная лингвистика : межвузовский сборник научных трудов. – Вып. 3 : Аспекты метакоммуникативной деятельности. – Воронеж, 2002. – С. 79–95. 25. Воркачев С. Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов «любовь» и «счастье» (русско-английские параллели) : монография / С. Г. Воркачев. – Волгоград : Перемена, 2003. – 164 с. 26. Воробьев В. В. Лингвокультурология (Теория и методы) / В. В. Воробьев. – М. : Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 1997. – 332 с. 27. Ганжа Р. Вариации на тему хаоса Електронний ресурс / Р. Ганжа. – Режим доступу: http://www.russ.ru/journal/kniga/ current.htm. 28. Гнаповська Л. В. Концепт «культура» в номінативному просторі «кохання» Електронний ресурс / Л. В. Гнаповська, М. В Дука. – Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/3646/1/05glvnpk.pdf 29. Голобородько К. Ю. Лінгвістичний статус концепту / К. Ю. Голобородько // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 32. – С. 27–30. 30. Головенко К. В. Концепти «ДОЛЯ», «ВОЛЯ», «СЕРЦЕ» в українській мовній картині світу та їх віддзеркалення в англомовному світосприйнятті / К. В. Головенко // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – Житомир, 2007. – № 33. – С. 189–192. 31. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу: монографія / І. О. Голубовська. – К. : Логос, 2004. – 284 с. 32. Городецька О. В. Відображення англоцентризму в англійській мові / О. В. Городецька // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. пр. – К. : Київський ун-т ім. Тараса Шевченка, 2000. – С. 103–108. 33. Городецкая Л. А. Лингвокультурная компетентность личности / Л. А. Городецкая. – М. : МАКС Пресс, 2007. – 224 с. 34. Горошко Е. Интегративная модель свободного ассоциативного експеримента / Е. Горошко. – М., 2001. – 316 с. 35. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / В. Гумбольдт. – М., 1984. – 245 с. 36. Делёз Ж. Что такое философия? / Ж. Делёз, Ф. Гваттари ; пер. с фр. С. Н. Зенкина. – М. : Институт экспериментальной социологии ; СПб. : Алетейя, 1998. – 286 с. 37. Денисова С. П. Картина світу та суміжні поняття в зіставних дослідженнях / С. П. Денисова // Проблеми зіставної семантики. – Вип. 7. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2005. – С. 9–15. 38. Джинджолия Г. П. Роль темпоральных тропов в семантической композиции лирического стихотворения (на материале русской поэзии XIX-XX веков) : дис...канд. филол. наук: 10.02.01 / Джинджолия Гигла Паршаванович ; Кубанский гос. ун-т. – Краснодар, 1996. – 219 с. 39. Добровольский Д. О. Национально-культурная специфика во фразеологии / Д. О. Добровольский // Вопросы языкознания. – 1997. – № 6. – С. 37–48. 40. Дорда В. О. Американський молодіжний сленг як об’єкт вивчення соціолінгвістики / В. О. Дорда // Матеріали VI Міжвузівської конференції молодих учених. – Т. 1. – Донецьк, ДонНУ, 2008. – с. 77–81. 41. Залевская А. А. Психологический подход к проблеме концепта / А. А. Залевская // Методологические проблемы когнитивной лингвистики. – Воронеж : ВГУ, 2001. – С. 12–16. 42. Заньковська Г. Д. Лінгвокультурний понятійний складник терміна концепт (на матеріалі концепту conflict) / Г. Д. Заньковська // Етнолінгвістика. Лінгвокультурологія. Міжкультурна комунікація. – № 7. – Луцьк, 2010. – С. 187–191. 43. Зусман В. Концепт в системе гуманитарного знания / В. Зусман // Вопрос литературы. – М., 2003. – № 2. – С. 3–29. 44. Іващенко В. Л. Топологія концептів / В. Л. Іващенко // Культура народов Причерноморья. – Симферопоь, 2004. – № 49. – Т. 1. – С. 16–20. 45. Карасик В. И. Лингвокультурный типаж: к определению понятия / В. И. Карасик, О. А. Дмитриева ; под ред. В. И. Карасика // Аксиологыческая лингвистика: лингвокультурные типажи : сб. науч. тр. – Волгоград : Парадигма, 2005. – С. 5–25. 46. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. – М. : Гнозис, 2004. – 390 с. 47. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография / Ю. Н. Караулов. – М. : Наука,1976. – 335 с. 48. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. – М. : Наука, 1987. – 263 с. 49. Карпенко У. А. Фреймовый подход к анализу концепта / У. А. Карпенко // Мова і культура : науковий щорічний журнал. – Вип. 6. – Т. ІІІ. – Ч. І. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2003. – С. 293–303. 50. Карпова К. С. Вербалізація національно-специфічних концептів американського суспільства XX - початку XXI ст. : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / К. С. Карпова ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2008. – 21 с. 51. Кибрик А. А. Об анафоре, дейксисе и их соотношении / А. А. Кибрик // Разработка и применение лингвистических процессоров. – Новосибирск, 1983. – с. 107–129. 52. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов / О. А. Корнилов. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : ЧеРо, 2003. – 349 с. – (ISBN 5-88711-181-Х). 53. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : підручник / М. П. Кочерган. – Вид. 2-е, виправл. і доповн. – К. : Видавничий центр «Академія», 2006. – 464 с. 54. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий / В. В. Кочетков. – М. : ПЕР СЭ, 2002. – 232 с. 55. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах / Н. А. Красавский. – Волгоград : Перемена, 2001. – 494с. 56. Красных В. В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? / В. В. Красных. – М. : ИТДГК «Гнозис», 2003. – 375 с. 57. Краснобаєва-Чорна Ж. Інтегральний підхід до інтерпретації концепту (філософський та лінгвокультурологічний вектори) / Ж. Краснобаєва-Чорна ; укл.: Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. //Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. – Вип. 14. – Донецьк : ДонНУ, 2006. – С. 27–31. 58. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузгина и др.. – М. : Наука,1996. – 174 с. 59. Крижко О. А. Становлення і розвиток теорії дискурсу у сучасній українській мові / О. А. Крижко ; відп. ред. В. А. Зарва // Актуальні проблеми слов’янської філології : міжвуз. зб. наук. ст.. – Вип. ХІІ : Лінгвістика і літературознавство. – Ніжин : ТОВ «Видавництво «Аспект – Поліграф», 2007. – С. 235–246. 60. Кубрякова Е. С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. С. Кубрякова, В. З. Демьянков, Ю. Г. Панкрац, Л. Г. Лузина. – М., 1996. – 245 c. 61. Кузнецова Т. В. Концепт як інструмент дослідження ціннісності журналістського тексту Електронний ресурс / Т. В. Кузнецова. – Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2343 62. Лазуткина Е. М. Семантико-синтаксическое исследование соматических речений (дейксис и языковая картина мира) Електронний ресурс / Е. М. Лазуткина. – Режим доступу : http://www.dialog-21.ru/archive_article. 63. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон // Теория метафоры. – М. : Прогресс, 1990. – С. 387–414. 64. Левицький В. В. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу / В. В. Левицький, О. Д. Огуй, Ю. С. Кійко, С. В. Кійко. – Ч. : УТА, 2000. – 196 с. 65. Літературознавчий словник-довідник / Ред. Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів, В. І.Теремок та ін.. – К. : ВЦ «Академія», 2006. – 752 с. 66. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Известия АН. – 1983. – Т. 52. – № 1. – С. 3–9. – (Серия литературы и языка). 67. Леонтьев А. А. Слово в речевой деятельности. Некоторые проблемы общей теории речевой деятельности / А. А. Леонтьев. – М. : Наука, 1965. – 245 с. 68. Ляпин С. X. Концептология: к становлению подхода / С. X. Ляпин // Концепты : научные труды Центроконцепта. – Вып. 1. – Архангельск : Изд-во Поморского госуниверситета, 1997. – С. 11–35. 69. Малимонова Н. В. Когнитивная обусловленность речевого акта удивления / Н. В. Малимонова // Вестник Международного Славянского университета. – Харьков : 2003. – T. VI. – № 1.– С. 9–12. – (Сер. : Филология). 70. Мартинюк А. П. Перспективи дискурсивного напряму дослідження концептів / А. П. Мартинюк // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2009. – № 837. – С. 14–18. 71. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : учебное пособие / В. А. Маслова. – Минск : ТетраСистемс, 2004. – 255 с. 72. Маслова В. А. Лингвокультурология : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В. А. Маслова. – М. : Издательский центр «Академия», 2001. – 208 с. 73. Мысоченко И. Ю. Языковая картина мира. Концептуальный анализ / И. Ю. Мысоченко ; отв. ред., сост. Т. В. Симашко // Проблемы концептуализации действительности и моделирования языковой картины мира : сб. научных трудов. – Вып. 2. – Архангельск : Поморский университет, 2005. – С. 157–161. 74. Наумов В. В. Лингвистическая идентификация личности / В. В. Наумов. – М. : Ком книга, 2006. – 240 с. 75. Нещименко Г. П. К постановке проблемы «Язык как средство трансляции культуры» / Г. П. Нещименко // Язык как средство трансляции культуры. – М. : Наука, 2000. – С. 30–45. 76. Новейший философский словарь. – 3-е изд., исправл. – Мн. : Книжный Дом, 2003. – 1280 с. 77. Новыкова А. М. «Семантический гештальт» в структуре ассоциативного поля / А. М. Новыкова. – М., 1998. – 30 с. 78. Огаркова Г. А. Вербалізація концепту кохання в сучасній англійській мові: когнітивний та дискурсивний аспекти : автореф. дис... канд. філол. наук Електронний ресурс / Г. А. Огаркова ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2005. – 20 с. 79. Огаркова Г. А. Жанрові та комунікативні параметри англомовного листування закоханих (на матеріалі сучасної англійської мови) / Г. А. Огаркова // Культура народов Причерноморья. – Т. 1. – Сімферополь, 2004. – № 49. – С. 108–111. 80. Павилёнис Р. И. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языка : монография / Р. И. Павилёнис. – М. : Мысль, 1983. – 286 с. 81. Полиниченко Д. Ю. Концепт «язык» в английской паремиологии / Д. Ю. Полиниченко // Язык, сознание, коммуникация. – Вып. 26. – М. : МАКС Пресс, 2004. – С. 83–90. 82. Полюжин М. М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення : монография / М. М. Полюжин. – Ужгород : Закарпаття, 1999. – 240 с. 83. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Воронеж : Истоки, 2001. – 191 с. 84. Попова З. Д. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях Текст / З. Д. Попова, И. А. Стернин. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 2000. – 30 с. 85. Попова З. Д. Языковое сознание и другие виды сознания / З. Д. Попова, И. А. Стернин // Язык. История. Культура. – Кемерово : Графика, 2003. – С. 17–21. 86. Потебня А. А. Эстетика и поэтика / А. А. Потебня. – М. : Искусство, 1976. – 615 с. 87. Приходько А. Н. Языковое картинирование мира в паттерне «концептосфера-концептополе-концептосистема» / А. Н. Приходько // Нова філологія. – Запоріжжя, 2005. – №1 (21). – С. 94–104. 88. Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира / Б. А.Серебренников, Е. С. Кубрякова, В. И. Постовалова и др.. – М. : Наука, 1988. – 216 с. 89. Селиванова Е. А. Принципы концептуального анализа / Е. А. Селиванова // Актуальні проблеми металінгвістики. – Черкаси : Брама, 1999. – С. 11–14. 90. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 716 с. 91. Семенкина Н. А. Концепты и их связи в тексте // Текст и дискурс: традиционный и когнитивно-функциональный аспекты исследования ; сб. науч. трудов. – Рязань, 2002. – С. 106–114. 92. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологи : пер. с англ. / Э. Сепир ; общ. ред. и вс. ст. А.Е.Кибрика. – М., 1993. – 656 с. 93. Слышкин Г. Г. От текста к символу: лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе / Г. Г. Слышкин. – М. : Academia , 2000. – 128 с. 94. Стасевський С. Б. Концептуальний домен духовність в українській мовній картині світу (на матеріалі творів Є. Гуцала) Електронний ресурс / С. Б. Стасевський, Г. М. Ковальова. – Режим доступу : http://bibl.kma.mk.ua/pdf/naukpraci/movoznavtvo/2010/119-106-18.pdf 95. Степанова Г. В. Введение в семасиологию русского язика / Г. В. Степанова, А. Н. Шрам. – Калининград : «Калининградская правда», 1980. – 72 с. 96. Степанов Ю. С. Концепт / Ю. С. Степанов // Константы: словарь русской культуры. Опыт исследования. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1997. – С. 40–76. 97. Стернин И. А. Очерки по когнитивной лингвистике / И. А. Стернин, З. Д. Попова. – М. : Ичстоки, 2006. – 192 с. 98. Телия В. Н. Русская фразеология: семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В. Н. Телия. – М., 1996. – 286 c. 99. Туманова А. Б. О категории «языковой личности» в лингвистической науке / А. Б. Туманова // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2007. – № 110. – Т. 2. – С. 240–242. 100. Ужченко Д. В. Символ-концепт-компонент фразеологізму / Д. В. Ужченко // Вісник Харківського університету. – Харків, 2000. – № 3. – С. 15–21. – (Серія : Філологічна). 101. Успенский Б. А. Избранные труды : в 2 т. / Б. А. Успенский. – Т.1 : Семиотика истории. Семиотика культуры. – М. : Гнозис, 1994. 102. Фесенко И. М. Современная картина мира и ее отражение в английском языке / И. М. Фесенко // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – Запоріжжя, 2001. – № 4. – С. 130–132. 103. Филлмор Ч. Фреймы и семантика понимания / Ч. Филлмор // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1988. – Вып. 23. – С. 52–92. 104. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М. : Сов. Энциклопедия, 1983. – 840 с. 105. Чалова Л. В. Концепт в культурологическом аспекте / Л. В. Чалова ; отв. ред., сост. Т. В. Симашко // Проблемы концептуализации действительности и моделирования языковой картины мира : сб. научных трудов. – Вып. 2 – Архангельск : Поморский университет им. М. В. Ломоносова, 2005. – С. 107–111. 106. Чанышев А. Н. Любовь в Древней Греции / А. Н. Чанышев ; сост. А. А. Ивин ; предисл. Д. П. Горского, А. А. Ивина // Философия любви : сборник : в 2 ч. – М. : Политиздат, 1990. – Т. 2. – 510 с. 107. Чернейко Л. О. Имя СУДЬБА как объект концептуального и ассоциативного анализов / Л. О. Чернейко, В. А. Долинский // Вестник МГУ. – М., 1996. – № 6. – С. 20–41. – (Сер. 9 : Филология). 108. Чубенко К. В. Лінгвокультурологія з погляду історіографії Електронний ресурс / К. В. Чубенко. – Режим доступу : http://bibl.kma.mk.ua/pdf/novitfilolog/12/88.pdf 109. Шевченко И. С. Подходы к анализу концепта в современной когнитивной лингвистике / И. С. Шевченко // Вісник ХНУ. – Харків, 2006. – № 725. – С. 192–195. 110. Шейгал Е. И. Типология мифологем в русском и американском политическом дискурсе / Е. И. Шейгал // Проблеми зіставної семантики : зб. ст. за доп. Міжнар. наук. конф. з проблем зіставної семантики (23-25 вересня 1999 р.) ; Київ. держ. лінгв. ун-т. – К., 1999. – С. 349–352. 111. Шестаков В. П. Эрос и культура: философия любви и европейское искусство / В. П. Шестаков. – М. : Республика; ТЕРРА-Книжный клуб, 1999. – 464 с. 112. Шмелев А. Д. Русская языковая модель мира: материалы к словарю / А. Д. Шмелев. – М. : Языки славянской культуры, 2002. – 224 с. 113. Эко У. Шесть прогулок в литературных лесах / У. Эко. – СПб. : Симпозиум, 2003. – 285 с. 114. Яковлева Е. С. О понятии «культурная память» в применении к семантике слова / Е. С. Яковлева // Вопросы языкознания. – 1998. – № 3. – С. 43–73. 115. Anusiewicz J. Kulturowa teoria j?zyka. Zarys problematyki / pod red. J. Anusiewicza i J. Bartmi?skiego // J?zyk a kultura. – T. I. – Wroc?aw, 1988. – S. 21–47. 116. Bayley J. The Characters of Love. A Study in the Literature of Personality / J. Bayley. – London, 1960. 117. Duck S. Human relationships: an introduction to social psychology / S. Duck. – London, 1990. 118. Post M. Scenes- and Frames Semantics as a Neo-Lexical Field Theory / M. Post ; еd. by W. Hüllen and K. Schulze // Understanding the Lexicon: Meaning, Sense and World Knowledge in Lexical Semantics. – Tübingen : Niemeyer, 1988. – P. 36–47.  
Дополнительная информация:До дипломної роботи також написано резюме англійською мовою подробнее

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (426)