Важкість праці та методика визначення категорії важкості роботи

Задание:

Содержание:Вступ 3 Розділ І. Суть, фактори і методика оцінки важкості праці 5 1.1. Сутність і фактори важкості праці 5 1.2. Медико-фізіологічна класифікація важкості праці 7 1.3. Методика оцінки важкості праці 9 1.4. Важкість та інтенсивність праці 14 Розділ ІІ. Оцінка важкості праці 17 2.1. Оцінка важкості праці за показниками трудового процесу і факторів виробничого середовища 17 2.2. Оцінка важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії 22 Розділ ІІІ. Проект заходів щодо зниження важкості праці та їх ефективність 26 3.1. Соціально-економічна ефективність зменшення важкості праці 26 3.2. Розробка проекту заходів, спрямованих на зниження важкості конкретної роботи, і розрахунок можливого приросту продуктивності праці 29 Висновки 34 Список використаних джерел 36  

Вступление: Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку виробництва, коли відбувається поступова заміна старого технологічного обладнання та впровадження новітніх технологій є дуже важливою проблема створення безпечних умов праці, профілактика загальної захворюваності та зниження ризику виникнення професійної захворюваності та інвалідизації працюючих. Впровадження новітніх технологій відбувається відносно повільно, і не встигає за стійким старінням виробничого обладнання. Це породжує ряд гострих гігієнічних проблем і, незважаючи на проведення санітарно-гігієнічних заходів, залишається суттєвим вплив професійно-шкідливих факторів виробничого середовища виробничих підприємств на здоров’я працюючих. Організація і удосконалення виробничих процесів здійснюється у певній послідовності. Для цього використовуються детальні виміри і контроль, щоб переконатись, що організаційна функція не виходить за межі встановлених обмежень. Важливим кроком є пошук умов, за яких можна підтримувати відповідну рівновагу в конкуренції, забезпечувати конкурентоспроможність товарів. Метою написання роботи виступає дослідження теоретичних аспектів методики визначення категорії важності робіт та проведення практичної оцінки важності праці. Виходячи з поставленої мети, завданнями роботи виступають: 1. Визначити сутність і фактори важкості праці. 2. Представити медико-фізіологічну класифікацію важкості праці. 3. Охарактеризувати методику оцінки важкості праці. 4. Розкрити зв’язок важкості та інтенсивності праці. 5. Провести оцінку важкості праці за показниками трудового процесу і факторів виробничого середовища. 6. Провести оцінку важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії. 7. Розкрити соціально-економічну ефективність зменшення важкості праці. 8. Розробити проект заходів, спрямованих на зниження важкості конкретної роботи, і провести розрахунок можливого приросту продуктивності праці. Об’єктом дослідження виступає важкість праці та методика визначення категорії важкості робіт. Предметом дослідження виступає визначення категорії важності робіт сталевара мартенівської печі. В ході дослідження використовувалися методи аналізу, синтезу, метод моделювання, загальна теорія систем, метод комплексного підходу, теорія діяльності, спостереження, економіко-математичні методи.

Выводы: В ході написання роботи було проведено дослідження теоретичних аспектів методики визначення категорії важності робіт та практична оцінка важності праці сталевара мартенівської печі. Фактори умов праці формують певну сукупність санітарно-гігієнічних, психологічних та естетичних елементів виробничого середовища, які діють на працівника під час роботи. Важкими вважаються роботи, які пов’язані з великими навантаженнями на м’язову систему і вимагають значних енергетичних затрат. Важкість праці виражається функціональним напруженням організму, яке виникає під впливом м’язового і нервово-емоційного навантаження, а також зовнішніх виробничих умов. У такому розумінні поняття «важкість праці» можна застосовувати як до фізичних, так і розумових та нервово-напружених робіт. Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи: оптимальні, допустимі, шкідливі та екстремальні. Для кількісної оцінки важкості праці використовуються значення санітарно-гігієнічних виробничих умов і факторів трудового процесу та порівняння їх фактичних значень з допустимими умовами праці, визначеними законодавчо. Інтенсивність праці виявляється в збільшенні затрат енергії за одиницю часу за умови збільшення виробництва продукції, тобто продуктивності праці. При цьому затрати енергії на одиницю продукції зменшуються. Між інтенсивністю і важкістю праці існує принципова відмінність, яка полягає в тому, що інтенсивність праці пов’язана з продуктивністю і є її фактором, а важкість праці пов’язана з відтворенням робочої сили і характеризує ступінь впливу сукупності всіх елементів праці і виробничого середовища на функціональний стан організму і здоров’я працівника. В практичній частині роботи була проведена оцінка важкості праці за показниками трудового процесу і факторів виробничого середовища сталевара мартенівської печі, яка свідчить, що клас умов праці згідно Гігієнічної класифікації праці становить 3.4 – шкідливі умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності). Оцінка важкості праці за бальною оцінкою факторів трудового процесу і виробничого середовища та тривалістю їх дії свідчить, що категорія важкості праці сталевара мартенівської печі є п’ятою. робота сталевара мартенівської печі характеризується високим ступенем втоми (56,6 відн. од.) та низьким рівнем працездатності (43,4 відн. од.). Зміна стану умов і охорони праці характеризується підвищенням рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних показників. Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці складається з економії від зниження професійної захворюваності, економії від зменшення числа випадків травматизму, економії від зниження плинності кадрів, економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах. Заходами, спрямованими на зниження важкості роботи сталевара мартенівської печі, виступають: вдосконалення вентиляції і кондиціонування повітря виробничих будівель і споруд, а також зменшення тепловиділень (за рахунок екранування корпусів печей, теплової ізоляції нагрітих поверхонь устаткування та герметизації печей для зменшення витоків розігрітих газів). Також доцільно застосовувати засоби індивідуального захисту сталеварів. Реалізація запропонованих заходів дозволить скоротити важкість праці сталевара мартенівської печі на 1,25%. Скорочення важкості праці і покращання умов виробничого середовища є одним з важливих резервів підвищення продуктивності праці, фактором підвищення працездатності і збереження здоров’я працівників.

Литература: 1. Про охорону праці : Закон України від 14.10.1992 № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668. 2. Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу Електронний ресурс : Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 528 від 27.12.2001 // Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0260-05. 3. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. ДСН 3.3.6.042-99 Електронний ресурс : Постанова Міністерства охорони здоров’я України № 42 від 01.12.99 // Режим доступу : http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/z1776-12. 4. Гандзюк М. П. Основи охорони праці : підручник / М. П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський. – Вид. 5-е. – К. : Каравела, 2010. – 384 с. 5. Герук С. М. Практикум з безпеки виробничих процесів : навч. посіб. / С. М. Герук, Д. А. Деревянко, О. М. Сукманюк. – Житомир : ЖНАЕУ, 2010. – 381 с. 6. Егорова А. М. Характеристика условий труда на металлургических предприятиях / А. М. Егорова // Гигиена и санитария. – 2008. – № 3. – С. 36–37. 7. Запорожець О. І. Основи охорони праці : підручник / , О. С. Протоєрейський, Г. М. Франчук, І. М. Боровик. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 264 с. 8. Зеркалов Д. В. Охорона праці у галузі : навч. посіб. / Д. В. Зеркалов, А. М. Гусев, О. Ю. Арламов та ін. ; За ред. Д. В. Зеркалова. – К. : «Основа». 2013. – 446 с. 9. Катренко Л. А. Охорона праці : навч. посіб. / Л. А. Катренко, Ю. В. Кіт, І. П. Пістун. – Суми : Університетська книга, 2009. – 540 с. 10. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці : підручник / Я. В. Крушельницька. – К. : КНЕУ, 2003. – 367 с. 11. Основи охорони праці : навчальний посібник / П. С. Атаманчук, В. В. Мендерецький, О. П. Панчук та ін.. – К. : Центр учбової л-ри, 2011. – 221 с. 12. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи) : навч. посіб. / І. П. Пістуна. – Львів : «Тріада плюс», 2010. – 648 с. 13. Охорона праці та промислова безпека : навч. посіб. / В. В. Зацарний, Р. В. Сабарно, С. Ф. Каштанов. – К. : Знання. – 2009 – 320 с. 14. Охорона праці : навч. посібник / З. М. Яремко, С. В. Тимошук, О. І. Третяк ; За ред. проф. З. М. Яремка. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 374 с. 15. Ткачук К. Н. Основи охорони праці : підручник / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний та ін. – К. : «Основа». 2014. – 430 с. 16. Шаяхметов С. Ф. Методические аспекты оценки профессионального риска работающих / С. Ф. Шаяхметов, М. П. Дьякович // Мед. труда и пром. экология. – 2007. – № 6. – С. 21–26.