Політичний менеджмент як інструмент управління політичними процесами

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Поняття, види та функції політичного менеджменту 6 Розділ 2. Технології та прийоми політичного менеджменту 19 Розділ 3. Особливості застосування політичного менеджменту в державному управлінні 31 Висновки 49 Список використаних джерел 52  

Вступление:Актуальність теми роботи. Управління – важлива і невід’ємна частина сучасних політичних процесів, що відбуваються в суспільстві. Існуючи з моменту його утворення, спочатку з боку старійшин та вождів, а потім королів та імператорів, управління дає змогу вирішувати як масштабні завдання координування політичних та соціальних процесів, так і завдання, спрямовані на досягнення конкретних цілей. Сучасна адміністративна реформа, здійснювана в Україні, покликана реалізувати потенціал конституційних можливостей, зробити новий крок до демократизації взаємодії органів державного управління всіх рівнів з інститутами громадянського суспільства, оновити сам процес практичної участі громадян у політичному житті. Реформування політико-адміністративного управління покликане знайти нові відповіді на виклики постіндустріального, високотехнологічного інформаційного суспільства, що стає реальністю в провідних країнах світової цивілізації. Стара модель політичного управління, в силу дії об’єктивних і суб’єктивних факторів, виявилася частково демонтованою, а нова перспективна модель політичного менеджменту ще не стала домінуючою. У цьому зв’язку закономірний інтерес до проблематики вдосконалення політичного управління на основі політичного менеджменту та формування принципово нових взаємовідносин державних органів і структур громадянського суспільства. Необхідно таке осмислення практики становлення політичного менеджменту в діяльності органів державної влади, місцевого управління та самоврядування, яке буде актуальним у ситуації, коли відбувається зміцнення вертикалі влади. Ступінь наукової розробки теми. Проблема політичного управління в широкому сенсі слова була завжди в центрі уваги вчених з часів зародження політичної філософії. Основу дослідження тенденцій сучасного політичного управління заклали праці Г. Алмонда, Д. Белла, М. Вебера, А. Гідденс, Р. Дарендорфа та ін. Принципово важливою подією для розвитку теорії і практики політичного управління стало використання досягнень класичного менеджменту, сформованого в роботах Ф. Тейлора, А. Файоля, Г. Емерсона, Е. Мейо, П. Дракера, Г. Саймона, А. Етционі та ін. У сучасній літературі виникли такі напрямки, як «соціальний менеджмент», «інноваційний менеджмент», «стратегічний менеджмент», нарешті власне «політичний менеджмент». До питання місця і ролі політичного менеджменту в сучасному суспільстві у своїх працях звертаються В. М. Бебик, Г. В. Пушкарєва, В. М. Бурлаков, М. С. Клочкова. Метою роботи виступає дослідження особливостей використання політичного менеджменту в державному управлінні. Для реалізації мети роботи необхідним є виконання наступних завдань роботи: 1) розглянути поняття, види та функції політичного менеджменту; 2) дослідити технології та прийоми політичного менеджменту; 3) проаналізувати особливості застосування політичного менеджменту в державному управлінні. Об’єктом дослідження є політичний менеджмент. Предметом дослідження є політичний менеджмент як інструмент державного управління. Методи дослідження. Методологічна основа дослідження визначається підходом, який спирається на принципи об’єктивності та цілісності, а також комплекс загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Зокрема, у процесі вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження: метод системного аналізу, порівняльний метод, синергетичний, структурно-функціональний метод. За допомогою методу системного аналізу були досліджені закономірності розвитку політичного менедженту як цілісного інституту. Структурно-функціональний метод дозволив здійснити аналіз технолгій та прийомів політичного менеджменту в державному управлінні. Порівняльний метод застосовувався при дослідженні та виявленні особливостей застосування політичного менеджменту в державному управлінні. Синергетичний метод допоміг з’ясувати тенденції розвитку політичного менеджменту як явища політики. Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 55 сторінок. Список використаних джерел нараховує 30 найменувань.  

Выводы:Проведений у роботі аналіз наукових джерел у галузі політологічних досліджень дозволяє зробити загальні висновки. Основними з них є такі: Трансформація політичних відносин змінила і зміст політичного управління. На думку більшості дослідників, задачам побудови ефективної «сильної» держави буде в умовах сучасного розвитку відповідати така модель управління, яка забезпечить зміцнення вертикалі виконавчої влади і одночасно максимальну участь громадян в управлінні державою. Це ставить питання і про інтерпретацію політичного менеджменту як нового способу управління громадськими справами, при якому взаємозв’язок між політичними акторами стає менш владним і більше кооперативним, центр уваги переноситься на ефективне використання ресурсів для вирішення суспільно значущих питань. Політичний менеджмент – одна з форм управління в політиці, відповідно до якої вирішуються специфічні питання зміцнення авторитету державних і політичних діячів, формування привабливості державних інститутів, політичних партій, громадських організацій або рухів, створення електоральних переваг мас, організації політичних союзів, об’єднань, фракцій і т.д. Політичний менеджмент можна визначити як систему управлінських відносин, пов’язаних з політичними течіями і процесами. Зі змістовної сторони, політичний менеджмент може бути охарактеризований як, по-перше, особливий напрямок політики, що орієнтується на індикативне планування, регулювання, координацію, узгодження, моніторинг, контроль в умовах політичного ринку і конкуренції, а, по-друге, як галузь політичної науки, що займається вивченням політичних, політико-економічних і соціальних факторів і явищ, які обумовлюють функціонування соціально-політичних процесів, розробку форм і методів управління цим процесом. Суб’єктом політичного менеджменту виступають політики, органи державної влади, реалізовані цілі і завдання державної політики,політичні партії, суспільно-політичні організації і інші структури громадянського суспільства. У даний час прийнято говорити про наступні основні види політичного менеджменту: ? іміджмейкинг; ? корпоративний політичний іміджмейкінг; ? електоральні технології; ? політичний брендинг; ? технології політичних союзів; ? технології регулювання і вирішення політичних конфліктів; ? технології лобізму. Можна виділити наступні функції політичного менеджменту: планування, організація, мотивація та контроль. Методи політичного менеджменту можна поділити на дві великі групи. Перша група методів призначена для аналітичного конструювання політико-технологічного управління як системи. Завдання цієї групи методів – виробити оптимальний підхід до вивчення політико-технологічного управління як об’єктивно існуючого процесу. Друга група методів спрямована на вивчення дій учасників політико-технологічного управлінського процесу, тобто на вивчення діяльності людей, що переслідують свої цілі, шляхом з’ясування мотивів, які керують ними в даній формі взаємодії. Завдання цієї групи методів – знайти способи розуміння політичної діяльності окремих особистостей. Застосування методів політичного менеджменту сприяє збереженню цілісності та сфокусованості в загальнодержавному полі системи відносин і забезпечує ефективне вирішення проблем та протиріч у політичній сфері. Впровадження інноваційних моделей прийняття політичних рішень направлено в практику сучасної політичної життєдіяльності зумовлене новими соціально-економічними та стратегічними вимогами до політики. Конструювання моделей прийняття політичних рішень, що пояснюють сутність трансформаційних процесів в суспільстві, не можливо без повномасштабних досліджень політичного менеджменту, визначення концептуальних підстав ефективності діяльності владних структур. Особливості політичного менеджменту в державному управлінні визначається такими специфічними рисами: ? по-перше, в політичному менеджменті суб’єкт управління позбавлений права спиратися на державний примус, на застосування заходів впливу щодо порушників законів або розпоряджень виконавчої та судової влади, що доступно і використовується суб’єктами державного управління; вдатися до застосування санкцій, як це можуть робити керівники державних установ чи політичних організацій щодо своїх підлеглих. Отже, способи впливу суб’єкта політичного менеджменту на керований об’єкт повинні бути досить специфічними, пов’язаними з особливими формами впливу на мотиваційну структуру особистості ? по-друге, державне управління та управління державно-політичними організаціями будується, головним чином, на принципі нормотворчості. У підсумку управління отримує в значній мірі знеособлений характер, управлінські рішення орієнтуються не стільки на конкретних людей, скільки на певне розуміння того, якими мають бути загальні, по можливості найбільш оптимальні моделі суспільної поведінки, що відтворюються в діях багатьох людей. У політичному менеджменті суб’єкт управління позбавлений легітимного права диктувати правила гри, тобто створювати норми, обов’язкові для об’єкта свого впливу, тому він змушений впливати, спираючись на знання особливостей мотивації конкретних людей, його головною зброєю стає знання психології особистості і психології мас.  

Литература:1. Антанович Н. А. Анализ государственного управления как составной части политического процесса / Н. А. Антанович // Государственное управление: новые технологи : материалы Международной конференции, г. Москва, 258 мая 2004 г. –М.: Полиграфсервис, 2004. –С. 138–144. 2. Антанович Н. А. Методология анализа государственного управления / Н. А. Антанович // Вестник Калининградского юридического института. –2003. –№ 1. – С. 57–63. 3. Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна : підручник / В. М. Бебик. – К. : Каравела, 2009. – 496 с. 4. Бебик В. Політична діяльність як об’єкт політичного менеджменту / В. Бебик // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Політичнийменеджмент. Спецвипуск. – К., 2008. – С. 4–25. 5. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина : монографія / В. М. Бебик. – К. : МАУП, 2003. – 424 с. 6. Воронкова В. Г. Формування антропологічної парадигми політичногоменеджменту в умовах глобалізації / В. Г. Воронкова // Український науковий журнал«Освіта регіону: політологія психологія комунікації: зб. наук. праць / гол. ред. В. Г. Воронкова. – Вип. 34. – Запоріжжя : ЗДІА, 2008. – С. 31–50. 7. Гелей С. Д. Політологія : навч. посіб. / С.Д. Гелей, С.М. Рутар. – 8-ме вид. перероб. та доп. – К. : «Центр учбової літератури», 2012. – 348 с. 8. Гончаров В. Э. Современное политическое консультирование : монография / В. Э. Гончаров. – СПб. : ИВЭСЭП Знание, 2007. – 220 с. 9. Державне управління: основи теорії, історія і практика : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи ; за заг. ред. П. І. Надолішнього, В. Д. Бакуменка. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 394 с. 10. Дюверже М. Политические партии / М. Дюверже ; пер. с франц. – Изд. 3-е. – М. : АкадемическийПроспект и Королев, Парадигма, 2005. – 558 с. 11. Жуков В. И. Политический менеджмент : учебное пособие / В. И. Жуков. – М., 2012. – 936 с. 12. Зосименко И. А. Политический консалтинг : курс лекций длястудентов / И. А. Зосименко, В. А. Чернов. – Ульяновск : УлГТУ, 2007. – 175 с. 13. Иванникова Н.Н. Основы менеджмента : учебник для ВУЗов / Н. Н. Иванникова, А. Н. Кошелев. – М. : Экзамен, 2007. – 271 с. 14. Ковбасюк Ю. В. Державне управління / Ю. В. Ковбасюк, В. Д. Бакуменко // Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. 15. Комаровский В. С. Государственная служба и гражданское общество: проблема демократизации отношений / В. С. Комаровский. – М. : Аспект, 2008. – 347 с. 16. Краткий курс по политическому менеджменту : учеб. пособие / М. С. Клочкова. – М. : Издательство «Окей-книга», 2009. – 110 с. 17. Куц Ю. О. Проблемне поле державного управління: концептуальна демаркація / Ю. О. Куц // Публічне управління: теорія та практика. – 2011. – № 1. – С. 3–10. 18. Люблийнер В. Использование менеджмента в государственном управлении / В. Люблийнер // Управление (государство и общество). – 2007. –№ 1. –С. 13–18. 19. Піча В. М. Політологія : підручник/ В. М. Піча, Н. М. Хома. – 5-те вид., стер. – Львів : «НовийСвіт-2000», 2008. – 304 с. 20. Політологія : підручник / за ред. О. Бабкіної, В. Горбатенка. – К., 2006. – 568 с. 21. Проблеми модернізації політичних систем сучасності : монографія / М. І. Панов (кер. авт. кол.), Л. М. Герасіна, О. Г. Данильян та ін. ; за заг. ред. Л. М. Герасіної, О. Г. Данильяна. – Х. : Право, 2008. – 320 с. 22. Пушкарева Г. В. Политический менеджмент : учеб. пособие / Г. В. Пушкарева. – М. : Дело, 2002. –236 с. 23. Пушкарева Г. В. Политический менеджмент / Г. В Пушкарева. – М. : Академия, 2005.– 186 с. 24. Сененко І. А. Алгоритм управління / І. А. Сененко // Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 2. 25. Смирнова Н. Ю. Н. Н. Моисеев: о политической науке и будущем человечества / Н. Ю. Смирнова // Полис. – 2008. – № 4. – С. 187–189. 26. Сморгунов Л. В. Административная реформа в России: автономия государства и его способность к управлению / Л. В. Сморгунов // Государственная политика и управление. Концепции и проблемы государственной политики и управления / под ред. Л. В. Сморгунова. –М., 2007. –С. 355–358. 27. Сморгунов А. В. Сравнительный анализ политико-административных реформ:от нового государственного менеджмента к концепции «governance» Электронный ресурс / Л. В. Сморгунов //Полис: политические исследования. – 2003. – № 4. – Режим доступа : http://www.politstudies.rU/N2004fulltext /2003/4/5.htm 28. Солових В. П. Новий публічний менеджмент як одна із моделейорганізації системи державного управління Електронний ресурс / В. П. Солових // Державне будівництво.– 2009. – № 2. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e­book/db/2009­2/#ru. 29. Токовенко В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізація взаємодії / В. Токовенко. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 253 с. 30. Шляхтун П. П. Політологія: історія та теорія : підручник / П. П. Шляхтун. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 472 с.