Інституціональний аналіз проекту. Аналіз ефективності інвестиційного об’єкту.

Задание:Задача 1 Виберіть менш ризиковий проект, якщо проведені розрахунки дали три вірогідних варіанти сумарного приведеного прибутку за проектами. Варіант розрахунку Прогноз прибутку за проектом, тис. грн. Проект А Проект Б 1 110 400 2 103 417 3 95 440 Задача 2 Визначте внутрішню норму прибутковості проекту і порівняйте з очікуваною інвестором дохідністю інвестицій на рівні 40%. Зробіть висновок щодо доцільності реалізації проекту. Рік реалізації проекту Обсяг інвестицій, тис. грн. Поточні доходи від проекту, тис. грн. Поточні витрати 1 200 250 150 2 – 260 150 3 – 270 150 Задача 3 Визначте сумарний приведений прибуток за проектом за ставки дисконтування – 20%, якщо проект розраховано на три роки і прогноз прибутку відповідно рокам становить: 30 тис. грн., 40 тис. грн., 50 тис. грн. Задача 4 Виберіть кращий проект за показником чистої приведеної вартості. Рік реалізації проекту Обсяг інвестицій, тис. грн. Доходи, тис. грн. Поточні витрати на виробництво, тис. грн. Проект А 1 130 180 140 2 – 190 140 3 30 200 130 4 – 210 130 Проект Б 1 330 790 600 2 – 790 600 3 – 800 610

Содержание:ВСТУП 3 1. Інституціональний аналіз проекту 5 2. Аналіз ефективності інвестиційного об’єкту 17 ВИСНОВОК 28 Задача 1 32 Задача 2 33 Задача 3 35 Задача 4 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38

Вступление:Прийняття рішень інвестиційного характеру актуально не тільки для підприємств, але і для осіб, що тільки збираються відкрити своє підприємство. Але і тим і іншим необхідно мати поняття про ряд критеріїв, на основі яких ці рішення приймаються у світовій практиці. Будь-яке підприємство в тій або іншій мірі зв'язано з інвестиційною діяльністю. На великих і середніх підприємствах практично щодня приймаються рішення інвестиційного характеру – це поточні рішення з приводу того, чи варто здобувати який-небудь новий актив, замість застарілого, чи зробити його ремонт, чи варто збільшити, або зменшити закупівлю матеріалів на даному етапі роботи і т.д. По ступені відповідальності інвестиційні рішення такого роду знаходяться в ряді з рішеннями які, зокрема, практично не впливають на подальшу діяльність організації і можуть бути прийняті без розробки детально продуманого плану. Рішення ж більш великого плану – такі як розширення виробництва, будівництво нового будинку, із залученням кредиту і без нього, повне відновлення парку устаткування, освоєння нового виду діяльності, повинні прийматися на основі продуманого плану дій, при впевненості в керівника проекту в тім, що дане рішення принесе організації, у якій він працює, реальний прибуток, а не погіршить стан підприємства. Для того, щоб бути упевненим у вдалому результаті, менеджер (керівник проекту) повинний знати основи інвестиційного аналізу і з розумінням визначити усі вихідні дані і фактори, що сприяють і протидіють уведенню того, або іншого проекту в дію, а також згодом прийняти правильні рішення по проекту, або вибрати оптимальний інвестиційний портфель, якщо таких проектів багато. Основна проблема, таким чином, що виникає при аналізі інвестиційних проектів – проблема вибору оптимального проекту. Оцінка проекту з точки зору ризику та ймовірності – основний інструмент для цього. Тому ця стаття призначена відповісти на наступне запитання: які методи та їх комбінації є найбільш ефективними для інвестора при аналізі інвестиційних проектів щоб запобігти великих витрат на інвестиції які можуть не реалізуватися

Выводы:Інвестиції можуть охоплювати як повний науково-технічний і виробничий цикл, так і його елементи (стадії): наукові дослідження, проектно-конструкторські роботи, розширення, реконструкцію або технічне переозброєння діючого виробництва, організацію нового виробництва або випуск нової продукції, утилізацію і т.д. Для реалізації проектів можуть бути використані наступні джерела інвестицій: 1. власні кошти (прибуток, нагромадження, амортизаційні відрахування, суми, виплачувані страховими органами у вигляді відшкодування за збиток і т.п.); 2. кошти, виділювані вищестоящими холдинговими й акціонерними компаніями, промислово-фінансовими групами на безоплатній основі, а також інші види активів (основні фонди, земельні ділянки, промислова власність і т.п.) і притягнуті засоби від продажу акцій, благодійні й інші внески; 3. асигнування з бюджетів (якщо ці органи керування зацікавлені в інвестуванні коштовних проектів), фондів підприємництва, надані на безоплатній основі; 4. іноземні інвестиції, надані у формі фінансової або іншої участі в статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих вкладень (у грошовій формі) міжнародних організацій і фінансових інститутів, держав, підприємств і організацій різних форм власності і приватних осіб; 5. різні форми позикових коштів, у тому числі кредити, надані на поворотній основі. Усі підприємства в тім або іншому ступені зв'язані з інвестиційною діяльністю. Прийняття рішень по інвестиційних проектах ускладнюється різними факторами: вид інвестицій, вартість інвестиційного проекту, множинність доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування, ризик, зв'язаний із прийняттям того або іншого рішення. Оцінювання проектів здійснюється на основі критеріїв прийняття інвестиційних рішень: 1. Нормативні критерії (правові) тобто норми національного, міжнародного права, вимоги стандартів, конвенцій, патентоспроможності й ін.; 2. Ресурсні критерії, по видах: 1. науково-технічні критерії; 2. технологічні критерії; 3. виробничі критерії; 4. обсяг і джерела фінансових ресурсів. Кількісні критерії, що дозволяють оцінити доцільність реалізації проекту: 3. Відповідність мети проекту на тривалу перспективу цілям розвитку ділового середовища; 4. Ризики і фінансові наслідки ( чи ведуть вони доповнення до інвестиційних витрат або зниження очікуваного обсягу виробництва, ціни або продажів); 5. Ступінь стійкості проекту; 6. Імовірність проектування сценарію і стан ділового середовища. Кількісні критерії (фінансово-економічні), що дозволяють вибрати з тих проектів, реалізація яких доцільна (критерії прийнятності): 1. вартість проекту; 2. чиста поточна вартість; 3. прибуток; 4. рентабельність; 5. внутрішня норма прибутку; 6. період окупності; 7. чутливість прибутку до обрію (терміну) планування, до змін у діловому середовищі, до помилки в оцінці даних. Для зниження ризику інноваційної діяльності підприємницькій фірмі необхідно в першу чергу провести ретельну оцінку пропонованого до здійснення інвестиційного проекту. Інвестиційний проект, ефективний для одного підприємства, може виявитися неефективним для іншого в силу об'єктивних і суб'єктивних причин, таких, як територіальне розташування підприємства, рівень компетентності персоналу по основних напрямках інвестиційного проекту, стан основних фондів і т.п. Усі ці фактори впливають на результативність інвестиційного проекту, але оцінити їх кількісно дуже складно, а в деяких випадках і неможливо, тому їх необхідно враховувати на стадії добору проектів. Оскільки на кожному конкретному підприємстві існують свої фактори, що роблять вплив на ефективність інвестиційних проектів, те універсальної системи оцінки проектів ні, але ряд факторів має відношення до більшості інвестиційних підприємств. На основі цих факторів виділяють визначені критерії для оцінки інноваційних проектів, що містять у собі: 1. мети, стратегія, політика і цінності підприємства; 2. маркетинг; 3. НДОКР; 4. фінанси; 5. виробництво. Сучасні методи оцінки інвестиційних проектів базуються на припущені, що інвестиційний проект розробляється, базуючи на цілком визначених припущеннях щодо капітальних і поточних витрат, обсягів реалізації зробленої продукції, цін на товари, тимчасових рамок проекту. Поза залежністю від якості й обґрунтованості цих припущень майбутній розвиток подій, зв'язаних з реалізацією проекту, завжди неоднозначний. Це основна аксіома будь-якої підприємницької діяльності. У цьому зв'язку практика інвестиційного проектування розглядає в числі інших, аспекти невизначеності і ризику.

Литература:1. Про інвестиційну діяльність Закон України від 18 вересня 1991 р. 2. При режим іноземного інвестування. Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. №55-93. 3. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії. Наказ Президента України від 19 лютого 1994 р. №55/94. 4. Балацький О.Ф., Теліжко О.М., Соколов М.О. Управління інвестиціями. – Суми: Університетська книга, 2004. – 231с. 5. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – Киев, „Ника-Центр” „Єльга-Н”, 2002. – 448с. 6. Газеев М.Х. и др.. Показатели эффективности инвестиций в условий рынка. – М.: ВНИИОЭНГ, 2001.– 124с. 7. Иванов Г.И. Инвестиционный менеджмент.-Учебное пособие. – Ростов н/Д: «Феникс», 2001. – 320 с. 8. Клименюк Н.Н., Н.В.Голованенко. Как разработать бизнес-план. – К.: Просвіт, 1999. – 194 с. 9. Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. – Київ: „Вік”, „Глобус”, 2002.– 123с. 10. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Аналіз и разработка инвестиционных проектов. – Учебное пособик. – К.: Абсолют-В, Ольга, 1999 – 304 с. 11. Смирнов А.Л. Организация финансирования инвестиционных проектов. – М.: АО „Консалтбанкир”, 2001.– 412с. 12. Управление инвестициями: в 2-х т. /В.В.Шеремет, В.М.Павлюченко, В.Д.Шапиро и др. – М.: Высшая школа, 2001.– 348с. 13. Чесноков А.С. Инвестиционная стратегия и финансовые игры. – М.: ПАИМС, 2000.– 314с. 14. Шапиро В.Д. и др.. Управление проектами. – Спб.: „ДваТрИ”, 2000.– 121с. 15. Шарп У., Александер Г., Бойли Дж. Инвестиции: пер с англ. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 1028с.