Розрахунок репродуктора та підбір двигуна

Содержание:Вступ 3 1. Вихідні дані до проекту 5 2. Попередній вибір двигуна 6 3. Вибір передаточного механізму і компоновка електроприводу 8 4. Аналіз кінематичних схем, кінцевий вибір електродвигуна 13 5. Визначення обертових моментів на валах передаточного механізму 14 6. Теплова перевірка вибраного двигуна 16 7. Визначення динамічних показників 18 8. Розрахунок нестандартизованої механічної передачі 20 Висновки 24 Література 25

Вступление:У сучасній техніці значна кількість машин має обертовий рух приводного вала робочого органу. До таких машин належать транспортні машини, металорізальні верстати, пристрої та засоби механізації різних робіт. Приводи більшої частини машин допускають використання стандартних двигунів, муфт та механічних передач, що дає змогу віднести ці приводи до категорії загального призначення . Елементи електромеханічного привода (двигуни, муфти та механічні передачі) доцільно розглядати в сукупності як окрему систему машини. Це пояснюється тим, що особливості складових частин привода повинні бути взаємозв'язані і їх потрібно узгоджувати при проектуванні машин. Привід машини забезпечує передавання до робочого органу тільки обертового руху, а його перетворення в інші види (зворотньопоступальний, періодичний обертовий, коливний або інший складний рух) здійснюється механізмами робочого органу машини згідно з її функціональним призначенням. Структурні схеми приводів машин бувають дуже різноманітними. Електромеханічні приводи загального призначення класифікують за деякими ознаками, основні з яких такі: число двигунів та їх тип; тип використаної механічної передачі. Вибір механічних передач у приводі машини є однією з важливих інженерних задач у розробці проекту машини. Можливість використання в приводі машини тієї чи іншої механічної передачі залежить від ряду факторів: особливостей окремих передач, загального передаточного числа uзаг, переданої потужності та швидкості обертання валів; віддалі між валами і їх взаємного розташування; наявності необхідних умов для технічного обслуговування, ресурсу привода та ін. Найдоцільніше у приводах машин застосовувати механічні передачі, які виконані у вигляді окремих механізмів - зубчастих і черв'ячних редукторів, коробок швидкостей, варіаторів. Редуктори мають високу несучу здатність, малі габаритні розміри, можуть забезпечити достатньо високе передаточне число, прості в догляді при експлуатації. Тому електромеханічний привід загального призначення виконаний на основі стандартизованих і серійно виготовлених складових частин: електродвигуна і редуктора.

Выводы:В результаті техніко-економічного аналізу вибрано кінематичну схему розробляємого електроприводу. Електропривід включає двигун М, який за допомогою пружної втулочно-пальцевої муфти МУВП з'єднаний з вхідним валом черв'ячного редуктора 4200. На вихідний вал черв'ячного редуктора насаджено зірочку Z1, яка за допомогою втулочно-роликового ланцюга Ц з'єднана з веденою зірочкою Z2, що закріплена на валу ведучого зірочка ланцюгового транспортера. Ланцюгова передача має натяжний ролик НР. Електродвигун з черв'ячним редуктором змонтовані на окремій рамі, тобто виконані у вигляді самостійного блоку, який розташований під холостою гілкою ланцюгового транспортера. Така компоновка електропривода відповідає принципам блочно-модульної побудови машин, дозволяє вписатися в габарити ланцюгового транспортера та дає можливість зручного обслуговування складових частин електропривода при експлуатації. Технічна характеристика електропривода 1. Номінальний обертовий момент на вихідному валу, Нм — 3150; 2. Частота обертання вихідного вала, об/хв — 20; 3. Електродвигун — АИР132М4УЗ, Р = 11 кВт, n = 1450 об/хв; 4. Редуктор — Ч200-40-51-2-Ц-УЗ, Твих = 3610 Нм при nб = 1500 об/хв; 5. Габаритні розміри, мм ? довжина - 1224, ширина - 490, висота - 745; 6. Маса, кг ?400.

Литература:Павлище В.Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — К.: Вища школа, 1993. — 556 с. 2. Анурьев В.Й. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3-х томах — 5-е издание,переработанное й дополненное. — М.: Машиностроение, 1979. 3. Подшипники качения: Справочник. /Р.В. Коросташевский, В.Н. Нарьішкин, В.Ф. Старостин й др. —М.: Машиностроение, 1983. 4. Цехнович Л.И., Петриченко И.П. Атлас конструкций редукторов: Учебное пособие — 2-е издание, переработанное й дополненное, К.: Вьісщая школа, 1990. — 151с. 5. Тарабасов Н.Д., Учаев П.Н. Проектирование деталей й узлов машиностроительньїх конструкций: Справочник—М.: Машиностроение, 1983. —239 с.