Постмодернізм у романі Джона Фаулза «Жінка французького лейтенанта»

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ПОСТМОДЕРНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИСКУРС 6 1.1. Жанрово-стильові модифікації в західноєвропейській літературній традиції 6 1.2. Інтертекстуальність як провідна ознака літературного твору постмодернізму 10 РОЗДІЛ ІІ. РОМАН «ЖІНКА ФРАНЦУЗЬКОГО ЛЕЙТЕНАНТА» 15 ЯК ВИЯВ ПОСТМОДЕРНОЇ ДОМІНАНТИ ТВОРЧОСТІ ДЖ. ФАУЛЗА 15 2.1. Риси постмодернізму у романі Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта» 15 2.2. Особливості творчої стилю Дж. Фаулза у контексті постмодерної традиції 24 ВИСНОВКИ 27 SUMMАRY 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31

Вступление:Актуальність теми дослідження. Постмодернізм являє собою явище відносно нове: його вік складає близько чверті століття. Будучи перш за все культурою суспільства постіндустріального, інформаційного, але разом із цим виходить за її межі і в тій чи іншій мір проявляє себе в усіх сферах суспільного життя, включаючи політику та економіку. Найбільш яскраво виразивши себе в мистецтві, він існує і як напрям у філософії. В цілому постмодернізм являє собою особливий духовний стан та умонастрій, як спосіб життя і культура, і навіть як певна епоха, яка ще тільки починається. Постмодернізм як об’єкт дослідження останнім часом займає одне з провідних місць в різних галузях культури. Мабуть, в наш час не існує більш уживаного, і в той же час більш розпливчатого поняття, ніж постмодернізм. І річ не лише в його еклектичному характері, адже постмодернізм тісно пов’язаний із мистецтвом, філософією, наукою, політикою, освітою, а й у його світоглядній системі, яка є вкрай суперечливою. Тож вбачаємо гостру актуальність проблеми дослідження феномену постмодернізму. Основна проблема при вивченні постмодернізму полягає у відсутності більш-менш чіткого уявлення про його суть. Сьогодні тільки ледачий не говорить про постмодернізм, його можна критикувати, можна вихваляти, але аж ніяк не можна бути байдужим. Постмодернізм став модним. З’явившись у мистецтві, він швидко поширився на всі сфери людського життя. А тим часом, проблема постмодернізму сьогодні є одній з самих обговорюваних в наукових кругах вже протягом, принаймні, двох десятиліть, тому украй важливо з’ясувати його сутнісні характеристики, час виникнення і роль у формуванні сучасної культури. Хоча існує ряд праць з питань філософського, літературного, архітектурного постмодернізму, однак, відчувається дефіцит у дослідженнях синтетичного характеру, спрямованих на цілісне вивчення постмодернізму саме як транскультурного феномену. Така постановка питання концентрує увагу теперішньої загальнокультурної ситуації на потребі дослідження наскрізних механізмів та умов виникнення і функціонування постмодернізму. Серед представників постмодерного письма ХХ століття яскраво виділяється постать американського письменника Рея Бредбері, твори якого стали всесвітньо відомими, за деякими знятими кінофільми. Дослідженню творчості письменника присвяченні поодинокі статті у неспеціалізованій періодиці, але питання вивчення особливостей його літературної спадщини потребує своїх уточнень. У колі нашого дослідження – літературна творчість Джона Фаулза, зокрема його роман «Жінка французького лейтенанта» як один з найпоказовіших зразків жанру постмодерного роману, насамперед завдяки специфіці змалювання образів. Отже, актуальність дослідження зумовлюється теоретичною та практичною значущістю роботи, адже з’ясування особливостей постмодернізму у романі Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта», його місця у контексті сучасної прози дасть змогу глибше осягнути особливості не лише творчої манери Дж. Фаулза, а й усієї постмодерної прози ХХ – початку ХХІ століття загалом. Таким чином, метою курсової роботи є дослідження особливостей постмодернізму у романі Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта». Для досягнення мети було поставлено ряд завдань: – з’ясувати значення поняття «постмодернізм», «інтертекстуальність»; – дослідити жанрово-стильові модифікації постмодернізму в західноєвропейській літературній традиції; – розглянути інтертекстуальність як провідну ознаку літературного твору постмодернізму; – подати загальну характеристику творчості Дж. Фаулза; – визначити місце роману «Жінка французького лейтенанта» у творчому доробку Дж. Фаулза; – дослідити риси постмодернізму у романі Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта»; – визначити особливості творчої стилю Дж. Фаулза у контексті постмодерної традиції. Об’єкт дослідження – літературна спадщина Дж. Фаулза. Предмет дослідження – особливості постмодернізму у романі Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта». У роботі було використано такі методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми, узагальнення, систематизація отриманої інформації, текстологічний та описовий методи, що дають широкі можливості для з’ясування особливостей постмодернізму у романі Дж. Фаулза «Жінка французького лейтенанта». Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Выводы:Провівши дослідження, ми можемо зробити наступні висновки. Постмодернізм – це поняття, яке використовується для позначення характерного типу філософствування сьогоденної культури, який дистанціюється не лише від класичної, але і від некласичної традиції, який констатує себе як постсучасну, тобто постнекласичну філософію. У літературу постмодернізм приходить у другій половині ХХ століття. Проза Дж. Фаулза пов’язується з комплексом постмодерністських філософських, психологічних, етичних ідей; вона містить елементи реконструкції багатьох світоглядних схем, що сягають, з одного боку, міфологічного підґрунтя, а з іншого – співвідносяться з традицією новітніх постмодерністських концепцій мистецтва. Його романи відомі на увесь світ. У них Дж. Фаулз окреслює загальнофілософські проблеми людського буття, утверджує ідею екзистенційного вибору та свободи як головного життєвого ідеалу. Твори Дж. Фаулза свідчать про можливість їх інтерпретації у руслі постмодернізму, провідного літературного напряму другої половини ХХ століття. Творчість Дж. Фаулза відбиває моменти еволюції філософсько-естетичних засад постмодернізму, а отже його твори на різних рівнях поетики перегукуються з тенденціями творчої комплексності, нашарування, стильового багатоголосся тощо. Нами було проаналізовано роман «Жінка французького лейтенанта» як взірець англійської постмодерної літератури. Було розглянуто поняття інтертекстуальності як однієї з головних ознак постмодерних літературних текстів. Також нами було досліджено визначений романна предмет виявлення постмодерних ознак. Було зроблено наступні висновки. У романі виявлено компоненти, властиві постмодерністському письму: гра з читачем, наявність літературних ремінісценцій, алюзій, асоціацій, символів, а загалом – «транстекстуальної» літературної традиції, що проступає у кожній точці твору. Тематичним компонентом твору стає наскрізна цитатність, основою авторського міфу про дійсність, прецедентом інтелектуальності письма і разом із тим – його іронічності, пародійності, авторської полемічної рефлексії. Усі перераховані компоненти у їх тісних взаємозв’язках і складають текстову матрицю роману. Спостереження над структурними особливостями роману дозволяють зробити деякі теоретичні висновки щодо специфіки побудови постмодерністського сюжету. Його фундаментальною структурною одиницею є абсолютно нове співвідношення традиційної пари «автор – читач», що мислиться вже не як смислова опозиція, а як одна із сюжетних ліній твору, його реконструктивна складова. Погляд автора і погляд читача ініціюють прочитання у тексті твору його різних («поверхневих» та «прихованих») семантичних рівнів. Художня модель утверджується, таким чином, завдяки спробам творчого збалансування «авторського» та «читацького» рівнів, чому слугує наявність ігрового діалогу, низка ремінісценцій, алюзій, символів тощо. У «Жінці французького лейтенанта» постмодерністська гра набуває широкого психологічного сенсу. Тут спостерігається не лише магічна гра, режисером якої є Сара Вудраф, а й гра з читачем (Дж. Фаулз надає читачеві право вибору «свого» оповідного фіналу). Наявність «історичного» у сюжеті сприймається лише як метафора, свого роду «відволікаючий маневр» автора, як умоглядна культурна ситуація, а не перебіг конкретних подій. Таким чином, можемо говорити, що Дж. Фаулз є письменником, який поєднує новаторство і традицію, розширює формальні межі роману. Зокрема, художньою основою його творів небезпідставно вважається принцип гри. Для письменника гра обставин, характерів, подій є не лише художнім прийомом: функція гри виступає в його творах в її найсуттєвіших аспектах. У своїх романах Дж. Фаулз створює архетипову систему поглядів, коли глибини людської свідомості й психіки розкриваються за допомогою аналізу сфери уявлень, почуттів, емоцій, прийомів відзеркалення, міфопоетичного перевтілення героїв-двійників тощо. Мотив гри чіткіше окреслює проблему сенсу життя, істинності буття та ідентифікації особистості. Вивчення стильових домінант фаулзівського письма дозволяє говорити про його ремінісцентне начало, гру художніх форм, літературні та мистецькі алюзії, складну систему метафор тощо. Увесь цей спектр образно-стильових засобів і формує аспекти власне постмодерністської інтерпретації творчості Дж. Фаулза, її зв’язки з новітніми мистецькими стратегіями. Інтерпретація творів Фаулза в руслі постмодерністської естетики прояснює його пошуки в системі художніх форм, доповнює і конкретизує наші уявлення про постмодернізм як художній феномен. Дослідження поетики творів Дж. Фаулза свідчить про різний рівень їх «входження» в постмодерністську художню систему, а відтак – про складні процеси творчих пошуків митця з філософсько-естетичним контекстом другої половини ХХ століття.

Литература:1. Ачкан Л. С. Проблеми інтертекстуальності в літературознавстві: теоретичний аспект Електронний ресурс / Л. С. Ачкан. – Режим доступу : http://www.sworld.com.ua/konfer29/1070.pdf. 2. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Р. Барт ; пер. с фр. – М.,1989. – 615 с. 3. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет / М. М. Бахтин. – М., 1975. – 366 с. 4. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство, 1979. – 444 с. 5. Ґловінський М. Інтертекстуальність / М. Ґловінський ; упоряд. Б.Бакула ; за заг. ред. В. Моренця ; пер. з польськ. С. Яковенко // Теорія літератури в Польщі. Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 284–309. 6. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм / Д. Затонский. – Фолио АСТ, 2000. – 267 с. 7. Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів / У. Еко ; пер. з англ. М. Гірняк. – Л. : Літопис, 2004. – 384 с. 8. Енциклопедія постмодернізму / за ред. Ч. Е. Вінквіста та В. Тейлора ; пер. з англ. В. Шовкун ; наук. ред. пер. О. Шевченко. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с. 9. Женнет Ж. Фигуры Электронный ресурс / Ж. Женнет. – Режим доступа : http://yanko.lib.ru/books/lit/jennet-figuru.pdf. 10. Козюра О. Ідейні та образно-стильові засоби постмодерністського роману: на прикладі творчості Джона Фаулза / О. Козюра // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. – № 4. – С. 23-26. 11. Козюра О. Стильові засоби роману «Жінка французького лейтенанта» Дж. Фаулза / О. Козюра // Східнослов’янська філологія : збірник наукових праць. – Випуск 9. – Горлівка : ГДПІІМ, 2006. – С. 121–127. 12. Козюра О. Творчість Джона Фаулза і проблеми вивчення стильових засобів постмодерністського роману / О. Козюра // Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки». – Випуск 57. – Черкаси, 2004. – С. 101–108. 13. Кораблёва Н. Интертекстуальность литературного произведения / Н. Кораблёва. – Донецк : Кассиопея, 1999. – 28 с. 14. Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог, роман / Ю. Кристева // Вестник МГУ. – Сер. 9. Филология. – 1995. – № 1. – С. 87–115. 15. Кузьмина Н. Интертекст и его роль в процесах эволюции поэтического язика / Н. Кузьмина. – Екатеринбург; Омск : Изд-во Урал. Ун-та; Изд-во Омск. гос. ун-та, 1999. – 268 с. 16. Левицька О. Інтертекстуальний дискурс роману Джона Фаулза «Жінка французького лейтенанта» / О. Левицька // Питання літературознавства. – 2010. – Випуск 77. – С. 160–167. 17. Литературный энциклопедический словар / под. общ. ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. – М. : Сов. энциклопедия, 1987. – 700 с. 18. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Гром’яка, Ю. Коваліва та ін. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. 19. Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1998. – 540 с. 20. Полховская Е. В. Литератаура пришлого и современность: диалог времен в романе Джона Фаулза «Женщина французского лейтенанта» Електронный ресурс / Е. В. Полховская, Т. Ю. Терновая – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/14130/37Polhovskaja.pdf?sequence=1. 21. Постмодернизм. Энциклопедия. – Мн. : Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. – 1040 с. 22. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / Н. Пьеге-Гро ; пер. с фр. ; общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. – М. : ЛКИ, 2008. – 240 с. 23. Рошко М. Постмодернізм в зарубіжній літературі : навчальний посібник / М. Рошко. – Ужгород, 2003. – 100 с. 24. Тороп П. Проблема интертекста. Текст / П. Тороп // Текст в тексте: труды по знаковым системам; XIV. Учёные записки Тартускогогос. универс. – Вып. 567. – Тарту : Тарт. ун-т, 1981. – С. 33–44. 25. Фатеева Н. Контрапункт интертекстуальности, или интертекст в мире текстов / Н. Фатеева. – М. : Агар, 2000. – 280 с. 26. Хализев В. Теория литературы / В. Хализев. – М. : Высшая школа, 1998. – 398 с. 27. Чала Ю. П. Відтворення культурно-маркованих знаків Вікторіанської доби в українських перекладах : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 – перекладознавство / Ю. П. Чала // Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – 20 с. 28. Bradbury M. The Modern British Novel / M. Bradbury. – London : Secker&Warburg, 1994. – 208 p. 29. Fowles Jh. The French Lieutenant’s Woman / John Fowles. – Vintage, 1996. – 448 p. 30. Intertextuality: Theories and Practices / ed. M. Wortonand J. Still. – Manchester ; NewYork : Manchester UP, 1990. – 256 р.