Чинники, які впливають на побудову управлінського обліку. Поточні витрати на витрати наступних періодів. Маржинальний дохід і порядок його визначення.

Содержание:ВСТУП 3 1. Чинники, які впливають на побудову управлінського обліку 5 2. Поточні витрати на витрати наступних періодів 7 3. Маржинальний дохід і порядок його визначення 11 ВИСНОВОК 12 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 14

Вступление:Сучасне підприємство зі своєю складною структурою виробництва виступає в економіці динамічним об’єктом господарства і представляє закінчену (завершену) систему з певними (визначеними) внутрішніми і зовнішніми цілями. Вони визначають склад і зміст інформації, котра формується і обробляється на підприємстві. Управлінський облік, будучи продовженням фінансового обліку, має з ним реальний, справжній взаємозв’язок і певні відмінності. Взаємодія управлінського і бухгалтерського обліку досягається на основі наступності (послідовності) і комплексного використання первинної інформації, єдності норм і нормативів, а також єдності нормативно-довідкової інформації в цілому, доповнення інформації одного виду обліку даними другого, одноразової фіксації всієї вихідної змінної інформації в первинному обліку, взаємопроникнення методів або їх елементів, наближення облікової інформації до місць прийняття рішень, єдиного підходу до розробки задач управлінського і фінансового обліку виробництва при проектуванні або удосконаленні систем автоматизованого управління виробництвом. Управлінський облік може бути обмежений рамками підрозділів підприємства. Інформація міститься в звітах про окремі вироби, види діяльності, результати організаційних підрозділів, центрів відповідальності. Мета обліку – основна (основоположна) ознака відмітної характеристики. Призначення фінансового обліку – складання фінансової звітності зовнішнім користувачам інформації. Мета рахується досягнутою, якщо документи складені і представлені (доставлені, подані) за призначенням. Управлінський облік забезпечує збір і обробку інформації з метою планування, управління і контролю. Користувачі інформації визначають основний зміст кожного виду обліку. Споживачі фінансової інформації – акціонери, кредитори, податкові органи, позабюджетні фонди, органи влади. Це юридичні і фізичні особи, котрі знаходяться в певних відносинах з підприємством, яке підготувало звіт. Керівники підприємства несуть відповідальність за підготовку фінансових звітів, але самі цією інформацією користуються в обмеженій степені (мірі). Для порівняння аналітичні звіти, які складаються в бухгалтерії підприємства, використовуються конкретними особами – управлінцями різних рівнів, котрі несуть відповідальність за певну діяльність. До прикладу, інформація про затрати може бути використана для: визначення собівартості продукції, аналізу собівартості виробів; складання кошторисів проведення майбутніх операцій, складання поточних і оперативних звітів центрів відповідальності з наступною оцінкою результатів роботи; прийняття короткострокових рішень і аналізу кошторисів капітальних вкладень; довгострокового планування діяльності підприємства. Запити більшості зовнішніх користувачів інформації характеризуються однотипністю. А особи, які користуються даними управлінського обліку, як правило, відомі, і на їх специфічні запити буде орієнтована система цього виду обліку.

Выводы:Управлінський облік (Managerial Accounting) – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації та забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів. Управлінський облік є складником процесу управління та надає інформацію, важливу для: визначення стратегії та планування майбутніх операцій підприємства; контролювання її поточної діяльності; оптимізації використання ресурсів; оцінки ефективності діяльності; зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства. Сучасний управлінський облік дедалі частіше розглядають як складник процесу стратегічного управління. Це пов'язано передусім із посиленням ролі стратегічного управління за умов глобальних змін у технологіях і системах управління. Якщо раніше управлінський облік був зорієнтований на управління виробництвом, то тепер він невпинно перетворюється на стратегічний управлінський облік. Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з'явився в ухваленому 1999 року Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" як синонім внутрішньогосподарського обліку. Цей Закон містить таке визначення: "Внутрішньогосподарський (управлінський) облік – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством". Стаття 8 Закону передбачає, що підприємство самостійно розробляє систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Литература:1. Апчерч А. Управленческий учёт. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 312с. 2. Атрилл П., Мак Лейни Э. Управленческий учёт для нефинансовых менеджеров. – Дн.: Баланс-клуб, 2003. – 214с. 3. Голов С.Ф. Управлінський облік. – К.: Лібра, 2004. – 410с. 4. Друри К. Управленческий и производственный учёт. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 2002. – 447с. 5. Практика управленческого учёта: Опыт европейских компаний / Т. Аренс, У. Аск, А. Баретти и др.; Общ.ред.: Т. Гроот и К. Лукка; Пер. с англ. К. Юдашкевич и др. – Мн.: Новое знание, 2004. – 231с. 6. Хенсен Д.Р., Моувен М.М., Еліас Н.С., Сєнков Д.У. Управлінський облік. / Пер. з англ. – 5-е канад. вид. – К.: Міленіум, 2002. – 145с. 7. Хорнгрен Ч., Фостер Дж., Датар Ш. Управленческий учёт. / Пер.с англ. - 10-е изд. – СПб: Питер, 2005. – 451с. 8. ЯрмоленкоВ.П. Про склад і класифікацію виробничих витрат // Бухгалтерія в с/г. –2000.–№11 – С. 4-8