Выводы:Підсумовуючи здійснені дослідження, можна стверджувати, що громадянська війна між північними і південними штатами − результат суперечностей між двома суспільними системами − системою найманої праці й системою рабства.
Проти рабовласництва виступали не лише самі раби, а й робітники північних теренів США, адже через існування рабської праці оплата вільних робітників у країні була низькою. Окрім того наявність рабовласництва заважало створенню ринку найманої праці.
Між Північчю і Півднем загострювалися суперечності та розгорталася боротьба за західні землі та політичну владу. Керівництво Півдня бажали поширити рабовласництво на більші території і перетворити США на єдину рабовласницьку державу. З часом ставало очевидним те, що плантатори ситуація складалася не на користь Півдня і взагалі загрожувала їх способу введення господарства, тому вони неодноразово ставили питання про відокремлення Півдня від Півночі. Звісно, що федеральний уряд США не бажав йти на такий радикальний крок і звісо не хотів розколу країни.
Правлячі кола Півночі виступали проти відокремлення Півдня, який міг стати потенційною загрозою існування США. Керівництво півночі систематично і наполегливо виступало за скасування рабства на Півдні.
Суперечності між Півднем і Північчю загострювалися в економічній сфері, в політичній сфер. Південь втрачав вплив в Сенаті та в інших державних установах, а відтак вони зважилися на радикальний крок і ряд штатів оголосив про вихід із складу США та було розпочато військові дії.
На Півночі були зосереджені підприємства з виробництва зброї та боєприпасів, одягу, значні запаси продовольства. Розгалужена мережа залізниць давала змогу швидко переміщувати війська, підвозити резерви і боєприпаси. Південь міг розраховувати лише на великий офіцерський корпус, значні запаси зброї.
Не зважаючи на численні переваги Північ не була готовою до війни. Більшість офіцерів регулярної армії перейшла на бік Конфедерації, тому довелося терміново формувати армію, набираючи добровольців. Противники війни були і в державному апараті, які завдавали всілякої шкоди організаційним заходам адміністрації Лінкольна.
Громадянська війна стала кривавою сторінкою в історії США. У ній загинуло близько 650 тис. американців, це більше ніж втрати в усіх війнах з участю США у XX ст. Проте саме ця війна утвердила США на шляху забезпечення прав та свобод людини та на шляху розвитку демократії.
Результати громадянської війни мали визначальний вплив на подальший розвиток країни. Перемога Півночі забезпечила збереження її територіальної цілісності. Війна зруйнувала підвалини плантаційного господарства Півдня і закріпила провідну роль Півночі в економічному та політичному житті США.
У країні були створені умови для прискореного розвитку промислового й сільськогосподарського виробництва, освоєння західних земель, зміцнення внутрішнього ринку.
Попри численні здобутки війна не вирішила всіх проблем, що стояли перед країною.
Громадянська війна вплину на законодавчі процеси в США, адже одним із головних здобутків війни було скасування рабства на рівні Конституції. Згодом чорношкірому населенню були надалі і політичні права. Попри надання прав колишнім рабам, а законодавчому рівні не було забезпечено гарантій дотримання цих прав та гарантій їх захисту.
Проте утвердження рівних прав кольорового населенню і білого населення, на практиці залишалися нерозв’язаними багато десятиліть.
Війна також вплинула на реформування аграрного сектору та на забезпечення населення земельними ділянками за прийнятними умовами.