Контроль i нормалiзацiя станiв оператора в технiчних системах

Содержание:Вступ 3 1. Класифікація систем безперервного контролю i нормалізація станів оператора 4 2.Змiст автоматичної нормалізації станів організму оператора в технічних системах 10 Висновки 18 Список використаних джерел 20

Вступление: Відомо, що людина вимушена постійно адаптуватися до безперервних змін зовнішнього середовища. Особливістю такої адаптації, яка відрізняє людину від інших біологічних об’єктів, є її властивість не змінюватися під впливом цього середовища, а за допомогою різних технічних засобів створювати умови, що забезпечують збереження гомеокінезу на всіх системно-структурних рівнях її організму. Таким чином, людина створює різноманітні біотехнічні системи (БТС), які складаються з її організму та технічних засобів життєзабезпечення. Робота оператора інформаційних систем вимагає підвищених зорових, слухових, розумових зусиль, великого нервово-емоційного напруження, необхідності прийняття рішень у короткий термін. З часом робота аналізаторів (органів сприйняття) оператора погіршується, його сенсомоторні реакції знижуються – настає фаза втоми. При цьому ефективність роботи оператора знижується, що ставить під загрозу виконання поставлених завдань, підвищує ймовірність виникнення аварійних ситуацій. Для забезпечення подальшого виконання функціональних обов’язків необхідно або надати відпочинок оператору, або провести корекцію його функціонального стану. Для цього важливо правильно оцінювати та передбачати настання фази втоми. Впровадження комп’ютерної техніки та цілісних програмно-технічних комплексів в усі сфери людської діяльності висуває задачу підвищення рівня охорони праці їх користувачів. У галузях з безперервним виробничим циклом, де від якості виконання службових обов’язків операторів автоматизованих систем керування залежить безпека великої кількості працюючих, ця проблема є особливо актуальною.

Выводы: Технічний розвиток людства супроводжується передачею людині все більшого числа керуючих функцій, дозволяючи йому все більше віддалятися від знарядь праці та перетворюватися з виконуючого в керуючий орган системи виробництва. Така трансформація ролі людини приводить до заміни фізичної праці розумовою, знижуючи необхідність м’язової роботи і відповідних енерговитрат. Однак при цьому значно зростає навантаження на психіку людини, якій доводиться розв’язувати задачі оцінки та прогнозування ефективності роботи обладнання та інших людей, надійної взаємодії з різними елементами соціотехнічної системи. У сенсорно-перцептивній діяльності центр ваги припадає на отримання інформації і її первинну оцінку. Основне завдання вирішується в сфері сприймання, а виконавські дії прості. Для моторної діяльності характерна висока питома вага виконавських дій, в той час як сприймання інформації і прийняття рішення підпорядковані цій основній задачі. Діяльність інтелектуального типу характеризується тим, що на перший план виступають функції прийняття рішень, логічної переробки інформації, обчислення. Ефективність роботи оператора залежить від режиму, в якому вона протікає. Розрізняють мінімальний, оптимальний і екстремальний режими роботи. Аналіз безпеки функціонування складних технічних систем багато в чому визначається безпекою узагальненої системи «людина-техніка» (СЛТ). Наявність людського фактора в сполученні з особливостями взаємодії інших факторів (техніка, середовище, непредбачені збурення) вносить у процес аналізу та розроблення рекомендацій щодо забезпечення безпеки функціонування складних технічних систем транспорту певні складності. Мінімальний режим роботи оператора має місце при керуванні нормально працюючою високоавтоматизованою системою. Недовантаженість інформацією, комфортні умови, монотонність призводять до втрати пильності, гіпнотичних станів оператора, що може бути причиною несвоєчасних дій на аварійні сигнали, виникнення аварій, катастроф. Оптимальний режим роботи характеризується комфортними умовами і нормальною роботою автоматичних пристроїв. Людина слідкує за станом системи, коригує ті параметри, які виходять за межі норми. Основне значення мають набуті навички, звичний темп. Робота виконується без значних нервово-психічних затрат. Екстремальний режим роботи відзначається різко підвищеними вимогами до інтелектуальної та емоційно-вольової сфери людини. Робота в складних, відповідальних і несподіваних ситуаціях вимагає вміння швидко аналізувати обстановку і за короткий час прийняти та реалізувати рішення. Оператору часто потрібна мужність, заснована на почуттях обов’язку і відповідальності за свої дії. У цьому режимі має місце дискомфорт, а нервові перенавантаження можуть призвести до перевтоми, нервового виснаження і зриву діяльності.

Литература: 1. Маслова М. Г. Удосконалений показник функціонального стану військовослужбовця для оцінки його придатності до служби в професійній армії / М. Г. Маслова, О. А. Поляков, Т. Ф. Дручило : зб. наук. праць ННДЦ ОТ і ВБУ. – 2003. – Вип. 20. – С. 117–120. 2. Горго Ю. П. Коефіцієнт оцінок якості роботи операторів у комплексах «людина-машина» / Ю. П. Горго, Ю. А. Попадюха, А. М. Токар // Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції «Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення». – 2009. 3. Сайковская Л. Ф. Оценка функционального состояния операторов зрительного профиля с использованием интегрального показателя / Л. Ф. Сайковская, О. Н. Шелест // Матеріали Х Міжнародної конференції з біоніки та прикладної біофізики. – К. : НТУУ «КПІ», 2008. 4. Солодков А. С. Работоспособность спортсменов: ее критерии и способы коррекции. / А. С. Солодков, В. А. Бухарин, Д. С. Мельников // Ученые записки. – 2007. – № 3 (25). 5. Воронова В. М. Определение категории тяжести труда : метод. указания к диплом. проектированию / В. М. Воронова, А. Э. Егель. – Оренбург : ГОУ ОГУ, 2004. – 18 с. 6. Попадюха Ю. А. Інформаційна технологія управління діяльністю біологічних об’єктів у складі багатофункціональної біотехнічної системи моніторингу підводних робіт / Ю. А. Попадюха // Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції «Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення». – 2009. 7. Ермаков П. Н. Психомоторная активность и функциональная асимметрия мозга / П. Н. Ермаков. – Ростов-на-Дону : Изд. Ростов. ун-та, 1988. – 128 с. 8. Иваницкий А. М. Информационные процессы мозга и психическая деятельность / А. М. Иваницкий, В. Б. Стрелец, И. А. Корсаков. – М. : Наука, 1984. – 200 с. 9. Чайченко Г. М. Фізіологія вищої нервової діяльності / Г. М. Чайченко. – К. : Либідь, 1993. – С. 139–210. 10. Горго Ю. П. Психофізіологія (прикладні аспекти) / Ю. П. Горго. – К. : Вид. МАУП, 1999. – 123 с. 11. Брахман Т. Р. Многокритериальность и выбор альтернативы в технике / Т. Р. Брахман. – М. : Радио и связь, 1984. – 288 с. 12. Воронин А. Н. Системный анализ и многокритериальная оценка космических проектов экспертными методами / А. Н. Воронин // Проблемы управления и автоматики. – 2004. – № 1. 13. Воронин А. Н. Векторная оптимизация динамических систем / А. Н. Воронин, Ю. К. Зиатдинов, А. И. Козлов, В. С. Чабанюк ; под ред. А. Н. Воронина. – К. : Техніка, 1999. – 284 с.