Выводы: В ході написання роботи було проведено дослідження теоретичних аспектів методики визначення категорії важності робіт та практична оцінка важності праці сталевара мартенівської печі.
Фактори умов праці формують певну сукупність санітарно-гігієнічних, психологічних та естетичних елементів виробничого середовища, які діють на працівника під час роботи. Важкими вважаються роботи, які пов’язані з великими навантаженнями на м’язову систему і вимагають значних енергетичних затрат. Важкість праці виражається функціональним напруженням організму, яке виникає під впливом м’язового і нервово-емоційного навантаження, а також зовнішніх виробничих умов. У такому розумінні поняття «важкість праці» можна застосовувати як до фізичних, так і розумових та нервово-напружених робіт.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи: оптимальні, допустимі, шкідливі та екстремальні. Для кількісної оцінки важкості праці використовуються значення санітарно-гігієнічних виробничих умов і факторів трудового процесу та порівняння їх фактичних значень з допустимими умовами праці, визначеними законодавчо.
Інтенсивність праці виявляється в збільшенні затрат енергії за одиницю часу за умови збільшення виробництва продукції, тобто продуктивності праці. При цьому затрати енергії на одиницю продукції зменшуються. Між інтенсивністю і важкістю праці існує принципова відмінність, яка полягає в тому, що інтенсивність праці пов’язана з продуктивністю і є її фактором, а важкість праці пов’язана з відтворенням робочої сили і характеризує ступінь впливу сукупності всіх елементів праці і виробничого середовища на функціональний стан організму і здоров’я працівника.
В практичній частині роботи була проведена оцінка важкості праці за показниками трудового процесу і факторів виробничого середовища сталевара мартенівської печі, яка свідчить, що клас умов праці згідно Гігієнічної класифікації праці становить 3.4 – шкідливі умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності).
Оцінка важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії свідчить, що категорія важкості праці сталевара мартенівської печі є п’ятою. робота сталевара мартенівської печі характеризується високим ступенем втоми (56,6 відн. од.) та низьким рівнем працездатності (43,4 відн. од.).
Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних показників. Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці складається з економії від зниження професійної захворюваності, економії від зменшення числа випадків травматизму, економії від зниження плинності кадрів, економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.
Заходами, спрямованими на зниження важкості роботи сталевара мартенівської печі, виступають: вдосконалення вентиляції і кондиціонування повітря виробничих будівель і споруд, а також зменшення тепловиділень (за рахунок екранування корпусів печей, теплової ізоляції нагрітих поверхонь устаткування та герметизації печей для зменшення витоків розігрітих газів). Також доцільно застосовувати засоби індивідуального захисту сталеварів.
Реалізація запропонованих заходів дозволить скоротити важкість праці сталевара мартенівської печі на 1,25%. Скорочення важкості праці і покращання умов виробничого середовища є одним з важливих резервів підвищення продуктивності праці, фактором підвищення працездатності і збереження здоров’я працівників.