Формування криміналістичного прогнозування: історія, сучаний стан, тенденції розвитку

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК ПІДРОЗДІЛ КРИМІНАЛІСТИКИ 5 1.1. Поняття та сутність криміналістичного прогнозування 5 1.2. Генеза криміналістичного прогнозування 11 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 17 2.1. Сучасний стан криміналістичного прогнозування 17 2.2. Основні напрямки та тенденції розвитку криміналістичного прогнозування в Україні 22 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28  

Вступление:Сучасний етап розвитку нашого суспільства характеризується корінними змінами в усіх сферах його життєдіяльності. Перехід до ринкової економіки, виникнення нових політичних і соціально-економічних зв’язків як усередині країни, так і за її межами, привели до руху всі верстви населення, матеріальні та культурні цінності. Однак зі збільшенням обсягу, глибини і складності соціально-економічних змін і перетворень ймовірність прийняття поспішних і недалекоглядних рішень, реалізація яких може завдати величезної шкоди, зростає. Щоб уникнути цього, необхідним є виявлення перспектив розвитку наукових, соціально-економічних, правоохоронних та інших процесів у суспільстві. Зазначені зміни торкнулися і кримінальної сфери, її кількісних і якісних характеристик. Важливу допомогу в цій справі повинна надати прогностична діяльність. Потреба в прогнозуванні не викликає сумнівів. Збільшення числа відомих і поява нових способів вчинення злочинів обумовлюють необхідність підвищення ефективності діяльності працівників правоохоронних органів, вимагають їх готовності до розслідування і попередження таких злочинів. Результативність цієї готовності, як показала практика, багато в чому залежить від уміння працівників правоохоронних органів передбачити настання тих чи інших кримінальних подій, а також наслідків результатів своїх дій. Інтерес до прогнозування в криміналістиці виник не сьогодні. Перші ідеї про необхідність розробки криміналістичних прогнозів були висловлені наприкінці 60-х рр. ХХ століття, але ця проблема досі не має свого вирішення, що в першу чергу обумовлено нерозвиненістю теоретичних і методологічних основ криміналістичної прогностики. Відсутність таких основ гальмує перехід науки від екстенсивних до інтенсивних форм розвитку, посилює роль емпіричного передбачення, здійснюваного на базі малоефективних кількісних методів кримінальної статистики. Наведені тези свідчать про актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є визначення основних етапів становлення криміналістичного прогнозування, його сучасного стану та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. У відповідності до зазначеної мети було поставлено наступні завдання роботи: 1. Визначити сутність криміналістичного прогнозування. 2. Дослідити історію становлення криміналістичного прогнозування в вітчизняній криміналістичній літературі. 3. Охарактеризувати сучасний стан криміналістичного прогнозування. 4. Окреслити основні тенденції розвитку науки та практики криміналістичного прогнозування на сьогоднішній день. Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини в сфері прогнозування у науковій, судово-слідчій, оперативно-розшуковій та експертній діяльності. Предметом – історія становлення криміналістичного прогнозування як науки, її сутність та тенденції розвитку. Науковою розробкою проблеми, сутності, поняття та значення прогнозування у протидії злочинності займалися такі вчені, як Р. Абизов, Г. Аванесов, А. Олексієв, Ю. Антонян, Р. Бєлкін, Ю. Блувштейн, Б. Волженкін, Л. Горшенін, К. Горяінов, В. Грохольський, І. Даньшин, О. Долженков, О. Джужа, А. Долгова, І. Карпец, Ю. Д’якова, В. Кудрявцев, Н. Кузнецова, В. Лукашов, В. Межевой, О. Межевой, С. Овчинський, І. Сервецький, Г. Сінілов, О. Снігерьов, С. Тарарухін, М. Шаргародський, А. Яковлев та ін. Дослідники мають різні підходи до змісту поняття прогнозування, його значення в боротьбі зі злочинністю, дослідження на різних рівнях і в контексті різних наук.  

Выводы:Значний вплив на появу криміналістики як науки мала необхідність залучення до боротьби зі злочинністю досягнень природничих, технічних, суспільних та інших наук. Безумовно, і сьогодні вони збагачують арсенал криміналістичних знань, впливають на розвиток її теорії та вдосконалення практики боротьби зі злочинами. Одним із головних завдань криміналістики, поряд з вивченням і узагальненням слідчої практики та попереднього досвіду з метою розробки сучасних методик і технологій спрямованих на боротьбу зі злочинністю сьогодні, є використання здобутих при цьому даних щодо передбачення розвитку теорії криміналістики перспективних напрямків розвитку науково-технічних засобів, методик та технологій, що стануть необхідними в цій діяльності у майбутньому. Наука повинна працювати на перспективу. Це в свою чергу ініціює розвиток теорії, методів та методик, які можуть забезпечити виконання означених перспективних завдань. Одним з резервів вдосконалення криміналістичних методик, практики розслідування та теорії криміналістики на сучасному етапі є криміналістична прогностика. Успіх будь-якої діяльності багато в чому визначається надійністю прогнозу майбутніх подій, з якими вона пов’язана. Прогностичні висновки дають можливість завчасно підготуватися до цих подій, раціонально розподілити сили і засоби, прийняти оптимальне рішення, спланувати діяльність і, в кінцевому підсумку, забезпечити виконання поставлених завдань. Чим глибше будуть пізнані закономірності розвитку соціальних і суспільних явищ, тим більше відкривається можливостей для передбачення їх можливих змін. Виникнення криміналістичного прогнозування спричинене соціально-правовими умовами і специфікою діяльності правоохоронних органів, зокрема, слідчих і оперативно-розшукових апаратів. Криміналістичний прогноз допомагає виявити тенденції в структурі та динаміці злочинності та окремих видів злочинів, а це, в свою чергу, дозволяє намітити стратегічні напрямки боротьби зі злочинністю. Теорія криміналістичного прогнозування має свій предмет, мету, завдання, функції, принципи, закони, понятійний апарат, методологію, а також інші структурні елементи, притаманні будь-якій науковій системі знань. Метою даної теорії є створення робочих методів криміналістичного прогнозування. Ця мета зумовлена потребами науки криміналістики та практики боротьби зі злочинністю. Для підвищення результативності останньої необхідні перспективні розробки в області криміналістичної техніки (створення нових техніко-криміналістичних засобів виявлення, фіксації та вилучення речових доказів), криміналістичної тактики (інший підхід до розробки тактичних прийомів і слідчих дій, вдосконалення версійного процесу та планування розслідування), а також методики розслідування злочинів (поява нових рекомендацій, які оптимізують діяльність слідчих і оперативно-розшукових апаратів). Це неможливо без створення прогнозів, що мають криміналістичну спрямованість. У теорії криміналістичного прогнозування на сьогоднішній день склалися два напрями: науковий і прикладний, відповідно до цього класифікуються і прогнози. Формування нових і вдосконалення наявних криміналістичних методик розслідування злочинів та їх прогнозування мають здійснюватися на підставі аналізу потреб судово-слідчої практики, міжнародного досвіду, прогностичного бачення ймовірних шляхів розвитку та структурних змін злочинних проявів, застосування ситуаційного підходу, новітніх інформаційних технологій, алгоритмічних схем тощо.  

Литература:1. Абызов К. Р. Проблемы криминологического прогнозирования и предупреждения региональной преступности (по материалам Сибирского федерального округа) : дисс. канд. юрид. наук / К. Р. Абызов. – М. : Всероссийский научно-иссл. ин-ут МВД РФ, 2004. – 177 с. 2. Белкин Р. С. Курс криминалистики: Частные криминалистические теории. В 3-х томах. Т. 2 / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – 464 c. 3. Біленчук П. Д. Криміналістичне дослідження обвинувачуваного : монографія / П. Д. Біленчук. – К. : Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 124 с. 4. Бірюков В. Лекція: Криміналістична ідентифікація, діагностика та прогностика / В. Бірюков. – Луганськ : Державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, 2013. – 31 с. 5. Бірюков Г. Оперативно-тактичне прогнозування як елемент оперативно-розшукової тактики / Г. Бірюков // Вісник Академії управління МВС. – 2010 – № 2 (14). – С. 128–134. 6. Бугаев К. В. Методология криминалистического прогнозирования (на примере экспертных подразделений ОВД) / К.В. Бугаев // Научный вестник Омской академии МВД России. – 2011. – № 2. – С. 37–42. 7. Виноградова А. Сучасні проблеми криміналістичної методики розслідування злочинів щодо порушення законодавства про захист рослин / А. Виноградова // Віче : теоретичний і громадсько-політичний журнал. – 2011. – № 6 – С. 8–11. 8. Возгрин И. А. Введение в криминалистику : история, основы теории, библиография / И. А. Возгрин. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 475 с. 9. Горшенин Л. Г. Основы теории криминалистического прогнозирования : монография / Л. Г. Горшенин. – М. : Академия МВД РФ, 1993. – 123 с. 10. Клименко Н. І. Концептуальні питання криміналістичного та експертного прогнозування / Н. І. Клименко // Митна справа. – 2010. – № 6 (72). – С. 74–78. 11. Криминалистика : учебник / под ред. Е. П. Ищенко. – М. : Юристъ, 2000. – 751 с. 12. Криминалистика : учеб. для студентов вузов / Т. С. Волчецкая, В. Я. Колдин, Н. П. Яблоков и др. ; под ред. Н. П. Яблокова ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2005. – 781 с. 13. Криміналістика : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / за ред. В. Ю. Шепітька. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К. : Концерн Видавничий Дім Ін Юре, 2004. – 728 с. 14. Кримінологія : навч. посіб. / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Ю. В. Іванов та ін. ; за заг ред. О. М. Джужи. – К. : Прецедент, 2006. – 198 с. 15. Межевой В. П. Оперативно-розшукове прогнозування як важливий елемент тактичного мислення оперативника / В. П. Межевой, О. В. Межевой // Вісник Луган. держ. ун-ту внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2008. – № 4. – С. 128–129. 16. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підручник / М. В, Салтевський. – К. : Кондор, 2005. – 588 с. 17. Скригонюк М. І. Криміналістика : підручник / М. І. Скригонюк. – К. : Атіка, 2005. – 496 с. 18. Халілев Р. А. Оперативно-розшукове прогнозування у сфері протидії злочинності на ґрунті етно-конфесійних відносин / Р. А. Халілев // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 900–904. 19. Шеремет А. П. Криміналістика : навчальний посібник / А. П. Шеремет. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с. 20. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 2003. – Т. 5 : П-С. – 736 с.