Динаміка функціонування агліцизмів у сучасному медіапросторі української мови

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ У СУЧАСНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 8 1.1. Причини виникнення англіцизмів в сучасній українській мові 8 1.3. Класифікація англійських запозичень та сфери їх функціонування у сучасній українській мові 14 1.4. Засвоєння англійських запозичень у сучасній українській мові 19 1.5. Наслідки англомовних запозичень та їхні впливи на українську мову 26 Висновки до першого розділу 30 РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА АНГЛОМОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ 33 В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАПРОСТОРІ 33 2.1. Загальний огляд сучасного українського медіапростору 33 2.2. Історія проникнення англіцизмів до української мови до ХХ ст. 45 2.3. Аналіз лінгвістичної динаміки медіапростору у ХХ ст. 47 2.4. Функціонування англіцизмів у медіапросторі ХХІ ст. 57 Висновок до другого розділу 71 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 74 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 77 ДОДАТКИ 85

Вступление:Кінець ХХ – початок ХХІ ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних та культурних зв’язків України з іноземними (у першу чергу – з англомовними) країнами. Це спричинило посилення надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів, себто слів і словосполук, позичених з англійської мови або утворених за її взірцями для найменування нових явищ, наявних в англомовній світовій практиці. Питання лексичних запозичень є одним із ключових у теорії лексикології. Його розглядають у своїх працях багато сучасних лінгвістів, представників різних лінгвістичних шкіл: Л. Деруа теоретично досліджує поняття запозичення загалом, розглядаючи поділ іноземних лексичних одиниць на граматичні категорії, а також мотиви, фонетичний аспект, умови функціонування таких нововведень Deroy; П. Гіро вивчає історію проникнення запозичень у французьку мову, розглядає набуті з кожної окремої мови неологізми у діахронічному аспекті Guiraud; М. Джонсон аналізує англіцизми у молодіжній пресі Johnson; М.Т. Занола займається англійськими запозиченнями, а також вивченням мовної політики по відношенню до цього явища Zanola; М. Перньє з’ясовує соціальні та культурні фактори, що сприяють проникненню іноземних лексичних одиниць до мови Pergnier; Р. Етьямбль досліджує питання чистоти мови та намагається створити списки небажаних у мові англіцизмів Etiemble. Вивченню проблем іншомовних запозичень присвятили чимало праць вітчизняні дослідники: етапи і ступені адаптації іншомовних лексичних запозичень, а саме англіцизмів в українській мові у пресі кінця ХХ – початку ХХІ ст. досліджено Л. М. Архипенко Архипенко; комплексне дослідження структурно-семантичних особливостей новітніх лексичних запозичень з англійської мови було проведено Н. О. Поповою Попова; запозичену лексику в мові сучасної української та російськомовної реклами вивчали С. А. Федорець Федорець та І. М. Мозова Мозова а також Б. М. Ажнюк Ажнюк, Е. Ф. Володарська Володарская, К. В. Демченко К. В. Демченко, Г. І. Приходько Приходько, Девід Крістал Crystal D., Т. М. Рудакова Рудаковата інші). Складні процеси в сучасній українській мові, пов’язані з інтенсивним припливом запозичень (переважно з англійської мови), закономірно отримують неоднозначні оцінки лінгвістів: з одного боку, дослідники (Д. Х. Баранник Баранник, О. А. Стишов Стишов та ін.) відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній сферах; з іншого ж боку, А. П. Загнітко та інші кваліфікують іншомовні лексеми як потік слів, що порушує стабільність та самобутність сучасної української мови Загнітко. Водночас у лексичному складі української мови, починаючи з XIX ст., відбуваються істотні зміни, пов’язані з активним використанням англіцизмів у різних сферах людської діяльності. Найяскравіше це виявляється в сучасних ЗМІ, адже саме мова газет та інтернет-видань мобільно реагує на будь-які видозміни, що відбуваються в певному мовному середовищі. Слід відмітити специфіку сучасних міжнародних відносин, які характеризуються процесами інтеграції, що у свою чергу зумовлюють розповсюдження запозичених слів, велику кількість яких складають англіцизми. Однак, при всьому розмаїтті праць та наукових підходів до питання запозичень, поза увагою дослідників залишився такий важливий аспект даного питання як дослідження особливостей функціонування та рівня використання англіцизмів у сучасному медіа просторі. Ступінь використання англомовної лексики в сучасній українській публіцистиці, зокрема в мові інтернет-видань, є темою відкритою і дискусійною. Ця проблема залишається до кінця не розв’язаною, бо щороку відбуваються нові видозміни як в системі мови, так і в суспільно-політичному житті, що в сукупності становить основу публіцистики. Тому в даній роботі здійснено спробу виявити та дослідити особливості запозичень з англійської мови саме з точки зору їхнього функціонування в інтернет-виданнях, що дає змогу краще зрозуміти сутність цього мовного явища та його місце в українській мові. Актуальність дослідження зумовлена потребою виявити особливості та ступінь освоєння англомовних запозичень, використаних у сучасному медіапросторі української мови, зокрема, українських інтернет-виданнях, що дасть змогу, по-перше, охарактеризувати реальні можливості унормування англомовних запозичень в системі української лексики, по-друге, віднайти сфери впливу явища запозичення на свідомість мовців. Англомовний світ випереджає інші соціуми в економічному, політичному і науковому розвитку, тому англійська мова превалює, якщо зважати на рівень її використання іншими мовними спільнотами. В останні роки вона стала, дійсно, світовою мовою, що зумовлює збагачення лексичного складу мов шляхом запозичення з англійської. Однак, беручи до уваги усі можливі наслідки інтенсифікації процесів запозичення англомовної лексики, виникає думка, що цей процес зумовлює порушення нормального лінгвістичного різноманіття та знецінення рідної мови. Відповідно до цього, постає питання: яким чином використання англіцизмів у сучасному українському медіа просторі впливає на загальну мовну ситуацію та чи не перешкоджає воно збереженню індивідуальності національної мови? Крім того, набуває актуальності ще одне, не менш важливе питання: як до цього процесу ставляться носії мови та наскільки адекватно вони розуміють іноземну лексику? Отже, метою роботи є аналіз динаміки функціонування англіцизмів та дослідження особливостей їх функціонування та рівня використання у сучасному медіа просторі української мови (на основі українських інтернет-видань). Основними завданнями є спостереження за функціонуванням англіцизмів у мові української інтернет-комунікації, аналіз механізмів їхньої адаптації до нового мовного середовища та встановлення зв’язку між питомою лексикою та іншомовними запозиченнями. Згідно зі встановленою метою, визначаємо такі завдання: – визначити причини запозичень української мовою англійських слів; – дослідити особливості засвоєння англомовних запозичень в сучасному медіапросторі української мови; – розглянути класифікації запозичень та сфери функціонування англіцизмів у мові українських Інтернет-сайтів, газет, журналів, телевізійних програм, реклами; – проаналізувати варіативність англомовних запозичень у текстах українських Інтернет-сайтів, газет, журналів, телевізійних програм, реклами. Об’єктомдослідження – англомовні запозичення в лексичному складі української мови. Предмет дослідження – динаміка запозичення англіцизмів в українському медіапросторі. У роботі використано такі методи дослідження: аналітико-описовий, зіставний, а також методи компонентного аналізу. У межах аналітико-описового методу застосовано прийоми класифікаційного аналізу в процесі визначення лексико-семантичних груп англомовних запозичень. За допомогою зіставного методу було досліджено лексичні особливості зіставлюваних мов (української та англійської) у їхніх подібностях і відмінностях. Метод компонентного аналізу, що є основним способом формалізації та визначення точності смислових відношень між лексемами, запроваджено для виявлення змін, які відбуваються в структурі лексичного значення слова в момент його запозичення іншою мовою; у дослідженні відмінностей значень слів у текстах ЗМІ й словниках іншомовних слів. Матеріалом дослідження слугували матеріали інформаційних Інтернет-видань, газет, журналів, телевізійних програм, рекламних повідомлень, що користуються значною популярністю серед жителів нашої країни. Це зумовлено основною тематикою цього видання, що охоплює важливі питання економіки, політики та соціальних проблем. ЗМІ є важливою частиною інформування українців про сучасний стан справ, тому варто проаналізувати його термінологію, характер використання англомовних запозичень у різних функціональних та тематичних аспектах. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше: 1) деталізовано спробу дослідження шляхів і способів збагачення мови українського медіапростору англіцизмами; 2) проведено загальний огляд історії проникнення англіцизмів до мови українського медіапростору у ХХ–ХХІ ст.; 3) здійснено аналіз лінгвістичної динаміки медіапростору у ХХ–ХХІ ст. та охарактеризовано особливості семантичної деривації англіцизмів внаслідок їхньої стилістичної транспозиції в загальновживаній українській мові. Теоретичне значення результатів дослідження визначається його внеском до лексикології сучасної мови українського медіапростору, що вивчає лексичний склад мови, способи номінації й мотивацію номінації. Отримано важливі дані про специфічні закономірності взаємопроникнення термінологічної, жаргонної та загальновживаної підсистем української мови, що унаочнюють напрямки розвитку словникового складу української мови. Структура та обсяг дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Ключові слова: англіцизм, запозичення, масова комунікація, медіапростір, дискурс.

Выводы:Взаємодія між різними мовами на лексичному рівні становить важливу сторінку в історії розвитку та формування лексичного складу української мови. Проблема лексичних запозичень як наслідок такої взаємодії являє собою одну з важливих сторін у розвитку вищезазначених мов на різних історичних етапах їх існування. Теперішній стан розробки проблеми функціонування англіцизмів як нового виду інтернаціональної лексики не відповідає завданням сучасного мовознавства, яке не може ігнорувати вже існуючі фонди міжнародних елементів та міжмовні тенденції розвитку мов. З огляду на вищевикладений матеріал, варто зробити наступні висновки: 1) процес запозичення іншомовної лексики властивий будь-якій мові в усі періоди її розвитку, тому що мови не існують у повній ізоляції. Вивчення мовного запозичення має досить давню традицію як у зарубіжному, так і у вітчизняному мовознавстві, тому що неможливо знайти яку-небудь мову, яка б не поповнювала свого лексичного складу іншомовними словами; 2) у сучасній лінгвістиці активно розробляються такі проблеми: динамікапроцесу запозичення, функціонування слів, аналіз семантичних змін у них; етапи асиміляції іншомовного слова й диференціальні ознаки асиміляції, властиві кожному етапу асиміляції,для всіх мовних рівнів; структурно-семантична еквівалентність запозиченого слова і його іншомовного прототипу, відношення рядових носіїв мови до іншомовної лексики, прогнозування можливості закріплення запозиченого слова у мові-реципієнті; 3) дослідження мови українського медіапростору показало, що відбуваються закономірні лексико-семантичні процеси у зв’язку з появою нових англомовних запозичень. У їх семантиці, порівняно зі значенням їх етимонів, здійснюються семантичні зрушення, що складають цілісну картину закономірностей та особливостей процесу формування семантики слів англомовного походження в сучасній українській мові; 4) найбільш доречною для нашого дослідження вважаємо лексико-семантичну класифікацію запозичень, оскільки вона надає найбільше можливостей простежити за засвоєнням та функціонуванням аналізованої лексики; 5) існування англіцизмів, діалектизмів, сленгізмів у мові медіапростору доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. 6) на основі проведеного аналізу англіцизмів (464 лексичні одиниці) у різні часові періоди було отримано таку динаміку запозичень: – до ХХ ст. в українську мову було запозичено близько 4% англіцизмів (17 слів); – у ХХ ст. близько 47% (221 слова); – на початку ХХІ ст. – 49% (226 слів). Таким чином, найбільш потужно, у глобальному масштабі, запозичення англіцизмів у мову українського медіапростору відбувається у ХХІ ст. Це відбувається завдяки розвитку інформаційних технологій та сучасної системи комунікацій. На даний час англійська мова є основним кандидатом на роль lingua franca, мови міжнародного спілкування, яка функціонує практично у всіх сферах життя суспільства. Окрім того, використання в мовленні медіапростору запозичень, з одного боку, спричинене намаганням посилити експресію вислову, а з іншого – суголосне прагненню оновити лексику, орієнтуючись на західні лексичні системи. Результатом цих процесів є значна кількість запозичень у таких сферах діяльності: суспільно-політичній сфері (аплікант, люстрація, анексія, омбудсмен, ньюсмейкер, спічрайтер); у засобах зв’язку, IT-технологіях (роумінг, баннер, лептоп,і-мейл, онлайн); в науці, культурі, освіті (едиція, перфоманс, гендер); зокрема, у молодіжній субкультурі (рейв-культура, чил-аут), у масовій культурі (трилер, блокбастер, хепі-енд); у ЗМІ (копірайтер, програма у стилі «лайф», інтерв’юер); у рекламі (слоган, біг-борд, басорама, пабліситі, шоуїнг); у дизайні (стайлінг) та ін. Було з’ясовано, що роль медіапростору є досить своєрідною. Адже, з одного боку, ЗМІ є виразником позиції держави, своєрідним засобом висвітлення проблем сучасного суспільства. З іншого – виступають фактором творення, агітації, засобом розповсюдження тієї чи іншої мовної ідеї. Крім того, медіапростір – це результат мовної політики держави (що ґрунтується на діючому законодавстві) і в той же час – це чинник цієї ж мовної політики (адже, ЗМІ виступають виразником ідей та інтересів народу). З огляду на вищевикладене можна сказати, що вживання запозиченої лексики, зокрема англіцизмів у мовленні українського медіапростору потребує подальшої уваги лінгвістів та передбачає глибокий аналіз зазначених вище мовних процесів. Зокрема, на особливу увагу заслуговують англіцизми у лексичній системі економічної та політичної галузей, оскільки вони вживаються як представниками політичної еліти, так і провідними фахівцями у галузі економіки. А це, в свою чергу, сприяє поширенню англіцизмів у мовленні широких верств населення.

Литература:1. Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації / Б. М. Ажнюк // Мовознавство. – № 3. – 2001. – С. 16–18. 2. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX – початку XXI ст.): дис... канд. філол. наук: 10.02.01 ; Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна / Л. М. Архипенко. – Х., 2005. – 314 с. 3. Баранник Д. Х. Українська мова на межі століть / Д. Х. Баранник// Мовознавство. – № 3. –2001. – С. 42. 4. Битківська Я.В. Тенденції засвоєння та розвиток семантики англізмів у сучасній українській мові: дис. ... канд. філол. наук. / Я. В. Битківська.– Тернопіль: Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 2008. – 368 с. 5. Блумфилд Л. Язык / Л. Блумфилд. – М.: Издательство «Прогресс», 1968. – 608 с. 6. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие /У. Вайнрайх // Новое в лингвистике. –Вып. VI. Языковые контакты. – М. : Прогресс, 1972. – С. 25–60. 7. Володарская Э. Ф. Заимствования как отражение русско-английских контактов / Э. Ф. Володарская // Вопросы языкознания. – 2002. – № 4. – С. 14–16. 8. Гладир А.І. На шляху до європейського наукового простору / А. І. Гладир // Вісник КДУ імені Михайла Остроградського. – 2010. – Випуск 4 (63). Частина 2 – C.21–23. 9. Гонта І.А. Адаптація запозичень з англійської мови в російському та українському комп’ютерному сленгу / І.А. Гонта // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 9 (220). – С. 6–10. 10. Горбунова И. В. Функциональные особенности англицизмов в русском интернет–дискурсе / И.В. Горбунова // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. – 2010. – № 3. – С. 89–95. 11. Голдованський Я. Словник англіцизмів Електронний ресурс / Я. Голдованський // Словник англіцизмів.–Режимдоступу : http://www.slovnyk.lutsk.ua/ (дата звернення: 29.09.12). – Назва з екрана. 12. Губерський Л. В. Інформаційна політика України: європейський контекст / Л. В. Губерський. – К. : Либідь, 2007. – 360 с. 13. Дьолог О.С. Процесс адаптации новейших английских заимствований в современном украинском языкознании / О. С. Дьолог ; Уч. зап. Таврическ. нац. ун-та им. В.И. Вернадского.– Т. 24 (63). – № 4. – Ч. 2. – 2011. – С. 118–121. – (Сер. «Филология. Социальные коммуникации»). 14. Задорожний Б. Принципи визначення правил транскрипції іншомовних слів засобами української графіки / Б. Задорожний // Рідне слово. – Вип. 2. – К., 1973. 15. Зайченко Н. Ф. До проблеми функціонування мовних знаків національної культури в українському художньому тексті / Н. Ф. Зайченко //А. Потебня – исследователь славянских взаимосвязей. – Ч. 2. – Харьков, 1991. – С. 95–97. 16. Зимовець Г. В. Роль іншомовних елементів у жанрі рекламних листівок / Г. В. Зимовець // Мова і культура. (Науковий журнал).– К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008.– Т. І (101). – С. 110-115. 17. Інформаційний простір України. Основні канали масової комунікаціїЕлектронний ресурс // Research & Branding Group : офіц. веб-сайт. – К. , 2012. – Режим доступу : http://www.rb.com.ua/ukr/analitics/socyum/ 7257/ (дата звернення: 29.09.12). – Назва з екрана. 18. Капелюшний А. Росіянізми в телевізійному мовленні і в газетному тексті / А. Капелюшний // Телевізійна й радіожурналістика : зб. наук.-метод. праць. – Л. , 2002. – С. 123–129. 19. Карпіловська Є. А. Вторинна номінація у сучасній українській мові: тенденції розвитку / Є. А. Карпіловська // Лінгвістичні студії. – 2010. – Вип. 20. – С. 28–32. 20. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень): автореф. дис. ... канд. філол. наук. / Л. П. Кислюк. – К. : НАН України, Ін-т української мови, 2000. – 19 с. 21. Клименко Н.Ф. Динамічні процеси в сучасному лексиконі: монографія / Н.Ф. Клименко, Є.А. Карпіловська, Л.П. Кислюк. – К.: ВД Дмитра Бурого, 2008. – 336 с. 22. Козир Є. Проблеми унормування чужомовних запозичень / Є. Козир // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць – Вип. IV. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 245–247. 23. Крехно Т. І. Мотивація запозичень та особливості функціонування полонізмів у новітній українській мові (на матеріалі сучасного україномовного телевізійного простору) / Т. І. Крехно // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 61. – Ж., 2012. – С. 190–193. 24. Крысин Л. П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни / Л. П. Крысин // Русский язык конца ХХ столетия (1985-1995). – М., 1996. – С. 147–154. 25. Кузнєцова Т. Мова білінгвальної сім»ї у функціональному аспекті: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 /Т. Кузнєцова ; Ін-т мовознавства ім. Потебні. – К., 1999. 26. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки / В. Кулик. – К. : Критика, 2010. – 656 с. 27. Любчук Н. В. Англіцизми сучасної німецької мови як проблема перекладу/ Н. В.Любчук // Мова і культура. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. – Вип. 14. – Том 4 (150). – С. 396–401. 28. Любчук Н. В. Запозичення у сучасних німецькій та українській мовах у культура мови / Н. В.Любчук // Мовні і концептуальні картини світу. – Вип.38. – К. : ВПЦ «Київ. університет», 2012. – С.478–483. 29. Мазурик Д. В. Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-і роки ХХ ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук. / Д. В. Мазурик – Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. – 21 с. 30. Мазурик Д. В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови / Д. В. Мазурик // Вісник Львівського університету. – Вип. 29. – Львів, 2000. – С.177–183. – (Серія філологічна). 31. Майструк Т. С. Англійські запозичення у функціонально-стильових різновидах української мови кінця ХХ – початку ХХІ століть : автореф. дис. ... кандидата філол. наук : 10. 02. 01 / Т. С. Майструк. – Кривий Ріг, 2010. – С. 12–13. 32. Масенко Л. Мова і політика / Л. Масенко. – К.: Соняшник, 1999. –100 с. 33. Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації / За ред. Ю. Бестерс-Дільґер. – К. : КМА, 2008. – 363 с. 34. Мозова І. М. Запозичена лексика в сучасній російськомовній рекламі в інформативному та соціокультурному аспектах: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 /І. М. Мозова ; Дніпропетровський національний ун-т. – Д., 2007. – 19 с. 35. Нікітіна Н. Українська мова на телебаченні / Н. Нікітіна // Дивослово. – 2004. – № 12. – С. 2–7. 36. Олійник А. Д. Роль запозичень-англіцизмівурозвиткусучасноїукраїнськоїмікроекономічної термінології: автореф. дис. ... канд. філол. наук / А. Д. Олійник. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2002. – 20 с. 37. Пасько В. Мова і нація / В. Пасько // Дзеркало тижня. – К. , 2004. – № 45 (520). – С. 18. 38. Пілецький В. Мовна специфіка українського терміна / В. Пілецький // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – № 538: Проблеми української термінології. – 2005. – С. 25–32. 39. Попова Н.О. Початок англо-українських відношень (XVI–XVIII ст.ст.) та їх вплив на взаємозбагачення мов / Н. О. Попова // Матеріали Всеукраїнської Міждисциплінарної науково-практичної конференції 25–26 листопада 1999 р. – Харків: ХДАДТУ, 1999. – С. 211–212. 40. ПоповаН.О.Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. ХХ ст. – початок XXI ст.): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 /Н. О. Попова ; Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2005. – 19 с. 41. Радчук В. Д. Глобалізація і переклад Електронний ресурс / В. Д. Радчук.–Режим доступу : http://www.radchuk.novamova.com.ua/ pereklad.htm 42. Рудакова Т. М. Англомовні запозичення на сучасному етапі розвитку лексичного складу мови українських засобів масової інформації / Т. М. Рудакова // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. пр. – Хмельницький, 2007. – Ч. II. – Вип.3. – С. 174–177. 43. Рудакова Т. М. Новоутворення на ґрунті соціально-економічної лексики англомовного походження в сучасних ЗМІ / Т. М. Рудакова // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. пр. – Спецвип. 2. – К. : Міленіум, 2008. – С. 85–93. 44. Рудакова Т. М. Про рівень розуміння читачами ЗМІ новозапозичених англіцизмів / Т. М. Рудакова // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Сер. Лінгвістика : зб. наук. пр. – Вип. V. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2007.– С. 307–311. 45. Рудакова Т. М. Соціально-економічна лексика англомовного походження в засобах масової інформації кінця ХХ – початку ХХІ ст. / Т. М. Рудакова // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : науч.-метод. сб. – Вып. XV. – Ч. 1. – Славянск, 2007. – С. 60–70. 46. Рудакова Т.М. Функціонування соціально-економічної лексики англомовного походження в українських засобах масової інформації кінця ХХ – початку ХХІ ст.: автореф. дис. ... канд. філол. наук. / Т. М. Рудакова. – Луганськ: Луганськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2009. – 18 с. 47. СавельеваЛ. В. Языковая экология: Русское слово в культурно-историческом освещении / Л. В. Савельева. – Петрозаводск, 1997. 48. Седнєва Н. О. Вплив засобів масової інформації на мовну культуру та мовний вибір сучасного громадянина України / Н. О. Седнєва // Наукові праці. Політичні науки. – Т. 44. – С. 80–84. 49. Симоненко Л.О. Українська наукова термінологія: стан таперспективи розвитку / Л.О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. пр. – Вип. ІV. – К., 2001.– С. 3–8. 50. Симонок В.П. Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу : автореф. дис… докт. філол. наук / В. П. Симонюк. – Харків, 2002. – 36 с. 51. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К.: УРЕ, 1985. – 966 с. 52. Словник іншомовних слів / Уклад. С.М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К. : Наук. думка, 2000. – 680 с. 53. Стишов О.А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації): дис. ... д-ра філол. наук. / О. А. Стишов. – К., 2003. – 597 с. 54. Тодор О.Г. Запозичення-англіцизми у мові преси 80-90-х рр. / О. Г. Тодор// Культура слова. – Вип. 52. – К., 1999. – С.12–14. 55. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра. – К., 1997. – 144 с. 56. Федорець С. А. Англійські запозичення в мові сучасної української реклами: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / С. А. Федорець ; Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2005. – 18 с. 57. Філіппова Н.М. Національно–лінгвістичні особливості наукового спілкування / Н.М. Філіппова // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – 2009. – Вип. 70. – С.47–51. 58. Хилько Н. Ф. Экранная культура: медиасистемы и технологи / Н. Ф. Хилько. – Омск : Сиб.филиал Российского ин-та культурологии, 2003. – 104 с. 59. Чучка П.П. До проблеми іншомовних елементів в українській антропонімії / П. П. Чучка // Міжвуз. ономаст. конфер. «Питання ономастики Південної України». – К.,1974. 60. Baccassino L. F. Internet – The Flagship of Global English? Електронний ресурс / L. F.Baccassino. – Режим доступу: http://tesionline.corriere.it/default/tesi.asp?idt=5236 – 2000 61. Deroy L. L’emprunt linguistique / L. Deroy – P.: Les belles lettres, 1956. – 470 p. 62. Ehmann H. Jugendsprache und Dialekt: Regionalismen im Sprachgebrauch von Jugendlichen /H. Ehmann. – Opladen: Westdeutscher Verlag, 1992. – 252 s. 63. Etiemble R. Parlez-vous franglais / R. Etiemble. – P.: Gallimard, 1964. – 379 p. 64. Haugen E. The Confusion of Tongues // The Ecology of Language. – Stanford: Stanford University Press, 1972. – Р. 110–132. 65. Guiraud P. Les mots étrangers / P. Guiraud– P.: PUF, 1971. – 127p. 66. JIM `98 Jugend, Information, (Multi-)Media. Basisuntersuchung zum Medienumgang Zwölfs- bis Neuenzehnjähriger in Deutschland. Baden-Baden. – Mediapädagogischer Vorschungsverbund Südwest, 1998. – S. 173. 67. Johnson M. Les mots anglais dans un magazine de jeunes (Hit-magazine 1972–1979 / M. Johnson. – Frankfurt: Peter Lang, 1985. – 145p. 68. Longman dictionary of contemporary English. – Longman Ltd., 1995. – 1668 p. 69. Pergnier M. Les anglicismes / M. Pergnier. – P.: PUF, 1989. – 224p. 70. Zanola M. T. L’emprunt lexical anglais dans le français contemporain: analyse d’un corpus de press (1982–1989) / M. Zanola – Brescia: La Scuola, 1991. – 198 p.