Вступление:Актуальність дослідження даної теми обумовлена існуючими дискусіями з приводу правомірності односторонніх актів держав, зростаючою роллю односторонніх актів у міжнародному праві, невизначеністю в питанні юридичної сили таких актів, а надто, все існуючими дискусіями чи є односторонні акти джерелом міжнародного права.
Дана тема цікава для дослідження, тому що, по-перше, сьогодні односторонній акт як засіб надання прав і обов’язків є зручним інструментом здійснення міжнародних відносин, навідміну від міжнародних договорів, процес створення яких більш складний та довгостроковий; по-друге, про актуальність даного питання свідчить його дослідження Комісією з міжнародного права, яка створила Робочу групу з даного питання.
Предметом є односторонній акт. Односторонній акт держави – це заява, що адресована іншим державам або міжнародному співтовариству в цілому, та сформульовані з наміром викликати певні юридичні наслідки за міжнародним правом.
Під час написання даної роботи використовувалися різноманітні підручники з міжнародного права, статті, в яких досліджувалося питання односторонніх актів, рішення Міжнародного суду, доклад Комісії міжнародного права, роботи національних та зарубіжних вчених. Серед підручників були використані підручники наступних авторів: В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній підручник «Міжнародне право.Основи теорії» М. В. Буроменський підручник з «Міжнародного права». Був зроблений огляд робіт таких вчених: С. Мельник, І. Бройтц, А. МакНейр, В. Деган, С. Карбоне, Ф. Франционі. Використані лекції В. О. Гнатовського та проаналізовано доклад Комісії міжнародного права «Односторонні акти держав».
Метою даної роботи є опис та дослідження односторонніх актів.
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання:
1. Показати поняття, основні риси, та види односторонніх актів.
2. Описати історію виникнення односторонніх актів.
3. Визначити доктринальні підходи до визначення та видів односторонніх актів.
4. Дати характеристику одностороннім актам та визначити їх роль як джерела МП.
5. Дослідити юридичну силу односторонніх актів, беручи до уваги Рішення Міжнародного Суду і доклад Комісії міжнародного права.
6. Описати практику України у прийнятті таких актів.
З цією метою використовується ряд загальнонаукових методів діалектичного пізнання: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, моделювання, абстрагування тощо.
У процесі розроблення проблеми використовувалися порівняльно-ретроспективний, формально-логічний, системного підходу, порівняльно-правовий та інші методи дослідження.
Структура курсової роботи визначена метою і завданнями дослідження та включає в себе вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.