Менеджмент інвестиції

Содержание:Вступ. 3 1. Правила прийняття рішень при формуванні бюджету капіталовкладень підприємства. 4 2. Модифікація внутрішньої доходності. 6 3. Формування бюджету інвестицій. 8 Висновок. 12 Список використаних літературних джерел. 13

Вступление:Світовий досвід довів життєвість і ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, у раціональному використанні трудових ресурсів, матеріальних і фінансових ресурсів, у створенні гнучких виробництв, сприйнятливих до запитів споживачів і досягненням науково-технічного прогресу. Така система організації стимулює до рішучих дій в оволодінні новими методами господарювання, перебудові діяльності. Організація стає головним суб'єктом господарювання. Вона є незалежним товаровиробником, економічне виробництво для якого практично не обмежене, але цілком залежить від уміння працювати беззбитково, адаптуючись до умов економічного середовища, що змінюється. Для вивчення й аналізу даних економічних передумов як всередині підприємства, так і навколишнього середовища фірми використовують менеджмент. Менеджмент інвестицій розглядає питання прийняття рішень інвестиційного характеру, включаючи складові бюджету капітальних вкладень. Важливість правильної інвестиційної політики визначається рядом факторів. Оскільки ефект прийняття інвестиційних рішень може позначатися протягом декількох років, це приводить до певних обмежень. Наприклад, придбання устаткування з терміном служби 10 років зв'язано з іммобілізацією засобів підприємства протягом тривалого часу. Крім того, оскільки придбання устаткування зв'язане з майбутньою реалізацією продукції, рішення купити той або інший вид устаткування має на увазі і проведення прогнозних розрахунків на найближчі 10 років. Великі інвестиції вимагають значних, але завжди виправданих витрат. Якщо ж інвестиції робляться в недостатньому обсязі, виникають дві проблеми. Перша — устаткування фірми може бути недостатньо сучасним, що не забезпечить їй виробництво в умовах конкуренції. Друга — якщо воно має нерозмірну потужність, фірма може втратити частина свого ринку, уступивши його конкурентам; що стосується відновлення свого положення на ринку, це звичайно вимагає великих рекламних витрат, зниження цін, поліпшення споживчих якостей, тобто додаткових і досить значних витрат. Отже тема розглянута в даній роботі є однією з актуальніших для багатьох вітчизняних підприємств.

Выводы:У звичайних умовах формування бюджету капіталовкладень по суті є застосуванням наступного класичного економічного принципу: фірма повинна розширюватися доти, поки її граничний доход не стане рівним її граничним витратам. У додатку до процесу формування бюджету капіталовкладень граничний доход розуміється як прибутковість по проектах з урахуванням ризику, а граничні витрати - як гранична ціна капіталу фірми. Деякі фірми обмежують свій бюджет капіталовкладень, і тому не всі проекти, що задовольняють критеріям NPV і IRR, можуть бути беззастережно прийняті. Процедура добору проектів у цьому випадку нести назва оптимізації бюджету капіталовкладень (capital retioning). Ефективні капіталовкладення визначають як своєчасність, так і якість устаткування, що вводиться. Фірма, що прогнозує свої нестатки на основні засоби заздалегідь, може здобувати і встановлювати устаткування раніш, ніж виробництво досягне граничної потужності. Проте більшість фірм установлює нові потужності тільки в тому випадку, якщо діючі основні засоби використовуються на межі можливостей, або потрібна їхня заміна в силу зношеності, або планується впровадження нових технологічних ліній. Якщо попит на продукцію збільшується, усі фірми, що діють у даному сегменті ринку, приблизно в той самий час наміряться наростити свої виробничі потужності. У результаті виникають затримки з виконанням замовлень на постачання устаткування, можуть знизитися якісні характеристики цього устаткування і зрости витрати по його придбанню. Фірма, що заздалегідь прогнозує свої виробничі потреби, може уникнути цих проблем. Однак, що якщо фірма прогнозує збільшення попиту і розширюється відповідно до очікуваного попиту, але прогноз виявляється помилковим, вона буде обтяжена надлишком потужностей і занадто високими витратами. Це може привести до збитків або навіть банкрутству.

Литература:1. Большаков, А.С. Сучасний менеджмент Санк-Пітербург:Пітер, 2002. – 411 с. 2. Веснін В.Р. Менеджмент. Москва: Проспект ТК Вербі, 2004 – 502 с. 3. Єгорова, Т.І. Основи менеджменту. Москва: Іжевськ: РХД, 2002 – 133 с. 4. Курганов, В. Сучасний менеджмент: теорія і практика. Москва: Книжковий світ, 2004 – 182 с. 5. Подсолонко, О.А. Менеджмент: теорія і практика. К.: Вища школа, 2000 – 264 с.