Процес оцінки цільового сегменту

Содержание:Вступ 3 1. Сегментування ринку та його значення в умовах формування ринку 4 2. Етапи сегментування ринку 6 3. Методи оцінки ринкового сегменту 9 Висновки 22 Список використаної літератури 24

Вступление:У сучасних умовах формування українського ринку компанії все більше опановують складні форми маркетингової діяльності, починають займатися аналізом споживачів, маркетинговими дослідженнями, розробкою і плануванням маркетингових стратегій. Одним з перших ключових стратегічних рішень, які має приймати будь-яка фірма, є визначення ринку, на якому вона хоче працювати. І чим чіткіше вона визначить свій цільовий ринок, тим ефективнішою буде її діяльність. Не має сенсу говорити про переваги та недоліки комплексу маркетингу, якщо невірно визначено цільових споживачів, на яких він спрямований. Чітке визначення ринку також допомагає фірмі запобігти розпорошенню фінансових ресурсів підприємства, сконцентрувати їх на стратегічно важливі напрями діяльності. В умовах економіки України сегментація стала одним з головних методів конкурентної боротьби вітчизняних підприємств. На сучасному етапі українська економіка характеризується недосконалою конкуренцією. Частина вітчизняних підприємств, які дотримуються чинного законодавства, сплачують встановлені законом податки та відрахування, не можуть у більшості випадків вести конкурентну боротьбу з тими підприємствами, які відносяться до так званих «сірих» ринків. Одним з методів зміцнення їх конкурентних позицій є сегментування та визначення таких цільових ринків, на яких підприємство може отримати суттєві конкурентні переваги, диференціювати власні товари від товарів конкурентів. Мета даної роботи полягає у дослідженні методів оцінки цільових ринкових сегментів.

Выводы:За сучасних умов розвитку вітчизняної економіки, що характеризується зростанням конкуренції на ринку, збільшенням активності споживачів, є доцільним та актуальним розгляд питань сегментації ринку та позиціювання товару/фірми на ньому. У даній роботі були розглянуті джерела вітчизняної та зарубіжної літератури з даних питань з метою визначення особливостей даного процесу на українському ринку побутової техніки. Сегментація ринку являє собою процес виділення груп споживачів у відповідності до відібраних критеріїв (сегментів ринку), які з точки зору фірми потребують специфічного комплексу маркетингового управління з метою забезпечення конкурентоспроможності підприємства на ринку. Це є систематичний процес, що означає його цілеспрямованість і послідовність, робить сегментацію процесом детально спланованим і таким, що поновлюється. Основним пунктом сегментації ринку має бути споживчий попит. Сегментація ринку визнає неоднорідність ринкового попиту та дозволяє уточнити і диференціювати попит, структурувати його, і вибрати оптимальний варіант стратегії і тактики маркетингу. Основною метою сегментації є підвищення ефективності діяльності фірми за рахунок збільшення прибутковості, що досягається збільшенням обсягів продаж завдяки більш повному задоволенню потреб клієнтів або відкиданню неефективних частин ринку. Сегмент ринку – це сукупність споживачів, які характеризуються високим рівнем однорідності ринкової поведінки, чітко відмінної від інших споживачів на даному ринку, і однаково реагують на один і той же комплекс маркетингу, який пропонує фірма. Другий етап здійснення сегментування ринку – це оцінка привабливості сегментів та вибір цільового ринку. Оцінка виявлених сегментів має бути проведена з врахуванням таких основних вимог до цільового сегменту (Ф.Котлер): достатній обсяг та привабливість сегменту для фірми; сприятлива конкурентна структура; сегмент має відповідати цілям та ресурсам фірми. Цільовий сегмент – це той ринковий сегмент, на який фірма орієнтує свою діяльність; сукупність споживачів зі спільними потребами або характеристиками, яких компанія прийняла рішення обслуговувати. Обсяг сегмента визначається через його потенційну місткість або ринковий потенціал, який характеризує верхню межу споживчого попиту, який очікується у даному сегменті. Привабливість сегмента оцінюється через його перспективність та прибутковість. Перспективність сегмента визначається потенційними темпами його розвитку. Сегмент може мати значну потенційну місткість, але характеризуватися тенденцією до зменшення, наприклад, внаслідок наближення до стадії спаду життєвого циклу. Такий сегмент недоцільно обирати як цільовий, оскільки вихід на певний сегмент потребує певного періоду часу, фірма у даному випадку може втратити сегмент вже у момент впровадження свого товару. Прибутковість сегмента означає можливість сегмента забезпечити певний рівень прибутку для фірми.

Литература:1. Амблер Т. Практический маркетинг / пер. с англ. под общей ред. Ю.Н.Каптуревского. – СПб.: Издательство “Питер”, 1999. – 400 с. 2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс, 5-е видання. : Пер. з англ. : Уч. пос. – М.: Видавничий дім «Вільямс», 2001. – 608 с., іл. 3. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник – К.: КНЕУ, 1998. – 268 с. 4. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 1996. – 384с. 5. Диксон Питер Р. Управление маркетингом. – М.: ЗАО “Издательство БИНОМ”, 1998. – 556 c. 6. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. – СПб.: Издательство “Питер”, 1999. – 896 с.; ил. 7. Куденко Н.В. Цільовий ринок фірми: сутність і стратегії вибору. “Маркетинг в Україні”, №3 (9), 2001р., с.32. 8. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. Пер. с франц. – СПб.: Наука, 1996. – 589 с. 9. Промисловий маркетинг. Теорія та господарські ситуації. Підручник. / Під ред. А.О.Старостіної. – К.: “Іван Федорів”, 1997. – 400 с., іл. 10. Старостина А.А., Зозулев А.В. Сегментация рынка. Учебно-методическое пособие. – К., 1999. – 60 с.