Актуальні проблеми соціальної роботи в країнах ЄС

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО СВІТУ 6 1.1. Релігійні й філософські передумови інституалізації соціальної роботи 6 1.2. Формування соціальної роботи як державного інституту 10 1.3. Соціальна підтримка населення як елемент сучасної ринкової економіки 15 1.4. Освіта й підготовка кадрів соціальної роботи 19 РОЗДІЛ 2. МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В КРАЇНАХ ЄС 22 2.1. Соціальна робота в країнах Європи 22 2.2. Аналіз ролі неурядових організацій у соціальному забезпеченні в деяких країнах Європейського Союзу 45 2.3. Неурядові соціально орієнтовані організації, що працюють в ЄС 52 РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНА РОБОТА В КРАЇНАХ ЄС: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 59 3.1. Сучасна криза соціально-політичних концепцій держав 59 3.2. Нові підходи в системі соціального забезпечення в розвинених країнах 64 ВИСНОВКИ 69 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 71 ДОДАТКИ 75

Вступление:Європейський Союз є найбільшим суспільно-політичним та економічним утворенням на євразійському просторі. Він об’єднує країни з високим рівнем розвитку, з високим рівнем соціальної підтримки. Звичайно ж, членство у такому союзі і престижне, і вигідне з точки зору рівня життя й існування країни. Сьогодні Євросоюз об’єднує 27 країн (Додаток А), в яких проживають 493 млн. людей. 1 січня 2007 року новими членами європейської спільноти стали Румунія й Болгарія. Світовий досвід соціальної роботи має багату історію й охоплює широке коло питань - від духовної спадщини до конкретних практичних проявів. Мета дипломного дослідження: дослідити світовий досвід соціальної роботи на прикладі країн ЄС, її ролі в сучасному світі, філолофсько-релігійні основи соціальної роботи, конкретні моделі побудови соціальної роботи в країнах ЄС у взаємозв'язку з історико-політичними, соціально-економічними й культурними умовами. Об'єктом дослідження дипломної роботи є розвиток соціальної роботи в країнах ЄС на сучасному етапі їх розвитку, предметом дослідження є сутність, завдання, чинники, функції соціальної роботи як фахової діяльності. Досягнення мети вимагає вирішення наступних завдань дослідження: - розглянути соціальну роботу як феномен сучасного світу; - висвітлити передумови інституалізації соціальної роботи; - проаналізувати основні школи соціальної роботи в країнах ЄС; - виокремити підходи до побудови теорії соціальної роботи; - охарактеризувати соціальний захист населення й соціальну допомогу і її особливості в окремих країнах ЄС; - дослідити пріоритети в соціальній роботі в країнах ЄС; - розглянути основні форми соціальної роботи в досліджуваних країнах; - охарактеризувати соціальні послуги й соціальні служби; - надати міжнародний досвід рішення соціальних проблем на прикладі країн ЄС. Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з питань соціальної роботи, соціальної політики, соціальних моделей розвитку країнах ЄС: Абросимова П., Алещенка С.В., Лукова В.А., Барнза Дж.Г., Блока Д., Бобкова В., Вишневської Н.Т., Вирги А.П., Вишинського Н., Гендлера Г.Х., Гільдингерша М.Г., Дорохіна Д.Г., Єркіної Г.А., Малютіної Н.Н., Шаніна Т., Ейсебі Ш. та ряду ін. У дослідженні використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку і розвитку. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити абстрактно-теоретичний, історичний, аналізу й синтезу, порівняння та узагальнення. Інформаційну базу дослідження склали теоретична та практична інформація, дані, опубліковані у наукових роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, науково-практичних конференціях, періодичних виданнях. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів, перший з яких присвячений дослідженню соціальної роботи як феномену сучасного світу, у другому розділі дипломної роботи проведений аналіз моделей соціальної політики в країнах ЄС, третій розділ включає обґрунтування перспектив розвитку соціальної роботи в країнах ЄС. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел та додатки.

Выводы:В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що інститут соціальної роботи є найважливішим елементом, що характеризує сучасний тип держави й суспільства. Інституціалізація соціальної роботи - явище, пов'язане із соціально-політичними перетвореннями у світі, зі зміною статусу людини, із глобальними трансформаціями в сучасному суспільстві, але її основи лежать у традиціях добродійності, особливих для кожної країни. Конкретні моделі соціальної роботи в різних частинах світу формуються в результаті духовного, культурного, історико-політичного, соціально-економічного розвитку суспільства. Для успішного вивчення світового досвіду соціальної роботи необхідно ознайомитися з основними поняттями в області соціальної філософії, соціології, політології й на їхній теоретичній основі розглядати генезис конкретних концепцій і моделей соціальної підтримки населення, їхній взаємозв'язок з рівнем розвитку держави й суспільства. Таким чином, інституціалізація соціальної роботи пов'язана із соціально-політичними перетвореннями у світі, зі зміною статусу людини, із глобальними трансформаціями в сучасному суспільстві. Джерела цієї добре налагодженої у світі державної й суспільної системи лежать у традиціях добродійності, особливих для кожної країни. Останнім часом стало виникати усе більше питань про те, чи застаріло соціальне забезпечення як інститут, чи ефективно діє система соціального забезпечення, чи вживають зусилля для поліпшення умов життя людини й т.д. Спроби відповісти на ці питання в різних країнах можуть породити численні й суперечливі ідеї. Як приклад більш докладніше розглянемо сучасну кризу моделі соціальної політики на прикладі Німеччини. У середині 90-х років досягнення соціального ринкового господарства, що дозволяє говорити не тільки про високу ефективність, але й про показову соціальну справедливість, стало перетворюватися в окови подальшого розвитку. Дана модель перетворилася в тягар, що тягне економіку й суспільство на дно. Тому необхідно було або відмовлятися від неї, або кардинально реформувати. Системна криза в Німеччині, на нашу думку, це не руйнівний колапс, а перетворення, що очищає, хворобливе, але провідне до формування більш ефективного господарського порядку. Роль НУО в соціальній політиці країн Європейського Союзу, де існує практика залучення всіх зацікавлених сторін до визначення пріоритетних проблем у соціальній сфері та пошуку ефективних методів для їх вирішення, вже стала визначальною, тобто участь НУО у формуванні цієї політики – абсолютно необхідна. Але НУО не лише професійно надають соціальні послуги. Співробітники цих організацій завжди були самовідданими та прагнули покращити соціальні умови різних груп суспільства, тому ще до часів Другої Світової війни почали впроваджуватись інноваційні методи соціальної роботи. Після війни цей процес вже не зупинявся, триватиме він і в майбутньому. Проведений аналіз досвіду соціальної роботи в деяких країнах ЄС показує, що для поширення індивідуальної приватної ініціативи по соціальному забезпеченню необхідне створення цілого ряду правових, політичних і економічних умов. Насамперед, це правове забезпечення ринкової економіки. Другий момент - економічна політика. Для кожної окремої людини це означає захист його грошових нагромаджень. Третій момент - соціальна політика, причому така соціальна політика, що не ставить собі метою повне забезпечення громадян, але направляється на досягнення соціального захисту, у рамках якої є місце й для індивідуальної, особистої ініціативи. Четверте - це закони, нормативні акти, які регламентують ділову активність установ, зайнятих додатковим соціальним забезпеченням. І останнє - це податкові стимули для підтримки індивідуальної ініціативи по соціальному забезпеченню. Таким чином, для соціальної роботи в 21 столітті в багатьох державах ЄС, на нашу думку, буде характерно: - по-перше, активізація людських ресурсів у соціальній дії, зникнення позиції «соціального паразитизму», що розвився в умовах післявоєнної реалізації в західних країнах концепцій держав «загального добробуту», «загального благоденства»; - по-друге, перенесення основної ваги соціального тягаря з держави на суспільство через формування допомоги громадських організацій і самодопомоги; - по-третє, розвиток гнучких управлінських систем і структур, де державі буде приділятися роль стратегічного керівника, функція координатора, що буде можливо через поширення інформаційних систем і технологій.

Литература:1. Абросимов П. Германия: вчера, сегодня, завтра // Диалог. – 2006. – № 9. – С. 82-91. 2. Алещенок С.В., Луков В.А. Государственная молодежная политика: мировой опыт разработки и реализации, выводы для наших условий. – М.: Академия, 2005. – 288 с. 3. Баринова М. Пенсионное обеспечение: новые подходы // Человек и труд. – 2005.– № 11. – С. 44-47. 4. Барнз Дж.Г. Социальная работа. – М.: Центр общечеловеческих ценностей, 2003. – 199 с. 5. Блок Д. Германское социальное страхование. Образец для Восточной Европы // Гутен таг. – 2004. – № 4. – С. 2-3. 6. Бобков В. Социальное обеспечение: что из зарубежного опыта целесообразно заимствовать // Человек и труд. – 2005. – № 12. – С. 14-17. 7. Большое перераспределение. Социальное страхование - что это?// Гутен таг. – 2001. – №2. – С. 18-19. 8. Бурджалов Ф.Э., Гришин И.В., Сванидзе З.Я., Соболева И.В. Типы социальной политики: концепции, практика // Общество и экономика. – 2006. – № 1-2. – С. 19-20. 9. Вишневская Н.Т. Старение населения – новый вызов социально-экономической политике // Труд за рубежом. – 2003. – №1. – С. 21-22. 10. Воронин Ю. Дополнительное пенсионное обеспечение. Пенсионные системы и страхование в Германии // Экономика и жизнь. – 2004. – № 48. – С. 15-20. 11. Всеобщая декларация прав человека // Диалог.– 2000.– №8. – С.28. 12. Вступ у соціальну роботу. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. – С. 14. 13. Вырга А.П. Роль государства в рыночном хозяйстве // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 11. – С. 18-19. 14. Вышинский Н. Опыт немецкой страховой медицины // Медицинская газета. – 2003. – № 78. – С. 7. 15. Габиш Г. Социальные гарантии в условиях рыночной экономики // Общество и экономика. – 2005. – № 10-11. – С.165-166. 16. Гаджиев К.С. Концепция гражданского общества: идейные истоки и основные вехи формирования // Вопросы философии. – 2001. – № 7. – С. 8. 17. Гендлер Г.Х., Гильдингерш М.Г., Дорохин Д.Г. Возможности использования зарубежного опыта при формировании модели социальной защиты населения // Труд за рубежом. – 2006. – № 2. – С. 40-42. 18. Германия – Факты. – Ф-н-М.: Издательство «Societats-Verlag», 2006. – С. 398-399. 19. Германское социальное страхование. Образец для Восточной Европы // Гутен Таг. – 2004. – № 4. – С.2-3. 20. Глебов В.П. О страховании // Финансы. – 2002. – №2. 21. Гутник В.П. Социальное рыночное хозяйство: опыт Германии // Общество и экономика. – 2005. – № 1-2. – С. 58-59. 22. Дойл С. Работа с конкретными случаями // Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея и Т. Филпота. – К.: Основа, 2006. – С. 177–179. 23. Еркина Г.А. Особенности функционирования отдельных видов социального страхования в развитых странах // Труд за рубежом. – 2004. – № 3. – С. 42-46. 24. Ершова И.Б. Пенсионный возраст в системе государственного пенсионного страхования // Труд за рубежом. – 2007. – № 4. – С. 100-102. 25. Исаченко Т.М. Социальная политика Европейского союза: опыт развития // Труд за рубежом. – 2006. – № 1. – С. 84-85. 26. Клинова Е. Семейные пособия и пособия нуждающимся в странах Европейского союза // Человек и труд. – 2005. – № 5. – С. 61-63. 27. Кнаак Р. Социальное партнерство: западный опыт // Вопросы экономики. – 2004. – № 5. – С. 90-92. 28. Ламперт Х. Социальная рыночная экономика. Германский путь. – М.: Дело, 2003. – 224 с. 29. Лукас Д., Васильченко О. Етичні принципи та цінності соціальної роботи // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В. Полтавця. – К., 2000. – С. 36. 30. Льготные пенсии за рубежом // Социальная защита. – 2006. – № 6. – С. 62-64. 31. Малютина Н.Н. Развитие системы пенсионного обеспечения в зарубежных странах // Труд за рубежом. – 2005. – № 3. – С. 100-101. 32. Мироненкова М.Н. Опыт функционирования систем социального обслуживания в странах Северной Европы // Труд за рубежом. – 2006. – №1. – С. 84. 33. Можаев В. Человек на Западе: пособия женщинам и детям // Социальная защита. – 2006. – № 1. – С. 78-79. 34. Молодежная политика: международный опыт / Отв.ред. Мошняга В.П. – М.: Институт молодежи, 2005. – 278 с. 35. Надель С.Н. Социальный облик современного западного общества. – М.: Наука, 2003. – 290 с. 36. Нестеренко А., Дегтярь Л., Погребинская В., Бунчук М. Возможности и методы социального регулирования (зарубежный опыт) // Экономист. – 2006. – № 7. – С. 57-58. 37. Парслоу Ф. Ценности социальной работы // Что такое социальная работа. – К.: Основа, 2006. – С. 12. 38. Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея и Т. Филпота. – К.: Основа, 2006. – С. 12. 39. Ронк В. Реформирование пенсионных систем: зарубежный опыт // Человек и труд. – 2005. – № 2. – С. 11-13. 40. Словарь-справочник по социальной работе / Под. ред. Холостовой Е.И. – М.: Юрист, 1997. – 424 с. 41. Соловьева Л.И. Социальная защита малообеспеченных слоев населения (по опыту стран Евросоюза) // Мировая экономика и международные отношения. – 2005. – № 9. – С. 120-122. 42. Социальное обеспечение в Германии // Социальная защита. – 2007. – № 5. – С. 62-64. 43. Социальное обеспечение в странах Северной Европы. – М.: Изд. МГСУ, 2004. – 199 с. 44. Социальное обеспечение в странах Северной Европы. Специальный выпуск. / Под общ. ред. В.И. Жукова. – М.: Московский государственный социальный институт, 2004. – 166 с. 45. Торопов В. Социальное государство: сущность и генезис // Человек и труд. – 2006. - № 5. – С. 10-13. 46. Травин Д. Пенсионные реформы конца ХХ в. Мировая практика // Экономика и жизнь. – 2004. – № 41. – С. 24-25. 47. Фалин В.Ю. Современное состояние системы социального страхования в Германии // Труд за рубежом. – 2004. – № 3. – С. 69-70. 48. Хмель И.С., Горбик В.А., Социальная структура и социальная политика США, Великобритании, ФРГ, Франции, Канады. – К.: Наукова думка, 1999. – 403 с. 49. Хорсткотте Х. Система страхования в Германии // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – № 5. – С. 35-36. 50. Шанин Т. Социальная работа как культурный феномен современности // Вопросы философии. – 2006. – № 11. – С. 55-57. 51. Шардлоу С. Определение социальной работы // Что такое социальная работа. – К.: Основа, 1996. – С.7-9. 52. Эйсеби Ш. Социальное обеспечение в ХХI в. // Труд за рубежом. – 2007. – №1. – С. 107-108.