Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Журналістика»

Репортаж у засобах масової інформації

Карточка работы:126
Цена:
Тема: Репортаж у засобах масової інформації
Предмет:Журналістика
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Видавнича справа, редагування, журналістика
Тип:Дипломна робота
Задание:
ВУЗ:Відкритий Міжнародний Університет Розвитку Людини «Україна» (ВМУРоЛ "Україна")
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ РЕПОРТАЖУ 5 1.1 Історія виникнення і створення репортажу 5 1.2 Репортаж, як сучасний жанр української журналістики 12 РОЗДІЛ ІІ. РЕПОРТАЖ – ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЖАНР ЖУРНАЛІСТИКИ 16 2.1 Репортаж як жанр журналістики 16 2.1 Жанрові різновиди репортажу 22 РОЗДІЛ ІІІ. РЕПОРТАЖ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 27 3.1 Репортаж на телебаченні 27 3.2 Репортаж на радіо 36 3.3 Репортаж у друкованих засобах масової інформації 44 ВИСНОВКИ 62 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 65
Курс:5
Реферат:
Язык:укр
Вступление:У різних народів є вислови щодо ролі інформації у суспільних відносинах: „Хто володіє інформацією, той володіє світом”, „Хто володіє інформацією, той володіє всім”, цікаві висловлювання щодо змісту інформації містяться і у Біблії: „Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”. Таким чином, можна зробити висновок, що у всі часи інформація (відомості про події) відігравали велику роль у будь-якому суспільстві. На сучасному ж етапі розвитку людства інформація починає займати провідне місце у суспільстві. Журналістика ж як вид творчості спрямована на задоволення інформаційних потреб і запитів суспільства, наповнення інформаційного простору якісними, об’єктивними повідомленнями, отже журналістика спрямована перш за все на висвітлення інформації про події, тобто акцент робиться саме на інформаційних жанрах журналістики і на жанру репортажу, зокрема. Репортаж – це один з найперших жанрів журналістики, на основі якого оформилися інші інформаційні жанри, які в свою чергу стали підвалинами для створення системи журналістських єдностей або родів. Незважаючи на появу цього жанру журналістики ще у ХІХ столітті, його жанрові особливості репортажу були виділені і досліджені достатньо пізно, зокрема, навіть зараз залишаються „білі плями” у дослідженні внутріжанрової специфіки жанру репортажу у журналістикознавстві, тому вивчення цього особливого, а разом з тим і найскладнішого жанру (оскільки від поєднує в собі цілу низку елементів інших жанрів) є найневідкладнішим завданням сучасної теорії журналістики, оскільки дозволить більш ґрунтовно виділити закони жанру, особливості застосування і стилю, реалізації жанру, дозволить уникнути тенденції змішування жанрів. Сучасна аудиторія досить добре орієнтується в жанрових особливостях і розрізняє їх, і у випадку недотримання журналістом принципів і канонів жанру, можливо через не обізнаність у цій царині, аудиторія на сприйматиме матеріал як професійний, тому варто ще раз підкреслити важливість і актуальність знання жанрової специфіки і методології подачі і пошуку інформації у кожному з жанрів, родів журналістики. Об’єктом дослідження цієї дипломної роботи є інформаційні жанри сучасної журналістики. Предметом – жанр репортажу, його різновиди, особливості втілення у різних видах засобів масової інформації. Мета – вивчення теоретико-методологічних засад функціонування жанру репортажу у сучасних засобах масової інформації. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: - розглянути історію виникнення репортажу як жанру журналістської творчості; - поширеність репортажу на сучасному етапі у засобах масової інформації України; - детально проаналізувати жанрові особливості репортажу і його різновиди; - виділити особливості реалізації і функціонування жанру у різних видах засобів масової інформації: у пресі, на телебаченні і на радіо. Методологія дослідження базується на позитивістських принципах, тобто на зборі факті в і даних про жанр репортажу, на системному підході до аналізу наявних публікацій з даної проблематики. Інформаційна база дослідження ґрунтується на монографіях як іноземних дослідників (Д.Рендел, І.Фенг, М.Халер) та дослідженнях інституту масової інформації так і на роботах радянських й передусім українських вчених (А.Москаленко, Е.Прохоров, В.Горохов, тощо).
Объём работы:
62
Выводы:Детально розглянувши парадигму жанру репортажу як одного з видів інформаційної єдності журналістики, ми дійшли висновку, що жанр репортажу є найбільш репрезентативним жанром цього роду журналістики, оскільки поєднує в собі всі найважливіші ознаки інформаційних жанрів, тобто: опис, розкриття суспільно важливої події, оперативне її представлення, об’єктивне висвітлення, зредукованість суб’єктивних оцінок та аналізу. Репортаж – це один з найбільш розвинутих і поширених інформаційних жанрів у сучасному світі і в Україні, зокрема, оскільки дозволяє повідомляти про найважливіші події найоперативніше і найдинамічніше, що в свою чергу є дуже важливим в сучасному світі з його над швидким перебігом подій, безліччю інформаційних потоків, зайнятістю населення. З поширеністю цього жанру у всіх видах ЗМІ (на радіо, телебаченні, в пресі) з’явилося чимало різновидів жанру репортажу: репортаж-подія, тематичний, проблемний репортаж, репортаж-коментар, які досить таки влучно відображають специфіку подій, дозволяють поглянути на події під різним кутом зору, не порушуючи жанрової єдності. Проте все ж таки найбільш поширеним залишається репортаж-подія, особливо в телевізійному ефірі, саме з репортажів-подій і складаються випуски новин, які за результатами опитувань суспільної думки збирають найбільшу кількість глядачів, а по радіо – відповідно слухачів і тому виходять в найкращий ефірний час. Репортаж-подія дозволяє не лише показати подію, а й створити її образ у свідомості аудиторії, дозволяє відчути колорит події, показати найсуттєвіше і найважливіше, що відбувається у сучасному світі. На сучасному етапі розвитку суспільства кількість інформаційних потоків постійно зростає, а тому все більш складно обирати інформаційний привід для створення репортажів, тому в сучасній журналістиці виділяють два найголовніших критерії: важливість події, її часову близькість, цікавість для широкого загалу. Варто відзначити і той факт, що останнім часом до жанру репортажу все частіше додаються елементи інших жанрів: замальовки, інтерв’ю, частіше з’являються авторські модифікації. Окремо треба наголосити і на особливостях реалізації, втілення жанру репортажу у різних видах ЗМІ. З’явившись у друкованих засобах масової інформації, жанр репортажу зараз не є домінуючим жанром у пресі, вона останнім часом тяжіє до аналітики і публіцистики, оскільки телебачення і радіо дозволяють більш оперативно, наочно, видовищно продемонструвати подію. Проте не зважаючи на зазначене вище, у пресі розвиваються такі різновиди репортажу як проблемний репортаж, репортаж-коментар. На відміну від телебачення, друковані мас-медіа мають лише кілька можливостей впливу на почуття читача, і чи не найпопулярнішим у цьому сенсі є жанр репортажу. Написання репортажу для газети потребує величезних зусиль і великої витрати часу, оскільки більшість вдалих репортажів потребують виїзду за межі міста, а отже і матеріальних витрат, на які не завжди готова піти редакція, якій більш „дешево” обходяться інші жанри журналістики. Для створення враження від події, образу події репортер друкованих ЗМІ має усіма доступними, проте синтаксично і лексично простими, „зрозумілими” засобами передати читачу головну ідею події, емоційно вплинути на читача, але для опису „колориту” фахівці радять не боятися застосовувати і сленг, маловживані слова і мовні конструкції. Репортаж на радіо відбиває специфіку цього виду ЗМІ, він покликаний створити „звукову картинку” у слухачів і є досить важливим жанром на радіо для розповсюдження інформації, особливо зараз, коли сучасні технологічні вирішення дозволяють зробити прослуховування радіопрограм максимально зручним. Репортажі на радіо спираються на силу мовленого слова, використовуючи для найбільшої образності інтонацію, тембр голосу, мелодику висловлювання, звукові ефекти, такі як шум, наприклад. Телерепортаж відповідно теж має свої особливості, поєднуючи в собі переваги радіо і преси, досягаючи синтетичності, діючи на два головні людські відчуття: зору і слуху. Телерепортаж створює „зорову картинку”, застосовуючи для цього відеоряд, звукові ефекти і „живе” слово, саме в телерепортажах найбільш повно представлений автор, тобто журналіст, оскільки дуже часто він є у кадрі. Монтаж, чергування різних планів, змістовний текстовий ряд, вміле коментування зорових образів ведучим – ось ці чинники, які роблять жанр репортажу найбільш популярним жанром на телебаченні. Проте, не зважаючи на всі відмінності реалізації жанру репортажу у різних видах ЗМІ, внутрішньожанрові особливості, жанр репортажу характеризується наступними важливими ознаками: обов’язковою присутністю на місці події, об’єктивністю та оперативністю. Репортаж – це один із найскладніших жанрів журналістики. Проте вдалий репортаж одразу ж подобається читачам (глядачам, слухачам) будь-якого віку і соціального статусу. Якщо українська журналістика почне частіше звертатися до цього складного жанру, то її професійність одразу ж зросте
Вариант:нет
Литература:Багиров Э. Г. Место телевидения в системе средств массовой информации й пропаганды. Учеб. пособие. — М.: Изд-во Моск. ун-та. – 1976. - 119с. 2. Бауман Ю. Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси) // Історична міфологія в сучасній українській культурі. — К., 1998. - С. 5-67. 3. Богомолова Н. Н. Социальная психология печати, радио й телевидения. — М.: Изд-во МГУ, 1991. - 125 с. 4. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева, Г. Кошаринського. — Мюнхен: Український техніко-господарський інститут, 1993. - 204 с. 5. Бухарцев Р. Г. Психологические особенности журналистского творчества: Материалы спецкурса. — Свердловск: Уральский ун-т им. А. М. Горького, 1976. -67 с. 6. Вачнадзе Г. Н. Всемирное телевидение. — Тбилиси, 1989. - 672 с. 7. Введение в журналистику: Хрестоматия. — М: Высш. шк., 1989. - 263 с. 8. Введение в теорию журналистики. Учеб. пособие. / Прохоров Е. П., Гуревич С. М., Ибрагимов А.-Х.-Г. й др. — М.: Высш. шк., 1980. - 287 с. 9. Владимиров В. М. Основи журналистики в понятиях й комментариях: Учеб. пособие. — Луганск: Изд-во ВУГУ, 1998. - 144 с. 10. Ворошилов В. В. Журналистика: Учебник. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 1999. - 304с. 11. Газетний мир: Краткая справочная книга. — М.: Политиздат, 1971. - 280с. 12. Гейтс Б. Дорога в будущее. Пер. с англ. — М.: Диалог-Наука, 1997. - 315 с. 13. Гід журналіста: Збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / Адаптація та упорядкування —Лазарєва А. — К., 1999. - 96 с. 14. Горохов В.М. Основи журналистского мастерства. — М.: Высш. шк., 1989. - 117с. 15. Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. — Львів: Вища школа, 1974.- 295 с. 16. Дзялоншнский И.М. Творческая индивидуальность в журналистике. — М.: Изд-во МГУ, 1984. - 80 с. 17. Здоровега В.Й. Вступ до журналістики: Конспект лекцій. — Львів: Вища школа, 1975. - 111 с. 18. Землянова Л. М. Современная американская коммуникативистика. — М.: Изд-во МГУ, 1995. - 271 с. 19. Информационные жанри газетной публицистики: Хрестоматия. — М.: Изд-во МГУ, 1986 - 295 с. 20. Копиленко О.Л. Влада інформації. — К.: Україна, 1991. - 108 с. 21. Кузнецова Олена. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень: Монографія. — Львів: Світ, 1998. - 412 с. 22. Лизанчук В. Протиукраїнська агресія в телерадіоефірі // Дзвін. — 1998. — №1. - С. 99-106. 23. Любосветов Д.И. Радиовещание й аудитория: некоторые особенности взаимодействия // Вестник Московского ун-та. Серия: Журналистика. — 1999. — №3. - С. 3-16. 24. Масова інформація: Підручник / А. 3. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов, В. А. Вергун. —К.: Либідь, 1997. - 216 с. 25. Москаленко А.З. Основи журналістики: Тексти лекцій. — К.: ВПЦ „Київський університет”. - 1994. - 135 с. 26. Москаленко А.З. Теорія журналістики: Підручник. — К.: Експрес-об'ява. -1998. - 334 с. 27. Нагорняк М. Імідж сучасного радіо журналіста // Слобожанщина. — 1998. — № 8. - С. 210-227. 28. Нерух О. О. Першооснови журналістської творчості: Навчальний посібник для студентів філологічного факультету, спеціальність „журналістика”. — Харків: Світ дитинства, 2000. - 108 с. 29. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник / А. 3. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. Іванов. — К., 1999. - 634 с. 30. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для студ. вузов по спец. „Журналистика” / С. Г. Корконосенко. — СПб.: Знание, СПб, 2000. - 272 с. 31. Периодическая печать на Западе: Сборник статей. — СПб: Лань, 1994. - 348 с. 32. Поклад А.Б. Массовая информация — М.: Международные отношения, 1987. - 93 с. 33. Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. — 2-е вид., доп. — К.: Вид. центр „Київський університет”. - 1999. - 308 с. 34. Приступенко Т. Свобода преси: її розуміння та реалізація в країнах далекого та близького зарубіжжя. // Вісник Київ, ун-ту. Серія: Журналістика. — К, 1995. — Вил. 2. - С. 51-60. 35. Прохоров Е. П. Введение в журналистику: Учебник. — М.: Высш. шк., 1988. - 278 с. 36. Репортаж эпохи. – М., 1968. – 343 с. 37. Різун В. В. Системи масової комунікації // Наукові записки Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. - Т. 3. - С. 22–30. 38. Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем. — К., 1995. – 200 с. 39. Рэндал Д. Универсальный журналист. – М. - 2001. – 89 с. 40. Слободянюк Р. Журналістський аналіз: суть та актуалізація поняття // Вісник Київ. ун-ту. Серія: Журналістика.—К., 1996. – Вип.. 3. – С. 21-37. 41. Солганик Г.Я. Газетные тексты как отражение языковых процессов в современном обществе (1990-1994) // Журналистика и культура русской речи. – М., 1996. – Вып. 1. – С. 13-25. 42. Стенли П. Телевизионный репортаж. Практическое пособие для профессионалов. – М., 1997. – 213 с. 43. Теорія і практика радянської журналістики: Основи майстерності, проблеми жанрів. — Львів: Вид-во ЛДУ, 1989. - 323 с. 44. Теплюк В.М. Этика журналистского творчества. — М.: Мысль, 1980. – 172 с. 45. Техніка репортажу: Збірка навчальних матеріалів, складена за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / Адаптація та упорядкування — Сабрі Ю., Лазарєва А. – К., 2003. – 60 с. 46. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра. — К., 1998. — Вип. 3. - 180 с. 47. Українська журналістика — 99 / За ред. проф. А. 3. Москаленка. — К.: Центр вільної преси, 1999. - 170 с. 48. Українське законодавство: Засоби масової інформації. — К.: ПроМедіа Україна, 2000. - 256 с. 49. Ученова В.В. Беседы о журналистике. — 2-е изд.. испр. й доп. — М.: Мол. гвардия., 1985. - 205 с. 50. Фэнг И. Теленовости. Радионовости. – М., 1997. – 267 с. 51. Халер М. Пошук і збір інформації: навч. посібник. – К.: Академія Української Преси, Центр Вільної Преси. – 2006. – 308. 52. Цісак В. Трансформація преси в Україні та Польщі в контексті суспільних змін (1989-1999). — К.: Центр вільної преси, 2000. - 218 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (104)