Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Право»Адміністративне право»

Перебування біженців на території України: Організаційно-правовий аспект

Карточка работы:8659-2014к
Цена:
Тема: Перебування біженців на території України: Організаційно-правовий аспект
Предмет:Адміністративне право
Дата выполнения:2014
Специальность (факультет):Правознавство
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Національна Академія Державної Служби Безпеки України (НАДСБУ)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦІВ В УКРАЇНІ 5 1.1. Поняття та загальна характеристика статусу біженця 5 1.2. Особливості нормативно-правового регулювання статусу біженців в Україні 14 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБУВАННЯ БІЖЕНЦІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 19 2.1. Загальна характеристика процедур надання статусу біженця в Україні 19 2.2. Права та обов’язки біженців в Україні 24 2.3. Особливості, порядок та наслідки втрати статусу біженця 29 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33
Курс:2
Реферат:
Язык:укр
Вступление: Проблема правового статусу біженців має тривалу історію. Міжнародною спільнотою неодноразово робилися спроби вирішити цю проблему шляхом розробки й прийняття міжнародних універсальних угод та удосконалення національного законодавства. Питання про біженців у глобальному масштабі залишається пріоритетним напрямком у діяльності Організації Об’єднаних Націй. Під її егідою у 1951 р. державами була прийнята Конвенція про статус біженців, яка є основним міжнародно-правовим документом, що регулює правовий статус вказаної категорії осіб та захищає їх основні права й свободи. У 1967 р. був розроблений Протокол, що стосується статусу біженців. Його поява надала Конвенції нової сили, розширивши сферу її дії. Усе частіше зміни у національному законодавстві різних країн встановлюють більш суворі вимоги щодо надання статусу біженця, ніж закріплено в Конвенції, права біженців часто порушуються або невиправдано обмежуються державами. Гострота й невирішеність цих питань, збільшення чисельності біженців, поява нових категорій вимушених мігрантів, ставлять головне питання, яке необхідно вирішувати, – реальне забезпечення становища біженців, як це передбачено міжнародним правом. Вирішенню зазначених проблем може сприяти насамперед їх цілісне вивчення, глибоке теоретичне осмислення, а також комплексний і системний аналіз адміністративно-правового статусу біженця. Діяльність світового співтовариства останнім десятиліттям характеризується змінами та підвищеною увагою до захисту прав та свобод людини, їх реалізації в системі національного державного управління. Сьогодні попри розвиток світу в системі економічної співпраці держав виникає проблема напруженості у відносинах та збільшення кількості міжнародних конфліктів та конфліктів неміжнародного характеру. Усі ці негаразди як раніше, про що свідчить історія, так і сьогодні, змушують частину населення шукати притулку в інших країнах, захищаючи власне життя та здоров’я. Науковці та практики, що вивчають таке явище, звертаються до визначення правового статусу цих осіб. Нині проблемою біженців в Україні займаються дослідники М. В. Буроменський, В. Г. Буткевич, М. М. Гнатовський, В .Н. Денисов, В. І. Євінтов, Л. Г. Заблоцька, В. М. Лисик, А. С. Мацко, О. Р. Поєдинок, В. М. Репецький та інші. Більшість з них поставили питання щодо визначення правового статусу осіб, які змушені покинути країну, та їх забезпечення у країні перебування. Особливу увагу приділено такій категорії людей як біженець. Здебільшого відомо, що ці особи змушені бути жертвами внаслідок неправомірної поведінки урядів тих країн, де ці особи перебувають. Наведене свідчить про актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є визначення особливостей адміністративно-правового статусу біженців в Україні та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. Відповідно до зазначеної мети було поставлено наступні завдання роботи: 1) охарактеризувати зміст категорії «біженець»; 2) окреслити загальні риси правового регулювання статусу біженців в Україні; 3) визначити порядок надання статусу біженця в Україні; 4) дослідити структуру правового статусу біженця в Україні; 5) визначити підстави втрати статусу біженця. Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються в сфері надання статусу біженців в Україні. Предметом – поняття біженця, структура статусу біженця, процедури, що визначають набуття, існування та припинення статусу біженця.
Объём работы:
30
Выводы: Законодавство України гарантує надання біженцям і особам, які шукають політичного притулку, статусу, передбаченого Конвенцією Організації Об’єднаних націй від 1951 р. та Протоколом ООН від 1967 р. Біженцем визнається особа, яка знаходиться поза межами рідної країни внаслідок добре обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідування через свою расу, релігію, національність, приналежність до певної соціальної групи або політичні погляди і не може або не бажає скористатися захистом своєї країни. Відповідно до Закону України «Про біженців» біженець має право на безпечний притулок. Особа, якій на законних підставах надано статус біженця в Україні, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення у порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання. Однак біженці повинні отримати щонайменше такі ж права та базову допомогу, як і інші іноземці, які легально проживають в Україні, включаючи свободу думок, пересування та свободу від катувань і принизливого поводження. Біженці повинні мати доступ до отримання медичної допомоги, навчання та право на працю. Особливо увесь комплекс прав повинен забезпечуватись жінкам і дітям, які становлять найбільш уразливі соціальні групи. Більш того, на основі тісного міжнародного співробітництва було б доцільно прийняти нові міжнародно-правові договори, які б юридично захищали права жінок-біженців та дітей-біженців. Вдосконаленню міграційного законодавства України має передувати, належне забезпечення механізму реалізації правового статусу біженців (заборона примусової депортації та збільшення кількості пунктів тимчасового утримання біженців, їх працевлаштування, навчання мові та ін.). Одночасно з цим, приєднання нашої країни до Конвенції про статус біженців дає змогу отримати суттєву допомогу від міжнародних організацій, які опікуються питаннями біженців: Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців та Міжнародної Організації Міграції. З іншого боку, забезпечення прав та свобод біженців не повинно суперечити інтересам громадян України та держави в цілому. Необхідно об’єднати зусилля науковців і практичних працівників для розробки таких напрямків державної політики, які б забезпечили ефективне регулювання міграційних процесів відповідно до економічних можливостей країни. Для цього необхідно, перш за все звернутися до досвіду європейських країн, які для вирішення питань, пов’язаних із допуском громадян інших держав на тимчасове або постійне проживання, застосовують такий обмежувальний засіб, як щорічні квоти на прийом біженців та інші механізми регулювання міграційних процесів. Недостатній контроль з боку держави над процесом урегулювання проблеми біженців створює певні ускладнення правового, економічного та соціального характеру. Ці ускладнення виникають як причини об’єктивного і суб’єктивного характеру. До об’єктивних причин, передусім, належать: нестача фінансових коштів, житла та ін., до суб’єктивних – недостатня координація і розвиненість органів державної влади, від яких залежить вирішення питань біженців, а також недосконалість українського законодавства з цього питання. У зв’язку з цим пропонується розробити й прийняти відповідні положення, інструкції, які регламентували б роботу міністерств і відомств, що опікуються цими питаннями. До того ж, потребують доопрацювання окремі положення Закону України «Про біженців», а саме: положення про паспортний документ, про перелік прав осіб, які звернулися за наданням статусу біженця, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця, а також тих осіб, які оскаржують рішення державних органів про відмову в наданні зазначеного статусу.
Вариант:нет
Литература: 1. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України вiд 04.02.1994 року № 3929-XII // Відомості Верховної Ради України вiд 07.06.1994 – 1994. – № 23. – Ст. 161. – зі змінами та доповненнями. 3. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту : Закон України від 08.07.2011, № 3671-VI // Відомості Верховної Ради України від 20.04.2012. – 2012. – № 16. – Ст. 146. 4. Про біженців : Закон України вiд 21.06.2001 року № 2557-III // Відомості Верховної Ради України вiд 23.11.2001. – 2001ю – № 47. – Ст. 250. 5. Волкова С. Г. Правове регулювання статусу біженців в Україні / С. Г. Волкова // Право і суспільство. – 2008. – № 6. – С. 38–43. 6. Діденко Н. А. Розвиток міжнародно-правового поняття «біженці» на сучасному етапі / Н. А. Діденко // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 4. – С. 379–382. 7. Дорошенко О. В. Права біженців : методичні рекомендації / О. В. Дорошенко, С. В. Пархомець. – Олевськ : Олевське районне управління юстиції, 2013. – 8 с. 8. Качур Е. А. Законодательство Украины о беженцах: современное состояние и проблемы / Е. А. Качур ; відп. ред. В. Я. Тацій // Пробл. законності : респ. міжвідом. наук. зб. – Харків : Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип. 59. – С. 195–199. 9. Ковалишин І. Правовий статус біженців в Україні як вид правового статусу іноземців / І. Ковалишин // Право України. – 2001. – № 2. – С. 38–42. 10. Козинець І. Г. Про співвідношення понять «біженці» та «особи, переміщені всередині країни» / І. Г. Козинець // Юридичні і політичні науки. Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2009. – випуск 45. – С. 213–219. 11. Кузьменко О. В. Адміністративно-правовий статус біженців в Україні / О. В. Кузьменко. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2001. – 108 с. 12. Тимчик Г. С. Правові проблеми визначення підстав відмови у наданні Статусу біженця в Україні / Г. С. Тимчик ; відп. ред. В. Ф. Опришко ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана»// Правове регулювання економіки : зб. наук. праць. – 2009. – № 9. – С. 128–136. 13. Тимчик Г. С. Окремі проблеми інтеграції осіб, визнаних біженцями в Україні : Текст / Г. С. Тимчик // «Приоритетные направления развития правовой системы Украины» (г. Донецк, 25-26 октября 2013 г.). – Херсон : Издательский дом «Гельветика», 2013. – С. 117–121. 14. Тодыка Ю. Н. Конституционно-правовой статус иностранцев и беженцев в Украине / Ю. Н. Тодыка ; Нац. юрид. акад. им. Ярослава Мудрого – Х. : Факт, 1998 – 102 с. 15. Фрицький О. Ф. Конституційне право України / О. Ф. Фрицький. – К. : Юрінком Інтер. – 2002. – 510 c. 16. Шепель В. Реєстрація шукачів притулку та біженців в Україні / В. Шепель // Український часопис права і політики. – 1998. – № 2. – С. 48–51. 17. Чушенко В. І. Конституційне право України : підручник / В. І. Чушенко, І. Я. Заяць. – К. : Ін Юре, 2007 – 488 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (193)