Вступление:Як відомо, різні види професійної діяльності потребують від людини різних якостей та властивостей, якими не всі володіють однаковою мірою. Якість спеціалістів у першу чергу забезпечується ефективністю професійної орієнтації молоді, професійним відбором, а потім інтенсифікацією підготовки, всією системою навчання та виховання.
Однак вирішення цієї державної справи на сучасному етапі потребує розв’язання низки протиріч. Так, скорочується загальний приріст трудових ресурсів і значно зросло усвідомлення відповідальності професійного самовизначення юнаків; на фоні ускладнення техніки, збільшення інтенсивності праці зросли вимоги до людини, до її психофізіологічних та особистісних якостей; якісно змінюється і сама молодь – зростає рівень інформованості й особиста самовизначеність, самостійність та критичність суджень. Крім того, в останні роки спостерігається тенденція до зниження загального рівня здоров’я юнаків, зростання рівня нервово-психічних розладів.
Під час ліквідації надзвичайних ситуацій перед аварійно-рятувальними підрозділами МНС України ставляться складні завдання, вирішувати які доводиться, як правило, в екстремальних умовах. Руйнівні дії при стихійних лихах у деяких випадках можна порівняти здебільшого з такими, що мають місце в районі воєнних дій. Природно, й поведінка багатьох людей у таких екстремальних ситуаціях суттєво змінюється й потребує у більшості випадків втручання професійних психологів, медиків.
Практично в кожної людини під час перебування в зоні надзвичайної ситуації виникає психоемоційне напруження, так званий стресовий стан, мимовільна реакція організму на неадекватну ситуацію. Розрізняють декілька форм напруженості: емоційну, вольову, інтелектуальну, мотиваційну тощо.
Питання психофізіологічної сутності трудової діяльності знайшли своє відображення у працях П. К. Анохіна, І. П. Павлова, І. М. Сєченова, А. А. Ухтомського та ін. Дослідження з психології праці та інженерної психології відображено в працях В. П. Зінченка, А. А. Крилова, Б. Ф. Ломова, В. Д. Небиліцина, Ю. П. Горго, Ю. Л. Трофимова, М. С. Корольчука, П. П. Криворучка та ін.
Виконання завдань аварійно-рятувальними підрозділами МНС України в екстремальних умовах виникнення надзвичайних ситуацій з психологічного погляду характеризуються присутністю і негативним впливом на психіку людини широкого спектра несприятливих, дискомфортних і загрозливих факторів. Спеціалісти, які направляються в зони надзвичайних ситуацій для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, піддаються не тільки фізичній загрозі особистому здоров’ю (життю), а й значному ризику виникнення нервово-психічних розладів, психічних дезадаптацій і стресових станів. Останні нерідко стають причиною зривів у професійній діяльності, зниження працездатності, міжособистісних конфліктів, порушень дисципліни, зловживання алкоголем, інших негативних явищ.