Выводы:Отже, сукупність вчинків та інших соціальних дій особистості, які мають мотиви, реакцію на її соціальний статус, складають поведінку людини.
Поведінка людини визначається біологічними та соціальними чинниками. Біологічну основу поведінки складають інстинкти, наприклад, інстинкти самозбереження, розмноження, турбота про потомство.
Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагнення до успіху, любов тощо мають біологічну природу. У сучасному суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками; людина дотримується певних поведінкових норм. Успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.
Визначальною основою соціальної діяльності і соціальної поведінки особистості виступають об’єктивні умови її життєдіяльності, які породжують певні потреби і інтереси. Потреби, потяги, бажання, прагнення, мотиви, інтереси, ідеали, цінності, ціннісні орієнтації, переконання, світогляд утворюють різноманітні сторони чи моменти спрямованості особистості, котра виступає інтегральним регулятором людської активності.
Розуміння мотиваційної сфери дуже важливе. Саме від неї залежить, що (у психологічному розумінні) являє собою та чи інша дія, який суб’єктивний сенс вона має для даної людини, як відтворює її внутрішній світ. Мотиви відображають найхарактерніші для людини способи реагування на ті чи інші елементи зовнішньої та внутрішньої (прихованої) сфери існування. Рівень усвідомлення мотивів власної діяльності висвітлює притаманний людині спосіб реагування на окремі явища: спонтанні дії, скеровано організовані дії тощо.