Ресурсна база інформаційно-аналітичної діяльності

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕСУРСНОЇ БАЗИ В ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 5 1.1. Сутність та значення ресурсної бази в інформаційно-аналітичній діяльності 5 1.2. Класифікація ресурсів в інформаційно-аналітичній діяльності 8 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕСУРСНОЇ БАЗИ БІБЛІОТЕК НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 13 2.1. Інформаційні ресурси мережі бібліотек в інформаційно-аналітичній діяльності 13 2.2. Особливості використання архівних ресурсів в процесі аналізу, синтезу і прогнозування 17 2.3. Інтернет-ресурси в інформаційно-аналітичній діяльності. Бази і банки даних мережі Інтернет як джерело інформації 20 РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ТА МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЯ В РЕСУРСНІЙ БАЗА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 25 3.1. Науково-технічна інформація як ресурсна база інформаційної аналітики 25 3.2. Міжнародна інформація як джерело в інформаційно-аналітичній діяльності 27 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34  

Вступление:Перехід передових країн світу до «суспільства знань» зумовлює різке зростання значення інформаційно-аналітичної діяльності, пов’язаної зі створенням, переробкою, зберіганням, використанням та управлінням знаннями, що, в свою чергу, приводить до значних змін в організаційній, технологічній та інших складових роботи організацій. Так, одним з провідних напрямів інформаційно-аналітичної діяльності є аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень, необхідних як для державного, так і власного організаційного управління. Перехід до суспільства знань, формування віртуальних електронних інформаційних ресурсів підводить бібліотеки до вирішення питань управління інформаційними потоками, що породжує ситуації їх аналізу та вибору дій щодо їх оптимізації, актуалізації, архівації тощо. Загальні питання інформаційно-аналітичної діяльності аналізувалися в дослідженнях Г. Гордукалової, П. Конотопова, І. Кузнецова, Ю. Курносова, І. Левкіна, О. Матвієнко, І. Мелюхіна, В. Пархоменка, О. Пархоменка, В. Онопрієнка, Е. Семенюка, Г. Сілкової, Н. Сляднєвої, М. Сороки, С. Терещенка, М. Тихомирова, В. Чистякова. Мета курсової роботи полягає у вивченні особливостей ресурсної бази інформаційно-аналітичної діяльності. Завдання курсової роботи обумовлені її метою та полягають у: — досліджені сутності та значення ресурсної бази в інформаційно-аналітичній діяльності; — визначенні класифікації ресурсів в інформаційно-аналітичній діяльності; — дослідженні інформаційних ресурсів мережі бібліотек в інформаційно-аналітичній діяльності; — аналізі особливостей використання архівних ресурсів в процесі аналізу, синтезу і прогнозування; — аналізі інтернет-ресурсів в інформаційно-аналітичній діяльності; — огляді науково-технічної інформації як ресурсної бази інформаційної аналітики; — дослідженні міжнародної інформації як джерела в інформаційно-аналітичній діяльності. Об’єктом дослідження є ресурсна база інформаційної діяльності. Предметом є дослідження особливостей ресурсів як джерела інформації для інформаційно-аналітичних досліджень. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу. При опрацюванні вихідної інформації були використані загальнонаукові методи аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення.

Выводы:На основі проведеного дослідження у курсовій роботі можна зробити наступні висновки. Ресурси (від франц. ressource) – це кошти, цінності, запаси, можливості, які використовуються або потенційно можуть використовуватися (наприклад, природні ресурси, економічні ресурси). Поняття «інформаційний ресурс» утворилося шляхом синтезу двох понять – «інформація» і «ресурс». Залучення інформаційних ресурсів до процесу інформаційно-аналітичної діяльності характеризується тим, що для управлінської сфери, політики й економіки, важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки попереднє виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Необхідність в отриманні такої інформації зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до вирішення проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними можливостями сучасних автоматизованих інформаційних систем. Останнім часом відбулися значні зміни в організаційно-технологічній сфері діяльності бібліотек. Результатом розвитку системи суспільних запитів стали становлення й розвиток бібліотечного інформаційно-аналітичного виробництва, виникнення його нових форм – бібліотечних систем, основаних на розгалужених каналах зв’язку; електронних бібліотек, які на ринку інформаційних продуктів і послуг поступово стають конкурентами для інших його суб’єктів; спеціальних інформаційно-аналітичних служб, діяльність яких основана на використанні як бібліотечних фондів, так і ресурсів світової інформаційної мережі. Усі ці процеси сприяють створенню комфортного інформаційного середовища для користувача, активізують співробітництво бібліотечних установ. Особливого значення в інформаційно-аналітичній роботі бібліотек, як й інших інформаційно-аналітичних структур, в останні десятиліття набуває використання комп’ютерних засобів. Більше того, значна частина вітчизняних незалежних комерційних інформаційно-аналітичних служб «еволюціонувала» з фірм, що спеціалізувалися на комп’ютерних технологіях із вбудованими аналітичними функціями. Інтернет-ресурси – це важливий фактор розвитку інтелектуального потенціалу, важливе джерело нової, соціально важливої інформації. Поширення сучасних інформаційних технологій вплинуло на всі сфери суспільного життя, стало глобальним фактором цивілізаційного розвитку. Розвиток інформаційних технологій зумовлює стійку тенденцію збільшення у світі виробництва інформації в електронній формі та збільшенні частки інформаційних матеріалів у цифрових форматах у системі документальних комунікацій суспільства. Нині існує безліч комп’ютерних засобів, призначених для акумулювання інформації про соціально-економічні й політичні процеси, аналізу та прогнозування розвитку таких процесів, планування діяльності, контролю за виконанням рішень тощо. Їх використання уможливлює автоматизувати проведення соціологічних, економічних і політичних досліджень, комп’ютеризувати інформаційно-аналітичну діяльність, розробку альтернатив управлінських рішень, вибір остаточного рішення і його документальне оформлення, що свідчить про існування особливого виду методик забезпечення управлінської діяльності – інформаційно-прогнозних технологій. Архівні ресурси – це сукупність даних, організованих для ефективного отримання достовірної інформації. Поняття архівні ресурси пов’язане з поняттям інформація. Отже, архівні ресурси, як і інформація, є сутнісною складовою інформаційних і комунікаційних систем, оскільки без цієї складової феномен комунікації відсутній. Архівні ресурси як вид інформаційних ресурсів являють собою сукупність окремих документів, масивів документів в інформаційній системі (архіві). Архів є інформаційною системою – організаційно впорядкованою сукупністю архівних документів, довідкового апарату, зокрема баз і банків даних, та інформаційних технологій. Документи, що зберігаються в архіві, належать до архівних інформаційних ресурсів, які є складовою національних інформаційних ресурсів України.  

Литература:1. Про науково-технічну інформацію : Закон України від 25 червня 1993 року №3322 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345. 2. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 4 лютого 1998 року № 74/98 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27–28. – Ст. 181. 3. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 року №2657–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650. 4. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах : Закон України від 5 липня 1994 року №80/94–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286. 5. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64. 6. Антоненко І. Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення / І. Антоненко, О. Баркова // Бібліотечний вісник. – 2004. – № 2. – С. 11–22. 7. Белов Г. В. Основы информационной технологи : учеб.пособие / Б. Г. Белов и др. ; Моск.гос.иист.-арх, институт, – М., 2010. – 177 с. 8. Боровицкий В. И. Информационные потребности, их виды и основные свойства : учебное пособие / В. И. Боровицкий. – Спб., 2005. – 325 с. 9. Брежнева В. В. Информационное обслуживание: продукты и услуги, предоставляемые библиотеками и службами информации предприятий / В. В. Брежнева, В. А. Минкина ; СПбГУКИ. – 2-е изд. – СПб. : Профессия, 2006. – 304 с. 10. Бурый-Шмарьян O. E. Задачи и основные направления деятельности информационных служб организаций и предприятий / О. Е. Бурый-Шмарьян. – М. : ВИНИТИ, 2012. – 331 с. 11. Варенко В. М. Інформаційно-аналітична діяльність : навчальний посібник / В. М. Варенко. – К. : Університет «Україна», 2013. – 416 c. 12. Вахрушевський В. М. Мережеві інформаційні ресурси: спроба типологічної характеристики / В. М. Вахрушевський // Вісник ДНУ. – 2010. – Вип. 4 (46). – С. 33–38. 13. Ворошилов В. Д. Інформаційно-аналітична діяльність : навч. посібник для вищих навчальних закладів гуманітарного спрямування / В. Д. Врошилов. – 3-є вид. – Дніпропетровськ, 2010. – 326 с. 14. Гринберг A. C. Информационный менеджмент : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по спец. 061100, 071900 / А. С. Гринберг, И. А. Король ; гл. ред. К. Д. Эриашвили. – М. : ЮНИТИ, 2009. – 415 с. 15. Громов Г. Р. Национальные информационные ресурсы: проблемы промышленной эксплуатации / Г. Р. Громов. – М. : Наука, 1984. – 240 с. 16. Дегтяр А. О. Державно-управлінське рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення / А. О. Дегтяр ; НАДУ при Президенті України, Харк. регіон. ін–т. – Харків : Магістр, 2004. – 223с. 17. Информационные технолгии управления : учеб. пособие / Г. А. Титаренко и др. – М. : ЮНИТИ, 2003. – 438 с. 18. Електронні інформаційні ресурси бібліотек у піднесенні інтелектуального і духовного потенціалу українського суспільства : монографія / О. С. Онищенко та ін. ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К. : НБУВ, 2011. – 247 с. 19. Жежнич П. І. Консолідовані інформаційні ресурси баз даних та знань : навч. посіб. / П. І. Жежнич ; за заг. ред. д-ра техн. наук, проф. В. В. Пасічника ; Нац. ун-т «Львів, політехніка». – Л. : Вид-во Львів, політехніки, 2010. – 210 с. 20. Захарова І. В. Основи інформаційно-аналітичної діяльності : навч. посібн. / І. В. Захарова, Л. Я. Філіпова ; Реком. МОНУ для студ. ВНЗ. – К. : ЦУЛ, 2013. – 336 с. 21. Костенко Н. Н. Досвід контент-аналізу. Моделі та практики / Н. Н. Костенко, В. К. Іванов – К., 2010. – 377 с. 22. Костров A. B. Основы информационного менеджмента : учеб. пособие для студентов вузов по спец. 351400, 654700 / А. В. Костров. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 335 с. 23. Кудрявцева С. П. Міжнародна інформація : навчальний посібник / С. П. Кудрявцева, В. В. Колос. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2005. – 400 с. 24. Кузнецов И. Н. Учебник по информационно-аналитической работе / И. Н. Кузнецов. – 4-е вид. – М. : Изд. «Яуза», 2011. –320с. 25. Кулицький С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління : навч.посібник / С. П. Кулицький. – 2-е вид. – К., 2009. – 281 с. 26. Ломачинська І. М. Документно-інформаційні комунікації в системі соціальних комунікацій : навч. посібник / І. М. Ломачинська ; за ред. проф. Т. Г. Горбаченко. – К. : Університет «Україна», 2008. – 300 с. 27. Матяш І. Організація архівної справи в сучасній Україні / І. Матяш // Студії з документознавства та архівознавства. – 2005. – Т. 13. – С. 10–26. 28. Методические рекомендации по аналізу и синтезу информации. –М.,2006. – 134с. 29. Пархоменко В. Д. Інформаційна аналітика у сфері науково-технічної діяльності / В. Д. Пархоменко, О. В. Пархоменко ; Укр. Ін.-т наук.-техн. і екон. інформ. – К., 2006. –223 с. 30. Правовий статус Держаних стандартів: ДМТУ і ТУ Електронний ресурс / Правова допомога. – Режим доступу : http://pravdop.com/ua/publications/kommentarii_zakonodatelstva/pravovoy_status_gosudarstvennih_standartov / 31. Урсуленко М. І. Інформаційні агентства: світовий досвід та вітчизняна практика : збірник інораціних метріалів / М. І. Урсуленк (авт.-укл.). – К. : Фіатус, 2009. – 331 с. 32. Чепуренко Я. О. Право на доступ до інформаційних ресурсів: аналіз українського законодавства / Я. О. Чепуренко // Інформаціні системи і технології. – 2012. – Вип. 2. – С. 23–31. 33. Швецова-Водка Г. М. Документознавство : навч.посібник / Г. М. Швецова-Водка. – К. : Знання, 2007. – 398 с. 34. Шемаєва Г. В. Електронні ресурси бібліотек України в системі наукових комунікацій : монографія / Г. В. Шемаєва ; Харк. держ. акад. культури. – Х. : ХДАК, 2008. – 289 с. 35. Якушевич В. Н. Інформаційні ресурси : навч. посібник / В. Н. Якушевич. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2011. – 202 с.