Проблемні аспекти застосування негласних слідчих дій за кримінально-процесуальним законодавством

Вступление:Актуальність теми. Динамічний процес реформування системи права в Україні з особливою яскравістю проявляється в такій галузі права, як кримінальний процес. Саме тут законодавчі нововведення носять не просто революційний, а часом парадоксально-радикальний характер. Зміна кримінально-процесуального законодавства йде в двох основних напрямках. Одне з них – обережне, іноді непослідовне, повернення до колишніх кримінально-процесуальних процедур, які існували в дореволюційному, радянському та пострадянському законодавстві. Інше – рецепція положень із зарубіжного кримінального процесу. Найбільш гострі дискусії ідуть з приводу нововведень, одним з яких є поява невідомого раніше інституту кримінального провадження – інституту негласних слідчих (розшукових) дій, що фактично на порядок денний викликало появу головного питання про співвідношення заходів оперативно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшукових) дій. При цьому основна проблема полягає не стільки в конкуренції норм нового КПК України і законодавства про оперативно-розшукову діяльність, стільки у тім, що новий КПК України, звужуючи існуючі гарантії прав і свобод людини, надає правоохоронним органам практично необмежені можливості для тотального контролю за людиною, не створюючи для неї належних гарантій захисту прав і свобод. Тому метою роботи є дослідження проблемних аспектів застосування негласних слідчих дій за кримінально-процесуальним законодавством. Стан дослідження. Окремі аспекти вказаної проблеми досліджували вчені В. А. Глазков, Е. О. Дідоренко, І. М. Доронін, С. Ю. Ільченко, Ю. П. Кобєць, Є. Г. Коваленко, І. П. Козьяков, В. А. Колєснік, М. І. Курочка, В. Т. Маляренко.

Выводы:Таким чином, усе розглянуте вище дає підстави для висновку про те, що загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії потребують не лише окремого та глибоко вивчення, але й відповідного наукового осмислення та обґрунтування. Це призведе до суттєвих змін чинного КПК, оскільки значна кількість цих положень на практиці є дуже проблематичною, а деякі з них безпосередньо порушують конституційні права та законні інтереси людини і громадянина, задекларовані Конституцією України.

Литература:1. Кримінальний процесуальний кодекс України (відповідає офіційному текстові). – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 254 с. 2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року № 1001-05 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15. 3. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303 4. Мусієнко І. І. Особливості правової регламентації оперативно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшукових) дій у новому кримінально-процесуальному законодавстві / І. І. Мусієнко, С. О. Гриненко // Досудове розслідування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення : м-ли постійно діючого науково-практичного семінару (Харків, 19 жовтня 2012 р.). – Х. : ТОВ «Оберіг», 2012. – Вип. № 4. – С. 223–230. 5. Шумило М. Оперативно-розшукові заходи у структурі досудового розслідування в проекті КПК України (проблеми унормування і правозастосування) / М. Шумило // Право України. – 2012. – № 3–4. – С. 452–462.