Проблеми і перспективи розвитку аудиту в Україні

Содержание:ВСТУП 3 Проблеми і перспективи розвитку аудиту в Україні 5 ВИСНОВКИ 12 ЛІТЕРАТУРА 15

Вступление:Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні, вимагає кардинальних змін в управлінні і перебудові системи організації, методології і функціонування контролю. Зокрема, з`явилась потреба в розвитку внутрішнього і незалежного зовнішнього аудиту як одного із невід`ємних елементів інфраструктури ринкової економіки. Це питання набуло актуальності у зв’язку з необхідністю суспільної контрольованості ринкових процесів створення підприємницьких структур недержавної форми власності, започаткування орендних відносин, акціонування, корпоратизації, приватизації державного майна, інтеграції країни в світове господарство та забезпечення потреб нових користувачів фінансової інформації. Проблемам аудиторського контролю присвятили дослідження такі вітчизняні вчені: В.В.Бабич, М.Т.Білуха, Ф.Ф.Бутинець, С.Ф.Голов, А.М.Герасимович, З.В.Гуцайлюк, В.М.Жук, С.Я.Зубілевич, В.Д.Кольга, М.В.Кужельний, В.О.Озеран, М.Д.Парпалига, О.А.Петрик, О.Ю.Редько, В.С.Рудницький, В.Я.Савченко, В.К.Савчук, Є.І.Свідерський, В.В.Сопко, Л.К.Сук, Б.Ф.Усач, М.Г.Чумаченко, В.О.Шевчук. Віддаючи належне вже здійсненим дослідженням у галузі аудиту, слід зазначити, що ряд актуальних питань аудиторської діяльності поки що залишаються не розглянутими чи вивченими фрагментарно. Зокрема, в економічній літературі не вивчені і не розкриті з належною глибиною відправні теоретичні положення аудиту. Існує ряд альтернативних підходів до визначення суті, мети і завдань, а відповідно і функцій аудиту, мало досліджені окремі види аудиторських робот Недостатньо вивчені спільні і відмінні особливості систем організації аудиторської діяльності країн з розвиненою ринковою економікою, залишаються дискусійними питання впливу на систему організації аудиту державних органів і професійних аудиторських союзів і асоціацій. Потребують подальшої розробки принципи професійної етики аудиторів, зокрема формування понять та окреслення основних аспектів конфіденційності інформації, аудиторської таємниці та незалежності аудиторів. В нормативних документах не визначені супутні послуги, не сумісні з проведенням обов'язкового аудиту. На низькому рівні знаходиться методичне забезпечення практики застосування міжнародних стандартів в галузі аудиторської діяльності. Потребує суттєвого доповнення і розвитку методологія і методичне забезпечення застосування загальнонаукових і конкретних процедур проведення аудиту. Особливо це стосується проблем адаптації інструментарію вибіркового дослідження до специфіки аудиторських послуг, оцінювання ризику системи внутрішнього контролю та тестування господарських операцій по суті. Зі зростанням аналітичної спрямованості аудиту потребує розробки методичний інструментарій використання аналітичних процедур на всіх стадіях аудиторського процесу та методів аналізу фінансово-господарської діяльності в аудиті. Із вищезазначеного випливає, що в умовах формування ринкової економіки, реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів і можливості вибору господарюючим суб`єктом облікової політики, дослідження проблем і перспектив розвитку аудиту в Україні набуває особливої актуальності. Об'єктом дослідження є проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні.

Выводы:Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки. 1. Виникнення аудиту в Україні пов’язано з необхідністю суспільної контрольованості ринкових процесів функціонування підприємницьких структур недержавної форми власності. У цьому зв’язку практика потребує міцного теоретичного і законодавчого фундаментів, створення яких тільки розпочинається. 2. За суб’єктами проведення розрізняють внутрішній і зовнішній аудит. Внутрішній аудит доцільно визначити як складову частину загального аудиту, організаційного на економічному суб’єкті в інтересах власників для дослідження і оцінювання його діяльності, а також перевірки, аналізу і моніторингу адекватності, надійності та ефективності систем бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю. Найбільший розвиток одержала теорія і практика фінансового аудиту, зростають потреби в результатах операційного аудиту. Із операційного аудиту виокремлюється управлінський аудит як вид операційного аудиту, спрямований на оцінювання ефективності управління організаційною одиницею. 3. Елементи системи організації та регулювання аудиторської діяльності, необхідні і достатні для її ефективного функціонування в будь-якій країні з ринковою економікою доцільно класифікувати на: законодавчу базу; професійне забезпечення; методичне забезпечення; поточне регулювання ринку аудиторських послуг; контроль якості аудиторських робіт. У світовій практиці існують дві принципові концепції регулювання аудиторської діяльності: державне та професійне регулювання аудиту. Україна відноситься до країн переважного регулювання аудиторської діяльності професійною організацією аудиторів. Аудит має подвійну суть як об’єкт та інструмент державного регулювання. Управління аудитом – це цілеспрямований безперервний процес впливу державної системи на предмет і спосіб здійснення аудиторської діяльності, системи його методів і технічних прийомів з метою підвищення якості результатів аудиту, а через нього діяльності економічних суб’єктів. Предметом державного регулювання аудиторської діяльності мають бути наступні питання: критерії (система показників) діяльності господарюючих суб’єктів, за якими їх фінансова звітність підлягає обов’язковій щорічній аудиторській перевірці; умови сертифікації аудиторів; порядок видачі ліцензії та занесення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності; контроль якості роботи аудиторів за допомогою державних органів, що регулюють аудиторську діяльність. 4. Дотримання вимог національних стандартів аудиту є свідченням якості аудиторських послуг, інструментом професійного та державного регулювання аудиторської діяльності. Виходячи із стрімкого розвитку аудиту в Україні, аудиторські стандарти в нашій країні мають бути детальнішими, ніж в зарубіжних країнах, містити зразки необхідної інформації, мати вичерпний перелік термінів та їх визначень. Доцільно також дати детальні ілюстрації, тлумачення, пояснення до аудиторських стандартів в інших документах і матеріалах: коментарях, книгах, статтях. Визначити у стандартах положення, які мають обов’язковий та рекомендаційний характер. 5. Оцінювання системи внутрішнього контролю вимагає від аудитора розробки контрольних моментів і процедур для збору свідчень стосовно відповідної оцінки системи. А це передбачає вивчення визначених елементів середовища контролю, облікової системи, процедур контролю та чинників впливу. Процедури досягнення розуміння організації та функціонування системи внутрішнього контролю на стадії планування стосуються в основному середовища контролю та облікової системи. Досліджується також рівень застосування процедур контролю. 6. Для підвищення якості сучасного аудиту в Україні доцільно в стандартах визначити перелік рекомендованої мінімально обов’язкової документації, яку аудитор має підготувати за результатами обов’язкової перевірки. У сучасній аудиторській практиці немає офіційно затверджених форм складання робочих документів, але використання стандартних робочих документів та спеціальних символів для короткого умовного позначення виконаних процедур у робочих документах підвищує ефективність їх підготовки і використання, забезпечуючи одночасно засоби контролю їх якості. Центральне місце в організації робочої документації займає робочий пробний баланс та звіт про фінансові результати. Окремі статті балансу, звіту про фінансові результати є одночасно позиціями перевірки. Аудитор вносить коригування, попередньо обґрунтувавши їх, які є сполучними між даними підприємства і остаточним бухгалтерським балансом. 7. Міжнародні стандарти аудиту вимагають, щоб було одержано достатньо компетентного доказового матеріалу для висловлення думки щодо достовірності фінансової звітності. Подальший розвиток теоретичних засад показав доцільність поглиблення науково обґрунтованої класифікації аудиторських доказів. 8. Сучасний період розвитку аудиту характеризується зміцненням аналітичної спрямованості аудиту.

Литература:1. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под. ред. Я.В. Соко¬лова. — М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. — 398 с. 2. Андреев ВД. Практический аудит: Справ, пособие. — М.: 9ко-номика, 2004. — 366 с. 3. Аренс Е А., Лоббек Дж.К. Аудит: Пер. с англ. — М.: Финансы й статистика, 2005. — 560 с. 4. Аудит Монтгомери: Пер. с англ. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 2007. — 542 с. 5. Бавдей А.Л., Белий И.Н., Дробишевский Н.П. й др. Аудит й ревизия: Справ, пособие. — Мн.: 000 "Мисанта", 1994. — 221 с. 6. Білуха М.Т. Форми фінансово-господарського контролю (реві¬зія, аудит, судово-бухгалтерська експертиза) // Бухгалтерський облік і аудит. — 2005. — № 7. — С. 12—14. 7. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і ауди¬ту. — К.: Вища школа, 2004. — 364 с. 8. Білуха М.Т. Курс аудиту. — К.: Вища школа: Т-во "Знання", 2006. — 573 с. 9. Бутпинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. — Жито¬мир: ЖІТІ, 2007. — 608 с. 10. Голов С., Зубилевич С. Система професійної підготовки бух¬галтерів і аудиторів у Великобританії // Бухгалтерський облік і аудит. — 2004. — № 8. — С. 23—25. 11. Гуцайлюк 3. Аудит фінансових результатів// Бухгалтерський облік і аудит. — 2004. — № 8. — С. 13—16. 12. Данилевский ЮА. Аудит: Вопросы и ответы. — М.: Бухгал-терский учет, 2003. — 112 с. 13. Додж Р. Краткое руководство по стандартам й нормам аудита: Пер. с англ. — М: ФинансьІ й статистика: ЮНИТИ, 2002. — 240 с.