Економічні потреби та інтереси, їх взаємодія, сутність та класифікація

Содержание:Вступ 3 1. Сутність та класифікація економічних потреб 4 2. Сутність економічних інтересів та їх взаємозв’язок з потребами 8 3. Класифікація економічних інтересів 11 Висновок 14 Список використаних джерел 16  

Вступление:Людина завжди була і залишається головним фактором розвитку та вдосконалення виробництва. З позицій виробництва людина – це не тільки його суб’єкт, але і кінцева мета. Суспільний продукт, пройшовши через розподіл і обмін, завершує свій шлях у споживанні, без якого будь-яке виробництво недоцільне. В споживанні задовольняються потреби людей. Потреби виникають з народженням людини і супроводжують все її життя (поїсти, поспати, прикраси, іграшки, зошити, одяг, зачіска тощо). Характер походження потреб досить складний, але в їх основі лежать дві визначальні причини. Перша має фізіологічний характер, тому що людина, як жива істота, потребує певних умов і засобів існування. Друга є результатом суспільних умов. Свої економічні потреби людина реалізує у виробництві, вступаючи у певні економічні відносини. Конкретна потреба людини в чомусь у її свідомості перетворюється в інтерес, бажання, прагнення діяти. Усвідомлені економічні потреби виявляються як економічні інтереси, що реалізуються через конкретно поставлену мету, окремо поставлені завдання тощо, їх здійснення. Економічні інтереси являють собою об’єктивні, зумовлені відносинами власності, спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожної особи і суспільства в цілому. Інтерес здебільшого має вибірковий характер і виявляється у стійкому зосередженні уваги на певному об’єкті. Як і потреби, інтереси людей численні й різноманітні. З інтересом тісно пов’язане поняття мотиву як спонукального чинника дій та вчинків людей.

Выводы: Економічні потреби – це частина суспільних потреб, задоволення яких пов’язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу. Економічні потреби тісно пов’язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. Необхідність задоволення економічних потреб спонукає виробництво створювати необхідні життєві блага. У свою чергу, виробництво, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини. Економічні потреби забезпечують взаємозв’язок інтересів, цілей і засобів та умов життя людей. Потребами і прагненнями до їх задоволення зумовлені економічні відносини між людьми, підприємствами і країнами. Економічні потреби класифікують за ступенем задоволення (абсолютні, дійсні, платоспроможні); за способом задоволення (індивідуальні, колективні, суспільні) та групують навколо потреб людини-працівника і людини-власника. Економічні інтереси – це усвідомлені економічні потреби окремих людей, соціальних верств, класів і груп, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їх потреб, досягнутим рівнем продуктивних сил, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею. Інтереси виступають передусім як форма вияву економічних потреб, відображають певний рівень і динаміку задоволення потреб. Інтерес є спонукальним мотивом економічної діяльності суб’єктів господарювання, а отже, є рушійною силою економічної діяльності людей. Інтерес – це форма вираження потреби. Проте інтерес не є тотожним потребі. Для економіки є дуже важливим зв’язок між економічними потребами, економічними інтересами і трудовою або підприємницькою поведінкою людини, між мотивацією і ставленням людей до економічної діяльності. Економічні інтереси суспільства утворюють складну та динамічну систему. Їх класифікують за суб’єктами, за ступенем важливості, за часовим аспектом, за об’єктами, за рівнем усвідомлення. Для економічного життя суспільства характерна наявність різноманітних взаємозв’язаних і взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб’єктами конкретних економічних цілей. У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.

Литература:1. Економічна теорія. Політекономія : навчальний посібник / В. М. Семененко, Д. І. Коваленко, В. В. Бугас, О. В. Семененко ; за ред. В. М. Семененка та Д. І. Коваленка. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 360 с. 2. Мочерний С. В. Економічна теорія : підручник / С. В. Мочерний, М. В. Довбенко. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 856 c. 3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект : підручник / А. А. Григорук, М. С. Палюх, Л. М. Литвин, Т. Д. Літвінова ; за ред. А. А. Григорука, М. С. Палюха. – Тернопіль, 2002. – 304 с. 4. Політична економія : підручник / В. Г. Федоренко, О. М. Діденко, М. М. Руженський, О. Ф. Іткін ; за ред. В. Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – 487 с. 5. Чепінога В. Г. Економічна теорія : підручник / В. Г.Чепінога. – К. : Юрінком Iнтер, 2011. – 656 с. 6. Щетинін А. І. Політична економія : підручник / А. І. Щетинін. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 480 с.