Вплив ситості на запам'ятовування

Содержание:1. Організація дослідження 3 2. Аналіз результатів дослідження 7 3. Математико-статистичний аналіз впливу стану ситості на запам’ятовування студентами невербалізованих фігур 13 Висновки 18 Список використаних джерел 20 Додатки 21  

Выводы:Метою проведеного дослідження виступило вивчення впливу стану ситості та відчуття голоду на процес запам'ятовування невербалізованої інформації особами юнацького віку. Для її досягнення було реалізовано наступні завдання: 1. Сформовано виборку дослідження, яку представили 15 студентів 1 курсу ВНЗ м. Києва віком 18 років. 2. Емпіричним шляхом простежено процес запам’ятовування юнаками наочного матеріалу, представленого набором з 4 невербалізованих фігур, в стані ситості та при відчутті голоду. 3. За допомогою пакету комп'ютерної інтегрованої системи обробки даних «SPSS 17.0» проведено математико-статистичний аналіз даних, що дозволив визначити статистичну значущість отриманих в ході дослідження результатів. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки: 1. В студентів у стані ситості спостерігалася досить висока мотивація до виконання завдання. Більшість з них на стимульний матеріал дивилися уважно, частина з них обводили по повітрю контури, використовували для запам’ятовування фігур весь призначений для цього час, не відволікаючись на зовнішні подразники. У цілому на першому етапі дослідження студенти успішно впоралися з методикою, однак були виявлені труднощі в точності запам’ятовування. Помилки при цьому виправлялися ними досить швидко, у цілому спостерігалося поліпшення результатів від першого відтворення до останнього. 2. При відчутті голоду в студентів спостерігалися складнощі у виконанні запропонованого завдання, які стосувалися як просторового розташування фігур, так і точності їх відтворення. Окрім того, прослідковувалася тенденція до зменшення помилок від першого відтворення до останнього, однак було відмічено й тенденцію до появи нових помилок як на третьому, так і на відстроченому етапі пред’явлення стимульного матеріалу. Також в студентів спостерігалися складності із замальовуванням цілісних символів та відзначалася непропорційність символів як відносно стимульного матеріалу, так і відносно один одного, тоді як стимульний матеріал містив символи однакового розміру. В третій частині роботи представлено послідовність проведення математико-статистичного аналізу отриманих результатів з використанням Т-критерію Вілкоксона, який використовується для визначення співвідношення показників, що вимірювалися в двох різних умовах на одній вибірці досліджуваних. В нашому випадку він надав змогу визначити, що гіпотеза нашого дослідження, яка полягала у припущенні, що у стані ситості запам’ятовування наочної інформації (невербалізованих фігур) у більшості осіб юнацького віку є більш продуктивним, ніж при відчутті голоду, повністю підтверждується.

Литература:1. Метод расчета критерия Вилкоксона // Електронний ресурс. – Режим доступу : http://statyx.ru/metod-rascheta-kriteriya-vilkoksona/. 2. Обработка данных нейропсихологического исследования // Електронний ресурс. – Режим доступу : http://vprosvet.ru/biblioteka/zapominanie-figur/. 3. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии / Е. В. Сидоренко. – СПб. : Речь, 2003. – 350 с. 4. Тест Уилкоксона (Вилкоксона-Wilcoxon) // Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.learnspss.ru/hndbook/glava14/cont8.htm. 5. Цветкова Л. С. Методика нейропсихологической диагностики детей / Л. С. Цветкова. – Изд. 2-е, исправленное и дополненное. – М. : Российское педа¬гогическое агентство; Когито-центр, 1998. – 128 с.