Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення

Содержание:Вступ 3 1. Поняття підвідомчості справ про адміністративні правопорушення 4 2. Основні засади регламентації підвідомчості справ про адміністративні правопорушення 8 Висновки 15 Список використаних джерел 16  

Вступление:Розмежування підвідомчості справ між різними гілками судової влади, а також між судовою та виконавчою владою − одне з ключових процесуальних питань. Від того, наскільки чітко дане питання регламентовано в законодавстві, багато в чому залежить злагодженість діяльності судової та виконавчої систем в цілому і, як наслідок, доступність і своєчасність правосуддя. При цьому необхідно відзначити, що в КУпАП органи та посадові особи за характером своїх повноважень, що стосуються адміністративних правопорушень, поділяються на дві групи. Органи і посадові особи, що входять в першу групу, повноважні розглядати справи про адміністративні правопорушення. Органи і посадові особи, віднесені до другої групи, мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, тобто вони фактично повноважні порушувати провадження у справах про адміністративні правопорушення. Таким чином, законодавство передбачає доволі складну схему розмежування підвідомчості справ про адміністративні правопорушення. Наведене свідчить про актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є визначення особливостей підвідомчості справ про адміністративні правопорушення та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. Відповідно до зазначеної мети було поставлено наступні завдання роботи: 1. Визначити зміст та сутність поняття «підвідомчість» в контексті справ про адміністративні правопорушення; 2. Охарактеризувати особливості системи органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення в Україні.

Выводы:Підвідомчість є невід’ємною частиною компетенції. Відати справами − значить вирішувати питання щодо певних індивідуальних і колективних суб’єктів права. Для лідируючих суб’єктів підвідомчість − це компонент їх компетенції, який пов’язує їх повноваження з певними об’єктами владного впливу, визначає їх предметні, територіальні межі. А для іншої сторони владних правовідносин підвідомчість означає її правову залежність від того, хто відає справами. У провадженні по справах про адміністративні порушення бере участь величезна кількість різних органів, їх представників, які наділені владними повноваженнями і вправі вчиняти дії, що визначають рух справ. Таке становище пояснюється, по-перше, різноманітністю і специфікою численних галузей адміністративної діяльності та існуючих у них відносин. І щоб кваліфіковано займатися справами про адміністративні порушення, потрібно володіти спеціальними знаннями, бути компетентним у даній області. А по-друге, множинність суб’єктів владних повноважень створює умови для оперативного та ощадливого провадження, оскільки найчастіше його ведуть органи, посадові особи, які систематично здійснюють нагляд за додержанням відповідних правил. Для наукової організації досліджуваної юрисдикційної діяльності має велике значення чітке визначення того, який суб’єкт влади якими справами відає, хто які справи оформляє, розглядає, виконує. Правильне вирішення питань підвідомчості − необхідна умова кваліфікованого, оперативного вирішення справ про адміністративні деліктах.

Литература:1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984. − Додаток до № 51. − Ст. 1122. 2. Адміністративна діяльність : навч. посіб. / М. В. Ковалів, З. Р. Кісіль, Д. П. Калаянов та ін. – К. : Правова єдність, 2009. – 432 с. 3. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. С. Анохіна. – Х., 2001. – 19 с. 4. Бахрах Д. Н. Подведомственность юридических дел и ее уровни / Д. Н. Бахрах // Журнал российского права. – 2005. – № 4. – С. 46–60. 5. Викут М. А. Гражданский процесс России / М. А. Викут, И. М. Зайцев. – М. : Юристъ, 1999. – 384 с. 6. Личенко І. О. Адміністративно-деліктні аспекти захисту права власності: монографія / І. О. Личенко. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. – 216 с. 7. Музюкин В. Я. Подведомственность гражданско-правовых споров с участием граждан: автореф. дисс. на соис. учен. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / В. Я. Музюкин. – Томск, 1985. – 19 с. 8. Осипов Ю. К. Институт подведомственности в механизме правового регулирования / Ю. К. Осипов. – Свердловск, 1973. – 124 с. 9. Остапенко О. І Адміністративно-правовий захист встановленого порядку в Україні : навч. посіб. / О. І. Остапенко, Л. О. Остапенко. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. – 345 с. 10. Филановский В. А. Понятие подведомственности в российском процессуальном законодательстве / В. А. Филановский // Правоведение. – 2001. – № 6. – С. 155–165.