Посередники в сервісному бізнесі

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СЕРВІСНОМУ БІЗНЕСІ 5 1.1. Поняття сервісної діяльності 5 1.2. Сутність та роль посередників у сервісному бізнесі 8 1.3. Правове регулювання посередництва 12 1.4. Перспективи розвитку посередницької діяльності в Україні 16 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СЕРВІСНОМУ БІЗНЕСІ 23 2.1. Особливості організації посередницької діяльності підприємства «ХХХХ» 23 2.2. Методика, шляхи організації посередницької діяльності в «ХХХХ» 27 ВИСНОВОК 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34  

Вступление: Торгівля через посередників містить діяльність торговельно-посередницьких фірм та лізингових компаній. Торгівельні посередники – це юридичні особи, що сприяють обміну товарів і незалежні від виробників та споживачів. Їх функція – поєднання продавців і покупців, пов’язування попиту і пропозиції. Комерційний успіх торгівельно-посередницької фірми на світовому ринку значною мірою залежить від взаємовідносин з принципалом – виробником товару. Положення посередника на ринку має певне протиріччя з одного боку, він як повноправний представник принципала залежить від нього, з іншого він повинен мати достатній рівень самостійності, тобто діяти автономно стосовно експортера, реалізуючи власну ринкову стратегію, спрямовану на забезпечення стабільності діяльності. Отже, використання посередницьких організацій в сучасних умовах господарювання стають одним із найбільш ефективних рішень при виході виробників на іноземні ринки. Тому роль механізмів їх формування в міжнародній економічній діяльності не можна недооцінити. Наразі існують певні тенденції розвитку схем реалізації продукції та послуг завдяки виникненню нових потенційних ринків, проникнення на які становить інтерес до багатьох компаній. Відокремленість певних територій державними кордонами, власними стратегіями розвитку та обмеженість ресурсів викликає необхідність залучення посередницьких організації для здійснення більш ефективної роботи. Процес співпраці посередників з товаровиробниками та торговцями, переваги та недоліки такої співпраці тією чи іншою мірою знайшли відображення у наукових працях зарубіжних і вітчизняних учених-економістів: О. В. Амуржуєв, В. В. Апопій, М. П. Балабан, А. М. Виноградська, Н. О. Голошубова, В. М. Торопков, Б. А. Обритько та ін. Метою курсової роботи є вивчення особливостей посередницької діяльності в сервісному бізнесі. Для досягнення мети в курсовій роботі поставлено та вирішено такі завдання: – з’ясувати поняття сервісної діяльності; – визначити сутність та роль посередників у сервісному бізнесі; – дослідити правове регулювання посередництва; – проаналізувати світовий досвід діяльності посередників в міжнародній торгівлі; – розглянути перспективи розвитку посередницької діяльності в Україні; – розглянути особливості організації посередницької діяльності підприємства «ХХХХ»; – розглянути шляхи організації посередницької діяльності в «ХХХХ». Об’єктом дослідження виступає посередницька діяльність підприємства. Предмет дослідження – це відносини, що склалися в сфері організації посередницької діяльності підприємства. У процесі дослідження використовувались такі методи: діалектичний метод пізнання, системний, комплексний та структурно-функціональний підхід, кількісний аналіз, методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу.. Основні джерела, на основні яких написана робота – це періодичні видання, статистичні матеріали, підручники відомих українських та зарубіжних науковців, інтернет-сайти, нормативно-правові акти, звітність підприємства тощо.

Выводы: На основі проведеного дослідження у курсовій роботі можна зробити наступні висновки. Сервісна діяльність – це активність людей, що вступають у специфічні взаємодії з реалізації суспільних, групових і індивідуальних послуг. Одна сторона в цих взаємодіях, маючи різноманітні потреби, бажає одержати певні блага, а інша сторона, роблячи конкретні послуги, надає їм можливість мати такі блага. Таким чином, основною метою таких відносин є не створення матеріальних цінностей, а задоволення людських потреб. Сервісна діяльність орієнтована у наш час на дослідження процесів об’єднання матеріального продукту й відповідної послуги, що дозволяє підвищити ефект корисності шляхом більш повного задоволення специфічних потреб споживачів. Управління сервісним підприємством розглядається як багатофункціональна активність, націлена на прогнозування й планування його діяльності, організацію й керівництво персоналом, облік і аналіз матеріально-фінансових ресурсів, всебічний контроль. Під торговельно-посередницькими розуміють операції, які пов’язані з купівлею-продажем товарів і викону¬ються за дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговельним посередником на основі угоди, що укладається між ними, або окремого доручення. Торговельне посередництво в економічному сенсі – це досить широке поняття. Воно включає чимало послуг, зокрема з пошуку іноземного контрагента, підготовки і реалізації угоди, кредитування сторін і надання гарантій оплати товару покупцем, здійснення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів під час транспортування, виконання митних формальностей, здійснення рекламних та інших заходів щодо просування товарів на зарубіжні ринки, здійснення технічного обслуговування і виконання інших операцій. Вельми обширна сфера діяльності торгівельно-посередницьких фірм. В основному вони займаються комерційною діяльністю, при цьому крупні посередники інколи виконують і виробничі операції, пов’язані в основному з обробкою товарів, що купуються і реалізовуються ними, транспортуванням, страхуванням, складуванням товарів, проте ці функції підпорядковані реалізації комерційних операцій. Критичний аналіз кодексів України свідчить про відсутність єдиних вимог та фрагментарність регулювання посередницьких операцій в Україні. Зазначені нормативні документи також не містять визначення сутності терміну «посередницькі операції», що зумовлює неоднозначність віднесення здійснених фактів господарського життя до посередницьких операцій та визначення порядку їх оподаткування. Понятійний апарат посередництва міститься у цивільному і господарському законодавствах. Так, у Цивільному кодексі України є гл. 63 «Послуги», у якій установлюються загальні положення застосування договорів про надання послуг у цивільному обороті України. Згідно з п. 2 ст. 901 ЦКУ, положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить сутності зобов’язання 4. Окремими статтями розглядається порядок проведення розрахунків за кожним із видів договорів. Податковий кодекс України визначає порядок оподаткування посередницьких операцій у розрізі різних видів договорів, регулює порядок визнання податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. У Митному кодексі України врегульовані питання посередницьких операцій, що здійснюються в зовнішньоекономічній діяльності (регламентує порядок здійснення діяльності митними брокерами). ТОВ «Технобон» працює в сфері торгівлі комп’ютерною технікою, офісною технікою та побутовою технікою м. Києва. Організація посередницької діяльності ТОВ «Технобон» відповідає товарному принципу, а саме організована за наступними видами послуг: сприяння у встановленні нових каналів збуту продукції підприємства, популяризація товарів українських підприємств, пошук партнерів і інвесторів, допомога в реалізації неліквідів, розпродажі конверсійного і заставного майна і ін. Тому на підприємстві єдиним структурним підрозділом, що централізовано здійснює контроль організації посередницької діяльності є відділ маркетингу. Основні форми і методи посередницької діяльності підприємства вказані у стандарті «ХХХХ». Стандарт встановлює єдиний порядок підготовки і аналізу контрактів на постачання товарів покупцеві, а також регламентується діяльність підприємства та посадових осіб щодо питання їх участі у веденні цієї роботи.  

Литература: 1. Господарський кодекс України : Закон України від 16.03.2003 р. // Офіційний Вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462. 2. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-ІV: Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/92-15/print1328605398398316. 3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI Електронний ресурс. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/print1329920371454271. 4. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.03.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461. 5. Букало А. М. Аналіз законодавчого забезпечення функціонування посередників у корпоративному секторі України / А. М. Букало // Економіка. Проблеми економічного становлення. – 2011. – № 2. – С. 33–40. 6. Інфраструктура товарного ринку / під ред. д-ра екон. наук, проф. І. В. Сороки. – К. : НМЦВО МОіН України ; НВФ «Студцентр», 2002. – 608 с. 7. Малюк Л. П. Сервісологія та сервісна діяльність текст : навч. посібник / Л. П. Малюк, О. М. Варипаєв, А. В. Зіолковська. – Х. : ХДУХТ, 2009. – 211 с. 8. Носулич А. М. Організаційно-економічний механізм оптової торговельної діяльності : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 / А. М. Носулич. – К., 2010. – 217 с. 9. Обритько Б. А. Менеджмент посередницької та біржової діяльності : навч. посібник / Б. А. Обритько. – К. : МАУП, 2003. – 269 с. 10. Оптовая торговля: инфраструктура и тенденции развития: Монография / Под ред. д-ра экон. наук. проф. Е. М. Азарян. – Донецк : ДонГУЭТ, 2005. – 293 с. 11. Організація торгівлі. – 2-ге вид., перероб. та доповн. / В. В. Апопій, І. П. Міщук, В. М. Ребицький, С. І. Рудницький, Ю. М. Хом’як ; за ред. В. В. Апопія. – К. : Центр навч. літ, 2008. – 632 с. 12. Павленко А. Ф. Маркетинг: підручник / А. Ф. Павленко, А. В. Войчак. – К. : КНЕУ, 2003. – 246 с. 13. Панченко А. М. Комерційне посередництво: сутність та правове регулювання / А. М. Панченко // Держава та регіони. Серія: Право. – 2011. – № 1. – С. 107–109. 14. Попова A. B. Договори про надання послуг професійними учасниками фондового ринку / А. В. Попова // Правове регулювання економіки : зб. наук. праць. – 2008. – № 8. – С. 107–119. 15. Сальнікова Г. І. Правове регулювання посередництва у підприємницькій діяльності : дисертація канд. юрид. наук: 12.00.03 / Г. І. Сальнікова // Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. 16. Савощенко А. С. Інфраструктура товарного ринку : навчальний посібник / А. С. Савощенко. – К. : КНЕУ, 2005. – 336 с. 17. Трішкіна Н. І. Особливості державної підтримки торговельного посередництва / Н. І. Трішкіна // Науковий вісник Ужгородського університету. Економіка. – 2011. – Вип. 33, Ч. 1. – С. 205–209. 18. Тропіна В. Б. Фінансові посередники: основні тенденції розвитку в Україні / В. Б.Тропіна / Економічний простір. – 2011. – № 50. – С.178–184. 19. Трояновський О. В. Комерційне посередництво в романо-германському і анло-американському праві: порівняльно-правовий аналіз / О. В. Трояновський // Проблеми цивільного та господарського права. – 2008. – № 1. – С. 84–86. 20. Ястремская Е. Н. Инфраструктура товарного рынка : учеб. пособие / Е. Н. Ястремская, Д. В. Райко. – Х. : ИД «ИНЖЕК», 2006. – 216 с.