Вступление:Запобігання та боротьба з терористичними злочинами є актуаль¬ною проблемою, що має теоретичне і прикладне значення, оскільки вступ України до Ради Європи не лише надає нові права, але і по¬кладає на неї всю повноту відповідальності за взяті на себе міжна¬родні зобов’язання. Одними з таких зобов’язань є гармонізація укра¬їнського кримінального законодавства з положеннями ратифікованих Україною міжнародно-правових документів у сфері протидії теро¬ризму і, як наслідок – упередження використання членами іноземних і міжнародних терористичних організацій території України з метою забезпечення будь-якої терористичної діяльності.
У зв’язку з цим, ураховуючи небезпечність дій, які спрямовані на розширення соціальної бази тероризму, Кримінальний кодекс України був доповнений ст. 258-1, яка передбачає відповідальність за втягнення у вчинення терористичного акту. Водночас зазначене доповнення закону про кримінальну відповідальність призвело також до виникнення нових проблемних питань щодо кваліфікації злочинних дій на практиці, що, у свою чергу, викликало, потребу у своєчасному вдосконаленні теоретичних засад застосування цієї норми.
За роки незалежності стан наукових розробок у сфері протидії тероризму набуває позитивної динаміки. В Україні дослідженням цієї проблеми займаються чимало вчених. Серед них слід виділити напрацювання В. Ф. Антипенка, В. О. Глушкова, В. П. Ємельянова, В. С. Зеленецького, В. В. Крутова, А. Е. Ізетов, В. А. Ліпкана, С. М. Мохончука, В. Я. Настюка, Л. В. Новікової, М. В. Семикіна та ін.
Метою дослідження є комплексний розгляд кримінальної відповідальності за втягнення у вчинення терористичного акту.
Досягнення зазначеної мети зумовлює виконання наступних задач:
1. Визначити стан наукової розробки поняття втягнення у вчинення терористичного акту та встановити місце розглядуваного злочину у системі терористичних злочинів.
2. Виявити суспільну небезпечність втягнення у вчинення терористичного акту.
3. З’ясувати й окреслити ознаки об’єкта посягання при втягненні у вчинення терористичного акту.
4. Дослідити об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 2581 КК України.
5. Проаналізувати загальні та спеціальні ознаки, що характеризують суб’єкта цього злочину.
6. Дослідити суб’єктивну сторону складу злочину, що розглядається.
Об’єктом дослідження є закономірності виникнення і дії кримінальної відповідальності за терористичні злочини.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за втягнення у вчинення терористичного акту.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети й завдань, об’єкта та предмета дослідження. Серед основних методів можна назвати історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-структурний та інші.