Філософські проблеми лінгвістики

Содержание:Вступ 3 1. Діалогічна організація тексту та дискурсу як філософська проблема лінгвістики 4 2. Дискурсивізація сучасних лінгвістичних досліджень 12 Висновки 19 Список використаних джерел 20  

Вступление: Філософія XX–ХХІ століття з особливою пильністю зосереджує увагу на дослідженні мови. Більшістю шкіл сучасної філософії мова визнається як головний засіб філософствування і основний об’єкт дослідження. Однак така тенденція не означає однакового розуміння сутності мови і закономірностей її функціонування. При цьому важливо, що принципове питання про співвідношення мови і діяльності залежно від характеру конкретного філософського вчення то виноситься на передній план, то відходить на периферію. Звісно, і діяльність як така, і мова були присутні у філософських вченнях минулого, але не настільки, щоб стати основними об’єктами досліджень. Внаслідок багатовікових взаємозв’язків лінгвістичної й філософської думки сформувався один із напрямів досліджень ХХ ст. – філософія мови. Вона стала невід’ємною складовою майже всіх філософських і лінгвістичних концепцій сьогодення. Однак, на думку багатьох філософів, історія філософії мови існує у вигляді розрізнених, а часто й несумісних один з одним роздумів з цього приводу. Філософські проблеми значною мірою залежать від коректного використання певних мовних виразів. Однак філософа не хвилює коректне використання мови саме по собі, і не всі мовні плутанини однаковою мірою цікаві філософії. Мета дослідження полягає в розгляді філософських проблем лінгвістики на сучасному етапі.

Выводы: Таким чином, у ході дослідження було розглянуто актуальні філософські проблеми лінгвістики, а саме діалогічність тексту та дискурсивізацію сучасних наукових студій. Отже, діалог, або діалогічне мовлення, визначається як форма (тип) мовлення, що полягає в обміні висловленнями-репліками, на мовний склад яких впливає безпосереднє сприйняття, яке активізує роль адресата в мовленнєвій діяльності адресанта. Діалогічний підхід до тексту, тобто його аналіз в аспекті інтерсуб’єктності, є одним з проявів діалогізму як антропоцентричного погляду на об’єкт лінгвістики. Ми дійшли висновку, що в тексті наявні два полюси: мовний, пов’язаний з елементами системи мови, і авторський, пов’язаний з іншими текстами діалогічними відношеннями. Просуваючись від полюса до полюса в процесі аналізу тексту, необхідно перетинати межі всіх гуманітарних наук, оскільки всі вони прагнуть або до одного полюсу (мова тексту), або до іншого (події). При цьому необхідно враховувати таку діалогічну особливість тексту як інтертекстуальність, тобто його відкритість, розміщення в інтерсуб’єктивному просторі, «вписаність» в соціокультурний контекст, зв’язок з при-текстами й після-текстами. Тісно пов’язаним з діалогічною взаємодією є поняття дискурсу. Адже діалог – це дискурсивна форма мовленнєвої взаємодії, а дискурс – це мовлення, або текст, поміщений в ситуацію діалогу, ніби занурений у життя. Дискурс набуває реального автора й реального читача в конкретній ситуації їх діалогічної «зустрічі» як мовленнєвих суб’єктів.

Литература: 1. Азарова Н. М. Язык философского языка и поэтики – движение навстречу (грамматика, лексика, текст) / Н. М. Азарова. – М. : Логос: Гнозис, 2010. – 496 с. 2. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство, 1979. – 423 с. 3. Бацевич Ф. С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень / Ф. С. Бацевич. – К.: Академія, 2011. – 240 с. 4. Гладуш Н.Ф. Прагматичні аспекти висловлення і дискурсу. / Н. Ф. Гладуш. – К. : Видавничий центр КНЛУ, 2005. – 200 с. 5. Девкин В. Д. Диалог: немецкая разговорная речь в сопоставлении с русской. / В. Д. Девкин. – М. : Высшая школа, 1981. – 160 с. 6. Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства / Л. Г. Дротянко. – К., 2001. – 136 с. 7. Кашкин В. Б. Основы теории коммуникации / В. Б. Кашкин. – М. : АСТ: Восток – Запад, 2007. – 256 с. 8. Макаров М. Л. Основы теории дискурса / М. Л. Макаров. – М. : ИТДГК «Гнозис», 2003. – 280 с. 9. Селіванова О. О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд) / О. О. Селіванова. – К. : Фітосоціоцентр, 1999. – 155 с. 10. Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: Енциклопедичний словник. / І. Б. Штерн. – К. : «АртЕк», 1998. – 336 с.