Выводы:Економічні витрати включають всі платежі, які належать власникам ресурсів і достатні для того, щоб гарантувати стабільні поставки цих ресурсів для визначеного виробничого процесу. Під ними мають на увазі зовнішні витрати, виплачувані на користь постачальників, самостійних по відношенню до даного підприємства, а також внутрішні витрати, які трактують як компенсація за самостійне використання підприємством власних ресурсів. Одним із елементів внутрішніх витрат є нормальний прибуток підприємця як винагорода за виконувані їм функції. В межах короткострокового періоду виробничі потужності фірми є фіксованими. Фірма може використовувати свої потужності більш-менш інтенсивно збільшуючи або зменшуючи кількість споживаних змінних ресурсів, однак час, який є в її розпорядженні, недостатній для того, щоб змінити розміри її підприємства. Закон спадної віддачі описує динаміку обсягу виробництва, пов'язану з все більш інтенсивним використанням фіксованих виробничих потужностей. Відповідно до цього закону, послідовне приєднання до фіксованої кількості устаткування додаткових одиниць перемінного ресурсу, наприклад, праці, починаючи з визначеного моменту приведе до зменшення граничного продукту, одержуваного в результаті залучення кожної додаткової одиниці. Оскільки виробничі ресурси поділяються на постійні та змінні, витрати в межах короткострокового періоду часу також є або постійними, або змінними. Постійними витратами називаються витрати, величина яких не залежить від обсягу виробництва. Змінними витратами називаються витрати, що міняються в залежності від обсягу виробництва. Загальні витрати виробництва продукції являють собою суму постійних та змінних витрат її виробництва. Середні постійні, середні змінні і середні загальні витрати - це просто постійні, змінні і загальні витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції. Величина середніх постійних витрат безупинно зменшується по мірі зростання обсягу виробництва, оскільки фіксована сума витрат розподіляється на все більшу і більшу кількість одиниць продукції. Крива середніх змінних витрат має дугоподібну форму відповідно до закону спадної віддачі. Середні загальні витрати отримують в результаті підсумовування середніх постійних і середніх змінних витрат: крива ATC також має дугоподібну форму. Граничними витратами називаються додаткові витрати виробництва ще однієї одиниці продукції. На графіку крива граничних витрат перетинає криві ATC і AVC у їхніх мінімальних точках. Зниження цін на ресурси, а також прогрес у технології виробництва приводять до переміщення кривих витрат вниз. Навпаки, підвищення цін на споживані в процесі виробництва ресурси переміщає криві витрат вгору. Формування витрат як визначального фінансового результату підприємства регламентовано Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" і Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Зменшення витрат на виробництво продукції є значним резервом підвищення конкурентноздатності. Витрати на виробництво – це сукупність витрат в грошовому виразі на виготовлення продукції в межах певного підприємства чи виробничого процесу. Виявлення резервів зниження витрат на виробництво продукції повинно спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв’язків. Одержання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать саме від того, як вирішує підприємство питання зниження витрат на виробництво продукції. Розмір витрат на виробництво має безпосередній вплив на конкурентноздатність продукції. В теоретичному плані забезпечення зменшення витрат на виробництво можливе завдяки проведенню великої кількості заходів, найважливішими з яких є: ? розширення спеціалізації і кооперування виробництва, ? підвищення продуктивності праці, ? підвищення норм виробітку та зниження невиправданих витрат на оплату праці та заохочування (в тому випадку, коли не було отримано економічного ефекту від цих заходів); ? додержання режиму економії на всіх дільницях виробничої діяльності; ? зменшення матеріальних витрат та дотримання норм запасів товарно-матеріальних цінностей.