Образ дурня в німецькому ренесансі

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ НІМЕЦЬКОГО РЕНЕСАНСУ 5 1.1. Художньо-стильові риси Ренесансу в літературі 5 1.2. Специфіка розвитку німецької літератури в епоху Ренесансу 8 1.3. Загальна характеристика німецької «літератури про дурнів» 13 РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ РОЗКРИТТЯ ОБРАЗУ ДУРНЯ В ЛІТЕРАТУРІ НІМЕЦЬКОГО РЕНЕСАНСУ НА ПРИКЛАДІ ТВОРУ С. БРАНТА «КОРАБЕЛЬ ДУРНІВ» 18 2.1 Рецепція поеми С. Бранта «Корабель дурнів» 18 2.2 Особливості розкриття образу дурня в поемі С. Бранта «Корабель дурнів» 22 ВИСНОВКИ 25 РЕЗЮМЕ 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28

Выводы: Період XV–XVI ст. прийнято називати епохою Відродження. Соціально-економічною суттю цієї епохи є зародження капіталізму. У містах Італії, які збереглися як торгово-ремісничі осколки Римської імперії, зароджується мануфактура, формуються торгові центри загальноєв-ропейського значення. Історична особливість цієї епохи зумовлена зародженням капіталізму та розкріпаченням особи. Середньовіччя, як відомо, не знало соціальної особи. То був період станового суспільства, навіть ремесла і торгівля мали становий характер (цехи, гільдії). Однак християнство як релігія формувало особу, здатну до вибору між добром і злом, нести відповідальність за свій вибір. Але ця «внутрішня», духовна особа була скована феодальними відносинами. Напруга між «внутрішньою особою» і зовнішніми феодальними порядками знайшла свою першу розрядку в епоху Відродження, коли зовнішній панцир ослаб, і особа отримала змогу реалізуватися у сфері соціальної діяльності. Ця особа, тільки почавши звільнятись від феодальних пут, ще не знала меж своєї свободи. Така безмірність, відсутність відчуття «цього я не можу» і вражає в особистостях епохи Відродження. До їх когорти належать творці, які реалізовувались в усіх видах творчої діяльності, – художній, технічній, науковій, і мандрівники-авантюристи, які, долаючи мислимі та немислимі перепони, відкривали нові землі. Якщо з економічної точки зору епоха Відродження була світанком капіталізму, то із соціологічної – вона стала епохою пробудження особи, яка іще не усвідомила меж своїх можливостей. Йдеться не про формування особи, яке за відсутності християнства затяглось би на довгі століття, а саме про пробудження внутрішньо сформованої особи. Назва епохи походить від переконання її творців у тому, що вони відроджують культуру античності. Справді, «реабілітація тілесності» в живописі та скульптурі, поновлення особи у сфері соціальної діяльності – все це свідчить про спорідненість цих епох. Але такий підхід є поверховим. Античність не знала духовного виміру особи, вона не була опосередкована середньовіччям. Тому особа епохи Відродження є принципово іншою. Вона пройнята духовністю – здобутком середньовіччя. Відродження – це епоха розквіту художньої культу¬ри, зародження гуманізму як світської культури, епоха реформації та контрреформації, заміни геоцентричної системи геліоцентричною, епоха великих географічних відкриттів. Усі ці фактори визначали духовний зміст її. Блазеньська література, die Narrenliteratur, як відомо, складає не лише літературну течію, але і цілий історико-культурний пласт в епоху передреформації і реформації в німецьких землях. Тут як би підводяться підсумки всьому розвитку теми дурості і дурнів – від народної книги про країну Шлараффії і місті Шильде, які населені виключно дурнями, фольклорній комічній поезії, що частково увійшла і пізній міннезанг, традиції фастнахтшпілей, яка продовжується вже у послереформаційну епоху у творчості Ганса Сакса, – і аж до гротескового роману І. Фішарта – пародії на «Гаргантюа і Пантагрюеля» Ф. Рабле. Блазеньська література за своїм духом, жанровою системою і проблематикою – це перш за все – сатирична література, і першим її твором стає поема С. Бранта «Корабель дурнів».

Литература:1. Алексеев М. История западноевропейской литературы. Средние века и Возрождение / М. Алексеев, В. Жирмунский, С. Мокульський. – М. : Высшая школа, 2000. – 367 с. 2. Анализ художественного текста (эпическая проза) : Хрестоматия / Сост. Н. Тамарченко. – М. : РГГУ, 2004. – 442 с. 3. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике / М. Бахтин // Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики: Сб. – М. : Худож. лит, 1975. – С. 234–407. 4. Білоус Н. Вступ до літературознавства. Теорія літо ріп урн. Психологія літературної творчості : Лекції / Н. Білоус. – Житомир : Рута, 2009. – 336 с. 5. Брант С. Корабель дурнів / С. Брант ; пер. Ф. Скляра, іл. Ю. Чаришнікова. – К. : Грані-Т, 2012. – 306 с. 6. Брант С. Корабль дураков / С. Брант. – М. : Худ. лит-ра, 1989. – 364 с. 7. Введение в литературоведение : Хресто¬матия / под ред. П. Николаева. – М. : Высш. школа, 1988. – 456 с. 8. Галич О. Теорія літератури : підручник для філософської спеціальності / О. Галич. – К. : Либідь, 2001. – 489 с. 9. Грановский Т. Лекции по истории средневековья и эпохи Возрождения / Т. Грановский. – М. : Наука,1997. – 402 с. 10. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение / М. Алексеев, В. Жирмунский и др. – М. : Высшая школа, 1987. – 643 с. 11. История культуры стран Западной Европы в Эпоху Возрождения / Под. ред. Л. Брагиной. – М. : Высшая школа, 2001. – 350 с. 12. Іванишин В. Тезаурус до курсу «Теорія літератури» / В. Іванишин. – 2–ге вид., виправл. – Дрогобич : Відродження, 2007. – 112 с. 13. Карабегова Е. Проблема гротеска в искусстве реформации (образ «Корабля дураков» в живописи Иеронима Босха и в поэме Себастиана Бранта) / Е. Карабегова // Ереванский государственный лингвистический университет имени В. Брюсова. – Выпуск А. – Часть II. – Ереван : «ЛИНГВА», 2009. – C. 123–125. 14. Кордон М. Українська та зарубіжна культура / М. Кордон. – К. : Основа, 2002. – 431 с. 15. Литературная энциклопедия терминов и понятий под ред. А. Николюкина // Институт научной информации по общественным наукам РАН. – М. : НПК «Интелвалк», 2001. – 1600 с. 16. Література західноєвропейського середньовіччя / За редакцією Н. Висоцької. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 464 с. 17. Лотман Ю. М. Структура художественного текста / Ю. М. Лотман // Об искусстве. – СПб. : «Искусство – СПБ», 1998. – С. 14 – 285. 18. Ніколенко О. Бароко, класицизм, просвітництво. Література XVII – XVIII століть : посіб. для вчителя / О. Ніколенко. – Х. : Ранок, 2003. – 224 с. 19. Пастушок Г. Генеза та еволюція образу блазня в англійській літературі Середньовіччя та Відродження : автореф. дис. ... канд. філол. Наук : 10.01.04 / Г. О. Пастушук // Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. – Миколаїв, 2013. – 20 c. 20. Пахаренко А. Основи теорії літератури : навч.-метод. посіб. / А. Пахаренко. – К. : Генеза, 2007. – 296 с. 21. Українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / За ред. М. Заковича. – К. : Либідь, 2000. – 456 с. 22. Фуко М. История безумия в классическую эпоху / М. Фуко. – СПб., 1997. – 236 с. 23. Шаповалова М. Історія зарубіжної літератури середніх віків та Відродження / М. Шаповалова, Г. Рубанова, В. Моторний. – Львів : Світ, 1998. – 366 с. 24. Шейко В. Еволюція літературно-художніх напрямів в Україні (XVII – початок ХХІ ст.): історико-культурологічний вимір / В. Шейко // Культура України. – 2011. – Випуск 32. – С. 11–26. 25. Шейко В. Історія художньої культури. Західна Європа XVII і XVIII ст. : підруч. для студ. вищ. навч. закл. мистец. і культури / В. Шейко, О. Гаврюшенко, О. Кравченко // Харк. держ. акад. культури. – Х., 2001. – 183 с. 26. Hans-Joachim Mähl. Nachwort im Buch Sebastian Brant «Das Narrenschiff» / Mähl Hans-Joachim. – Stuttgart, 1998. – Р. 200.