Умови та порядок укладення шлюбу

Содержание:Вступ 3 1. Загальна характеристика шлюбу в сімейному праві України 5 1.1 Поняття шлюбу 5 1.2 Умови укладання шлюбу 7 1.3 Історія розвитку інститут шлюбу 14 2. Порядок укладання шлюбу 19 2.1 Державна реєстрація шлюбу 19 2.2 Перешкоди для укладання шлюбу 24 2.4 Недійсність шлюбу 28 3. Правове регулювання укладання шлюбу в міжнародному сімейному праві. Захист сімейних прав 32 Висновок 45 Література 47

Вступление:Актуальність теми. Зміни, що відбуваються в Україні сьогодні в сфері політики, економіки, права впливають і на демографічну ситуацію в країні, зокрема на шлюбно-сімейні відносини. Тому проблеми сім’ї визначаються як один з пріоритетних напрямків державної політики. Сім'я визнається однією з ключових суспільних цінностей. За останні роки було прийнято низку нормативно-правових актів, направлених на посилення інституту сім’ї, зокрема, Указ Президента України «Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року» від 24 травня 2000 р.; Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок, схвалена постановою Верховної Ради України від 5 березня 1999 р.; Концепція державної сімейної політики, схвалена постановою Верховної Ради України від 17 вересня 1999 р. та ін. Ці нормативно-правові акти декларують важливі положення щодо створення правових, економічних, культурних, соціальних умов для зміцнення і функціонування сім'ї, авторитету та стійкості шлюбу, підвищення ролі батьків та їх відповідальності за життєзабезпечення і виховання дітей тощо. Логічним продовженням цього процесу було прийняття Верховною Радою України СК України, який по-новому підійшов до врегулювання відносин в сфері укладення і розірвання шлюбу, зокрема щодо інституту заручин, місця укладення шлюбу тощо. Проблеми правового регулювання шлюбу та сім’ї були предметом досліджень відомих вчених – фахівців у галузі цивільного і сімейного права: дореволюційних – Ю.С. Гамбарова, М.Л. Дювернуа, О.І. Загоровського, Д.М. Мейєра, С.А. Муромцева, С.В. Пахмана, К.П. Побєдоносцева, В.І. Сінайського, Г.Ф. Шершенєвича; вітчизняних, російських, радянських науковців – М.В. Антокольської, А.М. Бєлякової, В.І. Борисової, С.М. Братуся, Я.Р. Веберса, Є.М. Ворожейкіна, В.С. Гопанчука, І.О. Дзери, О.В. Дзери, Н.М. Єршової, С.П. Індиченко, О.С. Іоффе, І.В. Жилінкової, О.С. Захарової, О.М. Калітенко, В.І. Кисіля, Г.К. Матвєєва, Р.М. Мінченко, Є.Ф. Мельник, О.М. Нєчаєвої, М.Т. Оридороги, О.А. Підопригори, Є.А. Поссе, Л.М. Пчелінцевої, З.В. Ромовської, В.О. Рясенцева, Л.А. Савченко, О.І. Сафончик, Г.М. Свердлова, Р.О. Стефанчука, В.О. Тархова, В.І. Труби, О.О. Ульяненко, С.Я. Фурси, Є.О. Харитонова, Ю.С. Червоного, В.Ф. Чигиря, Я.М. Шевченко, С.І. Шимон та ін. Мета і задачі роботи. Метою курсової роботи є проведення комплексного аналізу правового регулювання поняття та укладення шлюбу в Сімейному кодексі Україні. Для досягнення мети даної були поставлені такі завдання: - визначити загальну характеристику шлюбу в сімейному праві України; - дослідити порядок укладання шлюбу; - розглянути Правове регулювання укладання шлюбу в міжнародному сімейному праві. Захист сімейних прав. Об’єктом даної роботи є правовідносини в сфері укладення і розірвання шлюбу. Предметом дослідження є вітчизняні і зарубіжні наукові погляди, ідеї, концепції щодо правової природи шлюбу, його укладення та поняття, нормативно-правові акти в сфері правового регулювання укладення шлюбу. Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувались як загальнонаукові (діалектичний метод), так і спеціальні методи наукового пізнання: історико-правовий – при дослідженні розвитку та становлення інституту шлюбу; структурно-функціональний – при визначенні основних правових засад правового регулювання умов та порядку укладення шлюбу; порівняльно-правовий. Формально-юридичний метод дозволив сформулювати нові правові норми та юридичні дефініції, формально-логічний – виявити суперечності чинного законодавства в досліджуваній сфері і виробити пропозиції щодо його вдосконалення.

Выводы:Сфера шлюбно-сімейних відносин важко піддається нормативно-правовому регулюванню, оскільки ці відносини дуже тісно пов'язані з нормами моралі, культури, етики, релігії. Багато питань тут визначають звичаї і традиції. Але, з іншого боку, суб'єкти цих відносин часто виступають порівняно з іншими більш слабкою стороною і потребують захисту з боку держави, тому в національному праві різних країн існують норми, що регулюють найважливіші аспекти шлюбно-сімейних відносин. Проте, зрозуміло, що зміст таких норм є різним, оскільки в кожній країні панують свої погляди на поняття шлюбу і сім'ї, які відображають специфіку окремого народу, що теж залежить переважно від традицій, які історично склалися в тій чи іншій державі. Об'єднати ці погляди, якимось чином їх гармонізувати практично неможливо. Ось чому матеріальне сімейне право різних країн є тією сферою, яка майже не піддається уніфікації. Слід відмітити, що серед уніфікованих норм більшість є колізійними, і лише дуже невелика частина - це матеріальні уніфіковані норми. З іншого боку, в Україні тривалий час застосовувалось старе радянське законодавство, що не відповідало вимогам сучасності і міжнародній практиці. Так, наприклад, колізійні норми, що стосувались укладення шлюбу були односторонніми. І лише з 1 січня 2004 року вступив в силу новий Сімейний кодекс. Друге читання пройшов проект Закону України "Про міжнародне приватне право", який закладає новий прогресивний підхід до колізійного регулювання укладення шлюбів. В Україні ще не склалася практика застосування тих положень, які передбачені цим проектом. Тому необхідно дослідити практику тих країн, законодавство яких стоїть на таких самих позиціях. Зміни відбуваються і в законодавстві іноземних держав. В той же час існує не так багато літературних джерел, присвячених питанню укладення шлюбу з "іноземним елементом". Це, як правило, окремі розділи підручників з міжнародного приватного права, і побудовані вони здебільшого за однією схемою, коли дається перелік певних аспектів і наводяться ілюстрації з права несистематично обраних країн.

Литература:1. Советское семейное право. — К., 1982. — С. 64; Сімейне право України. - К., 1997. - С 51 2. Матвеев Г.К. История семейно-брачного законодательства Украинской ССР. — К., 1960. — С. 6; Советское семейное право. — К., 1982. - С. 35 3. Иоффе О.С. Советское гражданское право. — Ч. 3. — Л., 1965. — С. 200; Антокольская М.В. Семейное право. — М., 1999. — С. 110. 4. Антокольская М. В. Семейное право. - М., 2002. – С. 2 5. Машкип Н. А. История древнего Рима. - М., 1949.-637 с 6. Суворов Н. С. О гражданском браке. - Ярославль, 1887. С. 87 7. Семенов Ю. И. Происхождение брака и семьи. - М., 1974. - 309 с. Новохатська Я. В. До питання про правову природу шлюбу // Право України. - 2002 - № 4. Азимов Ч. Н., Явор О. А. О природе брака // Семья в кризисном социуме. — X., 1994 8. Мейер Д. И. Русское гражданское право:В 2 ч. -М„ 1997. – С. 348 9. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. - М., 1911. С. 598 10. Гордон М. В. Охорона прав громадян радянським сімейним законодавством. - К., 1959. С. 11-14 11. Васьковский Е. В. Цивилистическая методология: Учение о толковании и применениигражданских законов. - М, 2002. С. 145 12. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. -- К.: Вентурі, 1997 р 13. Кодекс про Шлюб та Сім'ю України затверджений Законом від 20 червня 1969 року, із змінами і доповненнями станом на 25 червня 1996 року. Міністерство Юстиції України. -- К., 1996 р. 14. Антокольская М.В. Семейное право. — М., 1999. — С. 116 15. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє // Право України. — 2001. - № 2. — С 64. 16. Бикова О.Ю. Умови, які перешкоджають укладенню шлюбу // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – Хмельницький, 2003. – № 3-4 (7-8). – С.104-110 17. Бикова О.Ю. Деякі особливості розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану // Держава і право: Зб. наук. праць. – К.: ІДіП НАНУ, 2003. – Вип. 23. – С.338-343. 18. Гражданское право. - Т. 3. - М., 1999. - С 339 19. Рясенцев В.А. Семейное право. — М., 1971. — С 143 20. Фединяк Г.С., Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право: Підручник. - 3-тє вид., доп. І перероб. - К.: Атіка, 2003. – С. 215 21. Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Том 2. Особенная часть: Учебник. - 2- е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство БЕК, 2002. – С. 558 22. Philip S. James. Introduction to English Law. - Twelfth ed. - London: Butterworths, 1989. – С. 516